Рішення № 28097700, 11.12.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.12.2012Справа №5002-33/4031-2012

за позовом Заступника Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері

(вул. Казанська, 27, м. Сімферополь, 95006)

в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

(пр-т Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03049)

Квартирно - експлуатаційного відділу м. Сімферополь

(вул. Павленка, 9, м. Сімферополь, АР Крим, 95006)

до фізичної особи - підприємця Решетняк Катерини Михайлівни

(вул. Мокроусова, буд. 10А, кв. 15, м. Сімферополь, АР Крим, 95017)

про стягнення 14 578.63 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники сторін:

Прокурор: Рибкін Олексій Юрійович, довіреність № посвідчення № 012222 від 01.11.12, прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері;

Від позивача: Кучеренко Наталя Геннадіївна, довіреність № 10/1448 від 14.05.12, Квартирно -експлуатаційний відділ м. Сімферополь ;

Від позивача: не з'явився, Міністерство оборони України;

Від відповідача: не з'явився, ФОП Решетняк К.М.;

Суть спору: заступник Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно - експлуатаційного відділу м. Сімферополь звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до фізичної особи - підприємця Решетняк К.М. та просить суд стягнути заборгованість за договором оренди № 16/2006 від 31 березня 2006 року у розмірі 14 578. 63 грн..

Позовні вимоги вмотивовані невиконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди нерухомого майна в частині повного та своєчасного внесення орендної плати та обґрунтовані посиланнями на статті 525, 526 Цивільного кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні 11 грудня 2012 року надав суду заяву в порядку частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України про зменшення позовних вимог, відповідно до якій він просив суд стягнути з відповідача заборгованість за договором оренди № 16/2006 від 31 березня 2006 року в сумі 4 697.28 грн. (а.с. 66)

Прокурор заяву позивача про зменшення позовних вимог підтримав.

Розглянувши надану заяву, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви

З огляду на викладене, суд вважає за можливе прийняти заяву представника позивача про зменшення позовних вимог до розгляду.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, витребуваних судом документів не представив, про причини неявки суд не повідомив.

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України врегульовано, що судова кореспонденція у разі ненадання сторонами іншої адреси надсилається за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. Таке повідомлення згідно з положеннями вказаної правової норми вважається належним.

Так, з матеріалів справи вбачається, що копії ухвал суду направлялись відповідачу за адресою, яка відповідає адресі, зазначеній у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 15135483 від 15 листопада 2012 року (а.с. 40-42), що підтверджується наявною у матеріалах справи копією переліку згрупованих поштових відправлень рекомендованою кореспонденцією (оборотна сторона а.с. 1, 60).

При цьому, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, надіслане судом на адресу відповідача, повернулось із відміткою про неможливість вручення судової кореспонденції «у зв'язку із закінченням терміну зберігання».

Згідно з пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Однак, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи та матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства - свободу у наданні сторонами своїх документів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Зважаючи на вказані обставини, суд відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України визнав за можливе розглянути справу за відсутності нез'явившегося представника відповідача, за наявними у ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, суд -

встановив:

31 березня 2006 року між Квартирно - експлуатаційним відділом м. Сімферополь (орендодавець) і фізичною особою - підприємцем Решетняк Катериню Михайлівною (орендар) укладено договір оренди нерухомого військового майна № 16/2006 (а.с. 11-14).

Відповідно до пункту 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові приміщення за генеральним планом № 111/113, площею 90.40 кв.м., розміщені за адресою: м. Сімферополь, вул.. Мате Залкі, буд. 17а, військове містечко № 238, що знаходиться на балансі та обліковується в Сімферопольської КЕЧ району, вартість якого визначена згідно з незалежною оцінкою станом на 01 грудня 2005 року і становить 147500.00 грн..

Пунктом 1.2 договору визначено, що майно передається в оренду під виробництво поліграфічної продукції.

Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, зазначений у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання - передачі майна (пункт 2.1 договору).

Відповідно до пункту 2.2 договору передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Згідно з пунктом 3.1 договору орендна плата встановлена за базовий місяць - листопад 2005 року на рівні 1265,60 грн. (без врахування ПДВ) на конкурсній підставі з врахуванням моніторингу орендної плати аналогічних об'єктів оренди, але не нижче орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, яка становить без врахування ПДВ за базовий місяць розрахунку (листопад 2005 року) 1229.17 грн..

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (пункт 3.2 договору).

Пунктом 3.3 договору сторони передбачили, що орендна плата перераховується орендарем до бюджету на спеціальний розрахунковий рахунок Сімферопольської КЕЧ району за поточний місяць до 25 числа поточного місяця.

Відповідно до пункту 5.2 договору орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати оренду плату.

Пунктами 5.10 та 5.11 договору сторони визначили, що орендар зобов'язаний понад орендну плату за нерухоме майно сплачувати щомісячно загально - експлуатаційні витрати на його утримання та щомісячно компенсувати орендодавцю кошти у розмірі частини податку за землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно.

Додатковими угодами та договорами з додатками № 26д/2007 від 26 березня 2007 року, № 53д/2007 від 01 березня 2007 року, № 11д/2008 від 15 квітня 2008 року, № 13д/2009 від 28 травня 2009 року, №4д/2010 від 11 січня 2010 року, № 49д/2009 від 21 жовтня 2009 року та №9д/2011 від 26 квітня 2011 року дія договору була продовжена до 30 березня 2014 року (а.с. 25-28, 30, 32, 34-37).

01 квітня 2006 року між Квартирно - експлуатаційним відділом м. Сімферополь та фізичною особою - підприємцем Решетняк Катериню Михайлівною було підписано акт приймання - передачі нежитлових приміщень в оренду (а.с. 16).

Однак, відповідач взяті за договором зобов'язання не виконав та орендну плату за період користування майном з липня по жовтень 2012 року не сплатив, в результаті чого за ним станом на 01 листопада 2012 року створилась заборгованість за договором в сумі 14 578.63 грн., у тому числі 14 523.45 грн. з врахуванням ПДВ - заборгованість з оплати орендної плати та 55.18 грн. - заборгованості з податку на землю.

Позивач претензіями №№ 39, 48, 66 повідомив відповідача про необхідність сплати заборгованості (а.с. 19-20, 53), однак вони були залишені відповідачем поза увагою.

Викладене з'явилося підставою для звернення заступника Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно - експлуатаційного відділу м. Сімферополь до господарського суду із даною позовною заявою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Оскільки спірні правовідносини виниклі у зв'язку з порушенням умов договору оренди нерухомого майна, вони регулюються положеннями § 1 глави 58 Цивільного кодексу України, § 5 глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України та статтею 283 Господарського кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини 2 статті 762 Цивільного кодексу України та частини 3 статті 285 Господарського кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 5 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Аналогічні умови передбачені пунктом 3.3 договору, відповідно до якого орендна плата перераховується орендарем до бюджету на спеціальний розрахунковий рахунок Сімферопольської КЕЧ району за поточний місяць до 25 числа поточного місяця.

Договір оренди за своєю суттю є платним договором та з його змісту випливає обов'язок орендаря вносити орендну плату. Також необхідно враховувати, що розмір орендної плати був встановлений договором, що свідчить про обізнаність відповідача про наявність у нього відповідного обов'язку.

Крім того, відповідачем під час розгляду даної справи було сплачено частину заборгованості, що мало наслідком зменшення розміру позовних вимог.

Так, позивач вимагає стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у сумі 4 697.28 грн..

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів погашення суми заборгованості в повному обсязі відповідачем суду надано не було.

Таким чином, враховуючи погашення відповідачем під час розгляду справи значної суми заборгованості з орендної плати, що є фактичним визнанням останнім позовних вимог прокурора, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у сумі 4 697.28 грн..

Отже, позовні вимоги заступника Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати, згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 14 грудня 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись статтею 22, 49, та статтями 75, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. Прийняти до розгляду заяву Квартирно - експлуатаційного відділу м. Сімферополь про зменшення позовних вимог.

2. Позов задовольнити у повному обсязі.

3. Стягнути з фізичної особи - підприємця Решетняк Катерини Михайлівни (вул. Мокроусова, буд. 10А, кв. 15, м. Сімферополь, АР Крим, 95017, ідентифікаційний номер 2947404108) на користь Квартирно - експлуатаційного відділу м. Сімферополь (вул. Павленка, 9, м. Сімферополь, АР Крим, 95006, код ЄДРПОУ 08220238, МФО 824026) заборгованість з орендної плати за договором ореди № 16/2006 від 31 березня 2006 року в сумі 4 697.28 грн..

1. Стягнути з фізичної особи - підприємця Решетняк Катерини Михайлівни (вул. Мокроусова, буд. 10А, кв. 15, м. Сімферополь, АР Крим, 95017, ідентифікаційний номер 2947404108) на користь Державного бюджету України (УДКСУ у м. Сімферополі АРК код ЄДРПОУ 38040558, рахунок № 31211206783002, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, код банку 824026) 1609.50 грн. судового збору.

2. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.А. Радвановська