Ухвала суду № 28104358, 12.12.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2012 р.Справа № 2а-1870/6328/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.09.2012р. по справі № 2а-1870/6328/12

за позовом Дочірнього підприємства "Торговий дім" Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Червоний металіст"

до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Дочірнє підприємство "Торговий дім" ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Червоний металіст", звернувся до суду з адміністративним позовом до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.02.2012р. № 0000202311, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 241 582, 00 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 13.09.2012 р. адміністративний позов Дочірнього підприємства "Торговий дім" ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Червоний металіст" до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області від 20.02.2012 № 0000202311, яким Дочірньому підприємству "Торговий дім" ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Червоний металіст" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 241 582, 00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Торговий дім" ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Червоний металіст" судовий збір у розмірі 2 146, 00 грн.

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач, Дочірнє підприємство "Торговий дім" ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Червоний металіст", зареєстрований як юридична особа.

Посадовими особами відповідача 06.02.2012р. проведена планова виїзна перевірка Дочірнього підприємства "Торговий дім" ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Червоний металіст" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 04.06.2009р. по 30.09.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 04.06.2009р. по 30.09.2011р.

За результатами перевірки складено акт від 06.02.2012р. № 42/23-3/36455025 (а.с. 72-94 т. 2), яким встановлено порушення:

1) п.5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334-94/ВР у редакції Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. №283/97-ВР, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-ХІУ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 241582 грн., у тому числі: за 4 квартал 2010 року в сумі 241582 грн., в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображено в п. 3.1.1 розділу 3 акта перевірки;

2) п.5.1. пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334-94/ВР у редакції Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. № 283/97-ВР, пп..136.1.І.п.136.1 статті 136, п.137.1 статті 137, ст.138. п.п.139.1.9 п.139.1 статті 139, п.п.146.5. ст.146 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755, зі змінами та доповненнями, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІУ (зі змінами та доповненнями) встановлено завищення витрат в сумі 839461 грн., в т.ч. за 3 кв. 2010р. у сумі 167645 грн. за 4 кв. 2010р. сумі 102052 грн., за 1 кв. 2011р. в сумі 235516 грн., за 2 кв. 2009р. в сумі 333835 грн., за 3 кв. 2011р. в сумі грн. 413 грн., та встановлено заниження валових витрат в сумі 102201 грн., у т. ч. за 3 кв.2011р. в сумі 102201 грн., в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 121119 грн., в т.ч. за 4 квартал 2010р. в сумі 7029 грн.. за 1 квартал 2011р. в сумі 58879 грн., за 2 та 3 квартали 2011р. в сумі 55211 грн., в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображено в п. 3.1.1 та п. 3.1.2 розділу 3 акта перевірки.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.02.2012р. № 0000202311 (а.с. 10 т. 1), яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 241 582, 00 грн.

Не погоджуючись з висновками акта перевірки та прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку відповідач не довів.

Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених відповідними документами.

Згідно з абз. 4 пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Таким чином, зменшення показника валових витрат безпосередньо впливає на об'єкт оподаткування.

Відповідно до п. 138.1. ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються з:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті;

- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1. Податкового кодексу України передбачено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Разом з тим, відповідно до пункту 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Виходячи з системного аналізу вказаних норм, необхідно зауважити на те, що валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку. При цьому, дотримання норм цивільного чи господарського права не означають автоматично реальності вчинення господарської операції. Правильність відображення в податковому обліку господарських операцій відповідно до їх реального змісту повинно здійснюватись виключно на підставі норм податкового законодавства. А відтак, якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображено в укладених платником податків договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що 11.01.2011р. між позивачем (покупець) та ТОВ "Мостплюсс" (продавець) укладено договір № 1101/4, за предметом якого продавець зобов'язується поставити та передати товар у власність покупця, а покупець оплатити та прийняти товар на умовах, визначених договором (а.с. 54 т. 1).

Факти здійснення господарських операцій з підприємством ТОВ «Мостплюсс» відображені по податковому та бухгалтерському обліку підприємства. Придбання підтверджено податковими та видатковими накладними, а також відповідними розрахунковими документами.

Так, отримання металопрокату від постачальника ТОВ «Мостплюсс» підтверджується наявністю видаткових накладних: № 76 від 13.09.2010р. на суму 94833,40 грн. (у т.ч. ПДВ 15805,57 грн.), № 128 від 23.09.2010р. на суму 106341,20 грн. (у т.ч. ПДВ 17723,53 грн.), № 362 від 05.11.2010р. на суму 119936,00 грн. (у т.ч. ПДВ і 9989,33 грн.), № 438 від 24.11.2010р. на суму 2526,20 грн. (у т.ч. ПДВ 421,03 грн.), № 74 від 25.01.2011р. на суму 131965,94 грн. (у т.ч. ПДВ 21994,32 грн.), № 12 від 13.01.2011р. на суму 16835,00 грн., (у т.ч. ПДВ 2805,83 грн.), № 236 від 25.02.2011р. на суму 17505,26 грн. (у т.ч. ПДВ 2917,54 грн.). № 149 від 10.02.2011р. на суму 34287,60 грн. (у т.ч. ПДВ 5714,60 грн.). № 501 від 08.04.2011р. на суму 13140,00 грн. (у т.ч. ПДВ 2190,00 грн.), № 0507/1 від 05.07.2011р. на суму 496,00 грн. (у т. ч. ПДВ 82,67 грн.) на загальну суму 537866,60 грн. (у т.ч. ПДВ 89644.42 грн.).

Розрахунки за отриманий товар проведені у безготівковій формі платіжними дорученнями: № 478 від 13.09.2010р., на суму 95224,60 грн. (у т.ч. ПДВ 15870,77 грн.), № 532 від 23.09.2010р. на суму 110840,00 грн. (у т.ч. ПДВ 18473,33 грн.), № 692 від 03.11.2010р. на суму 30000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 5000,00 грн.), № 724 від 04.11.2010р. на суму 98000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 16333,33 грн.), № 831 від 23.11.2010р. на суму 2526,20 грн. (у т.ч. ПДВ 421,03 грн.), № 22 від 11.01.2011р. на суму 8190,00 грн. (у т.ч. ПДВ 1365,00 грн.), № 39 від 12.01.2011р. на суму 8580,00 грн. (у т.ч. ПДВ 1430,00 грн.), № 77 від 24.01.2011р. на суму 133400,00 грн. (у т.ч. ПДВ 22233,33 грн.), № 171 від 09.02.2011р. на суму 13356,94 грн. (у т.ч. ПДВ 2226,16 грн.), № 172 від 10.02.2011р. на суму 6710,00 грн. (у т.ч. ПДВ 1118,33 грн.), № 241 від 24.02.2011р. на суму 17893,00 грн. (у т.ч. ПДВ 2982,17 грн.), № 414 від 07.04.2011р. на суму 13 140,00 грн. (у т.ч. ПДВ 2190,00 грн.), № 1081 від 27.07.2011р. на суму 5,86 грн. (у т.ч. ПДВ 0,98 грн.) на загальну суму 537866,60 грн. (у т.ч. ПДВ 89644,42 грн.).

Постачальником продукції ТОВ «Мостплюсс» виписані податкові накладні: № 1309003 від 13.09.2010р. на суму 95224,60 грн. (у т.ч. ПДВ 15870,77 грн.), № 2309003 від 23.09.2010р. на суму 110840,00 грн. (у т.ч. ПДВ 18473,33 грн.), № 0311009 від 03.11.2010р. на суму 30000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 5000,00 грн.), № 0411003 від 04.11.2010р. на суму 98000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 16333,33 грн.), № 2311007 від 23.11.2010р. на суму 2526,20 грн. (у т.ч. ПДВ 421,03 грн.), № 2401006 від 24.01.2011р. на суму 133400,00 грн. (у т.ч. ПДВ 22233,33 грн.), № 1201003 від 12.01.2011р. на суму 8580,00 грн. (у т.ч. ПДВ 1430,00 грн.), № 1101005 від 11.01.2011р., на суму 8190,00 грн. (у т.ч. ПДВ 1365,00 грн.), № 67 від 09.02.2011р., па суму 13356,94 грн. (у т.ч. ПДВ 2226,16 грн.), № 74 від 10.02.2011р. на суму 6710,00 грн. (у т.ч. ПДВ 1118,33 грн.), № 183 від 24.02.2011р. на суму 17893,00 грн. (у т.ч. ПДВ 2982,17 грн.), № 51 від 07.04.2011р. на суму 13140,00 грн. (у т.ч. ПДВ 2190,00 грн.).

На підтвердження переміщення товару представником позивача надані товарно-транспортні накладні ТОВ «НВО «Червоний металіст», відповідно до яких товар переміщувався автотранспортом ТОВ «НВО «Червоний металіст» (а.с. 103, 114, 124, 125, 135, 136, 147, 152 т. 1).

Товарно-матеріальні цінності були оприбутковані і реалізовані ТОВ «НВО «Червоний металіст». Факт реалізації підтверджується наявністю наступних видаткових та податкових накладних:

-видаткові накладні: № 34-Н від 14.09.2010р. на суму 94833,34 грн. (у т.ч. ПДВ 15805,56 грн.), № 66-Н від 23.09.2010р. на суму 106341,13 грн. (у т.ч. ПДВ 17723,52 грн.), № 125-Н від 29.11.2010р. на суму 119935,92 грн. (у т.ч. ПДВ 19989,32 грн.), № 142-Н від 30.11.2010р. на суму 2576,72 грн. (у т.ч. ПДВ 429,45 грн.), № 55-Н від 28.01.2011р. на суму 131965.94 грн. (у т.ч. ПДВ 21 994,32 грн.), № 10-Н від 14.01.2011р. на суму 17171,70 грн. (у т.ч. ПДВ 2861,95 грн.), № 18-Н від 25.02.2011р. на суму 18071,38 грн. (у т.ч. ПДВ 3011,90 грн.). № 57-Н від 17.02.2011р. на суму 35081,35 грн. (у т.ч. ПДВ 5846,89 грн.), № 25-Н від 15.04.2011р. на суму 13402,80 грн. (у т.ч. ПДВ 2233,80 грн.), № 54-Н від 13.07.2011р. на суму 505,92 грн. (у т.ч. ПДВ 84,32 грн.);

-податкові накладні: № 34 від 14.09.2010р. на суму 94833,34 грн. (у т.ч. ПДВ 15805,56 грн.), № 66 від 23.09.2010р. на суму 106341,13 грн.. (у т.ч. ПДВ 17723,52 грн.), № 125 від 29.11.2010р. на суму 119935,92 грн. (у т.ч. ПДВ 19989,32 грн.), № 142 від 30.11.2010р. на суму 2576,72 грн. (у т.ч. ПДВ 429,45 грн.), № 55 від 28.01.2011р. на суму 131965,94 грн. (у т.ч. ПДВ 21994,32 грн,), № 10 від 14.01.2011 р. на суму 17171,70 грн. (у т.ч. ПДВ 2861,95 грн.), № 118 від 25.02.2011р. на суму 18071,38 грн. (у т.ч. ПДВ 3011,90 грн.), № 57 від 17.02.2011р. на суму 35081,35 грн. (у т.ч. ПДВ 5846,89 грн.), № 25 від 15.04.2011р. на суму 13402,80 грн. (у т.ч. ПДВ 2233,80 грн.), № 54 від 13.07.2011р. на суму 505,92 грн. (у т.ч. ПДВ 84,32 грн.).

01.02.2011р. між позивачем (покупець) та ТОВ "Спецбудмеханіка" (продавець) укладено договір № 0102/1, за предметом якого продавець зобов'язується передати товар у власність покупця, а покупець прийняти та здійснити оплату товару на умовах, визначених договором (а.с. 12-13 т. 2).

Отримання ТМЦ від постачальника ТОВ «Спецбудмеханіка» підтверджується наявністю видаткових накладних: № 0902/01 від 09.02.2011р. на суму 4704,00 грн. (у т.ч. ПДВ 784,00 грн.), 003/01 від 09.03.2011р. на суму 61488.00 грн. (у т.ч. ПДВ 10248,00 грн.), № 1403/01 від 14.03.2011р. на суму 5752,44 грн. (у т.ч. ПДВ 958,74 грн.,), № 0104/02 від 01.04.2011р. на суму 117600,00 грн. (у т.ч. ПДВ 19600,00 грн.), № 2004/01 від 20.04.2011р. на суму 117600,00 грн. (у т.ч. ПДВ 19600,00 грн.).

Оплата за ТМЦ проводилась у безготівковій формі платіжними дорученнями: № 276 від 14.03.2011р. на суму 66192,00 грн. (у т.ч. ПДВ 11032,00 грн.), № 278 від 14.03.2011р. на суму 5752,44 грн. (у т.ч. ПДВ 958,74 грн.), № 391 від 05.04.2011р. на суму 117600,00 грн. (у т.ч. ПДВ 19600,00 грн.), № 493 від 20.04.2011р. на суму 117600,00 грн. (у т.ч. ПДВ 19600,00 грн.).

Постачальником продукції ТОВ «Спецбудмеханіка» виписані податкові накладні: № 20 від 09.02.2011р. на суму 4704,00 грн. (у т.ч. ПДВ 784,00 грн.), № 34 від 09.03.2011р. на суму 61488,00 грн. (у т.ч. ПДВ 10248,00 грн.), № 48 від 14.03.2011 р. на суму 5752,44 грн. (у т.ч. ПДВ 958,74 грн.), № 84 від 01.04.2011р. на суму 117600,00 грн. (у т.ч. ПДВ 19600,00 грн.), № 95 від 20.04.2011р. на суму 117600,00 грн. (у т.ч. ПДВ 19600,00 грн.).

Представником позивача надані товарно-транспортні накладні, згідно яких перевезення товару з м. Києва до м. Суми здійснювалося легковим автомобілем товариства «Спецбудмеханіка» (а.с. 17, 23, 29, 35, 41 т. 2).

Факт реалізації позивачем товару підтверджується наявністю видаткових та податкових накладних, довіреностей.

Покупець ВАТ «Лисичанськвугілля» ВП «УЗЗП»: податкова накладна № 2-Н від 11.02.2011 р. на суму 5200,80 грн. (у т.ч. ПДВ 866,80 грн.), податкова накладна № 3 від 09.02.2011р. на суму 5200,80 грн. (у т.ч. ПДВ 866,80 грн.), податкова накладна № 12-Н від 09.03.2011р. на суму 62220,00 грн. (у т.ч. ПДВ 10370,00 грн.), податкова накладна № 12 від 04.03.2011 р. на суму 62220,00 грн. (у т.ч. ПДВ 10370,00 грн.).

Покупець ТОВ «НВО «Червоний металіст»: видаткова накладна № 26-Н від 17.03.2011р. на суму 5867,50 (у т.ч. ПДВ 977,92 грн.), видаткова накладна № 26 від 17.03.2011 р. на суму 5867,50 грн. (у т.ч. ПДВ 977,92 грн.).

Покупець ТОВ «ТД «Краснолуцький машинобудівний завод»: видаткова накладна № 50-Н від 20.04.2011р. на суму 132477,60 грн. (у т.ч. ПДВ 22079,60 грн.), видаткова накладна № 50 від 19.04.2011р. на суму 132477,60 грн. (у т.ч. ПДВ 22079,60 грн.).

Покупець ДП «Дзержинськвугілля» ВП УМТП: видаткова накладна № 7-Н від 04.04.2011р. на суму 120000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 20000,00 грн.), видаткова накладна № 7 від 04.04.2011р. на суму 120000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 20000,00 грн.).

Також, 10.01.2011р. між позивачем (покупець) та ПП ВКФ "Промзварка" (постачальник) укладено договір № 10-01, за предметом якого продавець зобов'язується передати товар покупцю, а покупець оплатити та прийняти товар по номенклатурі, ціні, кількості та строкам передбаченими рахунками, які є невід'ємною складовою договору (а.с. 157-158 т. 1).

Факт здійснення господарських операцій з підприємством ПП ВКФ «Промзварка» відображені по податковому та бухгалтерському обліку підприємства.

Отримання ТМЦ від постачальника ПП ВКФ «Промзварка» за вказаний період підтверджується наявністю видаткових накладних: № 06 від 13.01.2011р. на суму 2520,00 грн. (у т.ч. ПДВ 420,00 грн.), № 14 від 28.01.2011р. на суму 7560,00 грн. (у т.ч. ПДВ 1260,00 грн.), № 91 від 01.04.2011р. на суму 22452,00 грн. (у т.ч. ПДВ 3742,00 грн.), № 93 від 04.04.2011р. на суму 4320,00 грн. (у т.ч. ПДВ 720,00 грн.), № 102 від 11.04.2011р. на суму 7920,00 грн., (у т.ч. ПДВ 1320,00 грн.), № 105 від 19.04.2011р, на суму 4460,40 грн. (у т.ч. ПДВ 743,40 грн.), № 118 від 06.05.2011р. на суму 3744,00 грн. (у т.ч. ПДВ 624,00 грн.), № 120 від 10.05.2011р. на суму 5400,00 грн. (у т.ч. ПДВ 900,00 грн.), № 121 від 10.05.2011р. на суму 15120,00 грн. (у т.ч. ПДВ 2520,00 грн.), № 122 від 11.05.2011 р. на суму 4704,00 грн. (у т.ч. ПДВ 784,00 грн.), № 123 від 11.05.2011р. на суму 1404,00 грн. (у т.ч. ПДВ 234,00 грн.), № 125 від 12.05.2011р. ш суму 5400,00 грн. (у т.ч. ПДВ 900,00 грн.), № 127 від 16.05.2011р. на суму 4416,00 грн. (у т.ч. ПДВ 736,00 грн.), № 129 від 16.05.2011р. на суму 18144,00 грн. (у т.ч. ПДВ 3024,00 грн.), № 133 від 19,05.2011р. на суму 21600,00 грн. (у т.ч. ПДВ 3600,00 грн.), № 134 від 19.05.2011р., на суму 1872,00 грн., (у т.ч. ПДВ 312,00 грн.), № 135 від 19.05.2011 р. на суму 7056,00 грн. (у т.ч. ПДВ 1176,00 грн.), № 136 від 20.05.2011р. на суму 4032,00 грн. (у т.ч. ПДВ 672,00 грн.), № 137 від 20.05.2011р. на суму 3024,00 грн. (у т.ч. ПДВ 504,00 грн.).

Оплата за отримані ТМЦ проведена у безготівковій формі платіжними дорученнями: № 36 від 12.01.2011р. на суму 5868,00 грн. (у т.ч. ПДВ 978,00 грн.), № 137 від 01.02.2011р. на суму 5616,00 грн. (у т.ч. ПДВ 936,00 грн.), № 154 від 03.02.2011р. на суму 2520,00 грн. (у т.ч. ПДВ 420,00 грн.), № 198 від 15.02.2011р. на суму 47520,00 грн. (у т.ч. ПДВ 7920,00 грн.), № 248 від 25.02.2011р. на суму 6372,00 грн. (у т.ч. ПДВ 1062,00 грн.), № 424 від 08.04.2011р, на суму 12240,00 грн. (у т.ч. ПДВ 2040,00 грн.), № 425 від 08.04.2011р. на суму 22452,00 грн. (у т.ч. ПДВ 3742,00 грн.), № 448 від 13.04.2011р. на суму 18140,40 грн. (у т.ч. ПДВ 3023,40 грн.), № 595 від 05.05.2011р. на суму 20736,00 грн. (у т.ч. ПДВ 3456,00 грн.), № 647 від 12.05.2011р. на суму 42924,00 грн. (у т.ч. ПДВ 7154,00 грн.).

ПП ВКФ «Промзварка» виписані податкові накладні: № 6 від 13.01.2011р. на суму 2520,00 грн. (у т.ч. ПДВ 420,00 грн.), № 14 від 28.01.2011р. на суму 7560,00 грн. (у т.ч. ПДВ 1260,00 грн.), № 1 від 01.04.2011р. на суму 22452,00 грн. (у т.ч. ПДВ 3742,00 грн.), № 3 від 04.04.2011р. на суму 4320,00 грн. (у т.ч. ПДВ 720,00 грн.), № 12 від 08.04.2011р. на суму 7920,00 грн. (у т.ч. ПДВ 1320,00 грн.), № 14 від 13.04.2011р. на суму 1 8140,40 грн. (у т.ч. ПДВ 3023,40 грн.), № 2 від 05.05.2011р. на суму 20736,00 грн. (у т.ч. ПДВ 3456,00 грн.), № 4 від 11.05.2011р. на суму 4704,00 грн. (у т.ч. ПДВ 784,00 грн.), № 5 від 11.05.2011р. на суму 1404,00 грн. (у т.ч. ПДВ 234,00 грн.), № 7 від 12.05.2011р. на суму 32400,00 грн. (у т.ч. ПДВ 5400,00 грн.), № 8 від 12.05.2011р. на суму 4416,00 грн. (у т.ч. ПДВ 736,00 грн.), № 12 від 16.05.2011р., на суму 18144,00 грн. (у т.ч. ПДВ 3024,00 грн.), № 20 від 19.05.2011р. на суму 7056,00 грн. (у т.ч. ПДВ 1176,00 грн.), № 21 від 20.05.2011р. на суму 4032,00 грн. (у т.ч. ПДВ 672,00 грн.), № 22 від 20.05.2011р. на суму 3024,00 грн. (у т.ч. ПДВ 504,00 грн.).

Позивачем надані вантажні декларації ПП "Нічний експрес", згідно яких відправник - директор ПП ВКФ "Промзварка" Мащенко О.М. з м. Миколаїв відправляв на адресу "Червоного металіста" м.Конотоп промтовари чи автозапчастини (а.с. 192, 196, 200, 206, 210, 216, 225, 234, 245 т. 1).

ТМЦ були оприбутковані і реалізовані ТОВ «НВО «Червоній металіст», що підтверджується наявністю видаткових та податкових накладних.

Видаткові накладні: № 5-Н від 14.01.2011р. на суму 2570,20 грн. (у т.ч. ПДВ 428,40 грн.), № 63-Н від 28.01.2011 р. на суму 7711,20 грн. (у т.ч. ПДВ 1285,20 грн.), № 5-Н від 01.04.2011 р. на суму 22901,04 грн. (у т.ч. ПДВ 3816,84 грн.), № 11-Н від 04.04.2011р. на суму 4406,40 грн. (у т.ч. ПДВ 734,40 грн.), № 34-Н від 15.04.2011р. на суму 8078,40 грн. (у т.ч. ПДВ 1346,40 грн.), № 105-Н від 29.04.2011 р. на суму 4592,70 грн. (у т.ч. ПДВ 765,45 грн.), № 15-Н від 12.05.2011р. на суму 3818,88 грн. (у т.ч. ПДВ 636,48 грн.), № 18-Н від 12.05.2011р. на суму 15422,40 грн. (у т.ч. ПДВ 2570,40 грн.), № 19-Н віл 12.05.2011р. на суму 5508,00 грн. (у т.ч. ПДВ 918,00 грн.), № 49-Н від 16.05.2011р. на суму 1432,08 грн. (у т.ч. ПДВ 238,68 грн.), № 50-Н від 16.05.2011р. на суму 4798,08 грн. (у т.ч. ПДВ 799,68 грн.), № 100-Н від 23.05.2011р. на суму 18506,88 грн. (у т.ч. ПДВ 3084,48 грн.), № 98-Н від 23.05.2011р. на суму 4504,32 грн. (у т.ч. ПДВ 750,72 грн.), № 92-Н від 23.05.2011р. на суму 5508,00 грн. (у т.ч. ПДВ 918,00 грн.), № 123-Н від 26.05.2011р. на суму 7197,12 грн., (у т.ч. ПДВ 1199,52 грн.), № 124-Н від 26.05.2011р. на суму 4112,64 грн. (у т.ч. ПДВ 685,44 грн.), № 125-Н від 26.05.2011р. на суму 3084,48 грн. (у т.ч. ПДВ 514,08 грн.), № 120-Н від 23.05.2011р. на суму 22032,00 грн. (у т.ч. ПДВ 3672,00 грн.), № 121-Н від 23.05.2011р. на суму 1909,44 грн. (у т.ч. ПДВ 318,24 грн.).

Податкові накладні: № 5 від 14.01.2011р. на суму 2570,40 грн. (у т.ч. ПДВ 428,40 грн.), № 63 від 28.01.2011р. на суму 7711,20 грн. (у т.ч. ПДВ 1285.20 грн.), № 8 від 01.04.2011р. на суму 22901,04 грн. (у т.ч. ПДВ 3816,84 грн.). № 11 від 04.04.2011р. на суму 4406,40 грн. (у т.ч. ПДВ 734,40 грн.), № 34 від 15.04.2011р. на суму 8078,40 грн. (у т.ч. ПДВ 1346,40 грн.), № 105 від 29.04.2011р. на суму 4592,70 грн. (у т.ч. ПДВ 765,45 грн.), № 15 від 12.05.2011р. на суму 3818,88 грн. (у т.ч. ПДВ 636,48 грн.), № 18 від 12.05.2011р. на суму 15422,40 грн. (у т.ч. ПДВ 2570,40 грн.), № 19 від 12.05.2011р. на суму 5508,00 грн. (у т.ч. ПДВ 918,00 грн.), № 49 від 16.05.2011р. на суму 1432,08 грн. (у т.ч. ПДВ 238,68 грн.). № 50 від 16.05.2011р. на суму 4798,08 грн. (у т.ч. ПДВ 799,68 грн.), № 100 від 23.05.2011р. на суму 18506,88 грн. (у т.ч. ПДВ 3084,48 грн.), № 98 від 23.05.2011р. на суму 4504,32 грн. (у т.ч. ПДВ 750,72 грн.), № 92 від 23.05.2011р. на суму 5508,00 грн. (у т.ч. ПДВ 918,00 грн.), № 123 від 26.05.2011р. на суму 7197,12 грн. (у т.ч. ПДВ 1199,52 грн.), № 124 від 26.05.2011р. на суму 4112,64 грн. (у т.ч. ПДВ 685,44 грн.), № 125 від 26.05.2011р. на суму 3084,48 грн. (у т.ч. ПДВ 514,08 грн.), № 120 від 23.05.2011р. на суму 22032,00 грн. (у т.ч. ПДВ 3672,00 грн.), № 121 від 23.05.2011р. на суму 1909,44 грн. (у т.ч. ПДВ 318,24 грн.).

Як вбачається зі статуту Дочірнього підприємства "Торговий дім" Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого об'єднання "Червоний Металіст" (а.с. 116 т. 2), засновником підприємства є юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Червоний металіст". Відповідно до п. 1.8 статуту, підприємство є власністю засновника.

Договором про спільну діяльність, укладеним 01.09.2009р. між позивачем та Товариство з обмеженою відповідальністю "Червоний металіст" (а.с. 56-58 т. 2), передбачено, що сторони за даним договором зобов'язуються шляхом об'єднання своїх зусиль спільно діяти в сфері господарювання для укріплення свого становища на ринку, підвищення ефективності реалізації правочинів купівлі-продажу (поставки) продукції (товарів, сировини, матеріалів), що будуть укладені як між сторонами, так із іншими контрагентами. Відповідно до п. 4 даного договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Червоний металіст" зобов'язується у разі необхідності та доцільності здійснювати своїми силами (або із залученням сторонніх перевізників) і за свій рахунок вивіз продукції, яка знаходиться у контрагентів, але придбана Дочірнім підприємством "Торговий дім" Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого об'єднання "Червоний Металіст" і реалізована Товариству з обмеженою відповідальністю "Червоний металіст".

Протоколом № 5 Зборів засновників Дочірнього підприємства "Торговий дім" ТОВ "НВО "Червоний металіст" від 11.12.2009р. (а.с. 129 т. 2) вирішено надавати допомогу ДП "Торговий дім" Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого об'єднання "Червоний Металіст" з перевезень для швидкого досягнення підвищення ефективності реалізації правочинів купівлі-продажу, поставки продукції, товарів, сировини, матеріалів у разі необхідності та доцільності здійснювати своїми силами, або із залученням сторонніх перевізників і за свій рахунок вивіз продукції, яка знаходиться у контрагентів, але придбана Дочірнім підприємством "Торговий дім" Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого об'єднання "Червоний Металіст" для Товариства з обмеженою відповідальністю "Червоний металіст".

На виконання зазначених положень та договору, укладеного між позивачем та ТОВ "Мостплюсс", Товариством з обмеженою відповідальністю "Червоний металіст" здійснювався вивіз продукції, яка знаходилася у вищезазначеного контрагента, але придбана Дочірнім підприємством "Торговий дім" Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого об'єднання "Червоний Металіст" і реалізована Товариству з обмеженою відповідальністю "Червоний металіст", що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, факти придбання та продажу товарів підтверджуються довідками відповідача про результати зустрічної звірки ДП «Торговий дім» ТОВ «НВО «Червоний металіст» з питань взаємовідносин з ТОВ «НВО «Червоний металіст»: № 135/23-3/36455025 від 07.04.2011р. за листопад 2010р., № 140/23-3/36455025 від 13.04.2011р. за грудень 2010р., № 178/23-3/36455025 від 12.05.2011р. за січень 2011р., № 232/23-3/36455025 від 09.06.2011р. за лютий 2011р., № 328/23-3/36455025 від 19.08.2011р. за квітень-травень 2011р. (а.с. 31-48 т. 1).

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що вказані первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань з оплати вартості товарів та послуг за вказаними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів.

Таким чином, факт реальності понесення позивачем витрат у спірних правовідносинах підтверджений матеріалами справи.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зауважити на той факт, що відповідачем ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не було надано доказів на підтвердження фальшивості зазначених документів, або на невідповідність відомостей, зазначених в цих первинних документах, фактичним обставинам, або на відсутність у контрагентів статусу платників ПДВ на момент вчинення та виконання правочинів, або на завищення вартості робіт чи послуг, або на несумісність зазначених в документах робіт чи послуг з власною господарською діяльністю ДП "ТД" ТОВ "НВО "Червоний металіст". У ході перевірки відповідачем не встановлено проведення ДП "ТД" ТОВ "НВО "Червоний металіст" збиткових операцій, невикористання у власній господарській діяльності товарів (послуг), отриманих від ТОВ "Мостплюсс", ТОВ "Спецбудмеханіка", ПП ВКФ "Промзварка", взаємопов'язаності позивача та вказаних контрагентів, обізнаності щодо обставин господарювання один одного, вчинення ними узгоджених дій щодо отримання будь-якої вигоди (в тому числі і податкової).

З приводу твердження суб'єкта владних повноважень щодо нікчемності правочинів колегія суддів апеляційної інстанції зауважує на таке.

Взаємовідносини позивача з ТОВ "Мостплюсс", ТОВ "Спецбудмеханіка", ПП ВКФ "Промзварка" мають реальний характер, підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку, які є дійсними, їх дійсність податковим органом не оскаржувалась.

Відповідно до ч.5 ст.203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Отже, основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки.

Ст. 215 ЦК України визначає підстави для визнання правочину недійсним. Серед іншого, вказаною нормою передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З 1 січня 2011 р. набули чинності зміни до ст. 228 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України), відповідно до яких нікчемним став лише правочин, який порушує публічний порядок. Відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Таким чином, при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Разом з тим акт перевірки позивача не тільки не містять посилань на вищезазначені обставини, а й не доводить умислу сторін спірного правочину на порушення публічного порядку, не пояснює в чому саме таке порушення полягає.

До суду не надано доказів оспорювання сторонами договорів в судовому порядку вищевказаних правочинів та доказів наявності обвинувальних вироків відносно посадових осіб позивача та його контрагентів щодо порушення податкового законодавства, а також щодо наявності умислу посадових осіб позивача на вчинення угод, які суперечать інтересам держави та суспільства.

Отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ "Мостплюсс", ТОВ "Спецбудмеханіка", ПП ВКФ "Промзварка" і правомірність віднесення відповідних сум до складу валових витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, про відсутність правових підстав для визнання правомірним висновку відповідача про нікчемність договорів, укладених між позивачем та ТОВ "Мостплюсс", ТОВ "Спецбудмеханіка", ПП ВКФ "Промзварка".

Крім того, висновок про нікчемність укладених спірних правочинів податковим органом вмотивований виключно посиланнями на акти перевірок вказаних контрагентів.

Проте, в силу ст.70 КАС України судження органу державної податкової служби України про нікчемність укладених суб'єктами господарювання правочинів не може бути визнано належним, допустимим і достатнім доказом невідповідності правочину вимогам закону.

Крім того, фактично, в якості доказу не підтвердження реального придбання товару позивачем та зв'язку такої операції із його господарською діяльністю, є припущення податкового органу про неможливість реального виконання укладених позивачем з ТОВ "Мостплюсс", ТОВ "Спецбудмеханіка", ПП ВКФ "Промзварка" правочинів через відсутність у останніх кваліфікованого персоналу, основних фондів з посиланнями на вищезазначені акти.

Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Адже, Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. І в разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи. Оскільки, позивач та його контрагент є окремими суб'єктами господарювання зі статусом юридичної особи, окремими платниками податку на додану вартість, кожен з яких має свої межі юридичної відповідальності, яка є індивідуальною, виходячи з вимог ст. 61 Конституції України.

В силу ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Колегія суддів також акцентує увагу і на тому, що чинне законодавство не покладає на платника податків обов'язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарські операції між позивачем та ТОВ "Мостплюсс", ТОВ "Спецбудмеханіка", ПП ВКФ "Промзварка" мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарської операції не мали, що зумовлює хибність висновків податкового органу.

Відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Колегія суддів звертає увагу на те, що збільшення суми грошового зобов'язання (шляхом прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) порушує право позивача мирно володіти своїм майном, визначення якого міститься у Першому Протоколі до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20 березня 1952 року (надалі також "Протокол 1 до Конвенції"), яка є частиною національного законодавства України згідно із статтею 9 Конституції України.

Зокрема, стаття 1 Протоколу 1 до Конвенції так визначає підстави, за яких особа може бути позбавлена свого майна: "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права"

Роз'яснення цієї норми містяться в рішеннях Європейського суду з прав людини (надалі також "ЄСПЛ"). Дані рішення згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"мають в Україні значення джерела права. Більше того, частина 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає врахування практики ЄСПЛ при вирішенні справ.

Так, у пункті 53 рішення в справі "Булвес" АД проти Болгарії ЄСПЛ визначив поняття власності, вказавши, що "власність"може включати як існуючу власність, так і активи, включаючи вимоги стосовно яких заявник може стверджувати, що у нього чи у неї є принаймні "правомірні очікування"отримати ефективне здійснення свого майнового права.

У рішенні в справі "Щокін проти України"(п. 49) ЄСПЛ вказав, що збільшення податковим органом зобов'язання особи з податку безперечно є втручанням до майнових прав заявника, гарантованих статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції. Таке втручання за Конвенцією може бути визнане тільки якщо здійснене на умовах, передбачених законом. Так, у пп. 50-51 згаданого рішення ЄСПЛ зазначає: "Найпершою та найбільш важливою вимогою ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції є те, що будь-яке втручання державних органів у мирне володіння майном повинне бути законним: друге речення першого параграфу наділяє правом позбавляти майна лише "на умовах, передбачених законом"і другий параграф визначає, що Держава має право контролювати використання майна шляхом введення в дію "законів". Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, притаманний всім статтям Конвенції. Це поняття (поняття "закону") вимагає, перш за все, щоб заходи, що застосовуються, ґрунтувалися на національному законодавстві. Воно також посилається на якість закону, що застосовується, вимагаючи його доступності для осіб, яких він стосується, точності та передбачуваності в його застосуванні."

Таким чином, будь-які дії, спрямовані на позбавлення особи її майна є незаконними, якщо контролюючі органи діють не у відповідності до закону.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення у справі "Булвес"АД проти Болгарії"ЄСПЛ дійшов такого висновку: "... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, всупереч наведеним положенням, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність його рішення, що оскаржується.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що обставини, які викладені відповідачем в акті перевірки, неможливо кваліфікувати як порушення, що передбачені п.5.1. пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334-94/ВР у редакції Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 № 283/97-ВР, пп. 136.1.1. п. 136.1 статті 136, п.137.1 статті 137, ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 статті 139, п.п.146.5. ст.146 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755, зі змінами та доповненнями.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене відповідачем з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.09.2012р. по справі № 2а-1870/6328/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Пянова Я.В.Судді(підпис) (підпис) Зеленський В.В. Чалий І.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Пянова Я.В.