Рішення № 28098267, 12.12.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.12.12 р. Справа № 5006/11/151/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Соболєвої С.М.,

при секретарі судового засідання Макогон Я.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства «Декот», м.Запоріжжя, ЄДРПОУ 35842830,

до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м.Маріуполь Донецької області, ЄДРПОУ 00191129,

про стягнення 315 676,48 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: Ясир А.І. - за довіреністю,

від відповідача: Колодяжний К.В. - за довіреністю, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство «Декот», м.Запоріжжя, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м.Маріуполь Донецької області, про стягнення 315 676,48 грн., у тому числі 313 277,89грн. боргу за отриманий товар, 2 398,59грн. 3% річних за весь час прострочення.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки №4058 від 17.10.2011р., внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування 3% річних.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав розрахунок 3% річних, копії: договору №4058 від 17.10.2011р. разом із специфікаціями №10-15 до нього та графіками поставок, видаткових накладних №ДК-0000559 від 18.05.2012р., №ДК-0000560 від 18.05.2012р., №ДК-0000561 від 18.05.2012р., №ДК-0000562 від 18.05.2012р., №ДК-0000563 від 18.05.2012р., №ДК-0000564 від 18.05.2012р., №ДК-0000652 від 06.06.2012р., №ДК-0000653 від 06.06.2012р., №ДК-0000656 від 06.06.2012р., №ДК-0000688 від 13.06.2012р., №ДК-0000689 від 13.06.2012р., №ДК-0000803 від 25.07.2012р., №ДК-0000831 від 25.07.2012р., №ДК-0000832 від 25.07.2012р., №ДК-0000856 від 25.07.2012р., №ДК-0000857 від 25.07.2012р., довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей №1358 від 18.05.2012р., №1635 від 06.06.2012р., №1732 від 13.06.2012р., №2254 від 25.07.2012р., акту про приймання матеріалів №269 від 22.05.2012р., прибуткових накладних на повернення товару від 22.05.2012р. та від 25.07.2012р., платіжних доручень №25800 від 19.09.2012р. та №23345 від 23.08.2012р., претензії №13 від 28.08.2012р. із підтвердженням її отримання Відповідачем, листа №05/3306 від 04.10.2012р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.1, 2, 6, 12, 49, 66-67 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.11, 205, 526, 530, 625, 655, 712 Цивільного кодексу України.

У судовому засідання 12.12.2012р. представник Позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, через канцелярію господарського суду Донецької області надав заяву №06/110/12 від 06.11.2012р., за змістом якої повідомив про відсутність інших договірних відносин із Відповідачем, окрім як на підставі представленого суду договору, а також про те, що за даними Державного підприємства Інформаційно-ресурсний центр Відповідач в процесі припинення не перебуває. Із заявою до матеріалів справи долучив копії податкових накладних №49-54 від 18.05.2012р., №12-14 від 06.06.2012р., №48-49 від 13.06.2012р., №60, 87, 88, 106, 107 від 25.07.2012р. та акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.10.2012р. із підтвердженням його направлення Відповідачу.

Представник Відповідача в судовому засіданні 12.12.2012р. визнав позовні вимоги у частині суми основного боргу, через канцелярію суду представив відзив на позов №09/72 від 11.12.2012р., за змістом якого підтвердив укладення із Позивачем договору поставки №4058 від 17.11.2011р. на підставі якого він зобов'язався прийняти та оплатити товар. При цьому, вказав, що здійснив оплату у сумі 110 073,66 грн., з огляд у на що, просить провадження по справі припинити у сплаченій сумі, у зв'язку з відсутністю предмету спору. На підтвердження викладеного надав копії платіжних доручень №30824 від 07.11.2012р., №30825 від 07.11.2012р., №30827 від 07.11.2012р., №30834 від 07.11.2012р.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Як свідчать матеріали справи, 17.10.2011р. між Публічним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» та Приватним підприємством «Декот» укладено договір №4058, строком дії у відповідності до п.9.1 даної угоди до 31.12.2012р.

Оцінивши зміст зазначеного договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Таким чином, в силу статті 265 Господарського кодексу України, статей 712 і 655 Цивільного кодексу України, пункту 1 договору Позивач (Постачальник) зобов'язався поставити, а Відповідач (Покупець) прийняти та оплатити продукцію, згідно специфікацій цього договору.

Згідно умов укладеного договору між учасниками даного судового провадження, ціни на продукцію встановлюються у національній валюті, умови оплати, умови надання гарантії, як і умови поставки, зазначені у специфікаціях.

Специфікаціями №10-15 до договору поставки №4058 від 17.10.2011р. сторони обумовили номенклатуру ресурсів, що постачаються за цим правочином, якісні характеристики, кількість (од.виміру), їх ціну за одиницю та загальну вартість, у тому числі з урахуванням податку на додану вартість.

Умови поставки: СРТ, м.Маріуполь, склад Покупця, у відповідності до міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» у редакції 2010р., строк поставки за графіком окремо визначеним або у термін означений у конкретній специфікації.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні являються первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Системний аналіз Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів. Останні для надання їм юридичної сили доказовості в розумінні статті 34 ГПК України повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Згідно видаткових накладних №ДК-0000559 від 18.05.2012р., №ДК-0000560 від 18.05.2012р., №ДК-0000561 від 18.05.2012р., №ДК-0000562 від 18.05.2012р., №ДК-0000563 від 18.05.2012р., №ДК-0000564 від 18.05.2012р., №ДК-0000652 від 06.06.2012р., №ДК-0000653 від 06.06.2012р., №ДК-0000656 від 06.06.2012р., №ДК-0000688 від 13.06.2012р., №ДК-0000689 від 13.06.2012р., №ДК-0000803 від 25.07.2012р., №ДК-0000831 від 25.07.2012р., №ДК-0000832 від 25.07.2012р., №ДК-0000856 від 25.07.2012р., №ДК-0000857 від 25.07.2012р., Приватне підприємство «Декот» передало продукцію Відповідачу на загальну суму 342 510,07 грн. Найменування продукції, вказаної у специфікаціях до договору №4058 від 17.10.2011р., її вартість за одиницю ідентичні найменуванню та ціні продукції, поставка якої здійснена за наявними у матеріалах справи видатковими накладними.

Останнім її прийнято, що підтверджується підписом уповноваженої особи Відповідача на даному документі.

Повноваження особи, яка здійснила приймання зазначеної продукції підтверджуються довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей №1358 від 18.05.2012р., №1635 від 06.06.2012р., №1732 від 13.06.2012р., №2254 від 25.07.2012р., правовою підставою отримання товару у яких визначений договір №4058 від 17.10.2011р.

Згідно акту №269 від 22.05.2012р. про приймання матеріалів та прибуткових накладних на повернення товару від 22.05.2012р. та від 25.07.2012р. Відповідачем повернуто, а Позивачем прийнято товар на загальну суму 12 055,08 грн.

Доказів наявності заперечень щодо іншої частини поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень суду не представлено.

Виходячи з системного аналізу наведених норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем первинні документи є належним доказом здійснення 18.05.2012р., 06.06.2012р., 13.06.2012р. та 25.07.2012р. передачі Відповідачу товару та прийняття його останнім в межах спірного правочину фактично на суму 330 454,99 грн.

Зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Отже, за викладених обставин, Позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо передачі вказаного товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов, визначених договором поставки №4058 від 17.10.2011р.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Специфікаціями №10-15 до договору №4058 від 17.10.2011р. визначені умови оплати товару, відповідно до яких Відповідач повинен розрахуватись за умовами відстрочки платежу - за отриманий товар протягом 30 календарних днів з моменту поставки. Датою поставки є дата прибуткового ордеру з відміткою у видатковій накладній.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи обсяги повернутого товару за видатковою накладною №ДК-0000563 від 18.05.2012р. та №ДК-0000803 від 25.07.2012р., дату поставок товару (18.05.2012р., 06.06.2012р., 13.06.2012р., 25.07.2012р.) та викладені умови оплати, остаточний розрахунок за поставлений товар за накладними №ДК-0000559, №ДК-0000560, №ДК-0000561, №ДК-0000562, №ДК-0000563, №ДК-0000564 повинен бути здійснений не пізніше 17.06.2012р. у сумі 190 388,11 грн., за видатковими накладними №ДК-0000652, №ДК-0000653, №ДК-0000656 не пізніше 06.07.2012р. у сумі 4 698,00 грн., за накладними №ДК-0000688, №ДК-0000689 не пізніше 13.07.2012р. у сумі 19 669,56 грн. та за накладними №ДК-0000803, №ДК-0000831, №ДК-0000832, №ДК-0000856, №ДК-0000857 не пізніше 24.08.2012р. у сумі 115 699,32 грн.

Претензією №13 від 28.08.2012р. Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про сплату наявної суми заборгованості.

Листом №05/3306 від 04.10.2012р. Відповідач повідомив про відсутність можливості одночасно виконати договірні зобов'язання перед Постачальником, запропоновано Позивачу внести пропозиції з реконструктуризації заборгованості.

Як свідчать платіжні доручення №25800 від 19.09.2012р. та №23345 від 23.08.2012р. Відповідачем до порушення провадження по даній справі була здійснена часткова оплата за поставлений товар на загальну суму 17 177,10 грн. Ії не було заявлено Позивачем до стягнення.

Одночасно, після порушення провадження по даній справі (19.10.2012р.) Відповідачем сплачено борг у сумі 110 073,66 грн., припинивши у такий спосіб існування предмету спору щодо стягнення даної частини заборгованості за поставлений товар. Вказана сплата підтверджена документально, а саме платіжними дорученнями №30824 від 07.11.2012р. на суму 22 556,46 грн., №30825 від 07.11.2012р. на суму 38 194,84 грн., №30827 від 07.11.2012р. на суму 48 528,50 грн., №30834 від 07.11.2012р. на суму 793,50грн.

Оскільки погашення заборгованості відбулося після звернення із розглядуваним позовом до суду, таке усунення існування предмету спору у зв'язку із його врегулюванням сторонами зумовлює припинення провадження у справі відповідно до п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, зважаючи на таке, вимоги Відповідача у цій частині підлягають задоволенню.

Разом з цим, як вбачається з фактичних обставин справи, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, грошове зобов'язання Покупця перед Постачальником у сумі 203 204,23 грн. у встановлені договором строки не виконано.

Доказів, що свідчать про сплату даної суми заборгованості в повному обсязі чи частково у період розгляду або до початку розгляду справи суду не представлено.

З огляду на наведене, приймаючи до уваги положення ст.ст.3, 42 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу у сумі 203 204,23грн.

Судом звернуто увагу на усне визнання Відповідачем позовних вимог у частині суми основного боргу у судовому засіданні 12.12.2012р., але не розцінено у розумінні ст.78 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у наданому відзиві мова про дане не йдеться, а отже не додержана належна письмова форма, що є обов'язковою при визнанні позовних вимог у контексті наведеної норми процесуального права. Отже, за таких обставин, суд не вбачає достатніх підстав для застосування приписів ст.78 Господарського процесуального кодексу України та вирішення спірного питання на їх підставі.

Прострочення Відповідачем грошового зобов'язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов'язку щодо сплати відповідних сум, якщо інший розмір відсотків не передбачений договором.

За розрахунком Позивача сума 3% річних з загальної простроченої суми 330 454,99грн. станом на 12.10.2012р., із врахуванням часткових оплат 10 556,46 грн. (платіжне доручення №23345 від 23.08.2012р.) та 6 620,64 грн. (платіжне доручення №25800 від 19.09.2012р.) - 2 398,59 грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство" на кожну суму заборгованості, з урахуванням здійснених часткових оплат, та встановивши у вищевикладеному кінцевий строк розрахунку за спірними зобов'язаннями, 3% річних у загальній сумі за прострочення сплати наведених сум становить 2 417,86 грн.

Проте, враховуючи межі позовних вимог, зважаючи на відсутність заяви у порядку ст.83 Господарського процесуального кодексу України, позовні вимоги у частині стягнення 3% річних за весь час прострочення підлягають задоволенню у розмірі визначеному Позивачем.

Відповідно до п. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», передбачено повернення судового збору ухвалою у разі, закриття провадження по справі.

Враховуючи роз'яснення надані у постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 в редакції від 23.03.2012р. п. 4.12. визначено, у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у частині припинення позовних вимог судові витрати підлягають поверненню ухвалою суду відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», в іншій частині судові витрати розподіляються у відповідності до приписів ст.49 Господарського процесуального кодексу України та покладаються на Відповідача у розмірі пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», зважаючи на п.4.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. у редакції від 23.03.2012р., суд , -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження в частині позовних вимог Приватного підприємства «Декот», м.Запоріжжя, до Відповідача, Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м.Маріуполь Донецької області, про стягнення 110 073,66 грн. суми основного боргу.

2. Позовні вимоги Приватного підприємства «Декот», м.Запоріжжя, до Відповідача, Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м.Маріуполь Донецької області, про стягнення 203 204,23 грн. боргу за отриманий товар та 2 398,59грн. 3% річних за весь час прострочення, задовольнити.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, Донецька область, м.Маріуполь, Іллічівський район, вул.Левченка, б.1, ЄДРПОУ 00191129, п/р26002962487612 у ПАТ «ПУМБ» м.Маріуполь, МФО 334851) на користь Приватного підприємства «Декот» (69002, м.Запоріжжя, вул.Червоногвардійська, 27А/4, ЄДРПОУ 35842830, п/р26005060267621 у ПАТ «Приватбанк» м.Запоріжжя, МФО 313399) 205 602,82 грн., у тому числі 203 204,23 грн. суми основного боргу та 2 398,59 грн. 3% річних.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, Донецька область, м.Маріуполь, Іллічівський район, вул.Левченка, б.1, ЄДРПОУ 00191129, п/р26002962487612 у ПАТ «ПУМБ» м.Маріуполь, МФО 334851) на користь Приватного підприємства «Декот» (69002, м.Запоріжжя, вул.Червоногвардійська, 27А/4, ЄДРПОУ 35842830, п/р26005060267621 у ПАТ «Приватбанк» м.Запоріжжя, МФО 313399) відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 4 112,06 грн.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Після набрання рішенням законної сили постановити ухвалу про повернення сплаченої суми судового збору у розмірі 2 201,47 грн.

7. У судовому засіданні 12.12.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

8. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 17.12.2012р.

Суддя Соболєва С.М.