Постанова № 28099454, 12.12.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.12 Справа № 5015/6883/11

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Малех І. Б.

суддів Желік М. Б.

Кузь В. Л.

при секретарі судового засідання М. Кришталь

за участю представників:

від позивача -Дягілєв А.Б.,

від відповідача -не з'явився,

від третьої особи -не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Юрінвест" від 28.09.2012 року

на рішення господарського суду Львівської області від 11.09.2012 р.

у справі № 5015/6883/11

за позовом: Німецько-Українського фонду, м. Київ

до відповідача: приватного підприємства "Юрінвест", м. Львів

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: відкрите акціонерне товариство "Селянський комерційний банк "Дністер", м. Львів

про стягнення 532611, 59 грн.

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 11.09.2012 р. у справі № 5015/6883/11 позовні вимоги Німецько-Українського фонду до приватного підприємства "Юрінвест" задоволені повністю. Звернуто стягнення на належне Приватному підприємству "Юрінвест"(79060, м. Львів, вул. Наукова, 5, код ЄДРПОУ 30582998) майно, а саме:

автомобіль марки DAF, моделі СF 430, тип - сідловий тягач-Е, 2000 року випуску, номер шасі ХLRTG85XC0E530587, реєстраційний № ВС4890ВІ;

н/причіп марки ПП, моделі CLAYDEN, тип - н/причіп-платформа-Е, 1996 року випуску, номер шасі 1154СLЕ, реєстраційний № ВС7313ХХ;

автомобіль марки RENAULT, моделі MAGNUM, тип - сідловий тягач-Е, 2000 року випуску, номер шасі VF611GTA000104718, реєстраційний № ВС5238ВТ;

н/причіп марки ПП, моделі АSСА S322D1, тип - н/причіп-фургон-Е, 1998 року випуску, номер шасі VGTS322D1134980588, реєстраційний № ВС2952ХТ;

автомобіль марки RENAULT, моделі MAGNUM, тип - сідловий тягач-Е, 2000 року випуску, номер шасі VF611GTA000106691, реєстраційний № ВС5217ВТ;

н/причіп марки KOGEL, моделі SN 24, тип - н/причіп-бортовий-Е, 1998 року випуску, номер шасі WK0SNC024W0722159, реєстраційний № ВС2953ХТ, на користь Німецько-Українського фонду (01008, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9, код ЄДРПОУ 21662099) на суму 532611,59 грн. заборгованості по кредиту, процентах, комісіях та пені.

Не погоджуючись з даним рішенням відповідач, ПП «Юрінвест», подав апеляційну скаргу, в якій просить дане рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому апелянт вказує, що судом безпідставно не було взято до уваги ту обставину, що кредит було видано не в повному розмірі, який був обумовлений в кредитному договорі, тобто на думку відповідача, банком не було виконано своїх договірних зобов'язань, що в свою чергу надало можливість ПП «Юрінвест» відмовитись від виконання своїх зобов'язань, в тому числі щодо сплати встановлених договором відсотків та пені.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив доводи відповідача, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, при цьому вказав, що судом першої інстанції було повно і вичерпно з'ясовано обставини справи і винесено обґрунтоване і законне судове рішення. Також позивач, у своєму відзиві, вказав, що відповідач за весь час дії кредитного договору не звертався до ВАТ «СКБ «Дністер»з вимогами про повне виконання умов кредитного договору та проведення до кредитування. Тобто, на думку позивача, ПП «Юрінвест»фактично погодився з частковим виконанням даного договору, оскільки до закінчення строку надання кредиту вимог до вище вказаного банку не заявляв.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив доводи викладені в апеляційній скарзі, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши наявні в справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, заслухавши пояснення представника відповідача в судовому засіданні, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.

Між третьою особою у справі та відповідачем 02.12.2008 р. укладено кредитний договір №81712/1. Відповідно до п. 1.1 цього договору третя особа зобов'язувалась надати відповідачу кредит в сумі 480 000 грн. в термін до 01.12.2010 р. для купівлі 4 одиниць транспортних засобів та автозапчастин до них. Відповідач зобов'язувався повернути кредит у терміни, встановлені згідно графіку погашення кредиту, який є додатком №1 до Кредитного договору, в повній сумі та щомісячно сплачувати за користування кредитом проценти в розмірі 28 % річних від суми кредиту у валюті кредиту, а також комісії за послуги, пов'язані із видачею і обслуговуванням кредиту, в гривнях, в обумовлені Кредитним договором терміни. Згідно з п. 2.1. Кредитного договору відповідач зобов'язався надати тертій особі в забезпечення зобов'язань за Кредитним договором належне йому майно. Згідно з п. 3.1. Кредитного договору зобов'язання Банку щодо видачі кредиту не були для нього безумовно обов'язковим, і в разі недостатнього забезпечення кредитними ресурсами тощо Банк мав право обмежити надання кредиту. Відповідно до п.8.5 Кредитного договору строк дії договору встановлено з дати надання кредиту і до повного погашення кредиту та процентів за ним. Графіком погашення кредиту (Додаток №1 до Кредитного договору) передбачено щомісячне погашення кредиту з 31.12.2008 р. по 30.11.2010 р. платежами у розмірі по 20 000 грн. Відповідно до розпорядження від 09.12.2008 р. третя особа у справі перерахувала на поточний рахунок відповідача 320 000 грн. кредиту. З метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача перед третьою особою за Кредитним договором між ними укладено договір застави від 03.12.2008 р., посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Сиротяк Ю.Р., зареєстрований в реєстрі за № 5752. На підставі цього Договору застави відповідач передав Банку в заставу належні йому на праві власності транспортні засоби, а саме: автомобіль марки DAF, моделі СF 430, тип - сідловий тягач-Е, 2000 року випуску, номер шасі ХLRTG85XC0E530587, реєстраційний № ВС4890ВІ; н/причіп марки ПП, моделі CLAYDEN, тип - н/причіп-платформа-Е, 1996 року випуску, номер шасі 1154СLЕ, реєстраційний № ВС7313ХХ; автомобіль марки RENAULT, моделі MAGNUM, тип - сідловий тягач-Е, 2000 року випуску, номер шасі VF611GTA000104718, реєстраційний № ВС5238ВТ; н/причіп марки ПП, моделі АSСА S322D1, тип - н/причіп-фургон-Е, 1998 року випуску, номер шасі VGTS322D1134980588, реєстраційний № ВС2952ХТ; автомобіль марки RENAULT, моделі MAGNUM, тип - сідловий тягач-Е, 2000 року випуску, номер шасі VF611GTA000106691, реєстраційний № ВС5217ВТ;н/причіп марки KOGEL, моделі SN 24, тип - н/причіп-бортовий-Е, 1998 року випуску, номер шасі WK0SNC024W0722159, реєстраційний № ВС2953ХТ. Нотаріусом Сиротяк Ю.Р. після посвідчення Договору застави 03.12.2008 р. зареєстровано згадане обтяження рухомого майна відповідача у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстраційний № 8257845), що підтверджується Витягом про реєстрацію № 21903877. Відповідно до п.п. 1.1, 2.2. договору застави ним забезпечуються вимоги Банку, що випливають з Кредитного договору № 81712/1 від 02.12.2008 р. Банк набуває право стягнення боргу за рахунок предмета застави в разі, якщо отриманий кредит, який був забезпечений заставою, не погашений в строк до 01 грудня 2010 р. або буде наявна прострочка повернення чергової частини кредиту, або буде наявна прострочка понад тридцять днів сплати відсотків, порівняно із строками їх сплати, встановленими в кредитному договорі.

Згодом (18.04.2011 р.) між позивачем та третьою особою у справі (Банком) укладено договір про відступлення права вимоги за Кредитним договором. Відповідно до п.1.1 цього Договору з метою реалізації майнових прав позивача, що випливають із укладеного між позивачем та Банком Договору №2/1 від 21.09.2008 р. із змінами, внесеними додатковими договорами, Банк відступив, а позивач набув право вимоги, належне третій особі у справі, і став кредитором за Кредитним договором №81712/1 від 02.12.2008 р. Відповідно до п.п. 1.3, 1.4 Договору про відступлення права вимоги до позивача перейшло право вимагати від Відповідача виконання зобов'язання на умовах, що існують на момент укладення Договору про відступлення права вимоги, та зокрема, право вимагати від Відповідача належного та своєчасного виконання наступних обов'язків: сплати основної суми кредиту - 300 000 грн.; сплати нарахованих і несплачених процентів станом на 18.04.2011 р. в сумі 162 476,66 гривень; сплати нарахованої і несплаченої комісії в сумі 160,00 грн.; сплати штрафу та пені згідно умов визначених у кредитному договорі. Право вимоги вказаних сум підтверджується наявними у справі реєстрами платіжних документів. Згідно п. 1.7 Договору про відступлення права вимоги моментом переходу права вимоги від Банку до позивача є момент підписання сторонами Договору про відступлення права вимоги. Відповідно до частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно з частиною 1 статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Крім того, між Банком та позивачем 18.04.2011 р. укладено договір про відступлення прав за договором застави, який посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Сиротяк Ю.Р. та зареєстровано в реєстрі за № 1014. Відповідно до умов цього Договору Банк уступив, а позивач прийняв права вимоги по договору застави, укладеному між третьою особою та відповідачем 03.12.2008 р. Згідно з п.2 Договору про відступлення права за договором застави позивач набув право вимагати від відповідача виконання зобов'язань за Договорам застави, а у разі невиконання або неналежного виконання відповідачем основного зобов'язання, задовольнити свої вимоги за Кредитним договором за рахунок заставленого майна у порядку, передбаченому Договором застави. При посвідчені Договору про відступлення прав за договором застави нотаріусом зареєстровано зміни у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстраційний №8257845) щодо заміни обтяжувача з Банку на Позивача, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією витягу № 31104192.

Третя особа у справі надіслала відповідачу повідомлення №309-670/лк від 19.04.2011 р. про відступлення позивачу права вимоги за Кредитним договором №81712/1 від 02.12.2008 р., а також повідомила про розмір заборгованості відповідача, яка існувала станом на 18.04.2011 р., та про відсутність правових підстав у Банку для отримання коштів на погашення кредиту. Про отримання повідомлення відповідачем свідчить відповідна відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення, зроблена 19.04.2011 р. Крім цього, позивач листом від 18.04.2011 р. повідомив відповідача про перехід до нього усіх прав за Кредитним договором №81712/1 від 02.12.2008 р. Вказаний лист отримано відповідачем також 19.04.2011. Листом від 04.10.2011 р. №46-03-005/1474 позивач повідомив відповідача про набуття прав кредитора за Кредитним договором № 81712/1 від 02.12.2008 р. Таким чином, третьою особою у справі та позивачем виконано вимоги ст. 516 Цивільного кодексу України). Позивач також листами від 25.06.2011 р. № 46-03-006/930, від 21.07.2011 р. № 46-03-005/1072, від 21.09.2011 р. №46-03-005/1399 надсилав відповідачу вимоги щодо сплати чергових сум відсотків, простроченої основної суми кредиту, прострочених відсотків та комісій відповідно до умов Кредитного договору №81712/1 від 02.12.2008 р., вказані вимоги залишено відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно з ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання. Відповідно до ст.ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

У матеріалах справи відсутні докази виконання ним зобов'язань за Кредитним договором, встановлених п.п. 4.3, 4.4 Кредитного договору, а також інші докази, які б спростовували позовні вимоги або свідчили про добровільну сплату заборгованості за кредитом, процентами за його використання та комісією. Відтак, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача, шляхом звернення стягнення на заставлене майно 498 998,29 грн. заборгованості за кредитом, процентами та комісією обґрунтовані й підлягають задоволенню.

Кредитним договором також передбачено, що у разі прострочення повернення кредиту або його частини (абз. 3 п.4.6) та прострочення сплати комісій і процентів (абз.4 п.4.6) відповідач зобов'язується сплатити пеню від суми простроченого платежу з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу. Враховуючи наявність порушеного грошового зобов'язання відповідача, обґрунтованими є й позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача, шляхом звернення стягнення на заставлене майно 33 613,30 грн. пені за період з 19.04.2011 р. по 01.10.2011 р.

Згідно з ст.ст. 572, 589 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом. У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави та за його рахунок має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги.

Оскільки відповідно до умов Договору про відступлення прав за кредитним договором та договором застави позивач набув прав заставодержателя за договором застави, враховуючи наявність порушення відповідачем грошових зобов'язань за Кредитним договором №81712/1 від 02.12.2008 р., у позивача згідно п.2.2, 3.1 Договору застави виникло право звернути стягнення на предмет застави та одержати відшкодування від вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Відповідно до абз. 3 п.5 Договору застави звернення стягнення на заставлене майно заставодержатель здійснює, зокрема, за рішенням суду. У відповідності до вимог ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Позивач 19.10.2011 р. у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстрував звернення стягнення на предмети застави (витягу № 33414051).

Згідно із ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, який набрав чинності з 01.11.2011 р., ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення, становить 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, при майновому характері спору - 1% від ціни позову, але не менше 0,75 та не більше 30 розмірів мінімальної заробітної плати, що в даному випадку становить -5 326,12 грн., оскільки скаржником при поданні апеляційної скарги сплачено -2 663,06 грн., ПП "Юрінвест"повинно доплатити -2 663,06 грн.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд, вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте, з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 11.09.2012 р. у справі № 5015/6883/11 залишити без змін, апеляційну скаргу приватного підприємства "Юрінвест" -без задоволення.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Юрінвест"(79060, м. Львів, вул. Наукова, 5, код ЄДРПОУ 30582998) до спеціального фонду Державного бюджету України (Банк: ГУДКСУ у Львівській області; МФО 825014; отримувач: УДКСУ у Личаківському районі м. Львова; код ЄДРПОУ 38007620; рахунок 31216206782006) - 2 663,06 грн. судового збору за апеляційне провадження.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 17.12.2012 р.

Головуючий суддя Малех І. Б.

Суддя Желік М. Б.

Суддя Кузь В. Л.