Рішення № 28127029, 21.12.2012, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 0910/1788/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2012 Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі:

головуючої -судді: Крилюк М.І.,

секретаря: Пітеляк С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів цивільну справу за позовом ПАТ "ПроКредит Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитному договору та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ "ПроКредит Банк" про розірвання кредитного договору ,

в с т а н о в и в :

ПАТ "ПроКредит Банк" звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитному договору та ОСОБА_1 звернувся із зустрічним позовом до ПАТ "ПроКредит Банк" про розірвання кредитного договору, мотивуючи свої вимоги тим, що 05.08.2009р. між ПАТ "ПроКредит Банк" та ОСОБА_1 була укладена рамкова угода, відповідно до якої ПАТ "ПроКредит Банк" зобов'язався здійснювати кредитування ОСОБА_1 у межах ліміту суми -200 000,00дол.США, з лімітом строку -120 місяців. Відповідно до рамкової угоди та укладених на її підставі кредитних договорів позичальник зобов'язався здійснювати своєчасне погашення усіх виданих на підставі рамкової угоди кредитних договорів, сплачувати відсотки та усі інші передбачені договорами платежі у визначеному ними порядку. На підставі та в межах рамкової угоди між ПАТ "ПроКредит Банк" та ОСОБА_1 був укладений договір про надання траншу №1301.41621/ FW2601.186 від 17.12.2010р., відповідно до якого ОСОБА_1 було надано кредит на суму 370 000,00грн. під 24%річних, строком на 24 місяці. Відповідач порушив умови даного кредитного договору, в зв'язку з чим борг по ньому становить 237396,14грн., який складається з боргу по капіталу -220442грн., борг по процентах -13814,42грн., пеня 3138,80грн. Також на підставі та в межах рамкової угоди між ПАТ "ПроКредит Банк" та ОСОБА_1 був укладений договір про надання траншу №1301.42230/ FW2601.186 від 30.11.2011р. на суму 45580,00грн. під 26% річних на 4 місяці, умови якого також відповідачем не виконані та сума боргу по ньому становить 56 592,66грн., яка складається з боргу по капіталу -41738,38грн., боргу по процентах -3246,94грн., пеня- 11607,34грн. В забезпечення виконання зобов'язань за вище вказаними кредитними договорами між АТ "ПроКредит Банк" та ОСОБА_2, ОСОБА_3 були укладені договори поруки, згідно яких поручителі зобов'язались відповідати перед банком за виконання позичальником своїх зобов'язань, як солідарні боржники. Проте, відповідачами умови договорів не виконані та сума боргу по них на даний час складає 293 988,80грн. Просить позов задоволити та стягнути з відповідачів в солідарному порядку вказану суму боргу.

Представник позивача подав до суду заяву в якій просить справу розглянути у його відсутності, свої позовні вимоги підтримує та просить позов задоволити. А також подав до суду заперечення на зустрічну позовну заяву в якій вказує, що зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 грунтуються на надуманих підставах та не підлягають до задоволення, оскільки умови за яких можливе розірвання кредитного договору відсутні. Просить в зустрічному позові відмовити.

Відповідач ОСОБА_1 у поданій до суду заяві просить позов банку задоволити частково, оскільки проведені ним розрахунки не співпадають з розрахунками, які представлені банком. Також банком не представлені всі розрахунки, які проводились ним по укладених на підставі рамкової угоди кредитних договорах та договори застави земельних ділянок. А тому, вважає, що сума боргу є значно завищеною. Що стосується зустрічного позову, то просить задоволити в повному обсязі, оскільки терміни дії договорів закінчилися, деякі їх умови не відповідають умовам рамкової угоди, а також врахувати його складне матеріальне становище. Просить справу розглянути у його відсутності.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не відомі.

Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що позов банку слід задоволити частково, а зустрічний позов повністю з наступних підстав.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Статтею 530 вище вказаного кодексу визначено, що якщо у зобов»язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов»язання в строк встановлений договором або законом.

В судовому засіданні встановлено, що 05.08.2009р. між ПАТ "ПроКредит Банк" та ОСОБА_1 була укладена рамкова угода, відповідно до якої ПАТ "ПроКредит Банк" зобов'язався здійснювати кредитування ОСОБА_1 у межах ліміту суми -200 000,00дол.США, з лімітом строку -120 місяців, з максимальним розміром процентів -40% річних.

Відповідно до п.2.1 рамкової угоди кредитор на підставі угоди зобов'язався здійснювати кредитування позичальника у межах лімітів умов кредитування у порядку і на умовах, визначених угодою та кредитними договорами, а позичальник зобов'язався належно виконати усі умови, необхідні для отримання кредитів, своєчасно і належно здійснювати погашення грошових зобов'язань, а також належно виконувати усі інші зобов'язання, передбачені угодою та кредитними договорами.

Як встановлено в судовому засіданні на підставі та в межах рамкової угоди між ПАТ "ПроКредит Банк" та ОСОБА_1 було укладенено декілька кредитних договорів, умови яких ОСОБА_1 належно виконував та повернув банку отримані грошові кошти та нараховані проценти по них. Проте, на вимогу суду від 17.10.2012р. представити детальні щомісячні розрахунки проведені відповідачем по всіх кредитних договорах укладених на підставі рамкової угоди, а також надати інформацію щодо отримання позичальником коштів готівкою банк відмовився та всіх документів, які вимагав суд та безпосередньо стосуються даної справи не представив. Тобто, банк позбавив суд ретельної перевірки таких розрахунків доказами. Також по долучених до матеріалів справи доказах не можливо з'ясувати за якими напрямками здійснювалося зарахування грошових коштів, які надходили від позичальника в рахунок погашення тіла кредиту, процентів, пені, а саме у якій черговості та обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи між ПАТ "ПроКредит Банк" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання траншу №1301.41621/ FW2601.186 від 17.12.2010р., відповідно до якого ОСОБА_1 було надано кредит на суму 370 000,00грн. під 24% річних, строком на 24 місяці.

Згідно матеріалів справи видно, що відповідач порушив умови даного кредитного договору, в зв'язку з чим борг, згідно розрахунку банку, становить 237396,14грн., який складається з боргу по капіталу -220442грн., боргу по процентах -13814,42грн. та пені 3138,80грн.

В зв'язку з тим, що вище вказаний розрахунок банку є незрозумілим, оскільки з нього неможливо з'ясувати щомісячні внески позичальника по даному кредитному договору, послідовність внесків, що представляє неможливим зрозуміти і час з якого виник борг по договору та перевірити правильність нарахування банком відсотків та пені. А тому, суд неодноразово викликав представників банку в судове засідання, для дачі пояснень по проведених ними розрахунках. Однак, представники банку в судове засідання жодного разу не з'явилися, а направили факсограмою ще один розрахунок по даному кредитному договору, який не співпадає з розрахунком заборгованості, який міститься в матеріалах даної цивільної справи.

Тобто, позивачем не надано доказів в обгрунтування наданих розрахунків заборгованості, з врахуванням того, що відповідачем здійснювалося часткове виконання кредитного договору, а долучені матеріали, які вигідні тільки банку.

Крім цього, матеріалами справи стверджується, що на підставі та в межах рамкової угоди між ПАТ "ПроКредит Банк" та ОСОБА_1 був укладений ще один договір про надання траншу №1301.42230/ FW2601.186 від 30.11.2011р. на суму 45580,00грн. під 26% річних на 4 місяці, умови якого також відповідачем не виконані та сума боргу по ньому становить 56 592,66грн., яка складається з боргу по капіталу -41738,38грн., боргу по процентах -3246,94грн., пеня- 11607,34грн.

Проте, жодними умовами рамкової угоди та кредитного договору не передбачено такого цільового призначення кредиту, як рефінансування кредиту. З даних обставин вбачається, що банк на часткове погашення заборгованості по попередньому кредитному договору укладає з позичальником ще один договір, при цьому піднімає відсоткову ставку до 26 % і починає нараховувати відсотки та пеню вже по двох договорах по яких виникла заборгованість.

Суд вважає дані нарахування незаконними та такими, що повністю суперечать договору та інтересам позичальника, оскільки банк не дивлячись на те, що позичальник немає можливості належним чином виконати свої зобовязання по укладеному договору, заводить його ще в більшу заборгованість.

Згідно ст.1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Статтею 1051 даного кодексу передбачено, що позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця. Тобто, ненадання позивачем первісної квитанції про видачу відповідачеві грошових коштів у кредит є підставою для відмови у позові.

А суду не представлено жодних доказів про те, що відповідач отримав грошові кошти по кредитному договору №1301.42230/ FW2601.186 від 30.11.2011р. готівкою, що стверджується відсутністю квитанції.

Таким чином, беручи до уваги усі представлені банком розрахунки по кредитних договорах №1301.41621/ FW2601.186 від 17.12.2010р. та №1301.42230/ FW2601.186 від 30.11.2011р., ретельна їх перевірка доказами, а саме не отримання коштів відповідачем готівкою по другому кредитному договору, перевірка правильності нарахування відсотків та пені, свідчить про те, що заборгованість позичальника по них становить 220 442,92грн.

Що стосується зустрічного позову, то він підлягає до повного задоволення, оскільки термін дії договору про надання траншу №1301.41621/ FW2601.186 від 17.12.2010р. закінчився 17.12.2012р., а термін дії договору про надання траншу №1301.42230/ FW2601.186 від 30.11.2011р. закінчився 30.03.2012р.

З врахуванням ст.509ч.3 ЦК України зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

А тому, для надання можливості позичальнику повністю виконати свої зобов'язання за договором, оскільки судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 знаходиться в складному матеріальному становищі, хворіє, а нарахування банком відсотків та пені тільки ускладнить виконання ним даних зобов'язань, то рамкову угоду №FW2601.186 від 05.08.2009р. укладену між ПАТ "ПроКредит Банк" та ОСОБА_1 та договори про надання траншу №1301.41621/ FW2601.186 від 17.12.2010р. та №1301.42230/ FW2601.186 від 30.11.2011р., які укладені на підставі та в межах рамкової угоди слід розірвати.

Згідно ст. 554 ч.1 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов»язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Як стверджується матеріалами справи з відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були укладені договори поруки №96168-ДП1 від 05.08.2009р. та №153594-ДП1 від 07.06.2010р.

На підставі п.2.1 даних договорів поручитель поручається перед кредитором за виконання усіх зобов'язань позичальника у їх повному обсязі як солідарний із позичальником боржник.

Таким чином, враховуючи вище наведене з відповідачів слід стягнути в солідарному порядку на користь ПАТ "ПроКредит Банк" 220 442,92грн. заборгованості по кредитних договорах №1301.41621/ FW2601.186 від 17.12.2010р. та №1301.42230/ FW2601.186 від 30.11.2011р.

Крім цього, відповідно до ст.88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

А тому, з відповідачів на користь банку підлягає стягненню 2204,43грн. судового збору.

На підставі наведеного ст.ст. 216, 509, 526, 530, 553-554, 611-612, 1046, 1051, 1057-1 ЦК України та керуючись ст.ст. 214-215 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов ПАТ "ПроКредит Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитному договору задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, жительки АДРЕСА_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, жительки АДРЕСА_3 в солідарному порядку на користь ПАТ "ПроКредит Банк" м.Київ, пр.Перемоги, 107а, №21677333, МФО 320984, рах.№ 290990013.980 у АТ ПроКредит Банк заборгованість по кредитних договорах №1301.41621/ FW2601.186 від 17.12.2010р. та №1301.42230/ FW2601.186 від 30.11.2011р. в сумі 220 442,92грн. та 2204,43грн. судового збору.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до ПАТ "ПроКредит Банк" про розірвання кредитного договору -задоволити.

Рамкову угоду №FW2601.186 від 05.08.2009р. укладену між ПАТ "ПроКредит Банк" та ОСОБА_1 та договори про надання траншу №1301.41621/ FW2601.186 від 17.12.2010р. та №1301.42230/ FW2601.186 від 30.11.2011р., які укладені на підставі та в межах рамкової угоди - розірвати.

Рішення суду вступає в законну силу після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського Апеляційного суду через Косівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення -протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: