Рішення № 28127860, 17.12.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.12.12 р. Справа № 5006/21/73/2012

Позивач: Публічне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", м. Маріуполь

до відповідача: Державного підприємства "Донецька залізниця", м. Донецьк

3-я особа: ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь

про стягнення 2 357,94грн.

Суддя Матюхін В.І.

Представники:

позивача: Альошина С.В.. - пров. юр.

відповідача: Ляшко Д.В. - пров. юр., Арсентьєв Е.Г. - юр., Прейс А.В. нач. ПТО ст. Моріупроль-Сортувальний

третьої особи: Маєвська В.М. - юр.

Публічним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" до Державного підприємства "Донецька залізниця" пред'явлено позов про стягнення збитків, які виникли у зв'язку з несхоронним перевезенням вантажу (коксовий дріб'язок), відправленого позивачу Публічним акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь» 01.05.12р. за залізничною накладною № 51306181 у напіввагоні №63378319, у сумі 2 357,94грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вагон з вантажем на станцію призначення прибув з недостачею, яка підтверджена комерційним актом від 02.05.2012р. БН 699642/119, складеним цією ж станцією. На думку позивача нестача виникла під час перевезення і відповідальність за понесені комбінатом збитки має нести перевізник.

Залізниця, не заперечуючи факту нестачі, позов не визнала з посилання на те, що:

- нестача виникла з вини відправника;

- відповідно до ст.31 Статуту залізниць України придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами.

З огляду на заперечення залізниці, а також те, що рішення по цій справі може вплинути на права та обов'язки позивача щодо вантажовідправника - Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», господарський суд за власною ініціативою залучив ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» твердження залізниці вважає безпідставними з посиланням на те, що вагон з вантажем був прийнятий до перевезення без будь-яких зауважень і станцію Волноваха, на якій є пункт комерційного огляду (ПКО), він також прослідував без зауважень як щодо стану вагону, так і стану вантажу.

Представники залізниці під час розгляду справи пояснили, що після деповського ремонту зазори між люками вагону і арміровочними листами, хребтовою балкою та бортом вагону не повинні перевищувати 5мм. Що ж до зазорів під час експлуатації вагонів, то їх розмір нормативними актами не встановлений.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін і 3-ї особи у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

01.05.12р. Публічне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» (вантажовідправник) на адресу Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" (вантажоодержувач) у напіввагоні № 63378319 за залізничною накладною № 51306181 зі станції Сартана Донецької залізниці на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці відвантажило коксовий дріб'язок. За накладною вага нетто у вагоні - 50 950 кг (брутто - не зазначено, тара - 23 100 кг).

Позивач є покупцем коксового дріб'язку за договором постачання № ДУК-03/12-2-м, укладеним 30.12.11р. з Товариством з обмеженою відповідальністю «Метінвест холдинг».

Згідно рахунку-фактури відправника (МК «Азовсталь) № 90934488 від 01.05.2012р. ціна 1т дрібняку коксового фр.0-10мм марка МК2 - 792,00грн. без ПДВ.

На станцію призначення вагон прибув 02.05.12р, де був складений акт загальної форми № 1-058 від 05.05.2012р. Підстава складання акту загальної форми - під час огляду було виявлене:

- над 1 люком є воронкоподібне заглиблення розміром: 1500 х 1500 х 2000мм;

- є витікання вантажу.

На підставі абз.2 ч.1 ст.52 Статуту залізниць України (прибуття вантажу з ознаками недостачі під час перевезення у відкритому рухомому складі) вантаж видавався з перевіркою його маси представниками станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці. За результатами перевірки залізницею був складений комерційний акт БН 699642/119 від 02.05.2012р., згідно з яким:

· вагон прибув в технічному відношенні справний;

· навантаження в вагоні на рівні бортів;

· поверхня вантажу маркована вапном;

· над 1-м люком є воронкоподібне заглиблення розміром: 1500 х 1500 х 2000мм в глибину;

· є витікання вантажу, яке усунуто за допомогою паклі і мотлоха;

· над 1-м люком є конструктивні зазори до 10мм, які не усунуті відправником;

· двері і люки в вагоні справні і зачинені;

· зважування вагону проводилося на 150 тонних електронних вагах станції Сартана 2 комбінату ім. Ілліча з повною зупинкою вагону;

· вага нетто зважування вантажу 47 450 кг (брутто 70 550 кг, тари з брусу 23 100 кг), нестача вантажу складає 3 500 кг проти даних залізничної накладної.

Комерційний акт підписаний належними особами, зокрема: з боку залізниці - заступником начальника станції, двома комерційними агентами, з боку одержувача - прийомоздавальником комбінату ім. Ілліча.

Також на станції призначення був складений акт про технічний стан вагону № 19 від 02.05.2012р., у якому зазначено, що відправником не усунені конструктивні зазори до 10мм над 1-м люком, втрата вантажу можлива.

За таких обставин і зважаючи на те, що:

Відповідно до ст.909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його особі, яка має право на отримання вантажу.

Згідно п.2 ст.924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК обумовлено: у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст.23 Закону "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст.26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджений, зокрема комерційним актами.

Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Сума недостачi з урахуванням норми недостачi (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 2 841,70грн. із розрахунку: 2 990кг (нестача вантажу, переведеного у суху вагу, з урахуванням норми недостачі 1,0%) х 950,4грн. (1т дрібняку коксового фр. 0-10мм марка МК2, зданого до перевезення з ПДВ). Позивачем заявлена менша сума, а саме - 2 357,94грн.

Господарський суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Заперечення залізниці судом до уваги не взяті, оскільки:

- на станції відправлення вагон з вантажем був прийнятий до перевезення без будь-яких зауважень;

- станцію Волноваха, на якій є пункт комерційного огляду (ПКО), він також прослідував без зауважень як щодо стану вагону, так і стану вантажу.

До того ж зазначення в акті про технічний стан вагону про конструктивні зазори до 10мм є безпідставним, оскільки згідно пояснень залізничників після деповського ремонту зазори між люками вагону і арміровочними листами, хребтовою балкою та бортом вагону не повинні перевищувати 5мм.

При прийнятті рішення судом також враховано, що:

- не можуть бути зазори над люками (вони можуть бути між люком вагону і арміровочним листом, між люком вагону і хребтовою балкою та між люком вагону і бортом вагону);

- ні представники залізниці, ні представники одержувача не змогли пояснити яким чином ними був виміряний зазначений в комерційному акті конструктивний зазор і де він знаходиться.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст.909, 920, 924 п.2 Цивільного Кодексу України, ст.ст.307, 314 Господарського кодексу України, ст.ст.23, 26 Закону України "Про залізничний транспорт", ст.113, ч.2 ст.114, ст.ст.115, 129 Статуту залізниць України, п.27 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Донецька залізниця" (83062, м. Донецьк, вул. Артема, 68, п/р 2600101511508 в Укрексімбанку м. Донецька, МФО 334817, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча (87504, м. Маріуполь Донецької області, вул. Левченка, 1, п/р 26002962487612 в ПАТ "ПУМБ", м. Донецьк, МФО 334851, п/р 26007480906000 у Центральному відділенні ПАТ "Донгорбанк" в м. Маріуполі, МФО 334970, код ЄДРПОУ 00191129) 2 357,94грн. основного боргу (вартість нестачі), 1 609,50 грн. - відшкодування витрат по оплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Суддя Матюхін В.І.

Повний текст рішення складено 17.12.2012р.

Надруковано примірників:

1 - до справи;

1 - позивачу;

1 - відповідачу;

1 - 3-й особі.

Вик

Тел.381-91-18