ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" грудня 2012 р. Справа № 5015/2601/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Остапенка М.І.суддів Гончарука П.А. Стратієнко Л.В.з участю представників: позивача: відповідача: не з'явився Денько М.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Львівобленерго"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2012 р. у справі№ 5015/2601/11за позовомзакритого акціонерного товариства "Ірокс"допублічного акціонерного товариства "Львівобленерго"про зобов'язання укласти договір ВСТАНОВИВ:
У травні 2011 р. позивач звернувся в суд з позовом про зобов'язання відповідача укласти з ним договір на постачання електричної енергії на адміністративний корпус по вул. Шевченка, 120 у м.Львів.
Рішенням господарського суду Львівської області від 09.08.2011р. (суддя Сухович Ю.О.) в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.2012 р. (головуючий -Мельник Г.І., судді -Михалюк О.В., Новосад Д.Ф.) рішення господарського суду Львівської області від 09.08.2011 р. скасовано та постановлено нове, яким позов задоволено. Зобов'язано ПАТ "Львівобленерго" укласти договір про постачання електричної енергії на адміністративний корпус по вул. Шевченка, 120 у м. Львові із ЗАТ "Ірокс".
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.2012 р., залишивши в силі рішення господарського суду Львівської області від 09.08.2011 р.
Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарськими судами, 06.04.1998 р. на підставі договору № 7 купівлі-продажу побутового корпусу ВАТ "Львівський завод "Автонавантажувач" продав, а ЗАТ "Ірокс" купив будівлю побутового корпусу по вул. Шевченка, 120 у м. Львові. Приміщення було передано позивачу за актом прийому-передачі від 17.06.1999р.
Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки видано реєстраційне посвідчення серії КММ №010267 від 07.09.2000р. на об'єкт нерухомого майна -адміністративний корпус А-2 площею 784,1 м2, відповідно до якого будинок з належними до нього будівлями та спорудами, який розташований в м. Львові по вул. Шевченка, 120 зареєстрований на праві колективної власності за ЗАТ "Ірокс".
15.03.2011року ЗАТ "Ірокс" звернулось до Львівських міських електромереж ВАТ "Львівобленерго" з листом № 105 про переукладення договору про постачання електричної енергії на адміністративний корпус по вул. Шевченка, 120 у м. Львові.
Відповідно до ч. 1, ч.2 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
Листом вих.№30-01416 від 31.03.2011р. ЛМЕМ ВАТ "Львівобленерго" відмовило ЗАТ "Ірокс" в переукладенні договору про постачання електричної енергії, посилаючись на те, що переукладення договору про постачання електричної енергії у випадку живлення від мереж постачальника електричної енергії з новим власником об'єкту електропостачання можливо здійснити по існуючій схемі, якщо не змінюється дозволена до використання потужність, визначена у договорі з попереднім власником/користувачем, категорія надійності, точка приєднання. Але договірні відносини про постачання електричної енергії між ВАТ "Автонавантажувач" та ЛМЕМ ВАТ "Львівобленерго" відсутні, в тому числі щодо постачання електричної енергії на адміністративний корпус по вул. Шевченка, 120 у м. Львові, відтак переукладення договору про постачання електричної енергії в адміністративний корпус по вул. Шевченка, 120 у м. Львові для ЛМЕМ ВАТ "Львівобленерго" не вбачається можливим.
Задовольняючи позов, апеляційний господарський суд виходив з того, що відповідно до ч. 1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Ця норма кореспондується зі ст. 20 ГК України, ч.2 якої серед способів захисту зазначає установлення, зміну і припинення господарських правовідносин.
В даному випадку позовні вимоги зводяться саме до встановлення між сторонами господарських правовідносин.
Відповідно до ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Кабінет Міністрів України, уповноважені Президентом України міністерства, інші центральні органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. Суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.
Згідно з ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.
Частина 4 цієї ж статті передбачає, що виробники і постачальники енергії, що займають монопольне становище, зокрема суб'єкти природних монополій, зобов'язані укласти договір енергопостачання на вимогу споживачів, які мають технічні засоби для одержання енергії. Розбіжності, що виникають при укладенні такого договору, врегульовуються відповідно до вимог Господарського кодексу.
Абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Правилами можуть бути передбачені типові договори постачання окремих видів енергії (ч. 1,2 ст. 277 ГК України).
Пунктом 1.6 Правил користування електричною енергією передбачено, що договір про постачання електричної енергії на основі типового договору (додаток 3) укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), об'єкти яких розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.
Укладення договору про постачання електричної енергії та визначення його змісту на основі типового договору передбачено й п. 5.2 Правил, а сам типовий договір міститься в додатку 3 до Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996 р. із змінами та доповненнями.
Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається (п. 5.1 Правил).
Розділом 5 ПКЕЕ передбачено особливість укладення договорів про постачання електричної енергії.
Для укладення договору про постачання електричної енергії споживач у відповідності з п.5.4. ПКЕЕ повинен надати наступні документи:
1) заяву щодо укладення відповідного договору із зазначенням роду виробничої діяльності, місцезнаходження та банківських реквізитів заявника;
2) акти про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше);
3) однолінійну схему електропостачання об'єкта (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше);
4) відомості щодо розрахункових засобів обліку (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше);
5) заявку на очікуваний обсяг споживання електричної енергії та величини споживання електричної потужності у години контролю максимального навантаження енергосистеми (за необхідності), довідку про укладені державні контракти (за наявності), відомості про величину приєднаної потужності і категорії надійності електропостачання струмоприймачів;
6) акти екологічної, аварійної та технологічної броні споживача (за наявності);
7) копію свідоцтва про державну реєстрацію та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;
8) копію документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення) або копію документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку (у разі відсутності на відповідній земельній ділянці об'єкта);
9) копію належним чином оформленої довіреності на право укладати договори особі, яка уповноважена підписувати договори;
10) копію акту допуску про підключення електроустановки та у визначених законодавством випадках -сертифіката відповідності, що видається Держархбудінспекцією та її територіальними органами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2008р. № 923 "Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" (із змінами) (для новозбудованих та реконструйованих електроустановок);
11) паспортні дані силових трансформаторів, кабельних та/або повітряних ліній передачі електричної енергії (для споживачів, у яких розрахункові засоби обліку встановлені не на межі балансової належності) (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше);
12) довідку про перелік субспоживачів (у разі їх наявності), дані (зазначені у підпункті 4 цього пункту) розрахункових засобів обліку субспоживачів (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше).
В адміністративному будинку по вул. Шевченка, 120 у м. Львові наявні електричні мережі, що підтверджується копією топографічного плану, в якому є відмітка Львівських міських електричних мереж ПАТ "Львівобленерго" про наявність електромереж на вказаному об'єкті, копією технічного паспорту на нежитлову будівлю, з якого вбачається, що вказана будівля обладнана електроосвітленням, а також копією інвентаризаційної справи з ЛКП ЛОР "БТІ та ЕО" в якому є відмітка про те, що вищезазначена будівля приєднана до електричної мережі.
Крім того, з висновку проведеної електротехнічної експертизи № 3051 від 26.06.2012р. вбачається, що в нежитловому приміщенні по вул. Шевченка, 120 у м. Львові прокладено дві проводки, діюча, яка прокладена відкритим способом та не діюча -прокладена прихованим способом. В період від моменту зведення до 1998 року електропостачання нежитлового приміщення по вул. Шевченка, 120 у м. Львові здійснювалось, технічна можливість підключення до електричних мереж ПАТ "Львівобленерго" спірного приміщення наявна, відстань до трансформаторної на якій є технічна можливість підключення електромереж нежитлового приміщення складає 9,5 м.
За таких обставин та з урахуванням приписів п 1.6 ПКЕЕ, який встановлює обов'язок постачальника електричної енергії укласти договір про постачання електричної енергії з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), об'єкти яких розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії, на основі типового договору, зміст якого викладений в додатку 3 до цих правил, та зважаючи на монопольне становище відповідача, апеляційний господарський суд прийшов до правильного висновку про необхідність задоволення позовних вимог, адже нежитлове приміщення по вул. Шевченка, 120 у м. Львові не є новоствореним, а тому скаржник не був зобов'язаний подавати документи, що передбачені підпунктами 2-4, 6, 10-12 пункту 5.4 ПКЕЕ, оскільки подання цих документів є необхідним лише для об'єктів, що вводяться в експлуатацію вперше.
Доводи касаційної скарги висновків апеляційного господарського суду про необхідність зобов'язати ПАТ "Львівобленерго" укласти договір про постачання електричної енергії на адміністративний корпус по вул. Шевченка, 120 у м. Львові із ЗАТ "Ірокс" відповідно до вимог Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики № 28 від 31.07.1996р. на основі типового договору не спростовують і підстав для скасування постанови не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2012 року у справі за №5015/2601/11-без змін.
Головуючий М. Остапенко
Суддя П. Гончарук
Суддя Л. Стратієнко
Судове рішення № 28127587, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 19.12.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5015/2601/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: