Постанова № 28099426, 17.12.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2012 р. Справа№ 24/001-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Рябухи В.І.

від позивача - Голуменков В.В., довіреність № б/н від 04.12.2012;

від відповідача -представник не прибув;

від третьої особи - Кошман А. С., довіреність № 33 від 06.06.2012;

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Морсель Хуссам Алі на рішення господарського суду Київської області від 28.04.2011 у справі № 24/001-11 (суддя Лутак Т.В.) за позовом Національного університету фізичного виховання і спорту України до Фізичної особи - підприємця Морсель Хуссам Алі третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву про розірвання договорів та стягнення 124 425 грн. 77 коп.

ВСТАНОВИВ:

Національний університет фізичного виховання і спорту України звернувся до господарського суду Київської області з позовом до фізичної особи - підприємця Морсель Хуссам Алі з вимогами про:

- розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 23.10.2006 № 3623, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна по м. Києву та фізичною особою - підприємцем Морсель Хуссамом Алі;

- розірвання договору про відшкодування вартості комунальних послуг, податку на землю від 23.10.2006 № 19, укладеного між Національним університетом фізичного виховання і спорту України та фізичною особою - підприємцем Морсель Хуссамом Алі;

- стягнення з відповідача на користь позивача боргу за договором оренди від 23.10.2006 № 3623 в сумі 28 605 грн. грн. 33 коп.;

- стягнення з відповідача на користь позивача боргу за договором про відшкодування вартості комунальних послуг, податку на землю від 23.10.2006 № 19 в сумі 95 820 грн. 44 коп. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 19.04.2011).

Рішенням господарського суду Київської області від 28.04.2011 по справі № 24/001-11 позов задоволено повністю; вирішено: розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 3623 від 23.10.2006 року, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна по м. Києву та фізичною особою - підприємцем Морсель Хуссамом Алі та договір про відшкодування вартості комунальних послуг та податку на землю № 19 від 23.10.2006 року, укладений між Національним університетом фізичного виховання і спорту України та фізичною особою - підприємцем Морсель Хуссамом Алі; стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за орендні платежі в сумі 28 605 грн. грн. 33 коп., заборгованість за комунальні платежі в сумі 90 651 грн. 00 коп., заборгованість за податок на землю в сумі 5 169 грн. 44 коп., 1 410 грн. 27 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суд першої інстанції при ухваленні рішення по даній справі про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати, за комунальні послуги та податку на землю виходив з того, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договорами.

Задовольняючи позовні вимоги про розірвання договору оренди та договору про відшкодування вартості комунальних послуг, податку на землю суд першої інстанції дійшов висновку про наявність обставин, з якими стаття 651 Цивільного кодексу України, пов'язує можливість розірвання цих договорів.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 28.04.2011 по справі № 24/001-11 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована, зокрема, тим, що позивачем всупереч вимог п. 4.1, 4.2 договору № 19 від 23.10.2006 не було виставлено відповідачу рахунки на оплату комунальних послуг та податку на землю.

За таких обставин, відповідач вважає, що позивачем зобов'язання за договором не були виконані належним чином.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Морсель Хуссам Алі у справі № 24/001-11 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Шапрану В.В.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2012 сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі №_24/001-11 колегію суддів у складі: головуючий суддя Шапран В.В., судді: Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2012 року вказану апеляційну скаргу було повернуто без розгляду.

Апеляційна скарга фізичної особи - підприємця Морсель Хуссам Алі надійшла 11.09.2012 року до Київського апеляційного господарського суду повторно.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду по справі № 24/001-11 від 11.09.2012 року апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця Морсель Хуссам Алі на рішення господарського суду Київської області від 28.04.2011 року у справі № 24/001-11 передано для розгляду головуючому судді Шапрану В.В.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2012 сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі №_24/001-11 колегію суддів у складі: головуючий суддя Шапран В.В., судді: Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2012 по справі № 24/001-11 апеляційна скарга фізичної особи - підприємця Морсель Хуссам Алі прийнята до провадження та призначена до розгляду на 11.10.2012 року.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2012 у зв'язку з великою завантаженістю суддів Шапрана В.В., Андрієнко В.В., Буравльова С.І. розгляд апеляційної скарги було визначено здійснити колегією суддів у складі: головуючий суддя Пономаренко Є.Ю., судді: Дідиченко М.А., Рябуха В.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2012 по справі № 24/001-11 апеляційна скарга фізичної особи - підприємця Морсель Хуссам Алі прийнята до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Пономаренко Є.Ю., судді: Дідиченко М.А., Рябуха В.І. та призначена до розгляду на 13.11.2012 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2012 розгляд справи № 24/001-11 відкладено на 04.12.2012.

В судовому засіданні 04.12.2012 оголошено перерву до 17.12.2012.

Представники позивача та третьої особи у справі в судовому засіданні 17.12.2012 надали пояснення, якими заперечили проти апеляційної скарги.

Відповідач правом на участь в судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: в судовому засіданні 04.12.2012, в якому оголошувалась перерва до 17.12.2012, представник відповідача був присутній та розписався про ознайомлення з датою та часом перерви.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасуванню в частині задоволення позовної вимоги про розірвання договору оренди з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову, з наступних підстав.

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна по м. Києву, як орендодавцем та фізичною особою - підприємцем Морсель Хуссамом Алі, як орендарем 23.10.2006 укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №3623.

Згідно предмету даного договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, загальною площею 266,00 кв. м., розміщене за адресою: м. Київ, пров. Кустанайський, 7 літ. "А" (на цокольному поверсі), що знаходиться на балансі Національного університету фізичного виховання і спорту України (Балансоутримувач), вартість якого за експертною оцінкою станом на 31.07.2006р. становить 543 440,66 грн. Майно передається в оренду з метою розміщення: спортивного закладу для студентів (тренажерного залу) - 123,80 кв.м.; бару (без права продажу товарів підакцизної групи) - 142,20 кв.м. (п.1.1 договору).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору та акта приймання-передачі майна.

Об'єкт оренди за даним договором передано орендодавцем орендарю (відповідачу) за актом приймання-передачі від 23.10.2006р., який є невід'ємною частиною договору.

Розділом 3 договору оренди визначено розмір орендної плати, яка підлягає сплаті з урахуванням її коригування на щомісячний індекс інфляції, та строк її внесення.

Так, відповідно до п. 3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) серпень 2006р. - 2 631 грн. 74 коп.

Згідно з п. 3.2 договору орендна плата за перший місяць оренди - жовтень 2006р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за жовтень, вересень 2006р. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Перерахування здійснюється орендарем самостійно до 10 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 50% орендної плати перераховується орендарем до державного бюджету; 50% орендної плати перераховуються орендарем на розрахунковий рахунок балансоутримувача (п. 3.3 договору).

Додатковим договором №1 від 12.03.2007р. внесено зміни до договору оренди №3623 від 23.10.2006р. та, зокрема, встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - січень 2007р.: 5 933 грн. 62 коп. Орендна плата за січень 2007р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за січень 2007р.

Крім того, між Регіональним відділенням Фонду державного майна по м. Києву та фізичною особою - підприємцем Морсель Хуссамом Алі 09.07.2007р. укладено Додатковий договір №2 про внесення змін до договору оренди №3623 від 23.10.2006р., відповідно до якого, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - травень 2007р.: 4 499 грн. 40 коп. Орендна плата за перший місяць - липень 2007р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за червень, липень 2007р.

При цьому, також строк дії Договору оренди продовжено до 09.06.2010р.

Також, 06.07.2009р. між третьою особою та відповідачем укладено Договір №3623/03 про внесення змін до Договору оренди нерухомого майна №3623 від 23.10.2006р., відповідно до якого, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - травень 2009р.: 4 679 грн. 38 коп. Орендна плата за перший місяць - липень 2009р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за червень, липень 2009р.

Строк дії Договору оренди при цьому було продовжено до 06.06.2012р.

Крім того, на виконання умов п. 5.8 договору оренди нерухомого майна №3623 від 23.10.2006р. між Національним університетом фізичного виховання і спорту України, як балансоутримувачем та фізичною особою - підприємцем Морсель Хуссамом Алі, як орендарем 23.10.2006 укладено договір про відшкодування вартості комунальних послуг, податку на землю № 19.

Даний договір регламентує умови відшкодування вартості комунальних послуг, сум податку на землю, наданих балансоутримувачем орендарю на період дії договору оренди №3623 від 23.10.2006р. (п.1.2 договору).

Згідно з п. 4.1 договору за надання комунальних послуг орендар сплачує балансоутримувачу щомісячну оплату відповідно до наданих рахунків-фактур.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що орендар відшкодовує балансоутримувачу суму податку на землю відповідно до розрахунку та наданого рахунку.

Відповідно до п. 4.2 договору оплата вартості комунальних послуг проводиться не пізніше 10-ти робочих днів з початку наступного за звітним місяця шляхом перерахування передбачених у п. 4.1 сум на розрахунковий рахунок балансоутримувача.

Положеннями пункту 4.3 визначено, що оплата сум податку на землю проводиться не пізніше 10-х робочих днів з моменту надання рахунку шляхом перерахування передбачених у п. 4.2 сум на розрахунковий рахунок балансоутримувача.

У зв'язку з неналежним виконанням умов договорів у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість, з метою повернення якої останній звернувся до фізичної особи - підприємця Морсель Хуссам Алі з вимогою, оформленою листом від 31.08.2010р. № 004-716.

Дана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, у зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості за договором оренди №3623 від 23.10.2006р. та договором на відшкодування вартості комунальних послуг та податку на землю №19 від 23.10.2006р., позивач звернувся з позовом до суду, за яким заявлено вимоги про:

- стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором оренди №3623 від 23.10.2006р. в сумі 28 605 грн. 33 коп. за період з 01.06.2009 по 01.03.2011;

- стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором №19 від 23.10.2006р.: відшкодування вартості комунальних послуг в сумі 90 651 грн. 00 коп. за період з 01.06.2009 по 01.03.2011 та податку на землю в сумі 5 169 грн. 44 коп. за 2 півріччя 2007 року, за 2009 та 2011 роки;

- розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 23.10.2006 № 3623, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна по м. Києву та фізичною особою - підприємцем Морсель Хуссамом Алі;

- розірвання договору про відшкодування вартості комунальних послуг, податку на землю від 23.10.2006 № 19, укладеного між Національним університетом фізичного виховання і спорту України та фізичною особою - підприємцем Морсель Хуссамом Алі.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинно виконуватися у встановлений строк.

Згідно з ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 5 даної ж статті плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та положеннями розділу 5 договору оренди передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Так, згідно з п. 4.2 договору оплата вартості комунальних послуг проводиться не пізніше 10-ти робочих днів з початку наступного за звітним місяця шляхом перерахування передбачених у п. 4.1 сум на розрахунковий рахунок балансоутримувача.

Положеннями пункту 4.3 визначено, що оплата сум податку на землю проводиться не пізніше 10-х робочих днів з моменту надання рахунку шляхом перерахування передбачених у п. 4.2 сум на розрахунковий рахунок балансоутримувача.

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів оплати заборгованості за договором оренди від 23.10.2006р. № 3623 та договором на відшкодування вартості комунальних послуг, податку на землю №19 від 23.10.2006р. до суду не надав.

Навіть доведення факту не перебування відповідача у займаному приміщенні у випадку не повернення об'єкту оренди у встановленому порядку не звільняє його від сплати орендної плати та відшкодування вартості комунальних послуг, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відповідно до положень п. 2.4 договору оренди у разі припинення або розірвання цього договору майно повертається орендарем орендодавцю/ балансоутримувачу.

Орендар повертає майно орендодавцю/балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором.

Майно вважається поверненим орендодавцю/балансоутримувачу з моменту підписання акта приймання-передачі.

Отже, акт інвентаризаційної комісії Національного університету фізичного виховання і спорту України від 12.11.2011 не є належним та допустимим доказом повернення орендованого майна в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

За загальним правилом оформлення акту приймання-передачі покладається на сторону, яка зобов'язана передати річ, тобто при укладенні договору оренди - на орендодавця, а при припиненні дії договору - на орендаря.

Матеріалами справи підтверджується та не спростовується сторонами, що орендовані приміщення не були повернуті орендарем орендодавцю в установленому порядку, тобто зі складанням та підписаням акту приймання-передачі.

Таким чином, відповідачем об'єкт оренди не було повернено третій особі.

У зв'язку з тим, що орендоване майно не повернуто відповідачем у встановленому договором та законом порядку, відповідач не звільняється від сплати орендної плати та відшкодування вартості комунальних послуг.

Доводи апелянта про те, що акт по відключенню орендованих приміщень відповідача від комунікацій від 03.11.2009 є належним доказом неправомірного нарахування позивачем заборгованості за комунальні послуги, відхиляються колегією суддів з огляду на наступне.

Перш за все слід зазначити, що відповідачем до суду надано не засвідчену копію акту.

Проте, відповідно ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Отже, вказана копія акту не може бути належним доказом.

Крім того, даний акт було надано відповідачем лише в процесі апеляційного провадження, до суду першої інстанції акт від 03.11.2009 не надавався.

Доказів неможливості подання цього акту до місцевого господарського суду відповідачем суду апеляційної інстанції також не надано.

По суті вказаного акту слід зазначити, що його складено та підписано головним інженером, директором студмістечка, комендантом гуртожитку № 1, а також скріплено печаткою студентського містечка Національного університету фізичного виховання і спорту України, а не юридичної особи балансоутримувача.

Студентське містечко Національного університету фізичного виховання і спорту України не є стороною ані договору оренди від 23.10.2006р. № 3623, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна по м. Києву та фізичною особою - підприємцем Морсель Хуссамом Алі, ані договору на відшкодування вартості комунальних послуг та податку на землю №19 від 23.10.2006р., укладеного між Національним університетом фізичного виховання і спорту України та фізичною особою - підприємцем Морсель Хуссамом Алі.

Доказів уповноваження позивачем працівників студентського містечка на проведення робіт по відключенню приміщень відповідача від водопостачання, теплопостачання та електроенергії до суду не надано.

Позивачем також підтверджено, що жодних розпоряджень по відключенню приміщень відповідача від комунікацій студентському містечку не було надано.

Крім того, відключення приміщень від водопостачання та теплопостачання технічно не можливе, оскільки дані приміщення є невід'ємною частиною загальної системи з водопостачання та теплопостачання всієї будівлі гуртожитку № 1.

За таких обставин, акт по відключенню приміщень від комунікацій від 03.11.2009 не може бути належним доказом того, що починаючи з 03.11.2009 комунальні послуги відповідачем не споживались.

Споживання комунальних послуг та здійснення за них оплати нерозривно пов'язано з орендою приміщення.

Як було наведено вище, відповідач був орендарем приміщень у спірний період та відповідно мав сплачувати орендну плату та комунальні послуги.

Доводи апелянта про неналежне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором № 19 від 23.10.2006 в частині не виставлення відповідачу рахунків на оплату комунальних послуг та податку на землю теж підлягають відхиленню з наступних підстав.

Наведені доводи не впливають на результат розгляду даного спору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.2 договору №19 від 23.10.2006р. передбачено, що оплата вартості комунальних послуг проводиться не пізніше 10-ти робочих днів з початку наступного за звітним місяця шляхом перерахування передбачених у п. 4.1 сум на розрахунковий рахунок балансоутримувача.

Положеннями пункту 4.3 цього ж договору визначено, що оплата сум податку на землю проводиться не пізніше 10-х робочих днів з моменту надання рахунку шляхом перерахування передбачених у п. 4.2 сум на розрахунковий рахунок балансоутримувача.

Таким чином, сторонами в договорі було встановлено строк виконання відповідачем зобов'язання, відлік якого не пов'язано з подією вручення рахунку.

Враховуючи встановлення строку виконання грошового зобов'язання у договорі, відповідач повинен був його виконати в незалежності від виставлення йому рахунків.

Крім того, в матеріалах справи (т.1, а.с.85-111) містяться рахунки на сплату орендної плати та комунальних послуг.

Таким чином, місцевий господарський суд відповідно до повно та достовірно встановлених обставин справи та наведених положень законодавства дійшов законного та обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 28 605 грн. 33 коп., заборгованості за комунальні послуги в сумі 90 651 грн. 00 коп. та податку на землю в сумі 5 169 грн. 44 коп., розрахунок яких перевірений судом та не суперечить чинному законодавству.

Вимога про розірвання договору про відшкодування вартості комунальних послуг, податку на землю від 23.10.2006 № 19, укладеного між Національним університетом фізичного виховання і спорту України та фізичною особою - підприємцем Морсель Хуссамом Алі задоволена судом першої інстанції цілком правомірно виходячи з наступного.

Згідно п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Під порушенням зобов'язання розуміється його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ч.1 ст. 610 Цивільного кодексу України).

Правовим наслідком порушення зобов'язання є, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, розірвання договору.

Згідно ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Невиконання відповідачем зобов'язання зі сплати комунальних послуг та податку на землю за тривалий час є істотним порушенням зобов'язань та відповідно цілковито обґрунтовано повинно мати наслідком розірвання договору.

Таким чином, судом першої інстанції дійшов вірного висновку про розірвання договору від 23.10.2006 № 19.

В той же час, позовна вимога про розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №3623 від 23.10.2006 не підлягає задоволенню при вирішенні даного спору з наступних підстав.

Позивач у справі - Національний університет фізичного виховання і спорту України не є стороною - орендодавцем по договору оренди №3623 від 23.10.2006.

Він є балансоутримувачем переданого в оренду приміщення.

Згідно ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

З аналізу положень ст. 188 Господарського кодексу України теж слідує, що саме сторона по договору, у разі недосягнення згоди щодо розірвання договору у добровільному порядку, має право передати спір на вирішення суду.

Отже, позов про розірвання договору може пред'явити орендодавець - Регіональне відділення Фонду державного майна по м. Києву, а не позивач у даній справі.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов не вірного висновку в частині задоволення позовної вимоги про розірвання договору оренди.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 99 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарським судом не було всебічно, повно та об'єктивно розглянуто в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, що призвело до невірних висновків в частині задоволення позовної вимоги про розірвання договору.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційна інстанція має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню в частині задоволення позовної вимоги про розірвання договору оренди, з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання позовної зави та апеляційної скарги покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог. Так, за подачу позовної заяви на відповідача покладаються державне мито в сумі 1 286 грн. 75 коп. та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. За подачу апеляційної скарги на відповідача покладаються витрати зі сплати судового збору у сумі 1 512 грн. 50 коп. - пропорційно розміру задоволених за апеляційною скаргою вимог та відповідно з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 268 грн. 25 коп.

При цьому, за подання апеляційної скарги з відповідача підлягає стягненню в дохід державного бюджету України недоплачена сума судового збору в розмірі 355 грн. 83 коп.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлені ставки судового збору в таких розмірах:

- за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат;

- за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати;

- за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідно заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2012 рік" розмір мінімальної заробітної плати на 01.01.2012 складає 1073 грн. 00 коп.

За таких обставин, відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір" та враховуючи вимоги зазначені в прохальній частині апеляційної скарги, скаржник за подачу до суду апеляційної скарги повинен був сплатити судовий збір в сумі 1 244 грн. 25 коп. - за майнову вимогу про стягнення заборгованості в сумі 124 425 грн. 77 коп., а також 536 грн. 50 коп. за не майнову вимогу про розірвання договорів.

З доданої до апеляційної скарги квитанції № 33 від 30.08.2012 вбачається, що заявником судовий збір за вимогою не майнового характеру сплачений в сумі 180 грн. 67 коп., тобто в розмірі меншому, ніж передбачено законом.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" у випадку несплати особою, яка подала апеляційну скаргу, судового збору у встановленому законом розмірі, суд має право стягнути недоплачену суму збору за результатами апеляційного провадження.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 77, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Морсель Хуссам Алі на рішення господарського суду Київської області від 28.04.2011 у справі № 24/001-11 за позовом Національного університету фізичного виховання і спорту України до фізичної особи - підприємця Морсель Хуссам Алі, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна по м. Києву про розірвання договорів та стягнення 124 425 грн. 77 коп. задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Київської області від 28.04.2011 у справі № 24/001-11 про задоволення позову в повному обсязі скасувати в частині задоволення позовної вимоги про розірвання договору оренди.

Ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову з відмовою у задоволенні позовної вимоги про розірвання договору оренди.

3. Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«1. Позов Національного університету фізичного виховання і спорту України до фізичної особи - підприємця Морсель Хуссам Алі, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна по м. Києву про розірвання договорів та стягнення 124 425 грн. 77 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Морсель Хуссам Алі (Київська область, Бориспільський район, с. Гора, пров. Лютневий, 19, ідентифікаційний номер 2459615853) на користь Національного університета фізичного виховання і спорту України (м. Київ, вул. Фізкультури, 1, код ЄДРПОУ 02928433) заборгованість з орендної плати в сумі 28 605 грн. 33 коп., заборгованість за комунальні послуги в сумі 90 651 грн. 00 коп., заборгованість за податок на землю в сумі 5 169 грн. 44 коп., державне мито в сумі 1 286 грн. 75 коп. та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Розірвати договір про відшкодування вартості комунальних послуг та податку на землю № 19 від 23.10.2006 року, укладений між Національним університетом фізичного виховання і спорту України та фізичною особою -підприємцем Морсель Хуссамом Алі.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.».

5. Стягнути з Національного університета фізичного виховання і спорту України (м. Київ, вул. Фізкультури, 1, код ЄДРПОУ 02928433) на користь фізичної особи - підприємця Морсель Хуссам Алі (Київська область, Бориспільський район, с. Гора, пров. Лютневий, 19, ідентифікаційний номер 2459615853) судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 268 грн. 25 коп.

6. Стягнути з фізичної особи - підприємця Морсель Хуссам Алі (Київська область, Бориспільський район, с. Гора, пров. Лютневий, 19, ідентифікаційний номер 2459615853) в дохід державного бюджету України 355 грн. 83 коп. недоплаченої суми судового збору за розгляд апеляційної скарги.

7. Доручити господарському суду Київської області видати відповідні накази.

8. Матеріали справи № 24/001-11 повернути до господарського суду Київської області.

9. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Пономаренко Є.Ю.

Судді Дідиченко М.А.

Рябуха В.І.