Ухвала суду № 28102024, 22.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/30507/11

К/9991/30507/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,Судді: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2010

у справі № 2а-493/10/2070 Харківського окружного адміністративного суду

за позовом Житлово-комунального експлуатаційного управління

до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2010, позов задоволено: скасовані податкові повідомлення-рішення від 11.08.2009 № 0001191521/0, від 02.09.2009 № 0001191521/1, від 29.10.2009 № 0001191521/2, від 13.01.2010 № 000119521/3.

У касаційній скарзі Чугуївська ОДПІ Харківської області просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та відмовити у задоволенні позову, вважаючи, що судами порушені норми матеріального та процесуального права.

Позивач не скористався своїм процесуальним правом надати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для застосування до позивача штрафних санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 27.07.2009 № 796/1521/33867035, про порушення ЖКЕУ норм абзацу 1 пункту 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»( далі - Закон № 334/94-ВР) та абзацу 1 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(Закон № 2181-ІII) а саме: несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов`язання з податку на прибуток на суму 5231,02 грн. за І квартал 2007 року.

За наслідками перевірки та адміністративного оскарження відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 11.08.2009 № 0001191521/0, від 02.09.2009 № 0001191521/1, від 29.10.2009 № 0001191521/2, від 13.01.2010 № 000119521/3 про застосування штрафу у розмірі 2615,51 грн. за затримку на 730 календарних днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 5230,02 грн.

У судовому процесі встановлено, що позивачем своєчасно здійснено погашення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток визначеного у декларації № 8945 від 07.05.2007 у розмірі 5231,02 грн. і сплачено згідно платіжного доручення № 159 від 21.05.2007 (а.с. 37-39), однак відповідач здійснив перенаправлення грошових коштів, направлених на сплату цих поточних податкових зобов`язань, у рахунок погашення податкового боргу, який виник раніше.

Відповідно до пункту 7.7 ст. 7 Закону № 2181-III податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Проте, ця норма не позбавляє платника податків права самостійно визначити джерела погашення узгоджених податкових зобов'язань відповідно до пункту 7.1 статті 7 Закону № 2181-III та від обов'язку самостійно сплатити суму податкового зобов'язання відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону. Суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону № 2181-III слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Застосовуючи до позивача штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань на прибуток за перший квартал 2007 року, контролюючий орган при визначенні тривалості порушення, що впливає на розмір штрафних санкцій, виходив із дат сплати позивачем сум податкових зобов'язань за інші податкові звітні періоди, що виключає правомірність цих санкцій.

Встановленим обставинам суди попередніх інстанцій дали правильну юридичну оцінку, застосувавши пункту 7.7 ст. 7 Закону № 2181-III та зробивши висновок, який відповідає обставинам справи і є юридично правильним.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність вищенаведених висновків судів попередніх інстанцій.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак