Рішення № 28098976, 06.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-4/14901-2012 06.12.12

За позовомДочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»До Державного підприємства «Санаторний комплекс «Пуща-Озерна»Простягнення 76 552,10 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Яковенко П.А. - за дов.

Від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача -Державного підприємства «Санаторний комплекс «Пуща-Озерна»55 400 грн. основного боргу за поставлений природний газ, 8572,12 грн. пені, 3340,78 грн. індексу інфляції, 9239,20 грн. 3% річних, а всього 76552,10 грн. заборгованості за договором поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання № 06/10-22932 ТЕ-17 від 20.12.2010р.

Відповідач в засідання суду не з'явився, ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.12.2010р. між Державним підприємством «Санаторний комплекс «Пуща-Озерна» та Дочірньою компанією «Газ України «Національної акціонерною компанією «Нафтогаз України»було укладено договір поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання № 06/10-2293 ТЕ-17.

Згідно з п.1.1. договору, постачальник зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ, в покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п.1.2. договору. Газ, що постачається за цим договором використовується покупцем виключно для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом цього договору.

Пунктом 1.2. договору, постачальник передає покупцю в період з 01 січня 2011р. по 31 грудня 2011р. природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі 720 тис. куб.м., а тому числі по місяцях.

Відповідно до п.4.1. договору, розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34 % від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 % від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 5.1. договору встановлено строк поставки газу з 01.01.2011р. по 31.12.2011р.

Матеріалами справи доведено, що Покупець свої зобов'язання виконав частково, за отриманий природний газ сплатив у розмірі 348 684,587 грн., сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 55 400 грн.

Згідно п. 7.3.1. договору за несвоєчасну оплату спожитого газу, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п. 9.3. договору, пеня нараховується постачальником за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язання за договором, відповідно до п.7.1. сторони несуть відповідальністю передбачену законами та цим договором.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Між Дочірнім підприємством «Газ України»Національною акціонерної компанії «Нафтогаз України»(позивачем) та Державним підприємством «Санаторний комплекс «Пуща-Озерна»(Відповідачем) було укладено договір № 06/10-2293 ТЕ-17.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Позивач свої зобов'язання за Договором виконало повністю, поставив природний газ на суму 404084,58 грн.

Відповідно до п.4.1. договору, остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюються на підставі акту приймання-передачі природного газу до 20 числа наступного за місяцем поставки газу.

Матеріали справи свідчать, що Відповідачем порушені строки оплати поставленого позивачем природного газу за договором №06/10-2293 ТЕ-17 від 20.12.2010, а також існування заборгованості Відповідача перед Позивачем за поставлений природний газ на час розгляду справи в розмірі 55400 грн.

Статтею Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 4.1 Договору відповідач повинен був сплачувати за спожиту теплову енергію у гарячій воді орендну плату не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача грошових коштів у розмірі 55 400,00 грн. на підставі Договору, за період з червня по вересень 2011р. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 7.3.1. договору, за несвоєчасну оплату спожитого газу, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Отже, порушення відповідачем строків поставки, передбачений п. 4.1. Договору, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну поставки з відповідача належить стягнути пеню у сумі 8572,12 грн., відповідно до розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми та боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 3340,78 грн. індекс інфляції та 9239,20 грн. 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Санаторний комплекс «Пуща-Озерна»(04075, м. Київ, Пуща-Водиця, 14-та лінія, код ЄДРПОУ 05907147) на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) 55 400 (п'ятдесят п'ять тисяч чотириста) грн. основного боргу за поставлений природний газ, 8572 (вісім тисяч п'ятсот сімдесят дві) грн. 12 коп. пені, 3340 (три тисяч триста сорок) грн. 78 коп. індексу інфляції, 9239 (дев'ять тисяч двісті тридцять дев'ять) грн. 20 коп. 3% річних, 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 17.12.2012р.