Рішення № 28098114, 11.12.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.12.12 р. Справа № 5006/48/93/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега"

до Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 1) Бондар Наталія Володимирівна

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2) Мінаков Юрій Олексійович

3) Шрамко Віталій Олексійович

про стягнення 22 166,16 грн.

за участю представників:

від позивача Журавльова О.В. - представник за довіреністю

від відповідача не з'явились

третіх осіб не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія" страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 22 166,16 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту від 25.03.2011 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди позивачем виплачено відшкодування власнику пошкодженого застрахованого ним автомобіля "Lexus GX 460", державний номер АА7788КІ, а тому відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України позивач отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля "BMW 316", державний номер АА 2106 АВ, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, застрахована відповідачем, позивач направив останньому регресну вимогу про відшкодування шкоди в порядку регресу. У зв'язку з тим, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідач відзиву та письмових пояснень на позов не подав, явку своїх представників в судові засідання не забезпечив. Ухвали про призначення розгляду справи та про її відкладення направлялись відповідачу рекомендованою кореспонденцією за юридичною адресою. Про місце, дату та час судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення, які містяться в матеріалах справи. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвали суду та нез'явлення в судове засідання відповідач суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

Треті особи в судові засідання не з'явились, письмових пояснень по суті справи не надали, своїм процесуальним правом не скористались.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд Донецької області

В С Т А Н О В И В:

За договором № 010-07-1653-10 добровільного страхування наземного транспорту від 25.03.2011, укладеним між Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Омега" (позивач, страховик) та Бондар Наталією Володимирівною (страхувальник) страховик зобов'язався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою застрахованого автомобіля "Lexus GX 460", державний номер АА 7788 КІ.

З матеріалів справи вбачається, що 09.10.2011 о 15 год. 15 хв. по пр. Перемоги в м.Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Lexus GX 460", державний номер АА 7788 КІ, під керуванням водія Бондар Н.В. та автомобіля "BMW 316", державний номер АА 2106 АВ, під керуванням водія Шрамко В.О., внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

10.10.2011 Бондар Н.В. звернуласm до позивача із заявою про настання страхового випадку та про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до Звіту № 16907 з оцінки транспортного засобу, складеного 17.10.2011 оцінювачем Годун В.А. та суб'єктом оціночної діяльності ФОП Кацара Ю.В. (свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 7024 від 19.11.2008 та сертифікат №12476/11 суб'єкта оціночної діяльності, містяться в матеріалах справи), вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Lexus GX 460", державний номер АА 7788 КІ, складає 21 416,95 грн.

Згідно складеного страховиком страхового акту № 8417-Т від 12.10.2011 страхове відшкодування за вищевказаним страховим випадком здійснюється у розмірі 22 166,16грн.

Згідно зі ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Платіжним дорученням № 3774 від 13.10.2011 позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 22 166,16 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 10.10.2011 у справі № 3-9913/11 особою, винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 09.10.2011 о 15 год. 15 хв. по пр. Перемоги в м. Києві, визнано водія транспортного засобу "BMW 316", державний номер АА 2106 АВ Шрамка Віталія Олексійовича, та притягнуто його до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля засобу "BMW 316", державний номер АА 2106 АВ, станом на 09.10.2011 була застрахована у ПрАТ "Міська страхова компанія" на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АА/5030357, тип договору - 3).

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Lexus GX 460", державний номер АА 7788 КІ, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № АА/5030357), а до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування відповідно до договору від 25.03.2011, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс №АА/5030357) передбачено, що ліміт відповідальності відповідача за шкоду, заподіяну майну, становить 50 000 грн., франшиза - 0 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою № 2627 від 16.07.2012 про відшкодування збитків в порядку регресу у розмірі 22 166,16 грн., яка отримана відповідачем 30.07.2012, що підтверджується належним чином засвідченою копією повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, наявною в матеріалах справи.

Відповідно до положень ст. 35 (п. 35.1), ст. 36 (п. 36.2) Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в редакції чинній з 19.09.2011 виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування (п. 36.2).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач регресну вимогу позивача не задовольнив, кошти не перерахував.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних доказів на підтвердження здійснення перерахування позивачу страхового відшкодування відповідачем суду не надано.

Як вище встановлено судом, згідно Звіту № 16907 від 17.10.2011 вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля "Lexus GX 460", державний номер АА7788КІ, складає 21 416,95 грн.

Відповідно до п. 8.5.13 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003, якщо виявити дефекти на прихованих частинах складників неможливо при візуальному методі обстеження КТЗ, визначення обсягів відновлювальних робіт пошкодженого КТЗ (наприклад, трансмісії чи силового агрегата, які знаходяться у зоні аварійного пошкодження, а також на малодоступних для огляду елементах кузова автомобіля), то всі припущення щодо прихованих пошкоджень фіксуються фахівцем у дослідженні. Роботи по усуненню цих пошкоджень не включаються до вартості відновлювального ремонту до підтвердження необхідності виконання ремонтних робіт. У разі підозри щодо наявності прихованих дефектів складників, які містяться в зоні аварійного пошкодження КТЗ, до вартості відновлювального ремонту можуть бути включені витрати на їх дефектування (демонтування, розбирання тощо).

У Звіті про оцінку вартості матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу № 16907 від 17.10.2011 припущення щодо додаткових прихованих дефектів автомобіля не відображено.

Стаття 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначає, що оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Суб'єктами оціночної діяльності є, зокрема суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону (ст. 5 вказаного Закону).

Проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (ч. 2 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок доказування та подання доказів, відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. У даному випадку, це стосувалося Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега", яке мало довести розмір додаткової оціненої шкоди, яка була заподіяна застрахованому автомобілю "Lexus GX 460", державний номер АА7788КІ у результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Однак, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження вартості матеріального збитку у розмірі 749,21 грн. (22 166,16 грн. сума, заявлена до стягнення мінус 21 416,95 грн. оцінена шкода згідно звіту від 17.10.2011), завданого автомобілю "Lexus GX 460", державний номер АА 7788 КІ, таких як звіт про оцінку, на підставі якого визначено розмір витрат на відновлення транспортного засобу з підтвердженням повноважень суб'єкта оціночної діяльності, яким складено звіт про оцінку, а також не надано документів на підтвердження того, що приховані дефекти були зафіксовані та оцінені як матеріальна шкода у встановленому порядку.

Суму страхового відшкодування у розмірі 749,21 грн. не можна вважати обґрунтованою та доведеною належним чином, оскільки вказана сума підтверджується лише страховим актом позивача, рахунком № ЕЛюС-0023770 від 11.10.2011 та платіжним дорученням № 3774 від 13.10.2011, згідно якого перераховано страхове відшкодування.

Суд відзначає, що відшкодуванню підлягають саме завдані збитки у розмірі оціненої шкоди, а не розмір виплаченого позивачем страхового відшкодування на умовах укладеного з позивачем договору страхування.

Оскільки позивачем не доведено суму додаткового страхового відшкодування в розмірі 749,21 грн., позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" в цій частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача в порядку регресу суми матеріального збитку визнаються судом обґрунтованими в частині 21 416,95грн. (вартість матеріального збитку згідно звіту).

У зв'язку з частковим задоволенням позову судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія" (83053, м. Донецьк, вул. Краснооктябрська, 111, ідентифікаційний код 30244124, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" (04053, м.Київ, вул. Обсерваторна, 17-А, ідентифікаційний код 21626809) суму страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 21 416 (двадцять одна тисяча чотириста шістнадцять) грн. 95 коп. та судовий збір у розмірі 1 555 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 10 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складення повного рішення 17.12.2012.

Суддя Сажнева М.В.