Рішення № 28114022, 30.11.2012, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 1616/3998/2012

Провадження № 2/1616/1483/2012

Р І Ш Е Н Н Я

30.11.2012м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Парахіної Є.В.,

при секретарі - Вишар М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з газопостачання, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2012року ВАТ "Полтавагаз" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з газопостачання, посилаючись на те, що відповідач перебуває в договірних відносинах з ВАТ "Полтавагаз" по наданню послуг з газопостачання за адресою: АДРЕСА_1, користується вказаними послугами, проте не в повному обсязі оплачує кошти за їх отримання, в зв'язку з чим утворилась заборгованість, розмір якої станом на 01.08.2012 року становить 139 грн. 40 коп.

Ухвалою суду від 09.11.2012 року до участі в справі в якості відповідачів залучені ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила задовольнити в повному обсязі з підстав, наведених в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що разом з дружиною ОСОБА_2, дітьми ОСОБА_3, ОСОБА_4 є власниками квартири за адресою: АДРЕСА_1, в якій вони проживали з 1998 року учотирьох, а в даний час проживають разом з дружиною. Вони в повному обсязі і регулярно вносять плату за послуги з газопостачання. Оскільки в 2000-2005 роках ПАТ "Полтавагаз" при обчисленні плати за послуги з газопостачання безпідставно не враховував право на пільги, встановлені в п. 5 ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", якими він як військовослужбовець та члени його сім"ї (дружина та неповнолітні діти) мали користуватись.

Вважає, що з урахуванням розміру недонарахованої пільги, який за розрахунком відповідачів становить 186 грн., на 01.08.2012 року він має переплату з послуг відповідача. Просив в задоволенні позову відмовити.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_2 в судовому засіданні просили в задоволенні позову відмовити з підстав, на які

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, повідомлені про час та місце розгляду справи, до суду не з'явились, надавши заяви з проханням проводити розгляд справи без їхньої участі, в яких зазначили, що просять відмовити в задоволенні позову.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 17.07.1998 року є власником квартири АДРЕСА_1

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 зареєстровані і постійно проживають у вказаній квартирі в даний час.

ПАТ "Полтавагаз" надаються послуги з газопостачання за адресою: АДРЕСА_1, а відповідачі є споживачами таких послуг, тобто перебувають у фактичних договірних відносинах.

Згідно картки абонента ОСОБА_1, приєднаної позивачем ПАТ "Полтавагаз" до позову, споживач регулярно, проте не в повному обсязі вносить плату за отримання послуг з газопостачання, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за період з 01.01.1999 року по 01.08.2012 року в розмірі 139 грн. 40 коп.

В п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно п. п. 11, 17 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 року № 2246 "Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання", у разі відсутності лічильників газу плата за послуги з газопостачання розраховується відповідно до встановлених законодавством норм споживання та цін на газ; розрахунковим періодом для визначення розміру оплати послуг з газопостачання є календарний місяць. Плата за надані протягом розрахункового періоду послуги з газопостачання вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено інший строк.

Відповідно до п. 29 вищевказаних Правил споживач зобов"язаний своєчасно та в повному ротзмірі вносити плату за надані послуги з газопостачання.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 не заперечував факт неповної оплати послуг ПАТ "Полтавагаз", не погоджуючись з наявністю заборгованості, послався на безпідставне неврахування позивачем плати в 2000-2005 роках в повному обсязі без урахування його пільг як військовослужбовця, право на які він мав як військовослужбовець, а з листопада 2005 року як ветеран військової служби. Про своє право на пільги у встановленому законодавством порядку в 1998 році повідомляв відповідну комунальну організацію. ПАТ "Полтавагаз" в 1999 році нарахування плати за послуги газопостачання здійснювало з урахуванням пільги, в подальшому припинило її нарахування без законних на це підстав, проте незважаючи на його неодноразові звернення відмовлялось провести перерахунок.

Як вбачається з довідки Полтавського обласного військового комісаріату № 239 від 27.11.2012 року, ОСОБА_1 згідно даних його послужного списку проходив дійсну військову службу з 13.10.1981 року по 19.11.1983 року, з 28.05.1987 року по 25.10.2005 року.

Відповідно до посвідчення серії АА № НОМЕР_1 від 18.11.2005 року ОСОБА_1 є ветераном військової служби та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів військової служби.

Відповідно до п. 5 ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" N 2011-ХІІ від 20.12.1991року, військовослужбовцям, а також звільненим з військової служби особам, які стали інвалідами під час проходження військової служби, та членам їх сімей, які перебувають на їх утриманні, батькам та членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, надається 50-відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) в жилих будинках усіх форм власності в межах встановлених норм, передбачених законодавством.

Як пояснила в судовому засіданні представник позивача, в період з квітня 2000 року по грудень 2005 року оплата за послуги газопостачання нараховувалась відповідачам в 100-% розмірі, зважаючи на зупинення дії положень законодавства, що регулює питання надання пільг військовослужбовцям. Поновлено нарахування пільги лише після отримання письмового звернення відповідача ОСОБА_1 про нарахування пільг як ветерану військової служби з 01.12.2005 року.

Так, відповідно до п. 9 ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2000 рік" N 1458-II від, 17.02.2000 року, на 2000 рік зупинено дію положень законодавчих актів України у частині надання пільг і компенсацій, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів, на звільнення або зменшення оплати за житло, комунальні послуги, електроенергію, газ, паливо особам, яким надані зазначені пільги (крім ветеранів війни, учасників бойових дій та репресованих, Героїв Радянського Союзу, повних кавалерів ордена Слави, осіб, нагороджених чотирма і більше медалями "За відвагу", а також Героїв Соціалістичної Праці, дітей, які стали інвалідами до досягнення повноліття, та батьків загиблих учасників бойових дій, дружин чоловіків) померлих учасників бойових дій і учасників війни, визнаних за життя інвалідами, які не одружилися вдруге,а також громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи). Установлено, що у 2000 році при наданні пільг до членів сім'ї ветеранів війни, учасників бойових дій та репресованих, сімей загиблих учасників бойових дій (крім названих) та громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,яким надаються пільги по оплаті за житло, комунальні послуги, електроенергію, газ, паливо, відносяться дружина (чоловік)і неповнолітні діти (до 18 років).

Положення вказаного Закону неконституційними не визнавались, тобто є чинними, у зв'язку з чим у позивача ПАТ "Полтавагаз" в 2000 році не було жодних законних підстав для нарахування плати за послуги з газопостачання відповідачу ОСОБА_1 та членам його сім'ї з урахуванням пільг, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2001 рік" N 2120-III від 07.12.2000 року зупинено на 2001 рік дію положень законодавчих актів України у частині надання пільг, компенсацій і гарантій, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів на звільнення або зменшення плати за житло, комунальні послуги, електроенергію, газ, паливо особам, яким надані зазначені пільги (крім ветеранів війни, реабілітованих, Героїв України, Героїв Радянського Союзу, повних кавалерів ордена Слави та ордена Трудової Слави, осіб, нагороджених чотирма і більше медалями "За відвагу", а також Героїв Соціалістичної Праці, дітей загиблих учасників бойових дій, які стали інвалідами до досягнення повноліття, батьків загиблих учасників бойових дій, дітей до 18 років загиблих учасників бойових дій, які не мають (і не мали) своїх сімей, одного з подружжя загиблого учасника бойових дій, який не одружився вдруге, дружин (чоловіків) загиблих та померлих учасників бойових дій і учасників війни, визнаних за життя інвалідами, які не одружилися вдруге, а також громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та дружин чоловіків) померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, батьків та членів сімей військовослужбовців, які загинули або пропали безвісти при проходженні військової служби).

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями 55 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 58, 60 Закону України "Про Державний бюджет на 2001 рік" N 5-рп/2002 від 20.03.2002 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2001 рік" щодо зупинення дії положень законодавчих актів України в частині надання пільг, компенсацій і гарантій, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів, та положення статті 60 цього Закону в частині зупинення дії окремих положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", визначених статтею 24 Закону України "Про Державний бюджет України на 1999 рік".

В п. 3 резолютивної частини вищезазначеного Рішення визначено, що положення статей 58, 60 Закону України "Про Державний бюджет України на 2001 рік", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи з вищенаведеного, беручи до уваги той факт, що рішення Конституційного Суду України набирає чинності з дня його винесення, положення ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет на 2001 рік" втратили чинність з 20.03.2002 року.

А відтак, при нарахуванні відповідачам плати за послуги газопостачання в період з січня по грудень 2001 року ПАТ "Полтавагаз" обґрунтовано враховувало положення ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2001 рік", не застосовуючи при цьому п. 5 ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", дія якої в 2001 році була зупинена, тобто дії позивача щодо 100-% нарахування плати за послуги газопостачання є правомірними.

Відповідно до положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2002 рік" N 2905-ІІІ від 20.12.2001 року, дія положень чинного законодавства щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, які фінансуються з бюджетів, не зупинялась.

А тому у позивача ПАТ "Полтавагаз" в 2002 році були відсутні будь-які законні підстави здійснювати нарахування плати за послуги з газопостачання відповідачу ОСОБА_1 та членам його сім'ї без урахування пільг, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 59 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" N 380-ІУ від 26.12.2002 року встановлено, що витрати на безоплатне або пільгове матеріальне і побутове забезпечення, на яке згідно з законами України мають право окремі категорії працівників (військовослужбовців) бюджетних установ (військових формувань), здійснюються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання цих бюджетних установ (військових формувань). До таких витрат належать: забезпечення форменим одягом, речовим майном, службовим обмундируванням; забезпечення безоплатною медичною допомогою; надання санаторно-курортного лікування та відпочинку для оздоровлення; надання жилого приміщення або виплата грошової компенсації за піднайом (найом) жилого приміщення; знижка плати за користування житлом (квартирної плати), паливом, телефоном та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія), надання кредитів на індивідуальне та кооперативне житлове будівництво або придбання індивідуального жилого будинку; безоплатний проїзд і перевезення багажу. Установлено, що пільги, компенсації і гарантії, на які згідно з законами України мають право окремі працівники (військовослужбовці) бюджетних установ (військових формувань) щодо знижки плати за користування житлом (квартирної плати), паливом, телефоном та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія), за безоплатний проїзд всіма видами міського пасажирського транспорту (за винятком таксі) та автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів, надаються у разі, якщо грошові доходи цих працівників (військовослужбовців) менше величини прожиткового мінімуму, встановленої для працездатних осіб.

Таким чином, з урахуванням вищенаведених положень Закону, у ПАТ "Полтавагаз" не було підстав здійснювати нарахування плати відповідачам з урахуванням положень п. 5 ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", останні мали в повному обсязі сплачувати кошти за комунальні послуги з наступним відшкодуванням відповідної частини такої плати відповідною бюджетною установою (військовим формуванням), де ОСОБА_1ю. проходив військову службу.

Рішенням Конституційного Суду України у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч. 3, 4 ст. 59 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" (справа про соціальний захист військовослужбовців та працівників правоохоронних органів) N 7-рп/2004 від 17.03.2004 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч. 3, 4 статті 59 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік", в частині, за якою пільги, компенсації і гарантії, на які згідно з законами України мають право окремі працівники (військовослужбовці) військових формувань та правоохоронних органів щодо знижки плати за користування житлом (квартирної плати), паливом, телефоном та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія), щодо безоплатного проїзду всіма видами міського пасажирського транспорту (за винятком таксі) та автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів, надаються у разі, якщо грошові доходи цих працівників (військовослужбовців) менше величини прожиткового мінімуму, встановленої для працездатних осіб, а розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом з грошовими доходами зазначених працівників (військовослужбовців) не повинен перевищувати величини прожиткового мінімуму, встановленої для працездатних осіб.

В п. 2 резолютивної частини вищезазначеного Рішення визначено, що положення ч. 3, 4 статті 59 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи з вищенаведеного, беручи до уваги той факт, що рішення Конституційного Суду України набирає чинності з дня його винесення, положення ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет на 2003 рік" втратили чинність з 17.03.2004 року.

А відтак, при нарахуванні відповідачам плати за послуги газопостачання в період з січня по грудень 2003 року ПАТ "Полтавагаз" обґрунтовано враховувало положення ст. 59 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік", та не мало підстав для застосування п. 5 ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", тобто дії позивача щодо 100-% нарахування плати за послуги газопостачання є правомірними.

Відповідно до положень ст. 78 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" N 1344-IУ від, 27.11.2003 року, витрати на безоплатне або пільгове матеріальне і побутове забезпечення, на яке згідно з законами України мають право окремі категорії працівників, здійснюються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання цих бюджетних установ. До таких витрат належать: забезпечення форменим одягом, речовим майном, службовим обмундируванням; забезпечення безоплатною медичною допомогою; надання санаторно-курортного лікування та відпочинку для оздоровлення; надання жилого приміщення або виплата грошової компенсації за піднайом (найом) жилого приміщення; знижка плати за користування житлом (квартирної плати), паливом, телефоном та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія); безоплатний проїзд і перевезення багажу, безоплатне встановлення квартирної охоронної сигналізації і користування нею. Установлено, що пільги, компенсації і гарантії, на які згідно з законами України мають право окремі категорії працівників бюджетних установ, щодо знижки плати за користування житлом (квартирної плати), паливом, телефоном та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія), безоплатний проїзд всіма видами міського пасажирського транспорту (за винятком таксі) та автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів, надаються у разі, якщо грошові доходи цих працівників менше величини прожиткового мінімуму, встановленої для працездатних осіб. Розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом з грошовими доходами зазначених працівників не повинен перевищувати величини прожиткового мінімуму, встановленої для працездатних осіб.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 44, 47, 78, 80 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" та конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин другої, третьої, четвертої статті 78 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік"(справа про зупинення дії або обмеження пільг, компенсацій і гарантій) N 20-рп/2004 від 01.12.2004 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частин другої, третьої, четвертої статті 78 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік".

В п. 3 резолютивної частини вищезазначеного Рішення визначено, що положення статті 78 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи з вищенаведеного, беручи до уваги той факт, що рішення Конституційного Суду України набирає чинності з дня його винесення, положення ст. 78 Закону України "Про Державний бюджет на 2004 рік" втратили чинність з 01.12.2004 року.

А тому при нарахуванні відповідачам плати за послуги газопостачання в період з січня по листопад 2004 року ПАТ "Полтавагаз" обґрунтовано враховувало положення ст. 78 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік", не застосовуючи при цьому п. 5 ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", дія якої в цей період була зупинена, тобто дії позивача що 100-% нарахування плати за послуги газопостачання є правомірними.

Разом з тим, при нарахуванні плати за послуги з газопостачання в грудні 2004 року ПАТ "Полтавагаз" безпідставно не враховано право відповідача ОСОБА_1 та членів його сім"ї на пільги, а відтак розмір плати за вказаний період має бути зменшений.

Статтею 73 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" N 2285-IУ від 23.12.2004 року встановлено, що керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу (далі - працівників) та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах або планах використання бюджетних коштів. Витрати на безоплатне або пільгове матеріальне і побутове забезпечення, на яке згідно із законодавством України мають право окремі категорії працівників (крім медичних, фармацевтичних, педагогічних і культурно-освітніх працівників закладів комунальної власності, які проживають і працюють у сільській місцевості), а також у частині медичної допомоги і санаторно-курортного лікування та відпочинку для оздоровлення - члени сімей військовослужбовців і осіб рядового і начальницького складу, пенсіонерів з числа військовослужбовців і осіб рядового і начальницького складу та членів їх сімей, здійснюються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання цих бюджетних установ. До таких витрат належать: забезпечення форменим одягом, речовим майном, службовим обмундируванням; забезпечення безоплатною медичною допомогою; надання санаторно-курортного лікування та відпочинку для оздоровлення; надання жилого приміщення або виплата грошової компенсації за піднайом (найом) жилого приміщення; знижка плати за користування житлом (квартирної плати), паливом, телефоном та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія); безоплатний проїзд і перевезення багажу, безоплатне встановлення квартирної охоронної сигналізації і користування нею.

Положення вказаного Закону неконституційними не визнавались, тобто є чинними, у зв'язку з чим у позивача ПАТ "Полтавагаз" в 2005 році не було жодних законних підстав для нарахування плати за послуги з газопостачання відповідачу ОСОБА_1 та членам його сім'ї з урахуванням пільг, встановлених Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Згідно п. 18 "Правил надання населенню послуг з газопостачання", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 року № 2246, у разі отримання права на пільги з оплати природного або скрапленого газу споживач повинен звернутися до газопостачального підприємства з письмовою заявою та документами, що підтверджують його право на пільги.

Як вбачається зі змісту картки абонента ОСОБА_1, приєднаної позивачем ПАТ "Полтавагаз" до позову, нарахування відповідачам плати за послуги газопостачання в період з 01.01.1999 року по 01.04.2000 року здійснювалось з урахуванням права на пільги.

Вказані обставини підтвердила в судовому засіданні представник позивача, пояснивши, що згідно з документами ПАТ "Полтавагаз" пільга враховувалась у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 як військовослужбовець мав 50-% знижку плати за газ відповідно до чинного законодавства.

Таким чином, суд вважає доведеним той факт, що позивач у встановленому законодавство порядку був повідомлений відповідачами про наявність пільг.

Враховуючи викладене, а також те, що після 1999 року право відповідача ОСОБА_1 на пільги, встановлені до п. 5 ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", припинялось, а зупинення окремих положень чинного законодавства щодо надання пільг і компенсацій, не тягне за собою їх припинення, суд вважає безпідставними доводи представника позивача про те, що для відновлення нарахування пільг після їх зупинення в 2000 році ОСОБА_1 повинен був подати до ПАТ "Полтавагаз" заяву у відповідності з вимогами п. 18"Правил надання населенню послуг з газопостачання", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 року № 2246.

Аналізуючи вищевикладені обставини, суд не знаходить підстав для здійснення перерахунку плати за послуги з газопостачання відповідачам за 2000-2001, 2003, 2005 роки, а також за період з січня по листопад 2004 року з урахуванням права ОСОБА_1 та членів його сім'ї на пільги, встановлені ст. 6 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", а відповідні доводи відповідачів вважає безпідставними й такими, що не можуть бути взяті до уваги судом.

Разом з тим, суд вважає, що позивачем ПАТ "Полтавагаз" в 2002 році та грудні 2004 року плата за послуги з газопостачання відповідачам нарахована без урахування права відповідача ОСОБА_1 та членів його сім"ї на пільги, встановлені п. 5 ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" безпідставно, в порушення вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим сума заборгованості, яку просить стягнути позивач, підлягає відповідному зменшенню виходячи з розрахунку 2,79 грн./міс., а вцілому на 36 грн. 27 коп.

Відтак, суд вважає доведеним, що заборгованість відповідачів з послуг газопостачання станом на 01.08.2012 року складає 103 грн. 13 коп. та підлягає стягненню на користь позивача ПАТ "Полтавагаз".

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 є спільною частковою власністю відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, кожен з яких є власником 1/4 її частини.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

В ст. 360 ЦК України встановлено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести

відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Таким чином, заборгованість за послуги теплопостачання підлягає стягненню з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в рівних частинах.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 61, 130, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з газопостачання - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ "Полтавагаз" (р/р 260030103545 в філії - Полтавське обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 331467, код 03351912) заборгованість за послуги з газопостачання в сумі по 25 грн. 78 коп., з кожного.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ "Полтавагаз" судовий збір в сумі по 39 грн. 70 коп., з кожного.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Є. В. Парахіна