Ухвала суду № 28104426, 10.12.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2012 р.Справа № 2а-9931/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Попової С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2012р. по справі № 2а-9931/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єстейт-менеджмент"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

31.08.2012 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Єстейт-менеджмент" (далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України (далі -відповідач), в якому просив суд, скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002862302 від 26.03.2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2012 року позов було задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача № 0002862302 від 26.03.2012 року.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції від 18 жовтня 2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи під час прийняття оскаржуваної постанови судом першої інстанції.

Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, положення Податкового кодексу України, та фактичні обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку у відповідача.

Працівниками податкового органу була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" за період з 01.05.2011 року по 30.09.2011 року, про що був складений акт №629/235/31796350 від 27.02.2012 року.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні ч.1 ст.203, ст.215.п.1 ст.216.ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем з ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" у травні-вересні 2011 року; п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 152368,00 грн., у тому числі за травень 2011 року в сумі 20372,00 грн., за червень 2011 року в сумі 38 249,00 грн.; за липень 2011 року в сумі 37844,00 грн.; за серпень 2011 року в сумі 30 571,00 грн., за вересень 2011 року в сумі 25 332,00 грн.

За результатами перевірки було ухвалено податкове повідомлення-рішення № 0002862302 від 26.03.2012 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 175 806,00 грн., у тому числі: за основним платежем - 152 368,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 23 438,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив із приписів Податкового кодексу України та положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

На підставі п.200.1 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У відповідності до п.198.1 ст.198 ПК України передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

На підставі п.198.2 ст.198 ПК України, зазначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди починали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платника податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи непідтверджені митними деклараціями (іншими подібними документів згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Податковий орган ставить під сумнів реальний характер господарських операцій між позивачем та ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" та правильність формування податкового кредиту за результатами господарських операцій в сумі 152368,00 грн. за травень-вересень 2011 року.

Матеріали справи свідчать про те, що в ході своєї господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" з яким були укладені договори №0403/11 від 04.03.2011 року; №0505/11 від 05.05.2011 року; №0407/11 від 04.07.2011 року та №0307/11 від 04.07.2011 року щодо виконання робіт з поточного ремонту кімнат та приміщень, системи опалення та установки кондиціонерів в приміщеннях "Бізнес-Центру", розташованого за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, буд.56.

Колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надані до матеріалів справи докази свідчать про фактичний характер даних господарських операцій.

Стосовно доводів апеляційної скарги про незнаходження за юридичною адресою ТОВ "Промбуд-Монтажінвест", то колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до роз'яснень інформаційного листа від 01.11.2011 року №1936/11/13-11 Вищого адміністративного суду України, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податкового обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Матеріали справи свідчать про здійснення руху активів позивача, виникнення у нього зобов"язань.

Крім цього, колегія суддів зауважує про те, що невиконання контрагентами позивача своїх податкових зобов'язань не несе негативні наслідки для позивача.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

Колегія суддів, вважає, що оскаржувані рішення відповідача відповідають даним критеріям оскільки прийняті та вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч.1ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції скасуванню не підлягає, а апеляційна скарга -задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2012р. по справі № 2а-9931/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Бондар В.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 14.12.2012 р.