Рішення № 28099462, 11.12.2012, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2012 року Справа № 02/5026/1595/2012

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М.,

за участю представників: позивача: не з'явився,

відповідача: Завальний С.М. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом Уманського комунального підприємства "Уманьтеплокомуненерго" до комунального підприємства "Уманьводоканал"

про стягнення 595 244 грн. 53 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 595 244 грн. 53 коп., зокрема 485 521 грн. основного боргу за надані позивачем послуги в період з жовтня 2009 року по травень 2010 року відповідно до договору № 1 від 06.07.2007 на підвищення тиску в системі водопостачання, 72 716 грн. 78 коп. інфляційних втрат та 37 006 грн. 75 коп. три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

28.11.2012 до канцелярії суду надійшло клопотання за підписом директора позивача В.М. Коваля з уточненим розрахунком позовних вимог, в якому позивач уточнив суму позову в зв'язку з встановленою невідповідністю розрахунку суми боргу за листопад 2009 року та просить стягнути з відповідача 451 807 грн. 87 коп. основного боргу, 67 739 грн. 34 коп. індексу інфляції та 35 352 грн. 07 коп. три проценти річних.

Відповідач у письмовому відзиві на позов визнав позов частково в сумі 446 431 грн. 67 коп. боргу в зв'язку з тим, що позивач в рахунок за квітень 2010 року включив вартість труб в сумі 5376 грн. 20 коп., які були придбані у позивача та які не входять в послуги, що були отримані відповідачу згідно договору № 1 від 06.07.2007; в задоволенні штрафних санкцій відповідач просить відмовити.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника позивача за наявними у справі матеріалами, оскільки про час і місце розгляду справи представник позивача був повідомлений під розписку, яка знаходиться у матеріалах справи.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у відзиві на позов, просив відмовити позивачу в позові в частині стягнення індекса інфляції та трьох процентів річних.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду відповідно до статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін у судовому засіданні, суд встановив таке.

Між Уманським комунальним підприємством "Уманьтеплокомуненерго" (Виконавець за договором, позивач у справі) та комунальним підприємством "Уманьводоканал" (замовник за договором, відповідач у справі) укладено договір № 1 на підвищення тиску в системі водопостачання від 6 липня 2007 року, далі - Договір, в якому вказано, що предметом договору є підвищення тиску в системі водопостачання на центральних теплових пунктах Виконавця, відповідно додатку договору, для забезпечення холодною водою мешканців висотних будинків в м. Умань та проведення Замовником розрахунків з Виконавцем.

В пункті 2.1. Договору визначені обов'язки позивача, а в пункті 2.2.2. вказано, що розрахунки повинні проводитися грошовими коштами на рахунок Виконавця щомісячно, до 20 числа наступного за звітним місяця, на підставі рахунків, розрахунків витрат, актів виконаних робіт.

В пункті 3.2. Договору передбачено обов'язок Замовника сплачувати на користь Виконавця суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних за весь час прострочення і пеню у разі неоплати або несвоєчасної оплати за надані послуги, пов'язані із забезпеченням холодною водою, у строк, зазначений в п. 2.2.2. Договору. ,

Відповідно до Договору позивачем надавались послуги із обслуговування насосних агрегатів, про що складені акти приймання виконаних підрядних робіт. Позивач стверджує, що відповідачем не оплачені роботи по актах приймання виконаних підрядних робіт, виконаних в період з жовтня 2009 року по травень 2010 року. Вказані акти підписані обома сторонами, скріплені їх печатками та містяться у матеріалах справи.

За доводами позивача відповідач свої зобов'язання по оплаті за надані послуги у вказаний період виконав лише частково, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 451 807 грн. 87 коп. та виходячи із періодів прострочення виконання грошового зобов'язання позивав пред'явив до стягнення індекс інфляції в сумі 72 716 грн. 78 коп. та 37 006 грн. 75 коп. три проценти річних.

В процесі розгляду справи позивач надіслав до суду клопотання від 22.11.2012 з уточненим розрахунком позовних вимог, в якому просить стягнути з відповідача кошти в сумі 554 899 грн. 28 коп., що включають в себе 451 807 грн. 87 коп. основного боргу, 67 739 грн. 34 коп. індексу інфляції та 35 352 грн. 07 коп. три проценти річних в зв'язку з встановленням невідповідності розрахунку суми боргу за листопад 2009 року. Суд приходить до висновку, що вказаним клопотанням позивач фактично зменшив розмір позовних вимог, що відповідає його праву, встановленому в статті 22 Господарського процесуального кодексу України. З огляду на викладене, заява позивача про зменшення розміру позовних вимог підлягає прийняттю до розгляду у даній справі.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими до часткового задоволення, з огляду на наступне.

Договір № 1 на підвищення тиску в системі водопостачання від 06.07.2007, на підставі якого виникли зобов'язання сторін, за своєю правовою природою є господарським договором про надання послуг.

Вказаний Договір підписаний представниками сторін, підписи яких скріплені печатками підприємств, він містить всі істотні умови для договорів даного виду.

Загальні положення договору про надання послуг врегульовані главою 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписом статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України, статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із матеріалів справи вбачається і відповідачем не спростовано, що на підставі Договору № 1 від 06.07.2007 позивач у період з жовтня 2009 по травень 2010 року надавав відповідачу послуги, що оформлено актами приймання виконаних робіт: за жовтень 2009 року на суму 66 902 грн. 40 коп., за листопад 2009 року - на суму 63 963 грн. 60 коп., за грудень 2009 року на суму 56 566 грн. 80 коп., за січень 2010 року - на суму 59 296 грн. 80 коп., за лютий 2010 року - на суму 58 260 грн., за березень 2010 року - на суму 64 916 грн. 40 коп., за квітень 2010 року - на суму 57 812 грн. 40 коп., за травень 2010 року - на суму 73 184 грн. 40 коп., а всього на загальну суму 500 902 грн. 80 коп. В усіх вказаних актах є посилання на договір № 1 від 06.07.2007.

Позивачем вказано у позовній заяві та у розрахунку суми позову і підтверджено відповідачем, що він оплатив надані в жовтні 2009 року послуги в сумі 54 471 грн. 13 коп., решта із перелічених актів не оплачені. Таким чином, залишок боргу відповідача складає 446 431 грн. 67 коп.

Позивачем безпідставно вказано у розрахунку позовних вимог суму боргу за квітень 2010 року 63 188 грн. 60 коп., така сума відсутня у акті приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2010 року, доданому до позовної заяви. Відповідач стверджує, що позивач включив до суми за квітень вартість труб в сумі 5376 грн. 20 коп., придбаних відповідачем у позивача, які не мають відношення до договору № 1 від 06.07.2007 та про стягнення вартості яких позивачем не заявлялася вимога.

Позивач не подав належних доказів наявності заборгованості за квітень 2010 року в сумі 63 188,60 грн., натомість у рахунку - фактурі № 40 від 30.04.2010 позивач вказав суму до сплати 57 812,40 грн., тобто, суму, яка вказана у акті приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2010 року.

Таким чином, позивач не довів і належними доказами не підтвердив наявність заборгованості відповідача за отримані ним послуги протягом жовтня 2009 - травня 2010 року в сумі 5376 грн. 20 коп., тому в цій частині вимоги позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога позивача про стягнення з відповідача індексу інфляції та трьох процентів річних на суму заборгованості за отримані послуги є обгрунтованою та законною, відповідає його праву в зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання. Однак, позивач безпідставно врахував у суму позову завищену суму боргу по акту за жовтень 2010 року, а також не врахував правові позиції Верховного Суду України та Вищого господарського суду України про необхідність врахування всіх індексів включно за період, який розглядається, тому виконаний позивачем розрахунок індексу інфляції та трьох процентів річних є завищеним. В результаті перерахунку судом належних до стягнення сум суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню три проценти річних в сумі 35 034 грн. 05 коп. та 46 874 грн. 60 коп. індексу інфляції.

Відповідач просить відмовити позивачу у стягненні штрафних санкцій, однак, заявлені позивачем до стягнення індекс інфляції і три проценти річних не відносяться до штрафних санкцій, вони пред'явлені до стягнення правомірно, оскільки відповідачем допущено прострочення виконання грошового зобов'язання і наявність такого прострочення відповідач визнав.

Відповідно до статті 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу, пропорційно розміру задоволених вимог, понесені останнім витрати на сплату судового збору в сумі 10 566 грн. 81 коп.

З огляду на викладене, керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства "Уманьводоканал" (20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Залізняка, 16, код 03357174) на користь Уманського комунального підприємства "Уманьтеплокомуненерго" (20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Тищика, 12а, код 02082675) - 446 431 грн. 67 коп. (чотириста сорок шість тисяч чотириста тридцять одну гривню 67 копійок) основного боргу, 46 874 грн. 60 коп. (сорок шість тисяч вісімсот сімдесят чотири гривні 60 копійок) індексу інфляції, 35 034 грн. 05 коп. (тридцять п'ять тисяч тридцять чотири гривні 05 копійок) три проценти річних, 10 566 грн. 81 коп. (десять тисяч п'ятсот шістдесят шість гривень 81 копійку) судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 17.12.2012

Суддя А.Д. Пащенко