Рішення № 28124680, 27.11.2012, Апеляційний суд Хмельницької області

Справа № 2218/9330/2012

Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2012 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі :головуючого -судді Баса О.Г.

суддів : Карпусь С.А., Матковської Л.О.,

при секретарі Кузічкіній М.В.

з участю : ОСОБА_1, її представників ОСОБА_2,

ОСОБА_3, представника ТОВ „ЖЕО"

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц/2290/2337/12 за апеляційною скаргою ОСОБА_2, діючої по довіреності в інтересах ОСОБА_1, на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 12 вересня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Житлово-експлуатаційне об'єднання ЖЕД №2», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ЖБК №45, про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири та компенсацію моральної шкоди.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

В квітні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Житлово-експлуатаційне об'єднання»ЖЕД №2 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири та компенсацію моральної шкоди. В обґрунтування своїх вимог вказувала, що 01.04.2012 року в результаті пошкодження водостічної труби сталося залиття квартири АДРЕСА_1, яка належить їй на праві приватної власності. В ніч з 5 на 6 квітня 2012 року сталося повторне залиття цієї ж квартири. Оскільки будинок знаходиться на обслуговуванні ТОВ «Житлово-експлуатаційне об'єднання»ЖЕД №2, вона неодноразово зверталась до диспетчера ЖЕД №2 з проханням направити комісію для обстеження даху та складання акту про залиття квартири, однак таке прохання працівниками ЖЕД №2 не було виконане. Вважає, що пошкодження водостічної труби сталось внаслідок систематичного невиконання працівниками відповідача своїх зобов'язань. Тому просила стягнути з «Житлово-експлуатаційного об'єднання»ЖЕД №2 на її користь майнову шкоду у розмірі 10441 грн., вартість проведеної експертизи в сумі 500 грн., витрати на фотоплівку в розмірі 49,90 грн., витрати на правову допомогу у сумі 2500 грн., поштові витрати у сумі 17,24 грн., компенсацію моральної шкоди у розмірі 4000 грн., витрати на ліки у сумі 172,82 грн. та судові витрати в сумі 218 грн. 80 коп..

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 30 липня 2012 року до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено ЖБК № 45.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 12 вересня 2012 року ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

_________________

Головуючий у першій інстанції - Дручкова С.П. Справа № 22ц/2290/2337/12

Доповідач -Карпусь С.А. Категорія № 30,34

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, діючи по довіреності в інтересах ОСОБА_1, вважає рішення суду незаконним, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність його висновків обставинам справи. Суд не взяв до уваги, що на момент розгляду справи і на даний час сторони перебувають у договірних відносинах і відповідач як виконавець договору зобов'язаний надавати послуги згідно «Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд», а замовник зобов'язаний оплачувати надані виконавцем послуги. Проте, свої зобов'язання ЖЕД №2 не виконував належним чином, а саме не був очищений від сміття водостік та не забезпечено безперебійне відведення водостоком дощових вод, що стало причиною залиття її квартири. Дані обставини підтверджуються актом від 11.04.2012 року, в якому відповідач робить висновок про необхідність встановити решітку на водопровідну трубу та загерметизувати зливову трубу, тим самим, останній визнає свій обов'язок за договором щодо обслуговування та встановлення решітки, однак суд цього не взяв до уваги. Також у акті загального огляду житлового будинку від 02.04.2012 року зазначається, що будинок знаходиться в задовільному стані, що суперечить акту від 11.04.2012 року, яким відповідач визнає факт невиконаних робіт. Вказує, що оскільки представники ЖЕД проігнорували її, позивачки, прохання щодо обстеження квартири на предмет залиття та з'явились для складання акту лише 11.04.2012 року, вона змушена була за власні кошти проводити експертизу для можливості визначення об'єму та вартості відновлюваних робіт. Крім того, суд не взяв до уваги показання свідків, які підтвердили факт залиття квартири 01.04.2012 р. та в ніч з 5-го на 6-те квітня 2012 року та вказали на систематичне невиконання працівниками ЖЕД №2 своїх обов'язків згідно Договору.

Представник ЖБК № 45 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, про що свідчить розписка від 21 листопада 2012 року.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, оскаржуване рішення -скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення з таких підстав.

Відповідно до п.п. 3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відмовляючи в позові, суд виходив з того, що затоплення належної позивачці квартири АДРЕСА_1 1-го та 6-го квітня 2012 року внаслідок забиття зливної труби сталося не з вини відповідача ТОВ „ЖЕО" ЖЕД №2, оскільки останнім у відповідності до встановлених обов'язків та у встановленні строки було проведено чистку зливних труб. З цих підстав суд дійшов висновку, що позивачка не довела, що майнова та моральна шкода була заподіяна їй неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю ТОВ „ЖЕО" ЖЕД №2.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна.

Судом встановлено, що позивачка є власником квартири АДРЕСА_1.

15.01.2009 року між позивачкою та ЗАТ „ЖЕО" (нині ТОВ „ЖЕО") було укладено договір №1894 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, згідно п.п. 5.2, 5.3 якого дане товариство зобов'язувалося утримувати внутрішньобудинкові мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, вживати своєчасних заходів до ліквідації аварійних ситуацій з 08.00. до 17.00 в робочі дні, усунення порушень у наданні послуг у строки, встановлені законодавством; своєчасно за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням послуг, що виникли з його вини, а пунктом 7.2.1. передбачено, що виконавець несе відповідальність згідно із законодавством за неналежне надання або ненадання послуг, що призвело до заподіяння збитків майну та/або приміщенню споживача, шкоди його життю чи здоров'ю -шляхом відшкодування збитків. Згідно п. 10.2 цього ж договору передбачено, що договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.

За змістом ст. 21 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" на виконавця комунальних послуг покладено обов'язок, зокрема, щодо здійснення контролю за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень та утримання у належному технічному стані, здійсненні технічного обслуговування та ремонту внутрішньобудинкових мереж.

Примірним переліком послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженим наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10 серпня 2004 року N 150, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2004 р. за N 1046/9645, передбачено, зокрема, таку послугу виконавця як підготовка системи зливових водостоків до сезонної експлуатації (1.1.18.1), закріплення водостічних труб, колін, воронок (1.1.18.2), прочищення зливових водостоків від сміття (1.1.18.3) та усунення нещільностей водостічних труб (1.1.18.4).

Аналогічні вимоги щодо належного функціонування водовідвідних улаштувань житлових будинків установлено пунктами 4.5.1-4.5.5 розділу 4 наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року N 76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій".

Встановлено, що 1 квітня 2012 року о 16.00 год. та в ніч з 5-го на 6-те квітня 2012 року, по вині відповідача, який не прийняв мір до своєчасного очищення водостічної труби на технічному поверсі зазначеного будинку, в останню попало сміття та сторонній предмет (металева банка), розгерметизувався шов зливової труби, що призвело до залиття квартири позивачки та заподіяння їй у зв'язку з залиттями майнової шкоди у розмірі 10 441 грн., пов'язаної з необхідністю проведення ремонтно-будівельних робіт, а також заподіяно моральну шкоду. Ці обставини підтверджуються матеріалами справи, в тому числі актом без дати, складеному за участю споживачів - жильців будинку по АДРЕСА_1 (а.с.8), актом прийому виконаних будівельно-монтажних робіт в будинку за адресою АДРЕСА_1 за квітень 2012 року, складеним підрядником ЖЕД № 2 від 24 квітня 2012 року, довідками МК АТП ЖКГ від 17 травня 2012 року № 94 та від 31 липня 2012 року № 141, актом ЖЕО ЖЕД № 2 від 06.04.2012 року (а.с.84), актом про обстеження житлового будинку, квартири від 11 квітня 2012 року, відповіддю УЖКГ на звернення ОСОБА_1 щодо причини затоплення належної їй квартири.

Наведені обставини та положення норм матеріального права суд при вирішенні даного спору до уваги не прийняв, зокрема не врахував, що відповідач не спростував пояснень позивачки про те, що залиття належної їй квартири сталось з вини відповідача, який не забезпечив належне обслуговування водостічної труби на технічному поверсі вказаного будинку, а саме, не прийняв мір до попередження попадання в таку сторонніх предметів та її прочищення від останніх, у зв'язку з чим зобов'язаний відшкодувати їй майнову та моральну шкоду, а тому помилково дійшов висновку про відмову в позові.

Оскільки оскаржуване рішення ухвалене при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, при неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, воно підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до частини 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ч.2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У відповідності з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Виходячи із визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

Як вбачається з матеріалів справи, твердження представника відповідача про відсутність його вини в заподіянні позивачці шкоди у зв'язку з затопленням квартири, є заперечливими та непереконливими.

Колегія суддів дійшла висновку, що вимоги позивачки про відшкодування майнової шкоди в розмірі 10 441 грн. знайшли підтвердження в судовому засіданні частково. Згідно висновку експертного дослідження №02ед/012 будівельно-технічної експертизи, складеного 13 квітня 2012 року з додатками до нього (фототаблиці, локальний кошторис №2-1-1), вартість відновлювального ремонту в квартирі АДРЕСА_1 становить 10441 грн. Проте в судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердила, що фактично нею затрачено на відновлювальний ремонт квартири 5200 грн.. Тому колегія суддів вважає правильним при визначенні розміру відшкодування майнової шкоди виходити із наведених вище пояснень позивачки.

Згідно акта про обстеження зазначеної житлової квартири від 11 квітня 2012 року, складеного за участю працівників ЖЕД № 2 та представника міського управління житлово-комунального господарства (а.с. 90), залиття квартири сталося внаслідок забиття водостічної труби пивною бляшаною банкою нижче коліна. Тиск води спричинив розгерметизацію коліна, що привело до затоплення квартири через технічний поверх. Комісією було рекомендовано встановити решітку на зливову трубу та загерметизувати коліно зливової труби. Про причини залиття квартири позивачки з 5 на 6 квітня 2012 року зазначено й в акті від 06.04.2012 року, складеного за участю працівників ЖЕД № 2 та мешканців житлового будинку (а.с. 84).

Крім того, встановлено, що внаслідок затоплення по вині відповідача квартири позивачки, останній було заподіяно також моральну шкоду, що виразилась у душевних стражданнях, яких позивачка зазнала у зв'язку з пошкодженням належного їй житла та докладанням додаткових зусиль для налагодження нормальних життєвих зв'язків.

Приймаючи до уваги обставини, за яких заподіяно позивачці майнову та моральну шкоду, з врахуванням передбачених ч. 3 ст. 23 ЦК України вимог розумності та справедливості, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позову в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивачки 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні представник ТОВ „ЖЕО" пояснив, що ЖЕД № 2 не є юридичною особою, а структурним підрозділом ТОВ „ЖЕО", яке є юридичною особою.

Доводи представника відповідача ТОВ „ЖЕО" про те, що його працівники не мали можливості об'єктивно проконтролювати попадання сторонніх предметів в лівньову трубу через відсутність у них ключів від даху і неможливості доступу до технічного поверху житлового будинку не ґрунтуються на законі. Пунктом 4.4.21. Наказу Державного комітету з питань житлово-комунального господарства, від 17.05.2005, № 76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій" встановлено, що двері і люки в горищні приміщення повинні бути закриті на замок. Один комплект ключів від дверей повинен зберігатися у виконавця послуг, яким є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору, тобто в ТОВ „ЖЕО", другий - у двірника.

Відповідно до положень ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно частин 1 та 3 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Перелік цих витрат є виключним. Інші фактичні витрати учасників процесу, не передбачені у цій статті, до складу витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, не належать. Це, зокрема, витрати з оплати поштових відправлень; придбання плівки тощо.

Тому колегія суддів не знаходить підстав для задоволення вимог позивачки про відшкодування витрат на придбання плівки у сумі 49 грн. 40 коп. та 17 грн. 24 коп. поштових витрат, а тому дійшла висновку, що з відповідача на її користь підлягають стягненню понесені нею витрати на проведення експертизи у сумі 500 грн., та витрати по оплаті судового збору в сумі 375,55 грн. (214,60 грн. + 109,40 грн. + 51,55 грн. за подачу апеляційної скарги).

Відповідно до ч 1 ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Як видно з матеріалів справи, фізична особа -підприємець ОСОБА_2 приймала участь під час розгляду даної справи в якості представника, що підтверджується довіреністю, посвідченою приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу 15 травня 2012 року, тому понесені позивачкою витрати на її послуги відшкодуванню не підлягають.

Що стосується вимог позивачки про відшкодування витрат на лікування, то на їх обгрунтування належних та переконливих доказів вона не надала і таких не добуто судом. А її посилання на амбулаторну карту та чек на придбання ліків не можна визнати підставними, оскільки з них не вбачається, що захворювання позивачки сталось внаслідок залиття квартири.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, діючої по довіреності в інтересах ОСОБА_1, задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 12 вересня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Житлово-експлуатаційне об'єднання" на користь ОСОБА_1 5200 грн. матеріальної шкоди, 1000 грн. морального відшкодування та 875,55 грн. понесених судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий /підпис/

Судді /підписи/

Згідно оригіналу: суддя апеляційного суду С.А. Карпусь