Рішення № 28128125, 17.12.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "17" грудня 2012 р. Справа № 10/5007/1264/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Селявін І.І. - довір. №01/17с-219 від 04.05.2012;

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" (АР Крим, с. Мазанка, Сімферопольський район)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)

про стягнення 12166,21 грн.

Позивач подав до суду позов про стягнення з відповідача 12166,21 грн., з яких 9859,56 грн. основної заборгованості, 2250,73 грн. неустойки та 55,92 грн. 3% річних.

Заявою №31/08-23п/14-105 від 28.11.2012 позивач зменшив позовні вимоги до 11716,21грн., з яких 9409,56грн. основного боргу згідно договору №0122-513 від 03.12.2010, 2250,73грн. неустойки та 55,92грн. 3% річних (а.с.39).

Відповідно до ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі зменшити розмір позовних вимог.

Оскільки зменшення представником позивача розміру позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, господарський суд розглядає справу в межах розміру зменшених позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві (з урахуванням заяви про зменшення суми позовних вимог від 28.11.2012); повідомив, що станом на день судового розгляду справи заборгованість відповідача за поставлений згідно договору №0122-513 від 03.12.2010 товар складає 9409,56 грн., на підтвердження чого надав довідку №31/08-23п/14-115 від 17.12.2012 та акт звірки взаєморозрахунків, які разом з іншими документами просив долучити до матеріалів справи, з приводу чого надав відповідне клопотання, яке було задоволено судом (а.с.64-68).

Відповідач вимог ухвали суду від 28.11.2012 не виконав, свого представника не направив, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення та ухвала суду, що повернулася із відміткою відділення зв'язку "за закінченням терміну зберігання" (а.с.60-63). Крім того, ухвала господарського суду від 28.11.2012 направлялась відповідачу за адресою:1030, АДРЕСА_1 (а.с.70-71).

За вказаних обставин, враховуючи те, що явка представника відповідача обов'язковою не визнавалась, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" (позивач/постачальник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (відповідач/покупець) договору поставки №0122-513 від 03.12.2010 (далі - договір (а.с.7)), постачальник зобов'язався передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити алкогольні та безалкогольні напої, що іменуються як продукція та/чи товар, в асортименті, партіями згідно накладних, на умовах вказаного договору (п.1.1).

Згідно п.7.1 договору, останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2012р.

Ціна, асортимент, сортамент, номенклатура, найменування, кількість продукції, яка підлягає продажу згідно вказаного договору встановлюються в додаткових угодах (додатках/специфікаціях) чи можуть погоджуватися сторонами під час підписання накладної(их) і вказуватися в них (накладних). Продукція поставляється партіями. Партією продукції вважається кількість продукції, яка вказана в накладній (п.п.2.1, 2.2 договору).

Пунктом 2.4 договору сторони погодили, що продукція поставляється на умовах DDP (ІНКОТЕРМС 2000 року) - адреса торговельної точки покупця. Постачання партій продукції здійснюється постачальником на протязі 3 робочих днів з моменту погодження сторонами усної заявки покупця, яка не являється невід'ємною частиною цього договору (п.2.5 ).

Моментом передачі партії (датою поставки) продукції є дата її фактичного отримання, вказана покупцем в підписаній сторонами видатковій накладній на дану продукцію (відмітка ставиться на екземплярі постачальника)(п.2.10 договору).

Матеріалами справи стверджується, що на виконання вищевказаного договору згідно видаткових накладних №РН-13-011593 від 19.07.2012 (а.с.10), №РН-13-012301 від 31.07.2012 (а.с.11), №РН-13-012302 від 31.07.2012 (а.с.12) та №РН-13-012616 від 07.08.2012 (а.с.13) позивачем було поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 9859,56грн.

Як передбачено ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частина 1 статті 530 ЦК України визначає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п.2.9 договору покупець зобов'язується оплачувати кожну придбану згідно цього договору партію продукції, не пізніше 7 календарних днів з моменту її передачі. Підставою для оплати продукції, отриманої покупцем за цим договором, є видаткова накладна, або ТТН №1-ТН/алког/, або цей договір.

Згідно п.2.7 договору покупець оплачує вартість кожної партії продукції, яка поставляється, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника або шляхом внесення грошових коштів в касу постачальника.

Пунктом 2.8 договору сторони погодили, що грошові кошти, які надходять від покупця в оплату за отриману згідно договору продукцію, зараховуються постачальником в рахунок погашення заборгованості покупця послідовно, починаючи з першої за датою видачі неоплаченої накладної/ТТН.

Відповідач свої зобов'язання щодо здійснення розрахунків виконав частково, сплативши на рахунок позивача 450,00грн. (а.с.34-37).

Таким чином, на дату звернення до суду, у відповідача перед позивачем залишилась непогашеною заборгованість за отриманий згідно договору від 03.12.2010 товар на суму 9409,56грн. (9859,56грн. - 450,00грн.), що підтверджується заявою про зменшення суми позовних вимог №31/08-23п/14-105 від 28.11.2012 (а.с.39), копіями фіскальних чеків ТОВ "Кримська водочна компанія" (а.с.28-37), довідкою позивача про стан заборгованості №31/08-23п/14-115 від 17.12.2012 (а.с.68), актами звірки взаєморозрахунків від 01.07.2012 та 17.12.2012 (а.с.8,67) та іншими матеріалами справи.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за поставлений товар обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню на суму 9409,56грн.

Що стосується заявленої позивачем неустойки, що згідно розрахунку останнього становить 2250,73 грн., слід зазначити наступне.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Як передбачено ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 343 ГК України передбачено, що розмір пені за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Аналогічна позиція викладена і в ст.ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР.

Пунктом 4.1 договору сторони визначили, що у випадку недотримання термінів оплати продукції, встановлених в п.2.9 вказаного договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі 0,1% від ціни неоплаченої продукції за кожен день прострочення. У випадку якщо прострочення оплати складає більше 30 календарних днів покупець, крім того, повинен виплатити постачальнику штраф у розмірі 20% від ціни партії продукції, оплата якої прострочена.

Так, позивач при здійсненні розрахунку пені у сумі 278,82грн. застосував подвійну облікову ставку НБУ за період з 15.08.2012 по 22.10.2012 на суму несплаченого боргу у розмірі 9859,56грн.

При цьому, у зв'язку з тим, що прострочення в оплаті за поставлений згідно накладних товар склало більше тридцяти днів, позивач, керуючись п. 4.1 договору, заявив до стягнення з відповідача штрафу у розмірі 20%, що складає 1971,91грн.

Перевіривши проведені позивачем нарахування пені та штрафу, господарський суд встановив, що нарахування проведено обґрунтовано, відповідно до вимог чинного законодавства та положень договору.

Розглядаючи питання про обґрунтованість вимог позивача щодо нарахування і стягнення на свою користь з відповідача 3% річних, господарський суд враховує, що за ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, розмір 3% річних за період з 15.08.2012 по 22.10.2012 на суму 9859,56грн. складає 55,92 грн.

Судом встановлено, що виходячи з вказаного позивачем періоду нарахування, вимога про стягнення 3% річних у заявленій сумі є обґрунтованою та такою, що відповідає умовам договору і вимогам чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 32 ГПК доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає позовні вимоги (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог №31/08-23п/14-105 від 28.11.2012) обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню; з відповідача підлягає стягненню 11716,21грн., з яких: 9409,56грн. основного боргу, 2250,73грн. неустойки та 55,92грн. 3% річних.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (10030, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" (97530, АР Крим, Сімферопольський район, с. Мазанка, вул. Садова, буд. 19, ідент. код 36499654):

- 9409,56 грн. основної заборгованості,

- 2250,73 грн. неустойки,

- 55,92 грн. 3% річних,

- 1609,50 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 18.12.12

Суддя Прядко О.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - відповідачу - за адресою: 10030, АДРЕСА_1 (рек. з пов.)