Ухвала суду № 28102875, 19.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" грудня 2012 р. м. Київ К-24040/10

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.-головуючий, судді Борисенко І.В., Карась О.В.,

за участю секретаря Корженкової І.О.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз" (далі -Товариство)

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2009

у справі № А27/366-07

за позовом Товариства

до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції (далі -Дніпропетровська МДПІ)

про скасування податкових повідомлень-рішень.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача -Тиховліса В.Р.,

відповідача - не з'явились.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2007 позов задоволено; скасовано податкові повідомлення-рішення від 29.05.2007 № 0000571741/0 та від 26.06.2007 № 0000571741/1 з тих підстав, що право платника на отримання бюджетного відшкодування не залежить від того, в якому з попередніх періодів платником було включено до податкового кредиту суми ПДВ, фактична сплата яких постачальникам була здійснена платником у попередньому звітному періоді.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2009 назване рішення суду першої інстанції скасовано; у позові відмовлено. У прийнятті цієї постанови апеляційний суд виходив з неправомірного включення Товариством до розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2007 року сум цього податку, які вже були відшкодовані позивачеві у минулих податкових періодах.

На вказану постанову апеляційної інстанції Товариством подано касаційну скаргу, в якій скаржник зазначає про невідповідність висновків апеляційного суду нормам матеріального права та дійсним обставинам справи та просить залишити в силі постанову господарського суду Дніпропетровської області, скасувавши оскаржуваний судовий акт.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що у податковій декларації з ПДВ за лютий 2007 року Товариством було задекларовано суму цього податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 531 840 грн.

ДПІ було проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за лютий 2007 року, оформлену актом від 21.05.2007 № 101/234/31682313. За наслідками цієї перевірки податковим органом було визначено позивачеві суму завищення бюджетного відшкодування в розмірі 320 751,66 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 29.05.2007 № 0000571741/0.

Правова позиція податкового органу, покладена в основу прийняття цього акта індивідуальної дії, полягає у тому, що до розрахунку бюджетного відшкодування за лютий 2007 року позивачем було включено суми податкового кредиту за податковими накладними, які були підставою для відшкодування позивачеві ПДВ з бюджету у попередніх періодах.

Згідно з визначенням, наведеним у пункті 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Обчислення розміру належних платнику податку сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість здійснювалося в порядку пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За змістом підпункту 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Таким чином, сума, розрахована за правилами підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до пункту 1.8 статті 1 цього Закону набуває статусу бюджетного відшкодування і підлягає поверненню з бюджету.

При цьому, як вірно зазначив суд першої інстанції, Закон не обмежує право платника податку заявити до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами певного податкового періоду, та не ставить право платника податку на отримання податкової вигоди в залежність від збігу в одному звітному періоді моменту виникнення у платника права на включення сум ПДВ до податкового кредиту та дати фактичної сплати цієї суми ПДВ постачальникам.

Однак, як було з'ясовано судом апеляційної інстанції, причиною для зменшення позивачеві задекларованої ним у декларації за лютий 2007 року суми бюджетного відшкодування стало те, що підставою виникнення від'ємного значення ПДВ в оспорюваній сумі стало повторне відображення Товариством у податковому обліку сум ПДВ за податковими накладними, які вже були враховані при визначенні бюджетного відшкодування у минулих звітних періодах та за якими Товариству вже були відшкодовані суми цього податку з бюджету.

У зв'язку з цим апеляційний суд обґрунтовано визнав правомірним зменшення податковою інспекцією суми заявленого позивачем бюджетного відшкодування ПДВ згідно з оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.

Доводи касаційної скарги зазначеного висновку не спростовують.

Підстави для переоцінки висновків апеляційного суду та установлених по справі фактичних даних у суду касаційної інстанції відсутні відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України.

Порушення норм матеріального чи процесуального права, які є підставою для скасування оскаржуваної постанови, судом касаційної інстанції не встановлені.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз" залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2009 у справі № А27/366-07 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенкосудді:І.В. Борисенко О.В. Карась