Ухвала суду № 28114715, 04.12.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2012 р. Справа № 77224/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Онишкевича Т.В., Клюби В.В.

за участю секретаря судового засідання Саламаха О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 березня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2012 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Тропік» звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.12.2011 року: № 0000812340/21622, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 782 469,00 грн. та № 0000822340/21623, яким завищено від'ємне значення податку на додану вартість на суму 1 669 762,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що що висновки посадових осіб в актах перевірок про безтоварність господарських операцій з контрагентами ПП «Ново-Ком», ТзОВ «Діомат ЛТД», ТзОВ «Драмторг» та послуг транспортно-експедиційного обслуговування ТзОВ «Декар Сервіс», ПП «Кіровоградалексбудпром», ТзОВ «Сагар Кепітал», ТзОВ «Іта-Баніо» спростовуються доданими до матеріалів справи первинними бухгалтерськими документами, які відповідають вимогам закону та були представлені у повному обсязі при проведенні перевірки відповідачем, а тому підтверджують факт отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей та правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість. При цьому, законодавець не пов'язує право покупця на збільшення податкового кредиту з підтвердженням сплати його постачальниками податку на додану вартість до бюджету. Сама по собі несплата податку продавцем, у тому числі внаслідок ухилення від сплати, в разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту і витрат покупця.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22 березня 2012 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000812340/21622 та № 0000822340/21623 від 15.12.2011 року, винесені Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що що відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит

_________________

Головуючий у 1-й інст. суддя Мричко Н.І. рядок ст. зв. № 8.2.1 суддя-доповідач Попко Я.С. справа № 2-а-879/12/1370 справа № 77224/12/9104

звітного періоду складається із сум податків, сплачених платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), при цьому такі витрати повинні бути підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Таким чином, банківські виписки, податкові накладні є документами, які підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість в ціні товару та дають йому право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

При цьому, законодавець не пов'язує право покупця на збільшення податкового кредиту з підтвердженням сплати його постачальниками податку на додану вартість до бюджету. Сама по собі несплата податку продавцем, у тому числі внаслідок ухилення від сплати, в разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту і витрат покупця.

У судовому засіданні було встановлено, що позивачем у ПП «Ново-Ком», ТзОВ «Діомат ЛТД» та ТзОВ «Драмторг» на підставі укладених договорів було придбано фрукти та овочі. За результатами кожної поставки сторони оформляли видаткові накладні, а постачальник також виписував рахунки на оплату та податкові накладні на кожну поставку товару. Придбані товари ТзОВ «Тропік» оплачувало на поточний рахунок постачальника, на підтвердження чого долучено до матеріалів справи довідку з ПАТ «Південний». В подальшому придбані товари були реалізовані ТзОВ «Тропік» гуртовим покупцям, зокрема - мережам супермаркетів у містах, де у позивача є регіональні структурні підрозділи.

Контрагенти позивача на час здійснення господарських операцій були належним чином зареєстрованими платниками податку на додану вартість.

Крім того, з метою організації швидкого та своєчасного транспортування товарів, які швидко псуються, - рефрижераторами в межах України, ТзОВ «Тропік» залучало до співпраці суб'єктів господарювання, зокрема за обревізований період ТзОВ «Декар Сервіс», ПП «Кіровоградалексбудпром», ТзОВ «Сагар Кепітал», ТзОВ «Іта-Баніо», які здійснюють транспортно-експедиційне забезпечення (із залученням третіх осіб) або транспортне обслуговування (безпосередньо, без залучення третіх осіб). Для кожного рейсу оформлялись накладна на внутрішнє переміщення, товарно-транспортна накладна, угода-замовлення на перевезення вантажу (із зазначенням маршруту, прізвища водія, марки та державного номеру тягача і причепа), акти здачі-приймання робіт. Договори поставок та договори на транспортно-експедиційне обслуговування були повністю виконані сторонами, на підтвердження чого позивачем долучено до матеріалів справи значний перелік товаро-транспортних накладних, угод-замовлень на перевезення вантажу, акти здачі-приймання робіт. Позивач розрахувався зі своїми контрагентами за поставлену продукцію та надані послуги, на що вказує розгорнута виписка банку про перераховані кошти, яка долучена до матералів справи.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, винесеною із порушенням норм матеріального права, відповідач - Державна податкова інспекція у Личаківському районі м. Львова оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 березня 2012 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що у представлених до перевірки товаро-транспортних накладних відсутні відомості щодо проведених вантажно-розвантажувальних операцій, зокрема відсутні дані у товаротранспортних накладних про місце, виконавця, спосіб розвантаження вантажу, прибуття і вибуття транспортного засобу на завантаження і розвантаження вантажу, час простою, відсутні відмітки відповідальних осіб за здійснення вантажно-розвантажувальних робіт, не зазначено номенклатури та вартості вантажу.

Крім цього, до перевірки не представлено та не долучено до матеріалів справи сертифікати якості на вантаж, зазначені у представлених до перевірки товарно-транспортних накладних, не надано документів (актів), на яких саме об'єктах чи місцях доставки замовника - ТзОВ «Тропік» виконувались навантажувально-розвантажувальні роботи, сортування, групування та упакування якої саме продукції здійснювалось виконавцем, а також відсутня інформація щодо деталізації послуг з підготовки транспортної документації. Також не долучено матеріалів справи звітів (первинних документів) про надані послуги.

Апелянт звертає увагу, що ТзОВ «Декар-Сервіс» зареєстроване в ДПІ у Подільському районі м. Києва, вид діяльності - посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, стан платника - 10 (запит на встановлення місцезнаходження), свідоцтво платника ПДВ анульовано 11.08.2011 року у зв'язку із винесення до ЄДР запису про відсутність підтвердження місцезнаходження. ПП «Ново-Ком» зареєстроване в Алчевській ОДПІ, вид діяльності - інші види оптової торгівлі, стан платника - 10 (запит на встановлення місцезнаходження), свідоцтво платника ПДВ анульовано 21.09.2011 року. Свідоцтво платника ПДВ ТзОВ «Діомат ЛТД» анульовано 03.10.2011 року, кількість працюючих на підприємстві - 1 особа. ПП «Кіровоградалексбудпром» зареєстроване в Кіровоградській ОДПІ, вид діяльності - оптова торгівля будівельними матеріалами (згідно КВЕД економічної діяльності ПП «Кіровоградалексбудпром» відсутній вид діяльності, що дає право надання транспортно-експедиційних послуг, стан платника - 7, до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей, свідоцтво платника ПДВ анульовано 01.08.2011 року у зв'язку із винесення до ЄДР запису про відсутність підтвердження відомостей.

Аплянт акцентує увагу, що відповідачем з ДПІ у Печерському районі м. Києва отримано відповідь про те, що неможливо провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання ТзОВ «Сагар Кепітал» щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТзОВ «Тропік». Відповідно до наявної в ДПІ у Личаківському районі м. Львова інформації ТзОВ «Іта-Баніо» зареєстроване в ДПІ Печерському районі м. Києва, вид діяльності - оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин (згідно КВЕД економічної діяльності 'ГзОВ «Іта-Баніо»), відсутній вид діяльності, що дає право надання транспортно-експедиційних послуг. Стан платника 10 - дано запит на встановлення місцезнаходження. Позивачем також завищено суму податкового кредиту по взаєморозрахунках з ТзОВ «Драмторг».

Апелянт вказує, що наявність лише отриманої податкової накладної без фактичного здійснення господарської діяльності (оприбуткування товару, надання послуг та їх оплата), не може бути підставою для включення, визначення у такій накладній сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Посилається на нікчемність та безтоварність правочинів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Встановлено, що позивач - ТзОВ «Тропік», як юридична особа, 03.09.1996 року зареєстроване виконавчим комітетом Львівської міської ради, знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Некрасова, 35 «а» код ЄДРПОУ - 20831737, взято на облік як платник податків в ДПІ у Личаківському районі м. Львові 13.09.1996 року, станом на 26.10.2011 року перебуває на обліку в ДПІ у Личаківському районі м. Львові. Основним видом діяльності ТзОВ «Тропік» є оптова торгівля фруктами та овочами, роздрібна торгівля фруктами та овочами, включаючи картоплю, діяльність автомобільного вантажного транспорту, складське господарство.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що працівниками ДПІ у Личаківському районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Тропік» з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів по декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року та формування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) по декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року, за результатами якої складено акт від 01.12.2011 року №739/23-4/20831737 та прийнято оспорювані податкові повідомлення-рішення від 15.12.2011 року: № 0000812340/21622, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3782 469,00 грн. № 0000822340/21623 про завищення від'ємного значення податку на додану вартість на суму 1 669 762,00 грн.

Перевіркою, з врахуванням не підтвердження факту передачі товарно-матеріальних цінностей від контрагентів ПП «Ново-Ком», ТзОВ «Діомат ЛТД», ТзОВ «Драмторг» та отримання послуг з транспортно-експедиційного обслуговування з організації перевезень та подачі транспортних засобів під завантаження від ТзОВ «Декар Сервіс», ПП «Кіровоградалексбудпром», ТзОВ «Сагар Кепітал», ТзОВ «Іта-Баніо» позивачу, зроблено висновок про порушення пунктів п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями від 2 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.99 №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на додану вартість в періоді з 01.02.2011 року по 30.09.2011 року на загальну суму 3 782 468,00 грн. та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 1 669 762,00 грн. (р.24 за вересень 2011 року).

Щодо передачі товарно-матеріальних цінностей від контрагентів ПП «Ново-Ком», ТзОВ «Діомат ЛТД», ТзОВ «Драмторг»:

22 грудня 2010 року між ТзОВ «Тропік» та ПП «Ново-Ком» було укладено договір № 0124, на підставі якого ТзОВ «Тропік» протягом січня-лютого 2011року придбавало у ПП «Ново-Ком» фрукти та овочі.

23 лютого 2011 року між ТзОВ «Тропік» та ТзОВ «Діомат ЛТД» укладено договір № 0223, на підставі якого протягом протягом березня-квітня 2011 року ТзОВ «Тропік» у ТзОВ «Діомат ЛТД» купувало фрукти та овочі.

На підставі договору №27/7/11 від 27.07.2011 року, укладеного між ТзОВ «Тропік» та ТзОВ «Драмторг», протягом серпня 2011 року ТзОВ «Тропік» купувало фрукти та овочі у ТзОВ «Драмторг».

За результатами кожної поставки сторони оформляли видаткові накладні, а постачальник також виписував рахунки на оплату та податкові накладні на кожну поставку товару. За умовами договору поставки товару здійснювались постачальником, інший порядок поставки потребував додаткового погодження сторонами (п.3.5 договору). Придбані товари ТзОВ «Тропік» оплачувало на поточний рахунок постачальника, на підтвердження чого долучено до матеріалів справи довідку з ПАТ «Південний». В подальшому дані товари були реалізовані ТОВ «Тропік» гуртовим покупцям, зокрема - мережам супермаркетів у містах, де у ТзОВ «Тропік» є регіональні структурні підрозділи (м. Тернопіль, м. Хмельницький, м. Вінниця, м. Одеса, м. Київ, м. Харків, м. Дніпропетровськ), на підтвердження чого позивачем долучено до матеріалів справи докази подальшої реалізації (використання в господарській діяльності) придбаних товарів (фруктів та овочів), а саме реєстр накладних з переліком контрагентів на номенклатури поставки, договори, видаткові накладні, податкові накладні, замовлення на товар по договорах поставки.

Поставки товару позивачу контрагентами підтверджуються первинними бухгалтерськими документами, які відповідають вимогам закону та були представлені у повному обсязі при проведенні перевірки відповідачем, а тому підтверджують факт отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей та правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Контагенти позивача на час здійснення господарських операцій були належним чином зареєстрованими платниками податку на додану вартість.

Щодо надання послуг з транспортного обслуговування:

Встановлено, що ТзОВ «Тропік» орендує більше десяти складських приміщень по всій Україні для зберігання та реалізації фруктів та овочів і з метою організації швидкого та своєчасного транспортування вантажівками-рефрижераторами товарів в межах України ТзОВ «Тропік» залучає значну кількість суб'єктів господарювання, які здійснюють транспортно-експедиційне забезпечення (із залученням третіх осіб) або транспортне обслуговування (безпосередньо, без залучення третіх осіб).

За період, що перевірявся, ТзОВ «Тропік» було залучено до співпраці суб'єктів господарювання, зокрема ТзОВ «Декар Сервіс», ПП «Кіровоградалексбудпром», ТзОВ «Сагар Кепітал» та ТзОВ «Іта-Баніо», які здійснювали транспортно-експедиційне забезпечення.

Між ТзОВ «Тропік» (Замовник) та ТзОВ «Декар Сервіс» (Експедитор) 1 січня 2011 року було укладено договір № 02/11 про транспортно-експедиційне обслуговування, відповідно до яких здійснювалась організація перевезень та подача транспортних засобів під завантаження.

Між ТзОВ «Тропік» (Замовник) та ТзОВ «Кіровоградалексбудпром» (Експедитор) 1 березня 2011 року було укладено договір №01/11 про транспортно-експедиційне обслуговування, відповідно до якого здійснювалось організація перевезень та подача транспортних засобів під завантаження

Між ТзОВ «Тропік» (Замовник) та ТзОВ «Сагар Кепітал» (Експедитор) 1 березня 2011 року було укладено договір про транспортно-експедиційне обслуговування, відповідно до якого здійснювалось організація перевезень та подача транспортних засобів під завантаження

Між ТзОВ «Тропік» (Замовник) та ТзОВ «Іта-Баніо» (Експедитор) 1 липня 2011 року було укладено договір №01/07 про транспортно-експедиційне обслуговування, відповідно до якого здійснювалось організація перевезень та подача транспортних засобів під завантаження.

Дійсність правочинів між ТзОВ «Тропік» та контрагентами підтверджується накладними на внутрішнє переміщення, товарно-транспортними накладними, угодами-замовленнями на перевезення вантажу (із зазначенням маршруту, прізвища водія, марки та державного номеру тягача і причепа), актами здачі-приймання робіт. Договори поставок та договори на транспортно-експедиційне обслуговування, укладені позивачем з зазначеними в Акті перевірки контрагентами, були підписані з належним чином зареєстрованими та діючими юридичними особами, були чинними на момент їх виконання. Позивач розрахувався зі своїми контрагентами за поставлену продукцію та надані послуги, на що вказує розгорнута виписка банку про перераховані кошти, яка долучена до матералів справи.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що посилання Відповідача на факт відсутності у деяких контрагентів можливостей на виконання господарських зобов'язань по поставці товарів та наданню послуг не може братись до уваги, оскільки чинним законодавством не заборонено здійснювати господарську діяльність із залученням третіх осіб.

Зазначені в Акті перевірки порушення з боку контрагентів (відсутність за місцезнаходженням, анулювання свідоцтва платника ПДВ) мали місце значно пізніше, вже після виконання укладених з позивачем договорів, що підтверджується датами встановлення порушень з боку контрагентів в Акті перевірки та даними стосовно таких контрагентів, розміщеними на офіційному сайті Державної податкової служби, Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Згідно з п.5 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» - в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Частина перша ст. 18 цього ж Закону встановлює, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до витягів та довідок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємпів в графі «статус відомостей про юридичну особу» про контрагентів на час здійснення господарських операцій вказано - «підтверджено», інші платники (ПП «Ново-Ком», ТОВ «Діомат ЛТД», ТОВ «Драмторг», ТзОВ «Декар Сервіс», ТзОВ «Сагар Кепітал», ТзОВ «Іта-Баніо» мають підтверджений статус відомостей про юридичну особу, лише щодо ПП «Кіровоградалексбудпром» 29.07.2011 року в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу, однак вказане не може слугувати підставою для не підтвердження надання послуг, оскільки транспортно-експедиційні послуги надавались в квітні 2011 року.

По згаданих господарських операціях позивачем було сформовано податковий кредит. Підпунтом 14.1.181 пункту 14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755- VI (із змінами та доповненнями) встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону...».

Відповідно до підп. 198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктами 201.8, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податковий кодекс України не пов'язує право платника податку на податковий кредит з проведенням будь-яких зустрічних перевірок. Чинне законодавство не встановлює обов'язок покупця сплачувати ГІДВ повторно ще й до бюджету у разі, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з врахуванням суми податку, отриманого від покупця в складі ціни товару. ПДВ, яке включене в ціні товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету.

Також чинне податкове законодавство не ставить у залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту чи бюджетного відшкодування поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

На думку суду апеляційної інстанції, податковим органом не наведено достатньо переконливих доводів про наявність обставин, які б свідчили про недобросовісність позивача, як платника податків і обставини, на які посилається відповідач, не можуть вказувати на безтоварність господарських операцій.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень, а доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 березня 2012 року у справі № 2а-879/12/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Т.В. Онишкевич

В.В. Клюба

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 07.12.2012 року.