Постанова № 28101127, 06.12.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2012 р. м. Львів № 2а-7160/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участю секретаря судового засідання Думич Х.М., представника позивача Кутянського Н.Я., представника відповідача Дорош А.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «ІРОКС»до державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «ІРОКС»(далі -ПрАТ «ІРОКС») звернулось до суду з позовною заявою про скасування податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Львівської області ДПС (далі -ДПІ у Сихівському районі м. Львова) № 0002642321 від 07.08.2012 року. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкові накладні від ТОВ «Сана Прим», на підставі яких він сформував податковий кредит з ПДВ за квітень 2012 року, не підлягають державній реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки зазначена в них сума ПДВ не перевищує 10000 грн. Стосовно доводів органу ДПС про необхідність видачі однієї зведеної податкової накладної замість десяти позивач зазначив, що це є правом, а не обов'язком платника, тому та обставина, що платник видав декілька податкових накладних за один звітний місяць не може вважатись порушенням податкового законодавства. Позивач пояснив, що податкові накладні від 30.04.2012 року оформлені по факту виконання ТОВ «Сана Прим»своїх договірних зобов'язань стосовно виконання будівельно-монтажних робіт згідно з договором від 01.03.2012 року. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, представник позивача долучив акти приймання будівельних робіт встановленої форми та платіжні документи щодо оплати вартості наданих послуг. Представник позивача пояснив, що під час перевірки ті ж документи було надано і посадовим особам податкового органу, проте вони не надали їм належної правової оцінки, що у підсумку призвело до безпідставного висновку про завищення податкового кредиту за квітень 2012 року на 80338,97 грн. Тому прийняте на цій підставі податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню. Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.

Відповідач позов заперечив повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву від 22.08.2012 року, зміст яких зводиться до такого. Спірне податкове повідомлення-рішення прийнято в результаті позапланової виїзної перевірки ПрАТ «ІРОКС»з питань правильності обчислення та своєчасності сплати ПДВ за квітень 2012 року, про що складено акт № 1114/22-10/23958651 від 20.07.2012 року. Під час перевірки встановлено, що податковий кредит за квітень 2012 року позивач сформував на підставі десяти податкових накладних від 30.04.2012 року, виписаних ТОВ «Сана Прим»за наслідками виконаних будівельних робіт, обумовлених договором підряду від 01.03.2012 року. На підтвердження виконання договірних зобов'язань позивач надав акти приймання виконаних робіт за квітень 2012 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за квітень 2012 року, але ці документи не відповідають вимогам до первинних документів, якими слід оформлювати виконання будівельних робіт, які затверджено наказом Мінрегіонбуду України № 554 від 04.12.2009 року. До такого висновку податковий орган дійшов на основі того, що надані позивачем документи не містять дати їх підписання сторонами, а також у них не зазначено прізвищ осіб, уповноважених на підписання цих документів від імені юридичної особи. Відсутність обов'язкових реквізитів в первинних документах не дає можливості встановити дату прийняття виконаних будівельних робіт, а також використання цих робіт у господарській діяльності ПрАТ «Ірокс». Крім того, з покликанням на норми Господарського кодексу України, а також постанови Кабміну України від 01.08.2005 року № 668 «Про затвердження загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві»відповідач зазначив, що при укладенні договору підряду ПрАТ «ІРОКС»та ТОВ «Сана Прим»не погодили всіх істотних умов, зокрема найменування об'єкта будівництва, його місцезнаходження, параметри, дати початку та закінчення робіт, склад та обсяги робіт, які передбачені проектною документацією, договірної ціни та ін. Відповідно до ст. 181 ГК України, якщо сторони не досягли усіх істотних умов договору, то такий договір вважається неукладеним і не може бути підставою виникнення прав та обов'язків. Стосовно податкових накладних від 30.04.2012 року, то ТОВ «Сана Прим»виписало їх з порушенням п. 15 Порядку заповнення податкової накладної, оскільки за 30.04.2012 року ПрАТ «ІРОКС»мав би отримати одну податкову накладну на загальну суму 482033,90 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 80338,97 грн. Така накладна підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Натомість контрагент позивача виписав десять податкових накладних для того, щоб уникнути необхідності їх реєструвати, позаяк суми ПДВ, які зазначені в цих накладних, по одинці не перевищують законодавчо дозволеного розміру ПДВ, за наявності якого така податкова накладна підлягає внесенню до Єдиного державного реєстру. Тому ПрАТ «ІРОКС»не мав права на включення до податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкових накладних, виданих з порушенням вимог податкового законодавства. На основі наведеного орган ДПС дійшов висновку, що ПрАТ «ІРОКС»завищив податковий кредит за квітень 2012 року на загальну суму 80338,97 грн. На цій підставі і було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, підстав для скасування якого, на переконання представника відповідача, немає.

Суд з'ясував зміст позовних вимог та заперечень на позов, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

ПрАТ «ІРОКС»зареєстроване як юридична особа державним реєстратором виконавчого комітету Львівської міської ради і перебуває на обліку платників податків у ДПІ у Сихівському районі м. Львова.

01 березня 2012 року ПрАТ «ІРОКС»(Замовник) та ТОВ «Сана Прим» (Виконавець) підписали договір підряду на виконання будівельно-монтажних робіт, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець виконує будівельно-монтажні роботи на об'єкті по вул. Шевченка, 418 у м. Львові (а.с. 22). Виконання договірних зобов'язань підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт за квітень 2012 року типової форми № КБ-3 та актами приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2012 року типової форми № КБ-2в. підписаними представниками обох сторін (а.с. 42-112). Загальна вартість будівельних робіт, згідно з цими документами, становить 482033,90 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 80338,97 грн.

Будівельно-монтажні роботи на багатоповерховому житловому будинку по вул. Шевченка, 418 у м. Львові, з огляду на особливості та обсяги певних робіт, виконувались поетапно протягом березня-квітня 2012 року. З урахуванням строків подачі податкової звітності податкові накладні були виписані в один день, проте роботи, що були, по суті, підставою видачі цих накладних, є різними як за змістом, так і за вартістю. Тому в підсумку виконання зобов'язань за договором від 01.03.2012 року ТОВ «Сана Прим»видало ПрАТ «ІРОКС»десять податкових накладних від 30.04.2012 року: № 556 на суму 32459,89 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 5409,98 грн., № 557 на суму 22397,32 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 3732,89 грн., № 553 на суму 50528,44 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 8421,41 грн., № 554 на суму 51902,68 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 8650,45 грн., № 552 на суму 48104,12 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 8017,35 грн., № 55644,98 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 9274,16 грн., № 558 на суму 54970,02 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 9161,67 грн., № 559 на суму 54807,49 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 9134,58 грн., № 560 на суму 56538,80 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 9423,13 грн., № 561 на суму 54680,11 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 9113,35 грн. (а.с. 31-40). На підставі перелічених податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту за квітень 2012 року 80338,97 грн., що також відобразив у звітній податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року. Вартість виконаних робіт позивач оплатив протягом квітня 2012 року, на підтвердження чого долучив копії платіжних доручень (а.с. 23-30).

У липні 2012 року ДПІ у Сихівському районі м. Львова провела позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Ірокс»з питань правильності обчислення та своєчасності сплати податку на додану вартість за квітень 2012 року, за наслідками якої склала акт № 1114/22-10/23958651 від 20.07.2012 року (далі -акт перевірки від 20.07.2012 року). Під час цієї перевірки орган ДПС надав свою оцінку договірним відносинам позивача з ТОВ «Сана Прим», зокрема зазначив, що надані позивачем акти приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2012 року не відповідають вимогам до типових форм первинних документів з обліку в будівництві, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 554 від 02.12.2009 року. Податковий орган пояснив, що в наданих актах про приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2012 року не зазначено дати їх підписання, не зазначено прізвищ та імен осіб, які їх підписували. Відсутність таких реквізитів, на думку податкового органу, не дає можливості встановити фактичну дату приймання виконаних будівельних робіт та унеможливлює ідентифікувати використання виконаних робіт з ТОВ «Сана Прим»у господарській діяльності ПрАТ «ІРОКС». Інших документів щодо виконання ТОВ «Сана Прим»будівельних робіт до перевірки не надано. Окрім недоліків первинних документів з обліку в будівництві податковий орган звернув увагу також і на порушення, допущені при видачі податкових накладних від 30.04.2012 року. Відповідач зазначив, що податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10000 грн. не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. У даному випадку ТОВ «Сана Прим», замість десяти повинно було б видати ПрАТ «ІРОКС»одну зведену накладну на загальну суму 482033,90 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 80338,97 грн. Натомість підприємство умисне розробило податкові накладні, які відповідно до п. 201.10 ст. 201, п.п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 ПК України не підлягають включенню до Єдиного реєстру податкових накладних, що на думку податкового органу, зроблено з метою ухилення від відповідальності та суперечить податковому законодавству. На цій підставі податковий орган зазначив, що ПрАТ «ІРОКС»не мав права на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту звітного місяця відповідно до податкових накладних, заповнених з порушенням Порядку заповнення податкової накладної та у зв'язку з відсутністю факту реєстрації ТОВ «Сана Прим»цих накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У підсумку перевірки відповідач дійшов до висновку, що ПрАТ «ІРОКС»порушило норми п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України ПК України, внаслідок чого завищило податковий кредит за квітень 2012 року на суму 80338,97 грн.

Свою незгоду з такими висновками податкового органу позивач висловив у письмових запереченнях на акт від 20.07.2012 року, які залишились без задоволення.

На підставі акта від 20.07.2012 року ДПІ у Сихівському районі м. Львова винесла податкове повідомлення-рішення № 0002642321 від 07.08.2012 року, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 120509,00 грн., у т.ч. 803339,00 грн. -за основним платежем, 40170,00 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач категорично не погоджується з викладеними в акті перевірки від 20.07.2012 року висновками про заниження податкового зобов'язання з ПДВ та прийнятим, як наслідок, податковим повідомленням-рішенням про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість, у зв'язку з чим звернувся з даними позовом до суду.

При вирішенні даного спору суд курувався наступними положеннями чинного законодавства:

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Одночасно Конституцією встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно зі статтею 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Таким законом станом на дату виникнення спірних правовідносин є Податковий кодекс України (далі -ПК України), який передбачає наступні вимоги щодо порядку формування податкового кредиту та сплати зобов'язань з податку на додану вартість. Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.1 ст. 198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України). Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4. ст. 198 ПК України). Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами. (п. 198.5 ст. 198 ПК України). Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Податкова накладна, згідно з п. 201.6. ст. 206 ПК України, є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу. Відповідно до п. 201.7. та п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Поряд з тим, у п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України (Перехідні положення) передбачено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 10 тисяч гривень (з 1 січня 2012 року). Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній. До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу.

Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів від 01.11.2011 року № 1379, у п. 15 якого передбачено, що у разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер при постійних зв'язках із покупцем, покупцю може бути виписана зведена податкова накладна, виходячи із визначеної у договорі періодичності оплати поставлених товарів/послуг (один раз на п'ять днів; один раз на десять днів тощо), але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця. При цьому до зведеної податкової накладної обов'язково додається реєстр товаротранспортних накладних чи інших відповідних супровідних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг.

Беручи до уваги наведені вище норми закону, слід зазначити, що необхідною умовою для віднесення платником ПДВ до податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ, включених в ціну придбаних товарів (послуг), є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника.

При вирішенні спору суд виходить з наступних мотивів:

ПрАТ «ІРОКС»зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Львівської міської ради, і є суб'єктом господарювання у галузі будівництва. Для виконання певного обсягу робіт під час будівництва будинку по вул. Шевченка, 418 у м. Львові позивач уклав договір підряду з ТОВ «Сана Прим». Роботи виконувались поступово і були завершені в кінці квітня 2012 року. На підтвердження виконання договірних зобов'язань сторони підписали акти приймання виконаних будівельних робіт типової форми № КБ-2, а також довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат типової форми № КБ-3.

Стосовно доводів відповідача про те, що зазначені документи не відповідають усім вимогам до форм первинних документів з обліку в будівництві, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 554 від 04.12.2009 року, представник позивача пояснив, що згадані акти та довідки підписували Микичак І.П. -генеральний директор ПрАТ «ІРОКС», та відповідальні особи, що підтверджується документами, долученими до письмових пояснень від 14.11.2012 року (а.с. 171-173). Точної дати підписання вони не пригадують, втім наполягають, що це було в останніх числах квітня 2012 року, після підтвердження ТОВ «Сана Прим»виконання будівельно-монтажних робіт. Окрім актів та довідок типової форми відповідно № КБ-2 та КБ-3 факт виконання будівельних робіт також підтверджується відомостями Загального журналу робіт по будівництву, де у тому числі зазначено й про будівельні роботи на об'єкті, розташованому на вул. Шевченка, 418 у м. Львові.

На думку суду, попри деякі недоліки оформлення, акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт в цілому відповідають вимогам до первинних документів, передбаченим у п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України № 88 від 24.05.1995 року. Форма цих актів затверджена Наказом Міненергобуду України № 554 від 04.12.2009 року, а тому вони є належними підтверджуючими документами про отримання робіт, на підставі яких здійснюються записи в бухгалтерському обліку та формуються валові витрати в податковому обліку.

По факту виконаних будівельних робіт позивач отримав від ТОВ «Сана Прим»податкові накладні, що були підставою для формування податкового кредиту за квітень 2012 року. Усім накладним присвоєно різний порядковий номер, але виписані під однією датою -«30.04.2012 року». Проте, різняться вони найменуванням виконаних робіт та їх вартістю, тобто підставою для їх видачі було виконання певного обсягу договірних зобов'язань щодо будівельно-монтажних робіт на об'єкті, розташованому по вул. Шевченка, 418 у м. Львові. Податковий кодекс України передбачає, що у разі якщо сума податку на додану вартість, зазначена у податковій накладній, перевищує 10 тис. грн., то така накладна повинна бути зареєстрована у Єдиному державному реєстрі податкових накладних, оскільки у протилежному випадку покупець буде позбавлений права на віднесення цієї суми ПДВ до податкового кредиту. У даному випадку, суми ПДВ, зазначені у податкових накладних від ТОВ «Сана Прим»від 30.04.2012 року, не перевищують дозволеного максимуму, тому не підлягають обов'язковій державній реєстрації. Твердження відповідача, що замість кількох податкових накладних ТОВ «Сана Прим»мало б оформити одну зведену накладну та внести її до Єдиного державного реєстру податкових накладних і лише після цього видати її покупцю, на думку суду, не ґрунтуються на законі. Судячи зі змісту згаданих вище норма Порядку заповнення податкової накладної, видача зведеної податкової накладної є правом, а не обов'язком продавця товарів/послуг, тому суд погоджується з позицією позивача про безпідставність аргументів податкового органу в цій частині. Інших зауважень щодо правильності заповнення податкових накладних, окрім тих, про які щойно зазначено, відповідач не висловив.

Стосовно доводів представника відповідача про те, що насправді жодного будівництва ПрАТ «ІРОКС»не веде, оскільки не має для цього необхідного дозволу, то представник позивача зазначив, що додатковим свідченням того, що ПрАТ «ІРОКС»дійсно зводить «5-7-9- поверховий житловий будинок по вул. Шевченка, 418 в мікрорайоні Рясне -1 у м. Львові (по генплану -вул. Шевченка, 25, 25 А») є постанова Львівського окружного адміністративного суду від 08.06.2012 року (залишена без змін згідно з ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012 року), прийнята за наслідками розгляду адміністративної справи № 2а-8786/10/1370 за позовом ПрАТ «ІРОКС»до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області про скасування наказу № 10-С/Д від 20.09.2010 року «Про скасування дозволу на виконання робіт № 138/08 від 07.04.2008 року». Тією постановою суд задовольнив позовні вимоги ПрАТ «ІРОКС»та скасував спірний наказ Інспекції ДАБК у Львівській області. Відтак дозвіл № 138/08 від 07.04.2008 року на виконання будівельних робіт щодо завершення будівництва багатоповерхового житлового будинку корпусу № 25 в мікрорайоні «Рясне-1»у м. Львові, виданий ПрАТ «ІРОКС», є дійсним. Наявність такого дозволу свідчить про те, що позивач дійсно займається будівництвом житлового будинку по вул. Шевченка, 418 у м. Львові.

Окрім того, під час судового розгляду справи представник відповідача надав суду акт ДПІ у Печерському районі м. Києва № 3967/22-9/33927607 від 27.09.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Сана Прим»щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.06.2012 року по 31.07.2012 року», яким також доводить відсутність факту виконання будівельно-монтажних робіт згідно з договором з ПрАТ «ІРОКС»від 01.03.2012 року. Передусім варто зазначити, що перевірка ТОВ «Сана Прим»проводилась значно пізніше, аніж перевірка ПрАТ «ІРОКС», і стосується іншого періоду господарської діяльності ТОВ «Сана Прим», а саме червень-липень 2012 року, у той час як підрядні роботи, про які йде мова, виконувались протягом березня -квітня 2012 року. Судячи зі змісту акта ДПІ у Печерському районі м. Києва № 3967/22-9/33927607 від 27.09.2012 року, крім відомостей, які містить база даних АРМ «Звіт», АРМ «Аудит», Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України та ін., податковий орган взяв до уваги службову записку ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 21.09.2012 року, де зазначено, зокрема, про те що директор ТОВ «Сана Прим»Лещенко В.В., який підтвердив причетність до фінансово-господарської діяльності підприємства, але відмовився надати документи. Будь-яких відомостей щодо правовідносин ТОВ «Сана Прим»з ПрАТ «ІРОКС»в цьому акті не зазначено. Зважаючи на наведене, суд немає підстав брати до уваги акт ДПІ у Печерському районі м. Києва № 3967/22-9/33927607 від 27.09.2012 року при вирішенні даного спору.

Стосовно підходу відповідача до обґрунтування правомірності свого рішення в такий спосіб, суд враховує, що у постанові від 31.01.2011 року в справі № 21-47а10 Верховний Суд України зазначив, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Відповідно до частини 2 статті 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, відповідно до частини другої статті 71 КАС України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На основі наведено вище суд дійшов висновку, що прийняте на основі висновків акта перевірки від 20.07.2012 року податкове повідомлення-рішення № 0002642321 від 07.08.2012 року не відповідає критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийняте необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та непропорційно. Поряд з тим, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень пункту 1 частини другої статті 162 КАС України суд приходить до висновку, що такі податкове повідомлення-рішення слід скасувати як протиправне.

На підставі норми статті 94 КАС України суд присуджує понесені позивачем судові витрати (судовий збір) з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17-19, 71, 94, 158, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області ДПС № 0002642321 від 07.08.2012 року.

Стягнути з державного бюджету України на користь ПрАТ «ІРОКС»судові витрати у виді судового збору в усім 1205 (одну тисячу двісті п'ять) гривень 09 копійок.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 11 грудня 2012 року.

Суддя Москаль Р.М.