Ухвала суду № 28114763, 28.11.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2012 р. Справа № 51447/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Носа С.П., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу ВАТ "Львівпокізол" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2011 року у справі за позовом ДПІ у Шевченківському районі м. Львова до ВАТ "Львівпокізол" про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

11.04.2011 року представник ДПІ у Шевченківському районі м. Львова звернувся в суд із позовом до ВАТ "Львівпокізол" про стягнення заборгованості в розмірі 128925,26 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач неналежним чином виконує вимоги законодавства щодо сплати податкового боргу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2011 року позов задоволено. Стягнуто з ВАТ "Львівпокізол" до бюджету кошти у розмірі 128925,26 грн.

Представник ВАТ "Львівпокізол" постанову суду першої інстанції оскаржив, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає фактичним обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає те, що станом на день прийняття оскаржуваної постанови позивачем не було представлено акт звірки взаємних розрахунків, а судом вирішено питання за відсутності у матеріалах даної справи підтверджуючих матеріалів щодо заборгованості у визначеному розмірі станом на момент прийняття постанови. Таким чином, вказана у оскаржуваній постанові заборгованість по сплаті: податку на прибуток, податку на додану вартість та орендної плати з юридичних осіб у розмірі 128 925,26 грн. не відповідає дійсності. Представником апелянта у судовому засіданні заявлялось клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів. Проте, судом першої інстанції відмовлено у задоволенні зазначеного клопотання, оскільки, на думку головуючого перелічені платіжні доручення не мали жодного значення для вирішення справи станом "17" червня 2011 року. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що судом було вирішено питання про стягнення заборгованості по сплаті: податку на прибуток, податку на додану вартість орендної плати з юридичних осіб без наявності у матеріалах справи усіх належних доказів, які мали значення для вирішення справи та доказів на їх підтвердження.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали цієї справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу чи постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що Відкрите акціонерне товариство "Львівпокізол" зареєстроване Виконавчим комітетом Львівської міської ради, ЄДРПОУ 00292735.

Відповідач взятий на облік платника податків 29.07.1994 р. за №00700936, що підтверджується довідкою ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 28.02.2011 р. №123/20- 011.

Станом на 03.03.2011р. заборгованість ВАТ "Львівпокізол" по податках та платежах перед бюджетом складає 671417,06 грн., зокрема: податок на прибуток 6433,00 грн. (сума пені - 8,36 грн.); податок на додану вартість 468429.98 грн. (сума пені - 3793,40 грн.); штрафні санкції по податку з доходів найманих працівників 34400,31 грн. (сума пені - 172,80 грн.); податок з власників наземних транспортних засобів 5501,30 грн. (сума пені - 829,04 грн.); орендна плата з юридичних осіб 138630,65 грн. (сума пені - 13218,22 грн.).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2009 р. по справі №2а-2476/08/1370 позовні вимоги ДПІ у Шевченківському районі м. Львова до ВАТ "Львівпокізол" задоволено у розмірі 541989.59 грн., а саме по заборгованості з податку з доходів найманих працівників на суму 34400,31 грн. та пені на суму 172,80 грн., податок на додану вартість на суму 428431,52 грн., податок з власників транспортних засобів на суму 5731,49 грн. та пені на суму 96,64 грн., орендна плата на суму 70792,29 грн. та пені на суму 2364,54 грн.

Враховуючи вищенаведене, на час розгляду даної справи у суді, заборгованість ВАТ "Львівпокізол" становить 128925,26 грн., зокрема, по сплаті: податку на прибуток - 43791,86 грн.; податку на додану вартість - 43791,86 грн.; орендної плати з юридичних осіб - 78692,04 грн.

Водночас суд першої інстанції вірно виходив з того, що заборгованість ВАТ "Львівпокізол" виникла внаслідок самостійно задекларованих сум вказаних у декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

На час розгляду справи в суді нарахована сума була узгодженою, у встановлений законом строк до бюджету не сплачена, тобто вона визнається податковим боргом.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Всупереч зазначеного, вказана сума грошового зобов'язання платником податків не сплачена.

Відповідно до вимог підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

У п.57.3 ст. 57 Податкового кодексу України зазначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. .

В силу вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п.20.1.28 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.41.1 та п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, до яких належать органи державної податкової служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищенаведеного суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що відповідач доказів у спростування позовних вимог не надав, а вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а отже підлягають задоволенню, оскільки податковий борг у встановлені законом строки не сплачено.

Суд вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст.160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ВАТ "Львівпокізол" залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2011 року у справі 2а-4259/11/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

ГОЛОВУЮЧИЙ В.П. ДЯКОВИЧ

СУДДІ С.П. НОС

А.І. РИБАЧУК