Рішення № 28120220, 20.12.2012, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 1028/702/12

2/1028/613/12.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20.12.2012 року Яготинський районний суд

Київської області, в складі;

Головуючого; судд Карпович В.Д.

Прои секретарі Микитенко В.В.

Представника позивача -ОСОБА_2

Представника відповідача- адвоката ОСОБА_3

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготині справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним та анулювання правової реєстрації .

Встановив:

В позові до суду позивачка вказала, що 28 серпня 2008 року між нею та ОСОБА_6, був укладений договір купівлі-продажу будинку номер АДРЕСА_1, який посвідчений цього ж числа приватним нотаріусом Яготинського районного нотаріального округу Київської області, ОСОБА_7 за реєстровим номером 100 та зареєстрований у державному реєстрі правочинів, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією вказаного договору.

Відповідно до п.11 цього договору право власності на зазначений будинок у неї виникло з моменту державної реєстрації договору.

З метою проведення державної реєстрації її права власності на належний їй будинок в органах БТІ, в червні 2012 року вона звернулась до Яготинського БТІ, яким було прийнято рішення про відмову їй в такій реєстрації у зв'язку з тим, що за вказаною адресою зареєстровано право власності на нерухоме майно за іншою особою на підставі свідоцтва про право на спадщину.

Як їй стало відомо, цією особою виявився ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 -відповідач по справі, який є рідним братом ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 (первинний власник належного їй будинку), та який після смерті брата прийняв у спадщину нерухоме майно, яке вже не належало померлому, оскільки було ним відчужене ще за життя.

Оскільки її право власності на зазначений будинок виникло з моменту укладення правочину та його державної реєстрації, тобто з 28 серпня 2008 року, то будь-які посягання на нього, є порушенням її права власності.

Відповідач в 2011 році, оформивши на себе документи на зазначене нерухоме майно після смерті свого брата, порушує надані їй законодавством майнові права на будинок, в зв'язку з чим вона змушена звертатись до суду з метою їх захисту.

Відповідно до ст.657 ЦК України, яка є спеціальною нормою, договір купівлі-продажу … житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Нині діє Тимчасовий порядок державної реєстрації правочинів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. № 671, відповідно до п.2 якого державна реєстрація правочинів проводиться відповідно до вимог ЦК України шляхом внесення відповідної інформації до Державного реєстру правочинів.

Реєстраторами правочинів є державні нотаріальні контори та приватні нотаріуси. Отже, державну реєстрацію договорів з відчуження нерухомого майна здійснюють нотаріуси після проведення нотаріального посвідчення таких договорів.

Таким чином, право власності на нерухоме майно за договорами купівлі-продажу, міни земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна, договорами про передачу нерухомого майна під виплату ренти, довічного утримання (догляду), за якими передається набувачеві у власність нерухоме майно виникає у набувача нерухомості після державної реєстрації договору державною нотаріальною конторою або приватним нотаріусом.

Просила:

Визнати свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 22 листопада 2011 року за реєстровим номером 2-2839 державним нотаріусом Яготинської районної державної нотаріальної контори, Тищенко І.В. на ім'я ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, недійсним.

Анулювати державну реєстрацію права власності на житловий будинок номер АДРЕСА_1, Київської області, проведену Яготинським бюро технічної інвентаризації на ім'я ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги позивача, та пояснила наступне: Після набуття права власності позивачкою на житловий будинок по АДРЕСА_1, на підставі рішенням Сотниківської сільської ради від 21.10. 2099 року за № 266, позивачці як власнику житлового будинку по АДРЕСА_1 були видані Державні акти на право власності на земельні ділянки площею 0,2500 га та 0, 2430 га, які розташовані по цій же адресі. Укладаючи договір купівлі продажу, позивачка сплатила певні кошти власнику будинку за придбання будинку. Будинок не є придатним для проживання, і позивачкав його придбала з метою приватизації земельної ділянки, знесення старого будинку та будівництва нового житлового будинку. Відповідач не міг не знати про відчуження будинку його братом, позивачці, так як з часу придбання житлового будинку, позивачка постійно користується присадибною земельною ділянкою, весною садить овочі, восени знімає урожай а на зиму засіває земельну ділянку житом.

Представник відповідача позов не визнала мотивуючи наступним:

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону україни «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»від 01.07. 2004 року, права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації в бюро технічної і інвентаризації.

Враховуючи, що позивачка не звернулася та не зареєструвала житловий будинок по АДРЕСА_1 Яготинського району в бюро технічної інвентаризації, то вважає, що позивачка не набула права власності на вказаний будинок.

В судовому засіданні встановлено наступне:

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 7 серпня 2008 року, за ОСОБА_6 визнано право власності на житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1. / а.с. 9.10 /

Своїм дорученням посвідченого секретарем Сотниківської сільської ради Яготинського району Київської області Чепілем Г.О. від 20.08. 2008 року за реєстровим номером 142, ОСОБА_6 уповноважив ОСОБА_8 укласти від його імені договір купівлі продажу належного йому на праві власності житлового будинку по АДРЕСА_1, із покупцем ОСОБА_4.

Даний договір було укладено 28 серпня 2008 року, та посвідчений цього ж числа приватним нотаріусом Яготинського районного нотаріального округу Київської області, ОСОБА_7 за реєстровим номером 100, та зареєстрований у державному реєстрі правочинів / а.с. 18 /.

Відповідно до п.11 договору купівлі-продажу, право власності на зазначений будинок у ОСОБА_4 виникло з моменту державної реєстрації договору. / а.с. 23 /.

Відповідно до рішення Сотниківської сільської ради Яготинського району 33 сесії 5 скликання за № 266 від 21.10. 2009 року, ОСОБА_4 як власнику житлового будинку та господарських с поруд по АДРЕСА_1, було видано Дежавні акти серії ЯИ №822430 та серії ЯИ №822417, на право власності на земельні ділянки площею 0,2430 га та площею 0,2500 га, які розташовані по АДРЕСА_1. / а.с. 5.6 /

З метою проведення державної реєстрації її права власності на належний їй будинок в органах БТІ, в червні 2012 року ОСОБА_4 звернулась до Яготинського БТІ, яким було прийнято рішення про відмову їй в такій реєстрації у зв'язку з тим, що за вказаною адресою зареєстровано право власності на нерухоме майно за іншою особою на підставі свідоцтва про право на спадщину./ а.с. 8 /

Як стало відомо, цією особою виявився ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 -відповідач по справі, який є рідним братом ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 (первинний власник будинку), та який після смерті брата прийняв у спадщину нерухоме майно, яке вже не належало померлому, оскільки було ним відчужене ще за життя.

Як видно із свідоцтва про право на спадщину за законом від 22 листопада 2011 рок, яке посвідчено державним нотаріусом Яготинської районної державної нотаріальної контори Тищенко І.В., спадкоємцем майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6, у вигляді житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1, є його брат - ОСОБА_5. / а.с. 11 /.

Як видно із змін до наказу Міністерства юстиції України від 07.02. 2002 року № 7/5 «Про затвердження тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно» / Наказ Міністерства юстиції України від 28.07.2010 року № 1692/5. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 липня 2010 року за № 582/17877- пункт 1 викласти в такій редакції: / а.с. 29 /.

Установити, що до 1 січня 2012 року, державна реєстрація права власності та права користування / сервітуту / на об»єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування / найму , оренди / будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; права власності на об»єкти незавершеного будівництва, а також облік безхазяйного нерухомого майна, довірче управління нерухомим майном проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації, створеними до набрання чинності Законом України від 11.02. 2010 року «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»та інших законодавчих актів України»та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно..

Відповідно до ст.657 ЦК України, яка є спеціальною нормою, договір купівлі-продажу … житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Нині діє Тимчасовий порядок державної реєстрації правочинів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. № 671, відповідно до п.2 якого;- державна реєстрація правочинів проводиться відповідно до вимог ЦК України шляхом внесення відповідної інформації до Державного реєстру правочинів.

Реєстраторами правочинів є державні нотаріальні контори та приватні нотаріуси. Отже, державну реєстрацію договорів з відчуження нерухомого майна здійснюють нотаріуси після проведення нотаріального посвідчення таких договорів.

Таким чином, право власності на нерухоме майно за договорами купівлі-продажу, міни земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна, договорами про передачу нерухомого майна під виплату ренти, довічного утримання (догляду), за якими передається набувачеві у власність нерухоме майно виникає у набувача нерухомості після державної реєстрації договору державною нотаріальною конторою або приватним нотаріусом.

Статтею 181 Цивільного кодексу України встановлено, що до нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Особливість режиму нерухомого майна визначається тим, що права на нього підлягають державній реєстрації.

Момент виникнення права власності на нерухоме майно залежить від правових підстав набуття права власності на дане майно. Так основними правовими підставами набуття права власності за Цивільним кодексом України, є створення нової речі, передбачений ст. 331 ЦК України та договір, який змінює суб'єктну складову права власності - ст.334 ЦК України.

У відповідності до ч.3,4. ст. 334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Згідно ст.210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Разом з тим статтею 182 ЦК України, передбачена необхідність державної реєстрації прав на нерухоме майно, яке вже виникло у набувача нерухомості на підставі певного договору. Тобто державна реєстрація договору про відчуження майна та державна реєстрація права власності на нерухому річ є окремими видами реєстрації. Такий висновок підтверджується, зокрема, ухвалою Верховного Суду України від 18.02.2009 року в справі № 6-25268св08, номер рішення 3136678.

Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно встановлений Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004 р. № 1952-IV.

З огляду на положення пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»від 1 липня 2004 року, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться комунальними підприємствами БТІ на підставі Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5.

Крім того, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своєму листі від 27.09.2012 року, висловив правову позицію, що є обов'язковою для всіх судів України відповідно до якої, здійснення державної реєстрації права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної в Ухвалі від 28 грудня 2011 року в справі № 6-39793ск11, номер рішення 21116282, «норми статтей 657 та 334 ЦК України встановлюють особливий порядок виникнення права власності за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. При цьому, за змістом даних норм, державна реєстрація договору та державна реєстрація майна (прав власності на майно), яка здійснюється на підставі Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», не є тотожними поняттями. Реєстрація речових прав, на відміну від державної реєстрації договору, не має правовстановлюючого значення ".

Таким чином, державна реєстрація договорів, встановлена законом, визначає момент укладення відповідного договору (зокрема договору про відчуження нерухомості), а отже, й момент переходу права власності на річ, яка набувається за договором.

Згідно ст.1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування. А також в інших випадках, встановлених законом.

Оскільки право власності ОСОБА_4 на зазначений будинок виникло з моменту укладення правочину та його державної реєстрації, тобто з 28 серпня 2008 року, то будь-які посягання на нього, є порушенням її права власності.

Оскільки відповідач є особою, яка не мала право на успадкування належного позивачці житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1, то свідоцтво про право на спадщину за законом, видане на ім'я відповідача ОСОБА_5, має бути визнане недійсним, а його правова реєстрація анульована.

Керуючись

ст.ст. 10, 60, 209, 212-215 ЦПК України, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», ст.ст. 181, 210,334, 657, 1301 ЦК України, - суд-

ВИРІШИВ:

Визнати свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 22 листопада 2011 року за реєстровим номером 2-2839 державним нотаріусом Яготинської районної державної нотаріальної контори Тищенко І.В., на ім'я ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, недійсним.

Анулювати державну реєстрацію права власності на житловий будинок за номером АДРЕСА_1, проведену Яготинським бюро технічної інвентаризації на ім'я ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення може бути оскаржено до апеляцйіного суду Київської області, протягом 10 днів, з дня закінчення розгляду справи.

Суддя Карпович В.Д.