Ухвала суду № 28119001, 11.12.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6434/12/2670 (у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т.

Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"11" грудня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: суддів: секретаря: за участю:Федорової Г.Г., Вівдиченко Т.Р., Федотова І.В., Каленюк О.Ю., представника апелянта -Корнієнка В.П., представника позивача -Вітрука М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Окружної Державної податкової служби -Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 липня 2012 року по справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Українська фінансова група» до Окружної Державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2012 року Приватне акціонерне товариство «Українська фінансова група»(далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 02.12.2011 року № 0001474310, № 0001464310, № 0001484310.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 липня 2012 року адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Українська фінансова група»задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 02.12.2011 року № 0001474310, № 0001464310, № 0001484310.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Приватне акціонерне товариство «Українська фінансова група»є юридичною особою, зареєстрованою Шевченківською в м. Києві державною адміністрацією 16.11.1992 року. Основними видами діяльності ПрАТ «Українська фінансова група»за КВЕД є: інше грошове посередництво; фінансовий лізин; інше фінансове посередництво; інша допоміжна діяльність у сфері фінансового посередництва.

Згідно свідоцтва про реєстрацію фінансової установи від 10.02.2004 року серії ФК № 1, ПрАТ «Українська фінансова група»зареєстроване як фінансова установа Державною комісією з регулювання фінансових послуг України.

02 червня 2011 року, ПрАТ «Українська фінансова група»було видано Генеральну ліцензію Національного банку України від № 75 на право здійснення валютних операцій при наданні фінансових послуг з переказу коштів та діяльності з обміну валют строком дії до 27.10.2012 року.

Крім цього, ПрАТ «Українська фінансова група»було видано ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України серії АВ № 548142 на здійснення переказу коштів небанківськими фінансовими установами строком дії з 27.10.2009 року по 27.10.2012 року.

На підставі зареєстрованих Національним банком України договорів ПрАТ «Українська фінансова група»є безпосереднім учасником міжнародних платіжних систем, до яких належать: Western Union, MoneyGram, RIA Financial Services, BLIZKO, Юнистрим, CONTACT, PrivatMoney та Anelik.

23 листопада 2011 року, службовими особами ДПІ у Стрийському районі Львівської області була проведена перевірка господарської одиниці позивача -операційної каси, розташованого за адресою: м. Стрий, вул. Майдан Ринок, 29 на предмет дотримання ним як суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем вимог пунктів 1, 2, 3 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та ст. 267 Податкового кодексу України, а саме, встановлено проведення розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти без застосування реєстратора розрахункових операцій на господарських об'єктах уповноваженої фінансової установи, що не відноситься до каси банку, що призвело до порушення ним вищевказаних норм Закону.

За результатами проведеної перевірки ДПІ у Стрийському районі Львівської області було складено акт від 23.11.2011 року № 420/2665/43/14285934, на підставі якого, СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП було винесено податкове повідомлення-рішення від 02.12.2011 року № 0001474310 про застосування до ПрАТ «Українська фінансова група»штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1,00 грн.

Крім цього, 23.11.2011 року, службовими особами ДПІ у м. Червонограді Львівської області була проведена перевірка господарської одиниці позивача -операційної каси, розташованого за адресою: м. Червоноград, вул. Сокальська, 5 на предмет дотримання ним як суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем вимог пунктів 1, 2, 3 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та ст. 267 Податкового кодексу України, а саме, встановлено проведення розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти без застосування реєстратора розрахункових операцій на господарських об'єктах уповноваженої фінансової установи, що не відноситься до каси банку та здійснення торгівлі валютними цінностями без придбання відповідного торгового патенту, що призвело до порушення ним вищевказаних норм Закону.

За результатами проведеної перевірки ДПІ у м. Червонограді Львівської області було складено акт від 23.11.2011 року № 421/2665/43/14285934, на підставі якого, СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП було винесено податкове повідомлення-рішення від 02.12.2011 року № 0001464310 про застосування до ПрАТ «Українська фінансова група»штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 215,00 грн.

Того ж дня, 23.11.2011 року, службовими особами ДПІ у м. Червонограді Львівської області була проведена перевірка господарської одиниці позивача -операційної каси, розташованого за адресою: м. Червоноград, пр. Шевченка, 8/22 на предмет дотримання ним як суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем вимог пунктів 1, 2, 3 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та ст. 267 Податкового кодексу України, а саме, встановлено проведення розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти без застосування реєстратора розрахункових операцій на господарських об'єктах уповноваженої фінансової установи, що не відноситься до каси банку та здійснення торгівлі валютними цінностями без придбання відповідного торгового патенту, що призвело до порушення ним вищевказаних норм Закону.

За результатами проведеної перевірки ДПІ у м. Червонограді Львівської області було складено акт від 23.11.2011 року № 422/2665/43/14285934, на підставі якого, СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП було винесено податкове повідомлення-рішення від 02.12.2011 року № 0001484310 про застосування до ПрАТ «Українська фінансова група»штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 075,00 грн.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг встановлює Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»від 12.07.2001 року № 2664-ІІІ (далі -Закон № 2664-ІІІ).

Відповідно до пунктів 1, 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 2664-ІІІ, фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг; фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 21 Закону № 2664-ІІІ, державне регулювання щодо ринку банківських послуг та діяльності з переказу коштів здійснюється Національним банком України.

Відповідно до п. 14 ст. 7 Закону України «Про Національний банк України»від 20.05.1999 року № 679-XIV (далі -Закон № 679-XIV), Національний банк України, відповідно до визначених спеціальним законом повноважень, здійснює валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль за банками та іншими фінансовими установами, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій.

Порядок відкриття та організації роботи пунктів обміну іноземної валюти на території України, здійснення валютно-обмінних операцій з іноземною валютою і платіжними документами, що виражені в іноземній валюті для уповноважених банків та уповноважених фінансових установ встановлює Інструкція про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затверджена постановою Правління Національного банку України від 12.12.2002 року № 502, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 14.01.2003 року за № 21/7342 (далі - Інструкція № 502).

Згідно абз. 9 п. 1.1 глави 1 Інструкції № 502, уповноважена фінансова установа - юридична особа, яка не є банком і відповідно до законодавства України надає одну чи кілька фінансових послуг та внесена до відповідного реєстру і має генеральну ліцензію Національного банку України на здійснення операцій з валютними цінностями, а також її філії, відділення, які мають право здійснювати операції з валютними цінностями згідно з положенням цієї юридичної особи про філію, відділення та за умови видачі їй фінансовою установою - юридичною особою дозволу на здійснення визначених у цьому дозволі операцій з валютними цінностями, погодженого територіальним управлінням Національного банку України.

Пункт обміну іноземної валюти - це структурна одиниця, яка відкривається банком (фінансовою установою), у тому числі на підставі агентських договорів з юридичними особами-резидентами, а також національним оператором поштового зв'язку, де здійснюються валютно-обмінні операції для фізичних осіб - резидентів і нерезидентів з дотриманням вимог цієї Інструкції та інших нормативно-правових актів Національного банку України (абз. 11 п. 1.1 глави 1 Інструкції № 502).

Відповідно до п. 4.1 глави 4 Інструкції № 502, валютно-обмінні операції для фізичних осіб (резидентів і нерезидентів) здійснюються касами банків (фінансових установ) і пунктами обміну валюти згідно з порядком, установленим цією Інструкцією.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що на відміну від вимог, що пред'являються до пунктів обміну валют щодо наявності обов'язкового переліку документів, а саме: наявності торгового патенту, вимоги щодо операційних кас не містять такої вимоги.

Згідно абз. 9 п. 5.1 глави 5 Інструкції № 502, довідки за формою № 377, квитанції за формами № 377-А, 377-і, 377-І, 377-К та квитанція ПТКС є касовими і розрахунковими документами.

Положенням абз. 2 п. 6.2 глави 6 Інструкції № 502 передбачено, що операції з купівлі готівкової іноземної валюти за готівкові гривні у фізичних осіб здійснюють каси банку (фінансової установи) з оформленням квитанцій за формою № 377-К із зазначенням у них часу здійснення операції та додатково для фізичних осіб - нерезидентів - довідок за формою № 377.

У свою чергу, пункти обміну валюти здійснюють купівлю валюти з оформленням квитанцій про здійснення купівлі іноземної валюти за формою № 377-А для фізичних осіб - резидентів, а для фізичних осіб - нерезидентів - довідок за формою № 377.

Відповідно до п. 5.5 глави 5 Інструкції № 502, квитанція за формою № 377-К видається касою банку (фінансової установи) фізичним особам як підтвердження здійснення валютно-обмінних операцій, визначених в абзацах другому - шостому пункту 1.2 цієї Інструкції.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що для пунктів обміну валют та для операційних кас фінансових установ порядки оформлення валютно-обмінних операцій визначено по різному.

Тобто, вимоги щодо необхідності отримання торгового патенту та сплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності поширюються лише на пункти обміну валют. Відповідного обов'язку отримання торгового патенту та сплати збору у таких господарських одиницях як операційні каси фінансової установи чи касах банку не виникає.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (тут і далі по тексту ухвали в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 265/95-ВР), суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

3) застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Згідно пунктів 1, 2 ст. 4 Закону № 265/95-ВР, уповноважені банки, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, а також суб'єкти господарювання, які здійснюють ці операції на підставі агентських угод з уповноваженими банками, зобов'язані:

1) проводити операції з купівлі-продажу іноземної валюти, змінювати курс валюти відповідно до порядку, встановленого Національним банком України;

2) проводити операції з купівлі-продажу іноземної валюти через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням у двох примірниках розрахункових документів, що підтверджують виконання цих операцій.

При цьому, ст. 9 Закону № 265/95-ВР встановлено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, зокрема, при виконанні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти у разі, якщо ці операції виконуються у касах уповноважених банків з оформленням розрахункових документів відповідно до нормативних актів Національного банку України.

Відповідно до п. 3.5. розділу 3 Положення про внесення інформації щодо фінансових компаній до Державного реєстру фінансових установ та встановлення вимог до облікової та реєструючої системи фінансових компаній, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 05.12.2003 року № 152, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2003 року за № 1252/8573 (далі - Положення № 152), фінансова компанія має право надавати певні види фінансових послуг через її відокремлені підрозділи (в тому числі структурні одиниці) за умови внесення інформації про них до Реєстру.

Фінансова компанія кожному відокремленому підрозділу та його структурній одиниці присвоює внутрішній реєстраційний код згідно з внутрішньою системою реєстраційної кодифікації, при цьому код повинен мати 16 знаків, перші вісім знаків мають відповідати ідентифікаційному коду фінансової компанії за ЄДРПОУ, 9-й знак - крапка, 10-12-й знаки - порядковий номер відокремленого підрозділу компанії, 13-й знак - крапка, 14-16-ий знаки - порядковий номер структурної одиниці відокремленого підрозділу.

Згідно Положення № 152 та п. 1 Положення про Державний реєстр фінансових установ (затвердженого Розпорядженням Держфінпослуг 28.08.2003 року № 43, зареєстрованого у МЮ України 11.09.2003 року за № 797/8118), під відокремленим підрозділом фінансової установи розуміється - філія, інший відокремлений структурний підрозділ юридичної особи, що розташований поза місцезнаходженням юридичної особи та здійснює всі або частину функцій з надання фінансових послуг від її імені.

У свою чергу, відповідно до п. 1.1 розділу 1 Положення № 152, структурна одиниця відокремленого підрозділу - відділення, власні операційні каси, пункти обміну валют тощо, у яких безпосередньо може здійснюватися діяльність щодо надання певних видів фінансових послуг.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що операційні каси фінансових установ належать до категорії структурних одиниць відокремленого підрозділу.

Пунктом 4.6. розділу 4 Положення № 152 передбачено, що у разі прийняття позитивного рішення Держфінпослуг протягом п'ятнадцяти робочих днів з дати подання документів для включення інформації про відокремлений підрозділ фінансової компанії до Реєстру направляє заявнику Довідку згідно з додатком 7, з чого випливає те, що зазначена довідка про внесення інформації до реєстру видається при внесенні інформації відносно відокремлених підрозділів та її видача не передбачена у разі реєстрації в Держфінпослуг інформації відносно структурних одиниць відокремлених підрозділів (операційних кас).

Як вбачається з матеріалів справи, структурні одиниці ПрАТ «Українська фінансова група»:

- внутрішній реєстраційний код 14285934.022.0001, вид структурної одиниці - операційна каса, вид фінансових послуг на здійснення валютних операцій - переказ грошових коштів та діяльність з обміну валют, місцезнаходження: Львівська область, м. Стрий, вул. Майдан Ринок, 29;

- внутрішній реєстраційний код 14285934.050.0001, вид структурної одиниці - операційна каса, вид фінансових послуг на здійснення валютних операцій - переказ грошових коштів та діяльність з обміну валют, місцезнаходження: Львівська область, м. Червоноград, вул. Сокальська, 5;

- внутрішній реєстраційний код 14285934.050.003, вид структурної одиниці - операційна каса, вид фінансових послуг на здійснення валютних операцій - переказ грошових коштів та діяльність з обміну валют, місцезнаходження: Львівська область, м. Червоноград, пр. Шевченка, 8/22 за своїм статусом є операційними касами фінансової установи та не є пунктами обміну валюти у розумінні вище наведених правових актів.

Крім цього, підставі Положення № 152 ПрАТ «Українська фінансова група»видані дозволи на здійснення фінансових послуг вищевказаними операційними касами, а саме здійснення валютних операцій з переказу коштів та діяльності з обміну валют.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що об'єкти перевірки мають статус операційної каси фінансової установи та не мають статусу пункту обміну валют для цілей застосування ст. 267 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем не було надано доказів, які б вказували на порушення позивачем вимог пунктів 1, 2, 3 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та ст. 267 Податкового кодексу України.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Окружної Державної податкової служби -Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 липня 2012 року -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 липня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Федорова Г. Г.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Федотов І.В.

Повний текст ухвали складено та підписано -12.12.12р.