Рішення № 28128225, 07.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-41/15707-2012 07.12.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Житомирський м'ясокомбінат»ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Купець» Простягнення 4 525,00 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Желеф Г.Б. -дов. № 40 від 16.10.12 р.;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Житомирський м'ясокомбінат» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Купець» про стягнення 4 525,00 грн.

Ухвалою від 09.11.2012 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 07.12.2012 року.

В судовому засіданні 07.12.2012 року представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду та усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 07.12.2012 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

На підставі положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 07.12.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Закритим акціонерним товариством «Житомирський м'ясокомбінат»(далі -покупець, позивач), яке та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Купець»(у подальшому -продавець, відповідач) було укладено Договір поставки м'ясопродукції №10/03-30 від 30.03.2010 року, пунктом 1.1. якого сторони узгодили, що продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає та оплачує вартість продукції на умовах даного Договору, у асортименті, кількості та за ціною, зазначених у додатках з черговим порядковим номером, що є невід'ємною складовою частиною даного Договору.

Закрите акціонерне товариство «Житомирський м'ясокомбінат»було переіменоване на Товариство з обмеженою відповідальністю «Житомирський м'ясокомбінат», яке є правонаступником всіх прав та обов'язків першого.

Відповідно до п. 2.1. Договору ціна, кількість, вартість поставки чергової партії продукції узгоджуються сторонами окремо і фіксуються підписанням додатків з черговим порядковим номером, що є невід'ємною складовою частиною даного Договору.

У Додатку №01 до Договору сторони узгодили, що вартість постачання продукції складає 16 775,00 грн. Постачання продукції здійснюється після 100% оплати покупцем вартості замовленої продукції.

Позивач, на виконання умов Договору, здійснив попередню оплату товару в сумі 21 300,00 грн., що підтверджується банківською випискою, а відповідач, відповідно до Додатку № 01 Договору, поставив продукцію на суму 16 775,00 грн., що підтверджується видатковою накладною на суму 16 775,00 грн.

Таким чином, позивач помилково перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 4 525,00 грн. в якості передплати за товар, що засвідчується актом звіряння взаєморозрахунків (копії наявні в матеріалах справи).

05 листопада 2012 року позивач направив на адресу відповідача вимогу, відповідно до якої просив останнього повернути помилково сплачені на його рахунок кошти, що підтверджується фіскальним чеком № 0476 від 05.11.2012 року та описом вкладення у цінний лист, однак відповідач кошти не сплатив.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком подій. Положення цієї статті застосовуються також до вимог, зокрема повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Пунктом 6 Указу Президента від 16.03.1995 № 227/95 "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України" встановлено, що підприємства незалежно від форм власності мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти.

Оскільки зобов'язань у сторін в частині сплачених коштів не виникло, кошти в сумі 4 525,00 грн. перебувають у відповідача без належних на те правових підстав та повинні бути повернуті відповідно до статті 1212 ЦК України.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою(ч.2 ст. 207).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зважаючи на встановленні факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення коштів, які знаходяться у відповідача без достатньої правової підстави підлягають задоволенню повністю в сумі 4 525,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Купець» (місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул. Горького, буд. 5-Б, код ЄДРПОУ 33737356) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирський м'ясокомбінат»(місцезнаходження: 10025, м. Житомир, вул. Баранова, 127, код ЄДРПОУ 32122069) 4 525 (чотири тисячі п'ятсот двадцять п'ять) грн. 00 коп. основного боргу та 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Дата підписання рішення

12.12.2012р.