Ухвала суду № 28118989, 11.12.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/1911/12 Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк В.О.

Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"11" грудня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: суддів: секретаря: Федорової Г.Г., Вівдиченко Т.Р., Федотова І.В., Каленюк О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Черкасах на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2012 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Черкасах до Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма Сільвер»про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2012 року Державна податкова інспекція у м. Черкасах (далі - позивач) звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду із позовом до Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма Сільвер» (далі - відповідач), в якому просила стягнути з ПП «Науково-виробнича фірма Сільвер»податковий борг у розмірі 48 823,45 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2012 року у задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у м. Черкасах, відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ПП «Науково-виробнича фірма Сільвер»є юридичною особою, зареєстрованою Виконавчим комітетом Черкаської міської ради 03.11.1998 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи копією свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Станом на 01.06.2012 року за відповідачем рахується податкових борг з земельного податку у сумі 48 823,45 грн.

Позивач зазначає, що відповідачу було вручено першу податкову вимогу від № 1/388 05.02.2009 року на суму 1 502,81 грн., однак у зв'язку з непогашенням податкового боргу, відповідачу було вручено другу податкову вимогу № 2/859 від 16.03.2009 року на суму 5 164,22 грн. Відповідач на податкові вимоги не відреагував, податковий борг не сплатив.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пунктів 6.1., 6.2. ст. 6 Податкового кодексу України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

Згідно п. 15.1. ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п.п. 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно п. 46.1. ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (п. 286.2. ст. 286 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп. 14.1.39. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Згідно п. 50.1. ст. 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

У разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період (пп. 50.3 ст. 50 Податкового кодексу України).

Згідно пунктів 59.1., 59.4. ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Обґрунтовуючи вимогу про стягнення з Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма Сільвер»податкового боргу з земельного податку в розмірі 48 823,45 грн., позивач посилався на те, що на адресу відповідача були направлені податкові вимоги № 1/388 від 05.02.2009 року на суму 1 502,81 грн. та № 2/859 від 16.03.2009 року на суму 5 164,22 грн. Однак, податковий борг відповідачем сплачено не було.

Проте, колегія суддів звертає увагу на те, що податкові вимоги, на які посилається позивач датовані 2009 роком, в той час як податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), податкові розрахунки земельного податку та уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань датовані 2009-2012 роками.

Крім того, сума зазначена в податкових вимогах № 1/388 від 05.02.2009 року на суму 1 502,81 грн. та № 2/859 від 16.03.2009 року не відповідає сумі заявленої позивачем до стягнення.

Доказів вручення відповідачу податкових вимог датованих 2010, 2011, 2012 роками, щодо погашення заборгованості в сумі 48 823,45 грн. матеріали справи не містять.

Крім цього, колегією суддів встановлено, що відповідачем до ДПІ у м. Черкаси були подані: податкові розрахунки земельного податку № 5921 від 31.01.2008 року, № 4067 від 28.01.2009 року, № 6698 від 01.02.2010 року, податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 198985 від 02.12.2011 року, № 2691 від 10.02.2012 року та уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з земельного податку № 310 216 від 02.12.2011 року, № 271179 від 02.12.2011 року, № 5386 від 14.03.2012 року.

06 грудня 2011 року службовими особами ДПІ у м. Черкаси було проведено камеральну перевірку податкової декларації з плати за землю (земельного податку) ПП «Науково-виробнича фірма Сільвер» за 2011 рік, в ході якої було встановлено несвоєчасність подання податкової декларації з плати за землю (земельного податку та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік.

За результатами проведеної перевірки ДПІ у м. Черкаси було складено акт № 7443/15-31/30200438, на підставі якого, позивачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0018701503 від 20.12.2011 року, яким ПП «Науково-виробнича фірма Сільвер»було збільшено суму грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 1,00 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

08 грудня 2011 року службовими особами ДПІ у м. Черкаси було проведено перевірку ПП «Науково-виробнича фірма Сільвер» за 2011 рік з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань по земельному податку, в ході якої було встановлено несвоєчасність сплати протягом граничних строків узгодженої суми податкового зобов'язання по земельному податку.

За результатами проведеної перевірки ДПІ у м. Черкаси було складено акт № 7497/15-31/30200438, на підставі якого, позивачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0018951503 від 19.12.2011 року, яким ПП «Науково-виробнича фірма Сільвер»було визначено суму грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 16 248,68 грн.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно матеріалів справи вказані податкові повідомлення-рішення відповідачем отримані не були Разом з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що направлені на адресу відповідача податкові повідомлення-рішення № 0018951503 від 19.12.2011 року та № 0018701503 від 20.12.2011 року повернулись до ДПІ у м. Черкаси з відміткою поштового відділення: «у зв'язку з закінченням терміну зберігання».

Отже, підстав вважати податковий борг в сумі 48 823,45 грн. узгодженим у колегії суддів не має, а тому, позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Черкасах задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2012 року -залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Федорова Г. Г.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Федотов І.В.