Постанова № 28100176, 13.12.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Донецький окружний адміністративний суд П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/14378/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50-Гвардійської Дивізії, 17

Час прийняття постанови: 13 година 15 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

суддів Загацької Т.В.,

Зінченка О.В.

при секретарі судового засідання: Аврамченко С.С.

за участю

представника позивача - Медведєва В.Ю. - на підставі довіреності,

представника відповідача - Хноєва С.Г. - на підставі довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Артемвугілля» до Державної виконавчої служби України про визнання неправомірними дій та про скасування постанови про стягнення виконавчого збору, -

встановив:

25 жовтня 2012 року Державне підприємство «Артемвугілля» (далі - ДП «Артемвугілля» або Позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної виконавчої служби України (далі - ДВС України або Відповідач), в якому просило суд:

- зупинити виконавче провадження по справі;

- визнати дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, які виявилися у винесенні постанови ВП № 24144905 від 10 жовтня 2012 року про стягнення з Державного підприємства «Артемвугілля» виконавчого збору, незаконними;

- скасувати постанову ВП № 24144905 від 10 жовтня 2012 року про стягнення з Державного підприємства «Артемвугілля» виконавчого збору.

Фактичні підстави для звернення до суду із вказаним позовом Позивач вбачає в наступному.

10 жовтня 2012 року в межах здійснення виконавчого провадження з примусового виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2010 року за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Центрально-Міському районі м. Горлівки до ДП «Артемвугілля» державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України винесена постанова ВП № 24144905 про стягнення з ДП «Артемвугілля» виконавчого збору в сумі 1 227 838,82 грн.

Крім того, в межах вказаного виконавчого провадження відділом примусового виконання рішень ДВС України надіслана платіжна вимога до Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» про стягнення з ДП «Артемвугілля» 11 710 875,49 грн., в тому числі 10 483 036,67 грн. на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Центрально-Міському районі м. Горлівки, та 1 227 838,82 грн. - виконавчого збору.

Посилаючись на положення ст.3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», п.15 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», Позивач стверджує, що державний виконавець в силу своїх повноважень не має права застосовувати до підприємства-боржника, яке внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, заходи примусового виконання рішень, передбачені ст.32 Закону України «Про виконавче провадження», а також здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення згідно з вимогами ст.11 Закону України «Про виконавче провадження».

В судовому засіданні представник Позивача підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові, надав пояснення, аналогічні тим, що викладені в позовній заяві, додатково пояснив, що ДП «Артемвугілля» перебуває в Реєстрі підприємств паливно-енергетичного комплексу, що беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», що є підставою для обов'язкового зупинення виконавчого провадження ВП № 24144905, виключає можливість провадження виконавчих дій та стягнення виконавчого збору, просив позов задовольнити.

Представник Відповідача позовні вимоги не визнав у повному обсязі, просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Артемвугілля» (код ЄДРПОУ 32270533) зареєстроване у якості юридичної особи, про що 19 лютого 2003 року видане свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи № 298084.

На підставі наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 10 листопада 2005 року за № 568 ДП «Артемвугілля» включено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, що беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», (далі - Реєстр).

На підтвердження вказаних обставин Позивачем надана виписка з Реєстру від 24 лютого 2012 року № 114/138 (а.с.7).

Як вбачається зі змісту зазначеної виписки, вона була дійсною до 24 березня 2012 року.

В судовому засіданні представник Позивача пояснив, що ДП «Артемвугілля» досі бере участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». Докази виключення ДП «Артемвугілля» з Реєстру суду надані не були.

3 лютого 2011 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Губяком С.В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 24144905 про примусове виконання виконавчого листа № 2а-25029/10/0570, виданого 11 січня 2011 року Донецьким окружним адміністративним судом, про стягнення з ДП «Артемвугілля» на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Центрально-Міському районі м. Горлівки коштів в сумі 12 278 388,19 грн.

Боржнику наданий семиденний термін з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження для добровільного виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 2а-25029/10/0570 (а.с.54).

9 лютого 2011 року із супровідним листом № 523-0-30-11, датованим 8 лютого 2011 року, (а.с.120) постанова про відкриття виконавчого провадження № 24144905 надіслана на адресу ДП «Артемвугілля», що вбачається зі змісту штампу підприємства поштового зв'язку на конверті, в якому здійснено поштове відправлення, (а.с.122).

Постанова про відкриття виконавчого провадження отримана Позивачем 15 лютого 2011 року та зареєстрована відділом по контролю виконання та діловодству ДП «Артемвугілля» за вхідним номером 11-10/121, що встановлено на підставі штампу про реєстрацію вхідної кореспонденції на супровідному листі (а.с.120).

Таким чином, отримавши 15 лютого 2011 року постанову про відкриття виконавчого провадження № 24144905, ДП «Артемвугілля» повинно було у семиденний термін самостійно виконати рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 2а-25029/10/0570 шляхом сплати на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Центрально-Міському районі м. Горлівки 12 278 388,19 грн.

Як слідує зі змісту листа Відділу примусового виконання рішень ДВС України від 5 червня 2012 року № 12-0-36-167/5/12, виконавче провадження № 24144905 до зведеного виконавчого провадження не приєднувалося (а.с.77-81). Вказана обставина сторонами не оспорюється.

18 серпня 2011 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України Корнієнко О.О. на підставі п.15 ч.1 ст.37, ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з включенням ДП «Артемвугілля» до Реєстру, винесена постанова про зупинення виконавчого провадження № 24144905 (а.с.56).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2011 року в адміністративній справі № 2а/0570/15637/2011 визнані протиправними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень ДВС України щодо зупинення виконавчого провадження зі стягнення за виконавчим листом від 11 січня 2011 року з ДП «Артемвугілля» заборгованості в сумі 12 278 388,19 грн.; скасована постанова про зупинення виконавчого провадження від 18 серпня 2011 року; зобов'язано старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень ДВСУкраїни поновити виконавче провадження в частини виконання виконавчого листа, що виданий Донецьким окружним адміністративним судом 11 січня 2011 року в справі № 2а-25029/10/0570 (а.с.61-66).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2011 року по справі № 2а/0570/15637/2011 залишена без розгляду заява ДП «Артемвугілля» про розстрочення виконання рішення суду (а.с.59-60).

На виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2011 року по справі № 2а/0570/15673/2011 10 лютого 2012 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України Хомишиним Ю.Б. винесена постанова про поновлення виконавчого провадження № 24144905 (а.с.68).

26 березня 2012 року Відповідачем отриманий лист ДП «Артемвугілля», в якому повідомлялося про часткове виконання боржником виконавчого документа, а саме про сплату на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Центрально-Міському районі м. Горлівки заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 944 557,12 грн. (а.с.70).

До листа були додані платіжні доручення № 6727 від 22 серпня 2011 року про сплату 100 000,00 грн., № 3074 від 21 вересня 2011 року про сплату 100 000,00 грн. (а.с.71), № 3965 від 23 листопада 2011 року про сплату 100 000,00 грн., № 3443 від 31 жовтня 2011 року про сплату 100 000,00 грн. (а.с.72), № 4122 від 30 листопада 2011 року про сплату 500 000,00 грн. та № 764 від 8 лютого 2011 року про сплату 44 557,12 грн. (а.с.73).

15 червня 2012 року Відповідачем отриманий лист Позивача, в якому повідомлялося про часткове виконання виконавчого документа, а саме про сплату на користь стягувача заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 473 000,00 грн. (а.с.83), перерахування коштів підтверджується платіжним дорученням № 5506 від 30 травня 2012 року (а.с.84).

3 липня 2012 року Відділом примусового виконання рішень ДВС України отриманий лист ДП «Артемвугілля», в якому повідомлялося про часткове виконання виконавчого документа, а саме про сплату на користь стягувача заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 94 448,60 грн. (а.с.85), перерахування коштів підтверджується платіжним дорученням № 6916 від 22 червня 2012 року (а.с.86).

13 серпня 2012 року Відповідачем отриманий лист Позивача, в якому повідомлялося про часткове виконання виконавчого документа, а саме про сплату на користь стягувача заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 94 448,60 грн. (а.с.87), перерахування коштів підтверджується платіжним дорученням № 8080 від 30 липня 2012 року (а.с.88).

18 вересня 2012 року Відділом примусового виконання рішень ДВС України отриманий лист ДП «Артемвугілля», в якому повідомлялося про часткове виконання виконавчого документа, а саме про сплату на користь стягувача заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 94 448,60 грн. (а.с.90), перерахування коштів підтверджується платіжним дорученням № 9000 від 22 серпня 2012 року (а.с.91).

8 жовтня 2012 року Відповідачем отриманий лист Позивача, в якому повідомлялося про часткове виконання виконавчого документа, а саме про сплату на користь стягувача заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 94 448,60 грн. (а.с.93), перерахування коштів підтверджується платіжним дорученням № 10755 від 28 вересня 2012 року (а.с.94).

10 жовтня 2012 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень ДВС України Вовченко О.В. на підставі ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору, відповідно до якої стягненню з ДП «Артемвугілля» на користь Держави підлягав виконавчий збір в розмірі 1 227 838,82 грн. (а.с.99).

Спірна постанова отримана Позивачем 16 жовтня 2012 року, що вбачається зі змісту штампу реєстрації вхідної кореспонденції ДП «Артемвугілля» (а.с.5).

Позовна заява ДП «Артемвугілля» датована 24 жовтня 2012 року і отримана Донецьким окружним адміністративним судом 25 листопада 2012 року та зареєстрована відділом діловодства та документообігу за вхідним номером 14371/12 (а.с.2).

Отже, Позивач реалізував своє право на оскарження спірної постанови в судовому порядку в межах визначеного ч.2 ст.181 Кодексу адміністративного судочинства України строку звернення до адміністративного суду.

9 листопада 2012 року Відділом примусового виконання рішень ДВС України отриманий лист ДП «Артемвугілля», в якому повідомлялося про часткове виконання виконавчого документа, а саме про сплату на користь стягувача заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 94 448,60 грн. (а.с.107), перерахування коштів підтверджується платіжними дорученнями № 12185 від 26 жовтня 2012 року на суму 6 683,31 грн., № 12153 від 25 жовтня 2011 року на суму 72 393,90 грн. (а.с.108).

Крім того, 24 жовтня 2012 року Позивачем сплачений виконавчий збір в сумі 722,26 грн., про що свідчить платіжне доручення № 594/12-15 (а.с.109), та в сумі 80,45 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 549/12-1 (а.с.110).

Вирішуючи справу по суті, суд застосовує нижченаведені правові норми.

Завданням адміністративного судочинства, зокрема, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (ч.ч.1-2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч.1 ст.181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Ч.5 ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606) встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) можуть бути оскаржені до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, спір, який виник між ДП «Артемвугілля» та ДВС України, належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

У справах щодо оскарження рішень (дій) суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; 9) з урахуванням права на особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, що передбачено ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з приписами ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про державну виконавчу службу» 24 березня 1998 року № 202/98-ВР (далі - Закон № 202/98-ВР) державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України.

Згідно з положеннями ч.ч.1-2 ст.2 Закону № 606, примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Ч.2 ст.4 Закону № 202/98-ВР містить правову норму, відповідно до якої державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадови осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з п.11 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби», із змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму Вищого адміністративного суду України від 21 травня 2012 року № 5 та від 14 вересня 2012 року № 10, відповідачем у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби. Такими органами державної виконавчої служби є: Державна виконавча служба України, до складу якої входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Ч.2 ст.4 Закону № 202/98-ВР містить правову норму, відповідно до якої державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу у порядку, передбаченому законом.

На переконання суду, системний аналіз вищезгаданих положень Законів № 202/98-ВР та № 606, а також п.7 ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, свідчить про те, що ДВС України та її державні виконавці є суб'єктами владних повноважень, як наслідок, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності цих суб'єктів суд має перевірити їх відповідність критеріям, наведеним у ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з приписами ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.6 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч.1 ст.11 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Наведені норми свідчать, що державний виконавець зобов'язаний забезпечити реальне виконання виконавчого документа шляхом своєчасного і в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Ст.37 Закону № 606 визначені обставини, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження.

Відповідно до п.15 ч.1 ст.37 Закону № 606 виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Згідно з ч.3 ст.37 Закону № 606 виконавче провадження з підстави, передбаченої п.15 ч.1 цієї статті, не зупиняється за рішеннями про виплату заробітної плати, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів.

Комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу, визначений Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23.06.2005 № 2711-IV, (далі - Закон № 2711). Метою цього Закону є сприяння поліпшенню фінансового становища підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості шляхом урегулювання процедурних питань та впровадження механізмів погашення заборгованості, надання суб'єктам господарської діяльності права їх застосування, визначення порядку взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів із суб'єктами господарської діяльності щодо застосування механізмів погашення заборгованості.

Порядок участі підприємств паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості визначений ст.3 Закону № 2711.

Абз.6 п.3.7. ст.3 Закону № 2711 передбачено, що на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2012 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів, та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року, і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України.

Системне тлумачення правових норм, закріплених законами України № 606 і 2711, дозволяє дійти висновку про те, що включення ДП «Артемвугілля» до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості згідно з Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого розвитку підприємств паливно-енергетичного комплексу», та його перебування у цьому Реєстрі має наслідком виникнення у державного виконавця обов'язку зупинити виконавче провадження, в якому ДП «Артемвугілля» є боржником.

Водночас суд відзначає наступне.

Згідно п.1.3 ст.1 Закону № 2711 учасники розрахунків - підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом.

Ст.2 Закону № 2711 визначено, що цей Закон регулює відносини, пов'язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу. Дія цього Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

Нормами цього Закону визначене поняття заборгованості, а саме, згідно п.1.4 ст.1 Закону № 2711 заборгованість - підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка: 1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена; 2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих; 3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України; 4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії; 5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.

З аналізу норм Закону № 2711 вбачається, що його дія поширюється на підприємства, які включені до Реєстру паливно-енергетичних підприємств та суб'єктів господарської діяльності щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії, а також податкового боргу.

Тобто, встановивши, що боржник є підприємством, яке включене до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, державний виконавець зобов'язаний зупинити виконавче провадження відносно такого боржника стосовно заборгованості, визначеної Законом № 2711, а саме, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії або є податковим боргом.

Як встановлено судом, стягненню з ДП «Артемвугілля» на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Центрально-Міському районі м. Горлівки підлягає заборгованість зі сплати страхових внесків, що зумовлює висновок про те, що вказана заборгованість не є заборгованістю, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії, рівно які і не є податковим боргом.

Крім того, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Центрально-Міському районі м. Горлівки як стягувач у виконавчому провадженні не належить до учасників розрахунків за енергоносії, що свідчить про відсутність правових підстав для зупинення виконавчого провадження № 24144905 з примусового виконання виконавчого листа № 2а-25029/10/0570, виданого Донецьким окружним адміністративним судом.

Відсутність підстав для зупинення вказаного виконавчого провадження встановлена Донецьким окружним адміністративним судом під час розгляду справи № 2а/0570/15637/2011.

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Окрім того, згідно з приписами ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Отже, позовні вимоги про зупинення виконавчого провадження задоволенню не підлягають.

Стосовно вимог ДП «Артемвугілля» про скасування постанови від 10 жовтня 2012 року про стягнення виконавчого збору суд відзначає наступне.

Ч.1 ст.28 Закону № 606 у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений ч.2 ст.25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч.2 ст.28 Закону № 606 виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, стягнення виконавчого збору, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, відшкодування витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, і стягнення штрафів, накладених відповідно до вимог цього Закону.

Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні, що передбачено ч.3 ст.28Закону № 606.

Згідно з п.3.7. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5, (далі - Інструкція), стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному ст.28 Закону.

Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення. У постанові про стягнення виконавчого збору визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, зазначений у ч.1 ст.28 Закону. Примусове стягнення виконавчого збору здійснюється відповідно до вимог Закону (п.п.3.7.1. п.3.7. Інструкції).

Відповідно до п.п.3.7.2. п.3.7. Інструкції якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до початку його примусового виконання, виконавчий збір стягується з суми, яка не була сплачена боржником самостійно.

Як встановлено судом, в межах семиденного строку, наданого ДП «Артемвугілля» для самостійного виконання виконавчого документа, рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково, а саме 8 лютого 2011 року на користь стягувача сплачено 44 557,12 грн. Представник ДВС України в судовому засіданні пояснив, що для стягнення вказаної суми виконавчі дії не проводились, а отримані кошті зараховані в рахунок погашення заборгованості за виконавчим документом.

Спірна постанова про стягнення виконавчого збору прийнята 10 жовтня 2012 року, тобто у той час коли Відповідачу було достовірно відомо про часткове виконання боржником виконавчого документа до початку його примусового виконання, про що свідчить лист ДП «Артемвугілля», отриманий ДВС України 26 березня 2012 року.

Інші платежі, спрямовані на виконання виконавчого листа № 2а-25029/10/0570, сплачувалися Позивачем після закінчення строку для самостійного виконання виконавчого документа, тобто мало місце самостійне виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, що з огляду на положення ч.1 ст.28 Закону № 606, не є підставою для звільнення Позивача від сплати виконавчого збору.

Зі змісту спірної постанови вбачається, що стягненню з ДП «Артемвугілля» підлягає виконавчий збір в сумі 1 227 838,82 грн., що становить 10 відсотків від загальної суми боргу, яка мала бути стягнута на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Центрально-Міському районі м. Горлівки.

Проте вказана постанова частково суперечить правовим нормам, що містяться в ч.1 ст.28 Закону № 606 та в п.п.3.7.2. п.3.7. Інструкції, оскільки під час визначення розміру виконавчого збору державним виконавцем не врахований факт часткового виконання Позивачем рішення до початку його примусового виконання.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що постанова про стягнення виконавчого збору від 10 жовтня 2012 року в частині стягнення з ДП «Артемвугілля» виконавчого збору в сумі 4 455,71 грн., (що становить 10 відсотків від 44 557,12 грн., сплачених Позивачем в межах строку для самостійного виконання рішення), є протиправною та підлягає скасуванню.

В іншій частині вимоги Позивача про скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 10 жовтня 2012 року задоволенню не підлягають.

З приводу вимог про визнання дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, які виявилися у винесенні постанови ВП № 24144905 від 10 жовтня 2012 року про стягнення з Державного підприємства «Артемвугілля» виконавчого збору - незаконними, суд відзначає наступне.

Дія - це активна форма поведінки, зовнішній прояв волевиявлення суб'єкта, що породжує, змінює або припиняє правовідносини, впливаючи таким чином на права й обов'язки учасників цих правовідносин. Із вказаних позицій акт суб'єкта владних повноважень є результатом його дій, а отже, є їх різновидом. Водночас права особи можуть порушуватися й діями органів публічної влади, які не оформлюються відповідними актами.

Вимога Позивача про визнання незаконними дій державного виконавця, які виявилися у винесенні постанови про стягнення виконавчого збору, за своєю сутністю зводиться до вимоги про скасування постанови, а тому не потребує додаткового рішення, оскільки під час розгляду справи по суті судом надана правова оцінка спірній постанові і вимоги Позивача про її скасування частково задоволені.

Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч.3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.1-15, 17-20, 69-72, 86, 94, 98, 99, 158-163, 181, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов Державного підприємства «Артемвугілля» до Державної виконавчої служби України про визнання неправомірними дій та про скасування постанови про стягнення виконавчого збору - задовольнити частково.

Визнати протиправною і скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 24144905 від 10 жовтня 2012 року в частині стягнення з Державного підприємства «Артемвугілля» виконавчого збору в розмірі 4 455 (чотири тисячі чотириста п'ятдесят п'ять) грн. 71 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Артемвугілля» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 21 (двадцять одна) грн. 46 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 13 грудня 2012 року.

Постанова складена у повному обсязі і підписана 17 грудня 2012 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному ст.186 Кодексом адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя Кравченко Т.О.

Судді Загацька Т. В. Зінченко О.В.