Ухвала суду № 28106157, 09.10.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2012 р.справа № 2а-6509/10/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Дадим Ю.М. Богданенка І.Ю.

при секретарі судового засідання: Горшкові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року у справі №2а-6509/10/0470 за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив" до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом звернулось Приватне акціонерне товариство "Дніпровський завод мінеральних добрив" до Державної податкової інспекції м.Дніпродзержинська про скасування податкового повідомлення -рішення від 25.05.2010 року №0001072301/0.

Позовні вимоги обгрунтовані незгодою з висновками відповідача щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з підстав невстановлення перевіркою факту надмірної сплати податку до бюджету по ланцюгу постачання контрагентами в ланцюгу поставок.

Участь у справі приймав прокурор.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2011р. позов задоволено. Рішення суду вмотивовано відсутністю правового зв'язку між правом позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та виконанням обов'язку сплати до бюджету податку на додану вартість постачальниками та контрагентами в ланцюгу поставок товарів від виробника.

Відповідач на вказане рішення суду подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. Скарга обгрунтована відсутністю встановленого факту, за результатами перевірки, надмірної сплати податку на додану вартість платником по ланцюгу постачання контрагентами в ланцюгу поставок.

У судовому засіданні представники відповідача апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити, з підстав викладених в ній та з урахуванням пояснень.

Прокурор апеляційну скаргу підтримав.

Представник позивач заперечив на доводи апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції обгрунтованим та прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивачем за квітень -вересень, листопад, грудень 2009р., січень 2010р. було подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість з заявленою сумою бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок із визначеними сумами, відповідно.

За наслідками виїзної позапланової перевірки податкових декларацій з ПДВ за серпень, вересень, листопад, грудень 2009р., січень 2010р. були складені довідки (а.с. 10-11).

На момент перевірки підтверджено сум до відшкодування у вказані періоди в таких розмірах 15758126грн., 760516грн., 6256817грн., 3337648грн., 686529грн., відповідно. Підтвердження залишку заявленої суми податку на додану вартість до відшкодування, як зазначено у довідках можливо лише після отримання відповідей від інших ДПІ про підтвердження взаємовідносин з основними постачальниками по ланцюгу постачання.

12.05.2010 відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив" з питання правомірності формування податкового кредиту та правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість при здійсненні правових відносин ПАТ "ДЗМД" з контрагентами по ланцюгах постачання за червень, липень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2009р., що вплинуло на заявлені суми ПДВ до відшкодування по деклараціям за серпень, вересень, листопад, грудень 2009р. та січень 2010р., за результатами якої складений акт №3124/68-т/23-408/31980517 від 12.05.2010.

Перевіркою встановлено, порушення п.1.3, п.1.8 ст. 1, п.п 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1, п.п.7.7.10 п.7.7.ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого підприємству зменшено заявленої до відшкодування сум ПДВ з бюджету всьогона суму 1251481грн. за серпень, вересень, листопад, грудень 2009р. та січень 2010р.

До такого висновку перевіряючи дійшли з тих підстав, що достовірність нарахованого податкового кредиту по здійснених операціях по ланцюгу постачання продукції ТОВ ТД "Агрохімхолдінг", ТОВ "Агрофест-Україна", ТОВ "Волари-Експорт", ТОВ "Укртрансхім" - постачальників позивача, їх взаємовідносини з іншими контрагентами, по ланцюгу постачання, а саме, неможливість проведення зустрічних перевірок, щодо підтвердження взаємовідносин між підприємствами по ланцюгу постачання товарів (послуг) та сплати податку до бюджету постачальниками таких товарів, що є обов'язковою умовою для підтвердження права позивача на бюджетне відшкодування.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0001072301/0 від 25.05.2010р.

Згідно п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість", який діяв на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"забороняє включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Порядок складення та видачі податкових накладних визначений п.7.2 ст.7 цього ж Закону. Порядок заповнення податкової накладної затверджений наказом ДПА України від 30.05.97 № 165.

Згідно пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Пунктом 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість"визначається, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначений пункт безпосередньо не встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм цього Закону.

За правилами пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"бюджетному відшкодуванню підлягає від'ємне значення у тому випадку, якщо сума податку на додану вартість у відповідному розмірі сплачена отримувачем товару у попередніх періодах постачальникам таких товарів.

Вказана норма закону, окрім умови сплати податку на додану вартість отримувачем (покупцем) товару саме постачальникові (продавцеві) товару, не ставить додаткових умов для отримання покупцем бюджетного відшкодування від'ємного значення, зокрема, не передбачає таку умову, як сплата податку на додану вартість постачальником товару до бюджету.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на принципах, згідно яким ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч.1 ст. 19 Конституції України).

Згідно з положеннями наведених вище правових норм в їх сукупності, вбачається, що сума податку на додану вартість, включена до складу ціни товару, послуги, є податковим зобов'язанням продавця товару (послуги), а отже саме він і несе відповідальність по сплаті цього податку до бюджету.

Законодавство, діюче на момент виникнення спірних правовідносин, зокрема, Закон України "Про податок на додану вартість", не встановлює зобов'язання покупця сплачувати податок на додану вартість і до бюджету, якщо такий податок не був (не буде) сплачений продавцем, не передбачає відповідальності платника податку за порушення його контрагентом, тим більше, контрагентами продавця податкового законодавства.

Таким чином, бюджетному відшкодуванню підлягає від'ємне значення у тому випадку, якщо сума податку на додану вартість у відповідному розмірі сплачена отримувачем товару у попередніх періодах постачальникам таких товарів.

Факту реальності здійсненої позивачем операції з отримання ним товару та оплати його вартості відповідач не заперечує. Доказів господарських правовідносин позивача з зазначеними у акті перевірки підприємствами як ПП "ІВР-Агро"; TOB "Рамбурс Трайгон"; ПП компанія "Грацвет-Схід"; ПП КФ "Траспол"ПП СВ "Трейд Ін вест" ПП "Амарант-2009"- ПП TOB "Роуторг"- TOB "Агро-Гелеос" ПП "ГРЕЙН-СЕРВІС"- ПП "Скай-Ленд"; TOB "АЛАДОН" TOB "Компанія "Агрокомплекс"; ПП "Протосс"; ПП "Меблі-блюз", відповідач не надав, а вказані підприємства визначені по ланцюгу постачання.

Отже Закон не ставить у залежність бюджетне відшкодування ПДВ від того факту, щоб первісний постачальник (виробник) товару у всьому ланцюгу руху товарів сплатив ПДВ до бюджету, або покладення відповідальність на одного контрагента за порушення норм чинного законодавства іншим.

Таким чином доводи, які викладені в апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року у справі №2а-6509/10/0470 за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив" до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про скасування податкового повідомлення-рішення, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 КАС України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Повний текст рішення виготовлено 12 листопада 2012року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко