Рішення № 28124670, 22.11.2012, Апеляційний суд Хмельницької області

Справа № 2219/1114/2012

Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2012 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі :головуючого -судді Баса О.Г.

суддів : Карпусь С.А., Матковської Л.О.,

при секретарі Врублевському П.С.

з участю : представника ПАТ КБ „Приватбанк"

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц/2290/2325/12 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Чемеровецького районного суду від 11 вересня 2012 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши доповідача, пояснення учасника судового процесу, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

В квітні 2012 року ПАТ КБ «ПриватБанк», яке є правонаступником ЗАТ КБ «ПриватБанк»(далі Банк), звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення кредиторської заборгованості, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 14.11.2006 року між Банком та ОСОБА_1 був укладений кредитно-заставний договір №TER0SE00000920, відповідно до умов якого останній отримав кредит в сумі 10000,00 грн. на умовах щомісячного погашення кредиту зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 24% річних на суму залишку заборгованості з кінцевим строком погашення кредиту до 10.07.2009 року. В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за даним договором цього ж дня між Банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки. Посилаючись на те, що позичальник зобов'язання за укладеним кредитним договором не виконує, що привело до утворення кредиторської заборгованості, Банк просив стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість по поверненню кредиту станом на 12.03.2012 року, яка складає 6893,67 грн. - по кредиту, 22380,86 грн. - по відсоткам, 300 грн. - по комісії та пені за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором в розмірі 18996,92 грн., а всього 48571,45 грн..

Під час розгляду справи, уточнивши позовні вимоги, ПАТ КБ «ПриватБанк»просило стягнути солідарно з відповідачів заборгованість, яка склалась станом на 08 серпня 2012 року в розмірі 40012,39 грн., з яких: 21110,08 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами та 18902,31 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Рішенням Чемеровецького районного суду від 11 вересня 2012 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, жителів с. Кузьминчик Чемеровецького району Хмельницької області на користь публічного акціонерного товариства

_________________

Головуючий у першій інстанції - Назарчук Р.В. Справа № 22ц/2290/2325/12

Доповідач -Карпусь С.А. Категорія № 19.27

комерційний банк «ПриватБанк»40012 грн. 39 коп. заборгованості за кредитним договором та 400 грн. 12 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вважають рішення суду незаконним, просять його скасувати та направити справу на новий судовий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначають, що вони отримали в кредит 10 тисяч гривень, а не 15 тисяч гривень, як це зазначено позивачем у заяві та в рішенні суду. Сплата відсотків за користування кредитними коштами встановлювалася на строк дії кредитного договору, тобто до 10.07.2009 року і додатковий договір між сторонами, яким би передбачалась сплата відсотків за користування кредитними коштами понад строк дії договору, між ними не укладався. Вважають, що після закінчення строку дії договору відсотки за користування кредитом не можуть стягуватися. Крім того, ст. 258 ЦК України встановлені скорочені строки позовної давності щодо стягнення пені, яку вони просили застосувати.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в засідання апеляційного суду не з'явились, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, про що свідчать поштові повідомлення. Крім того, останній подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду -зміні з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 14 листопада 2006 року між ЗАТ КБ „Приватбанк"(з квітня 2009 року приватне акціонерне товариство комерційний банк „Приватбанк") та ОСОБА_1 укладено кредитно-заставний договір за № ТЕROSE00000920, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 10000 грн. строком до 10 липня 2009 року зі сплатою 24 % річних за користування кредитом.

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором того ж дня між ЗАТ КБ „Приватбанк" та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № ТЕROSE00000920, за умовами якого остання відповідає перед банком за виконання зобов'язань за кредитним договором в такому ж розмірі, що й ОСОБА_1І, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, комісій, винагороди, штрафів, пені та інших платежів.

У порушення умов кредитного договору, відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання щодо повернення відсотків за користування кредитом, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 08 серпня 2012 року становила 40012,39 грн., з них 21110,08 грн. заборгованості по процентам та 18902,31 грн. нарахованої пені за несвоєчасність виконання зобов'язань.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, в тому числі кредитно-заставним договором № ТЕROSE00000920 та ордером-розпорядженням, згідно з якими Банком було надано ОСОБА_1 кредит в розмірі 10000 грн., договором поруки, розрахунком заборгованості Банку в уточненій позовній заяві.

Врахувавши зазначені обставини та вимоги ст. 526, ст. 554 та ст. 1054 ЦК України суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки відповідач ОСОБА_1 у порушення умов кредитного договору свої зобов'язання по сплаті процентів не виконував, тому вони підлягають стягненню на користь Банку в солідарному порядку з нього та поручителя, та в цій частині обґрунтовано задовольнив позов.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що відсотки за користування кредитом підлягають стягненню лише в межах строку дії кредитного договору, не ґрунтуються на законі. Як вбачається з матеріалів справи, на час звернення Банку до суду з даним позовом, боржник мав заборгованість по кредиту та процентам. Під час розгляду справи останній погасив борг про тілу кредиту, однак зобов'язань про сплаті процентів не виконав. У відповідності з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК України проценти є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу. Сплата боржником заборгованості по кредиту перериває позовну давність, тому така не може бути застосована в даному випадку до правовідносин щодо сплати процентів.

Разом з тим, не можна погодитись з висновками суду про стягнення з відповідачів на користь Банку пені в розмірі 18902 грн. 31 коп..

За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й доти, доки зобов'язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік ( п.1 ч. 2 ст. 258 ЦК України).

Згідно змісту наведеного вище кредитно-заставного договору, сторони договору не збільшували позовну давність для грошових зобов'язань щодо сплати неустойки (штрафів, пені).

Заперечуючи позов Банку, відповідачі просили застосувати до правовідносин щодо сплати пені положення п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України, що підтверджується матеріалами справи, зокрема змістом заперечення від 24 травня 2012 року.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції не врахував заяву відповідачів щодо застосування позовної давності до пені та не застосував положення ч.2 ст. 258 ЦК України, тому його рішення підлягає зміні, а розмір пені з урахуванням наведеного закону зменшенню до 10367 грн. 04 коп. (20988,65-8548,20:438Х365). Розрахунок проведений з урахуванням відомостей про заборгованість за вказаним договором в графі 14 на а.с.5.

В решті рішення суду підлягає залишенню без зміни.

Згідно ч.5 ст. 88 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Тому у відповідності з ч.1 ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім у зв'язку зі зверненням до суду, які підтверджені відповідною квитанцією, по 242 грн. 86 коп. судового збору з кожного.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Чемеровецького районного суду від 11 вересня 2012 року змінити. Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»21110 грн. 08 коп. заборгованості по процентам, 10367 грн. 04 коп. пені, а всього 31477 грн. 12 коп. та по 242 грн. 86 коп. судового збору з кожного.

В решті рішення суду залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий /підпис/

Судді /підписи/

Згідно оригіналу: суддя апеляційного суду С.А. Карпусь