Постанова № 28100994, 09.08.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

м. Миколаїв

09.08.2012 р. Справа № 2а-3382/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н. В. за участю секретаря судового засідання Калінічевої М. С. розглянувши адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Дункан-Ойл", вул. Харчука, 23-а, кв. 4, м. Новий Буг, Новобузький район, Миколаївська область, 55600

до1. Державної Податкової Служби у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54000 2. Баштанської Міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (Новобузьке Відділення), вул. Гагаріна, 7, м. Новий Буг, Новобузький район, Миколаївська область, 55600

провизнання неправомірними дії, скасування податкового повідомлення-рішення від 07.06.2012р. № 0000002225, За участю представників:

від позивача: Лушникова В.П.,

від відповідача: Марянко Н.І.

від відповідача: Євсюкова С.О.

В С Т А Н О В И В:

керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, ч. 3 ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дункан-Ойл" до Державної податкової служби у Миколаївській області та Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (Новобузького відділення) задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.06.2012р. № 0000002225.

В решті позовних вимог відмовити.

Повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Дункан-Ойл" сплачені кошти судового збору у сумі 2013,81 грн. з Державного бюджету України шляхом безспірного списання Державною казначейською службою із рахунку Баштанської Міжрайонної Державної податкової інспекції у Миколаївській області державної податкової служби (Новобузьське відділення).

Повний текст постанови суду буде виготовлено протягом п'яти робочих днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення/отримання копії постанови апеляційної скарги, вимоги до якої встановлені статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н. В. Лісовська

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

09.08.2012 р. Справа № 2а-3382/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н. В. за участю секретаря судового засідання Калінічевої М. С. розглянувши адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Дункан-Ойл", вул. Харчука, 23-а, кв. 4, м. Новий Буг, Новобузький район, Миколаївська область, 55600

до1. Державної Податкової Служби у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54000 2. Баштанської Міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (Новобузьке Відділення), вул. Гагаріна, 7, м. Новий Буг, Новобузький район, Миколаївська область, 55600 провизнання неправомірними дії, скасування податкового повідомлення-рішення від 07.06.2012р. № 0000002225, За участю представників:

від позивача: Лушникова В.П.,

від відповідача: Марянко Н.І.

від відповідача: Євсюкова С.О.

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової служби у Миколаївській області (Відповідач 1) з вимогами про визнання дій щодо призначення та проведення фактичної перевірки господарської одиниці позивача - АЗС, що розташована за адресою м. Новий Буг вул. Куйбишева 70-а неправомірними та до Баштанської МДПІ (Відповідач 2) з вимогами про скасування податкового рішення повідомлення № 000002225 від 07.06.2012 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що підстав для призначення та проведення фактичної перевірки у ДПС у Миколаївської області не було, оскільки ні якої інформації від державних органів про можливі порушення платником податків податкового законодавства не існувало, а у Наказі та направлені на перевірку зазначено як формальна підстава проведення фактичної перевірки п. 80.2 ст. 80 ПК України. А від так призначення та проведення цієї фактичної перевірки, а саме видання наказу, направлення та проведення перевірки здійснено на думку позивача не законно. Позивач просить суд, за вищевикладених підстав, визнати дії ДПС у Миколаївської області по призначенню та проведенню фактичної перевірки протиправними.

За результатами проведеної фактичної перевірки працівниками ДПС у Миколаївській області складено Акт перевірки, де визначено як порушення податкового законодавства порушення установленого порядку ведення обліку товарних запасів. До такого висновку перевіряючи дійшли через те що під час перевірки на АЗС був відсутній другий примірник звіту форми № 17-НП. На підставі ату перевірки Баштанської МДПІ винесено податкове рішення повідомлення, яким до позивача застосовані штрафні фінансові санкції у сумі 299 130,44 грн. за порушення п. 12 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі по тексту Закон № 265/95-ВР)" Позивач наголошує, що порушень з боку підприємства п. 12 ст. 3 ЗУ № 265/95-ВР не було. Ніяких зауважень та виявлених порушень щодо роботи підприємства з РРО не виявлено. При проведенні перевірки перевіряючи не знімали залишків нафтопродуктів та не мали ні який зауважень до ведення бухгалтерського обліку через РРО, окрім того на підприємстві існує Журнал обліку паливно мастильних матеріалів, а відсутність другого примірника звіту форми № 17-НП не є підставою вважати відсутність ведення товарного обліку нафтопродуктів та реалізацію не облікованого товару. А від так позивач вважає, що Відповідач 2 не міг застосовувати до підприємства штрафні фінансові санкції та просить суд скасувати податкове рішення повідомлення № 000002225 від 07.06.2012 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представники відповідача проти заявленого позову заперечували, надали до суду письмові заперечення (а.с. 30-34,36-38) та просили суд відмовити в задоволені заявлених позовних вимог.

09.08.2012 року в судовому засіданні в порядку ч. 3 ст.160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Вислухавши пояснення сторін, показання свідка ОСОБА_4, з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Так 22.05.2012 року Державною податковою службою у Миколаївській області проведено фактичну перевірку господарської одиниці ТОВ „Дункан-Ойл ", а саме АЗС, що розташована за адресою м. Новий Буг, вул. Куйбишева, 70-а, з питань дотримання порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій тощо.

Перевірка проводилася на підставі Наказу виданого ДПС у Миколаївській області № 274 від 28.05.2012 року та направлень на перевірку. При здійсненні фактичної перевірки перевіряючими були пред'явлені вищезазначені документи працівнику позивача яка безпосередньо здійснює реалізацію нафтопродуктів через РРО. Підприємство допустило перевіряючих до проведення перевірки, Наказ на проведення перевірки не оскаржувався позивачем. Окрім того, в Наказі, відповідно до чинного законодавства, відображені підстави призначення перевірки, а саме п.п. 80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України. Суд критично оцінює позицію позивача, щодо не зазначення в Наказі причин виникнення необхідності в призначені фактичної перевірки, а саме від кого та якого характеру надійшла інформація про можливі порушення підприємством позивачем податкового законодавства, оскільки Податковий Кодекс не вимагає від органів ДПІ ставити платника податків до відома від кого та яка саме інформація надійшла для того, щоб контролюючий орган мав право на призначення фактичної перевірки. А відтак суд дійшов висновку, що дії ДПС у Миколаївській області щодо призначення та проведення фактичної перевірки є законними, а позовні вимоги позивача в цій частині не належать задоволенню.

За результатам перевірки перевіряючими складено Акт перевірки № 0108/14/00/22/31257747 від 28.05.2012 року де відображено, що позивачем порушений порядок ведення обліку товарних запасів на загальну суму 149 565,22 грн. (а.с.15-17) та відсутній другий примірник змінного звіту АЗС формою № 17 -НП.

Оскільки підприємство-позивач перебуває на обліку Баштанської МБТІ, Відповідачем 2 за результатами перевірки винесено податкове рішення повідомлення № 000002225 від 07.06.2012 року та позивачеві визначено штрафні фінансові санкції у сумі 299 130,44 грн. (а.с.14)

В судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_4 (особу яка безпосередньо здійснювала перевірку). Свідок пояснив, що при проведенні перевірки до порядку застосування апарату РРО до позивача не виникло жодних зауважать. В наявності були всі необхідні документи первинного бухгалтерського обліку щодо отримання, реалізації та обліку паливно мастильних матеріалів (далі по тексту ПММ). Фактичні залишки ПММ перевіряючими не замірялися, інвентаризація товарних запасів не проводилася, суму не вірно облікованих товарних запасів перевіряючи визначили виключно по Z-звітам РРО, які повністю співпадали з Х-звітами. Також свідок пояснив що журнал обліку ПММ не брав до уваги, оскільки вважає, що повинен бути саме другий примірник змінного звіту форми № 17-НП, а його на момент здійснення перевірки не було в наявності.

Податкове рішення повідомлення винесено Баштанською МБТІ за порушення суб'єктом господарювання положень п.12 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР, а саме відсутність ведення у встановленому законодавством порядку, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснення продажу не облікованого товару.

При прийняті податкового рішення повідомлення Відповідач 2 застосував положення ст. 20 Закону України № 265/95-ВР, яке передбачає, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів справи та доказів добитих в ході судового засідання, позивачем здійснювався облік товарних запасів, але мало місце порушення форми ведення звітності змінного звіту форми №17-НП. Журнал же обліку товарних запасів, наданий позивачем в судовому засіданні, містить всі графи та інформацію що й звіт форми № 17-НП.

Застосування санкцій передбачених положеннями ст. 20 Закону України № 265/95-ВР можливо за умови реалізації суб'єктом господарювання товарів які не обліковані у встановленому порядку.

Суд приходить висновку, що органом ДПІ помилково ототожнюються поняття не облікованого товару та товару що облікований з порушенням порядку (форми) обліку, у даному випадку мало місце порушення назви звіту, де відображений облік товару. Представники відповідача й свідок не заперечували в судовому засіданні, що облік товару що реалізовувався на АЗС був, але порушення порядку обліку товарних запасів полягало лише у відсутності другого примірника змінного звіту форми № 17-НП

Крім того слід зазначити, що при здійсненні фактичної перевірки, перевіряючими не було здійснено інвентаризації ПММ, що у даному випадку є єдиним способом визначення кількості не облікованого товару, а від так й суму штрафних фінансових санкцій, відповідно до вимог ст. 20 Закону України № 265/95-ВР

Відповідно до положень інструкції № 69 від 11.08.1994 року, що затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 26.08.1994 року від „По проведенню інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків" п. 1 визначено що інвентаризація проводиться з метою підтвердження правильності та достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності. На підставі вищевикладеного, з урахуванням фактичних обставин справи що мали місце суд приходить висновку, що під час проведення фактичної перевірки перевіряючи були зобов'язані провести інвентаризацію товарних запасів ПММ на АЗС з метою повного, всебічного та якісного з'ясування наявності облікованого або не облікованого товару на реалізації.

Проведеною перевіркою не встановлено факту здійснення реалізації не облікованого товару, а встановлений факт порушення порядку ведення бухгалтерського обліку товарних запасів що належать реалізації.

Законом України від 16.07.1999 року №996-ХІ "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", на відповідних осіб покладена відповідальність за своєчасність і правильність складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку; а також відповідальність за організацію бухгалтерського обліку, забезпечення фіксації фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності.

Кодексом України про адміністративні правопорушення, за відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку передбачена відповідальність, за ст.164-2. КАпП України.

При виявлені порушення ведення бухгалтерського обліку органом ДПІС не було складено адміністративного протоколу та направлено протокол до суду на відповідальних за це осіб за порушення порядку ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до вимог ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду своєї позиції щодо правомірності застосування штрафних фінансових санкції передбачених ст.20 Закону України № 265/95-ВР.

На підставі вищевикладеного, суд приходить висновку, що позовні вимоги щодо скасування податкового рішення повідомлення належить задоволенню.

При винесені рішення по адміністративній справі, суд вирішує питання про розподіл витрат відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивачем заявлено одночасно дві позовні вимоги майнового та не майнового характеру.

Відповідно до п. 3 ст. 6 Закону України „Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий та не майновий й характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та не майнового характеру.

Відповідно до визначених Законом України „Про судовий збір" ставок судового збору ставка за подання позовної заяви не майнового характеру становить 32,19 грн., а за подання позовної заявами майнового характеру 1% розміру майнових вимог, але не більш ніж 2 розміри мінімальної заробітної палати, тобто 2046,00 грн.

В матеріалах справи міститься квитанція про суму сплати судового збору за позовні вимоги майнового характеру у сумі 2046, 00 грн. (а.с. 9) документальне підтвердження сплати судового збору за позовні вимоги не майнового характеру в матеріалах справи відсутні.

Оскільки позовні вимоги позивача судом задоволені лише частково, то відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України судові витрати, здійсненні позивачем, просуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, виходячи з того, що позивач винен був сплатити судовий збір за немайновий спір у сумі 32,19 грн., але оскільки позовні вимоги майнового характеру позивачеві задоволено в повному обсязі та сплачений судовий збір належить поверненню позивачеві, суд приходить висновку, що фактичному поверненню позивачеві належить частка судового збору у сумі 2013,81 грн. тобто без суми судового збору за немайнові позовні вимоги в задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З оглядом на лист роз'яснення Вищого Адміністративного суду України від 21.11.11 року № 2135/11/13-11 судовий збір який належить повернення на користь особи яка не є суб'єктом вкладних повноважень, та чиї позовні вимоги задоволені, повернення судового збору з Державного бюджету України повинно проводитися шляхом безспірного списання органами Державної казначейської служби із рахунку суб'єкта влад них повноважень-відповідача.

Керуючись статтями 128, 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дункан-Ойл" до Державної податкової служби у Миколаївській області та Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (Новобузького відділення) задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.06.2012р. № 0000002225.

В решті позовних вимог відмовити.

Повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Дункан-Ойл" сплачені кошти судового збору у сумі 2013,81 грн. з Державного бюджету України шляхом безспірного списання Державною казначейською службою із рахунку Баштанської Міжрайонної Державної податкової інспекції у Миколаївській області державної податкової служби (Новобузьське відділення).

Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного Адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Н. В. Лісовська

Повний тест постанови

виготовлено та підписано суддею 10.08.2012 року