Рішення № 28128146, 18.12.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "18" грудня 2012 р. Справа № 11/5007/1244/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Єфременко О.О. ( довіреність від 02.10.12р.)

від відповідача: Грищенко О.М. ( довіреність від 04.01.12р.)

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м. Київ)

до Комунального підприємства теплозабезпечення (м. Коростень, Житомирська область)

про стягнення 41985,70 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача на його користь 12887,27 грн. пені, 24551,99 грн. штрафу, 2490,98 грн. 3% річних та 2055,47 грн. інфляційних.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача надав суду відзив на позов, в якому зазначив, що позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач (Комунальне підприємство теплозабезпечення м. Коростень) не виконав своїх зобов'язань за договором № 14/2380/11 від 30.09.11 року про купівлю-продаж природного газу, несвоєчасно розраховувався та має сплатити пеню у розмірі 12887,27 грн.; штраф 7% - 24551,99 грн., річні 3% - 2490,98 грн., інфляційні -2055,47 грн.

Щодо стягнення нарахованих позивачем штрафних санкцій у вигляді пені КП Теплозабезпечення заперечує проти їх стягнення в повному обсязі з наступних підстав.

Пунктом 7.2 договору встановлено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Відповідач вважає, що нарахована позивачем пеня по цій справі є надмірно

великою, адже неналежне виконання підприємством своїх зобов'язань за договором не спричинило великих збитків позивачеві, докази таких збитків позивачем не надані.

Підприємство не має можливості в регресному порядку відшкодувати пені та штрафи, суми яких лише тільки збільшують збитки підприємства. Тому відповідач вважає за доцільне зменшити розмір пені на 90% пропорційно кількості споживачів населення, які не сплачують штрафних санкцій за несвоєчасні розрахунки за спожиту теплову енергію, (практика Вищого господарського суду України від 16.02.2011 року у справі № 07/138-38.1 та від 20.04.2011 року у справі № 4/110-38.)

Згідно ст. 20 Закону України « Про теплопостачання» тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Тарифи повинні враховувати повну собівартість теплової енергії і забезпечувати рівень рентабельності не нижче граничного рівня рентабельності, встановленого Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері теплопостачання. У разі якщо тимчасово тариф на теплову енергію встановлено нижче її собівартості з урахуванням граничного рівня рентабельності, то орган, яким установлено цей тариф, повинен передбачити механізми компенсації цієї різниці в порядку, встановленому законодавством. В зв'язку з цим, через невідповідність встановлених тарифів їх фактичній собівартості станом на 18.12.2012 року підприємству залишається невідшкодована різниця в ціні, яка складає всього 10008,91 тис, грн.

Всі вищевказані об'єктивні обставини являються причиною складного фінансового становища КП Теплозабезпечення.

Отже, скрутне фінансове становище, в якому з об'єктивних причин опинилося підприємство через вищезазначені чинники є обставинами, які ускладнюють подальше виконання рішення суду під час триваючого опалювального сезону.

Відповідно до вимог ст. 121 Господарського кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Враховуючи викладене, відповідач просить зменшити суму пені, відмовити в частині задоволення стягнення 7% штрафу та відстрочити виконання рішення суду до 01.05.13р.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

30.09.2011р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України та комунальним підприємством теплозабезпечення м. Коростень був укладений договір купівлі-продажу природного газу №14/2380/11.

Відповідно до умов договору, продавець ( позивач) зобов'язується передати у власність покупцю ( відповідач) у 4 кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору, продавець передає покупцеві з 01.10.11р. по 31.12.12р. газ в обсязі до 24140 тис. куб.м.

Згідно п. 5.2 договору ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 1091 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1091 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 1309,20 грн.

Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1 договору).

Згідно укладеного договору позивач передав у власність Покупцю протягом жовтня 2011 року імпортований природний газ на суму 1681950,19 грн., що підтверджується актом прийому-передачі природного газу від 31.10.2011 р.

Згідно п.6.1 договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати вартості обсягів газу в термін до 14 числа місяця, наступного за місцем поставки газу.

Відповідач сплатив суму основного боргу несвоєчасно, так як розрахувався за поставлений природний газ лише 05.03.2012 р., тобто прострочив оплату природного газу більш ніж на 5 місяців, чим порушив умови п.6.1 договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення , в якому одна сторона ( боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони ( кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визначаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 ЦК України, є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 193 ГК України та ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений час.

Згідно ст. 174 Господарського Кодексу України господарські зобов'язання виникають безпосередньо із господарського договору або безпосередньо із закону.

Відповідно ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

В силу ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Також відповідно до ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених ГК України та іншими законами України.

Таким чином, обставини, які звільняють Відповідача від обов'язку виконати свої зобов'язання за Договором, та обставини, які звільняють Відповідача від відповідальності за його невиконання, відсутні.

Крім того, згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

В п. 7.2 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату газу у строки , зазначені в п. 6.1 цього договору, покупець зобов'язується у безспірному порядку сплатити на користь постачальника крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

Пеня сплачується протягом 3 банківських днів з моменту отримання покупцем вимоги продавця. У разі несплати пені у вказаний строк покупець вважається таким, що має заборгованість за цим договором.

Згідно розрахунку позивача, правильність якого перевірена судом, відповідачу нарахована пеня в сумі 12887,27 грн. та штраф в розмірі 24551,99 грн.

В судове засідання, представник відповідача надала суду клопотання про зменшення розміру пені на 90% посилаючись на те, що нарахована позивачем пеня є надмірно великою , адже неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором не спричинило великих збитків позивачу, докази таких збитків не надані.

Крім того, відповідач вказує на те, що починаючи з 2011р. підприємство є збитковим у зв'язку з чим не має можливості вчасно розраховуватися зі своїми кредиторами за спожиті енергоносії, вносити обов'язкові платежі до бюджету, через невідповідність тарифів на централізоване теплопостачання економічно обґрунтованим витратам на їх виробництво, через неплатежі споживачів за спожиту енергію КП "Теплопостачання".

Також, причиною невчасних розрахунків з позивачем є заборгованість населення перед підприємством відповідача.

Тому відповідач вважає, що заборгованість за природний газ виникла не з його вини.

Відповідно до ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшити у виняткових випадках розмір неустойки ( штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Таким чином, враховуючи розмір завданих збитків позивачу, та розмір проведених розрахунків, суд зменшує розмір пені на 40%.

Тому сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 7732,36 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, правильність якого перевірена судом, відповідачу нараховані 2490,98 грн. 3% річних та 2055,47 грн. інфляційних.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позов в частині стягнення 7732,36 грн. пені, 24551,99 грн. 7% штрафу, 2490,98 грн. 3% річних та 2055,47 грн. інфляційних.

В судовому засіданні представник відповідача надала клопотання про відстрочення виконання рішення суду до 01.05.13р.

В своєму клопотанні відповідач посилається на те, що основною причиною невчасних розрахунків між сторонами є непогашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію.

Через невідповідність встановлених тарифів їх фактичній собівартості станом на 18.12.12р. відповідачу залишається невідшкодована різниця в ціні, яка складає 10008,91 грн.

Скрутне фінансове становище, в якому з об'єктивних причин опинилося підприємств є обставинами, які ускладнюють подальше виконання рішення суду під час триваючого опалювального сезону.

Враховуючи викладене, відповідач просить відстрочити виконання рішення суду до 01.05.13р.

Відповідно до ст. 83 ГПК України, господарський суд приймаючи рішення має право, зокрема, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Однак, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача, так як не вбачає наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Комунального підприємства теплозабезпечення ( 11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Кірова, 8А, код 31871157) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" ( 01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код 20077720) - 7732,36 грн. пені, 24551,99 грн. 7% штрафу, 2490,98 грн. 3% річних та 2055,47 грн. інфляційних, 1609,50 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 20.12.12

Суддя Маріщенко Л.О.

Віддрукувати:

1- в справу

2-3 - сторонам