Рішення № 28098501, 11.12.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "11" грудня 2012 р. Справа № 8/5007/1339/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Давидюка В.К.

за участю представників сторін:

від позивача: Унт Т.М. - дов. №229/4 від 06.12.12р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "Картес" (смт. Крижопіль Вінницької області)

до Коростенської виправної колонії №71 Управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (м.Коростень Житомирської області)

про стягнення 9918,00 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 9918,00 грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору купівлі-продажу №34 від 01.03.10р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Просив суд задовольнити позов. Крім того, надав заяву від 03.12.12р., в якій просить суд уточнити назву відповідача, а саме: відповідачем у справі є Коростенська виправна колонія №71 Управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на повідомленні про вручення ухвали суду.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір купівлі-продажу №34 від 01.03.10р., видаткову накладну, довіреність, банківські виписки, претензії, акт звірки взаємних розрахунків, відповідь на претензію, свідоцтво про державну реєстрацію, довідки та витяг з ЄДР і інші.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.10р. між сторонами був укладений договір купівлі-продажу №34 (а.с.11), відповідно до умов якого позивач (продавець) зобов'язується передати у власність відповідача (покупця) товар (хамса чорноморська свіжоморожена), а покупець зобов'язаний прийняти цей товар та сплатити за нього узгоджену сторонами грошову суму у терміни та на умовах цього договору (п.1.1 договору).

Згідно з п.4.1 зазначеного договору, поставка товару здійснюється по факту отримання товару у безготівковій формі шляхом перерахування покупцем вартості товару на банківський рахунок продавця протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару згідно накладної.

На виконання умов даного договору, позивач поставив, а відповідач прийняв передбачений договором товар на загальну суму 20418,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №РНФ-000656 від 04.03.10р. та довіреністю №42 від 04.03.10р. (а.с.12).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості товару виконав частково, сплативши позивачеві 10500,00 грн., про що свідчать банківські виписки (а.с.41-42).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

06.08.12р. та 20.09.12р. позивач направляв відповідачеві письмові вимоги (претензії) з вимогою сплатити суму боргу (а.с.5-8).

У своїй відповіді не претензію відповідач суму боргу визнав, проте, у зв'язку з важким фінансовим становищем підприємства повідомив позивача про неможливість вчасно провести розрахунки за отриманий товар (а.с.44).

Таким чином, станом на день звернення з позовом до суду та на день розгляду справи в суді за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в сумі 9918,00 грн. (20418,00 грн. - 10500,00 грн.), яку позивач і просить суд стягнути в позовній заяві.

Суд приходить до висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору купівлі-продажу №34 від 01.03.10р.

Частиною 1 ст.193 ГК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Такі ж положення містить ст.526 ЦК України.

Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.

Як передбачено ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 і ч.2 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав передбаченого договором зобов'язання щодо сплати вартості отриманого товару в повному обсязі та у встановлений договором строк.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав, в акті звірки взаємних розрахунків суму боргу визнав (а.с.28).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Уточнити назву відповідача: Коростенська виправна колонія №71 Управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області.

2. Позов задовольнити.

3. Стягнути з Коростенської виправної колонії №71 Управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області, 11506, Житомирська область, м. Коростень, вул. Білокоровічське шосе, 4, код ЄДРПОУ 08563346

на користь Приватного підприємства "Картес", 24600, Вінницька область, смт. Крижопіль, вул. Горького, 8, код ЄДРПОУ 33143048

- 9918,00 грн. - заборгованості;

- 1609,50 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання:19/12/12

Суддя Давидюк В.К.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - відповідачу (рек. з пов. про вручення)