Рішення № 28097461, 04.12.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.12.2012Справа №5002-8/3754-2012

За позовом прокурора Феодосійської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України

в інтересах держави в особі:

1. Міністерства оборони України

2. Феодосійської Квартирно - експлуатаційної частини (КЕЧ) району

до приватного підприємства «Артек-Союз»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Військова частина А2327

про стягнення 8725,33 грн.

Суддя С.А. Чумаченко

Представники сторін:

від прокуратури - Рибкін Олексій Юрійович, старший прокурор Сімферопольської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України;

від позивача Міністерства оборони України - Суворов Дмитро Олександрович, довіреність № 2154 від 24.09.2012, представник;

від позивача Феодосійської Квартирно - експлуатаційної частини (КЕЧ) районну - не з'явився;

від відповідача - Кордончик Олександр Володимирович, довіреність № б/н від 21.08.2012, представник;

від третьої особи - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: прокурор Феодосійської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України звернувся в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Феодосійської Квартирно - експлуатаційної частини (КЕЧ) району до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до відповідача - приватного підприємства «Артек-Союз», просить суд стягнути суму заборгованості у розмірі 8725,33 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 11.01.2010 між військовою частиною А2327 (споживач), приватним підприємством «Артек-Союз» (субспоживач), Феодосійською квартирно-експлуатаційною частиною району (одержувач коштів) на підставі договору №251/4/2/07/1 від 10.01.2007 був укладений договір № 6-б на передачу і використання електроенергії. Згідно умов вищевказаного договору, військова частина А2327 (споживач) взяла на себе зобов'язання по своїх електричних мережах поставляти електричну енергію приватному підприємству «Артек-Союз» (субспоживач), приватне підприємство «Артек-Союз» (субспоживач) в свою чергу взяло на себе обов'язок проводити оплату за фактично спожиту електроенергію оплачувати протягом 10-ти банківських днів з моменту отримання рахунків Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини району (одержувач коштів). «Одержувач коштів» належно виконував свою частину зобов'язань та регулярно виставляв рахунки за надані послуги, проте «субспоживач» своєчасно отримані послуги не сплачував, чим порушив умови договору, внаслідок чого утворилася заборгованість по вищевказаному договору в розмірі 8725,33 грн., це й стало підставою для звернення із позовною заявою до суду прокурора Феодосійської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Феодосійської Квартирно - експлуатаційної частини (КЕЧ) району.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.10.2012 було порушено провадження у справі та залучено до розгляду у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - військову частину А2327.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Прокуратура в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити.

Представник позивача - Міністерства оборони України в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі. Надав додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Представник позивача - Феодосійської Квартирно - експлуатаційної частини (КЕЧ) району у судове засідання не з'явився, про день та час судового засідання був повідомлений належним чином. Причини не явки суду не відомі.

Відповідач - приватне підприємство «Артек - Союз» проти позову заперечував. Просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, у зв'язку з недійсністю договору № 6-б від 11.01.2010. Надав додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Крім того, відповідач просив суд визнати недійсним договір № 6-б від 11.01.2010, оскільки, на його думку, позивач не має відповідної ліцензії на поставку електроенергії. При визнанні недійсним договору № 6-б від 11.01.2010 просить застосувати пункт 1 частину 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про день та час судового засідання був повідомлений належним чином. Причини не явки суду не відомі.

У своїх письмових поясненнях наданих суду 09.11.2012 зазначав, що військова частина підтримує в повному обсязі обґрунтовані позовні вимоги по даній справі, особистих або додаткових вимог не заявляє.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

02.09.2009 між Міністерством оборони України та приватним підприємством "Артек-Союз" був укладений договір №271/2/09/1 «Про закупівлю послуг громадського харчування (харчування, забезпечення продуктами харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних Сил України, інших осіб, які згідно із законодавством мають право на забезпечення харчуванням у стаціонарних та польових умовах та годування штатних тварин (за кошти Державного бюджету України)» (а.с. 91-105).

На підставі договору №271/2/09/1 від 02.09.2009, укладеному між Міністерством оборони України (споживач), приватним підприємством "Артек-Союз" (субспоживач), Феодосійською Квартирно - експлуатаційної частини (КЕЧ) району (одержувач коштів за договором) був укладений договір на передачу і використання електроенергії № 6-б від 11.01.2010 (а.с. 8-9).

У відповідності з пунктом 1.1 договору, споживач одержує електричну енергію на підставі договору і по своїх електричних мережах поставляє електричну енергію субспоживачу відповідно до розрахунку споживаної потужності при відсутності приладів обліку електроенергії або за показниками приладів обліку.

На підставі пункту 1.2. договору, оплата електроенергії за договором здійснюється субспоживачем на розрахунковий рахунок одержувача за фактично отриману електроенергію на підставі єдиного рахунку, виписаного одержувачем, на підставі довідки споживача.

Споживач зобов'язується надавати одержувачу до 5 числа кожного місяця погоджену з субспоживачем довідку про фактичну витрату електроенергії за станом на останній день місяця (пункт 2.1.2. договору).

Згідно пункту 2.3.1. договору, субспоживач зобов'язується своєчасно проводити оплату за фактично спожиту електроенергію, згідно пункту 1.1. договору, на розрахунковий рахунок одержувача на підставі єдиного рахунку, виписаного одержувачем.

Споживач зобов'язується здійснювати оплату за надані послуги на підставі договору № 271/2/09/1 від 02.09.2009, пункт 6.5. договору, протягом 15 (десяти) банківських днів з дня одержання рахунку від одержувача (пункт 2.3.2. договору).

Відповідно до пункту 3.3.1. договору, одержувач має право своєчасно та у повному обсязі одержувати плату за надані послуги, згідно пункту 1.2. договору.

Пунктом 6.2. договору, для оплати за спожиті послуги, згідно пункту 1.2. договору, вважається період з першого календарного числа розрахункового місяця до останнього календарного числа місяця.

Єдиний рахунок (Додаток № 1) за надані послуги складається одержувачем на підставі довідки про фактично спожиту електроенергію, надається споживачем і погоджується з субспоживачем та в бухгалтерії одержувача щомісячно 5 числа передається представнику субспоживача (пункт 6.3. договору).

Відповідно до пункту 6.4. договору, субспоживач здійснює 100% оплату вартості спожитої електроенергії на протязі 15 банківських днів з моменту одержання єдиного рахунку.

Договір набуває чинності з моменту підписання, діє до 31.12.2010 та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо жодна з сторін не повідомить письмово (не менш ніж за один місяць до закінчення терміну дії договору) іншу сторону про небажання його продовження його дії на наступний рік (пункт 7.1. договору).

Згідно умов вищевказаного договору, військова частина А2327 (споживач) взяла на себе зобов'язання по своїх електричних мережах поставляти електричну енергію приватному підприємству "Артек-Союз" (субспоживач), приватне підприємство "Артек-Союз" (субспоживач) в свою чергу взяло на себе обов'язок проводити оплату за фактично спожиту електроенергію оплачувати протягом 10-ти банківських днів з моменту отримання рахунків Феодосійської квартирно - експлуатаційної частини району (одержувач коштів).

На виконання умов договору споживачем були складені акти зняття показників приладів електропостачання за квітень - травень 2011 року (а.с. 10); червень, липень 2011 року (а.с. 10 зворотня сторона); липень - серпень 2011 року (а.с. 11); серпень - вересень 2011 року (а.с. 11 зворотня сторона); вересень - жовтень 2011 року (а.с. 12); жовтень - листопад 2011 року (а.с. 13 зворотня сторона); листопад - грудень 2011 рок (а.с. 13); грудень 2011 року - січень 2012 року (а.с. 13 зворотня сторона).

Приватному підприємству "Артек-Союз" були виставлені рахунки щодо сплати спожитої електроенергії, а саме:

- рахунок № 151 від 10.06.2011 на суму 1442,13 грн. (а.с. 14);

- рахунок № 181 від 11.07.2011 на суму 2943,99 грн. (а.с. 14);

- рахунок № 254 від 28.09.2011 на суму 1245,38 грн. (а.с. 14 зворотня сторона);

- рахунок № 255 від 28.09.2011 на суму 1309,55 грн. (а.с. 14 зворотня сторона);

- рахунок № 279 від 11.10.2011 на суму 1363,70 грн. (а.с. 15);

- рахунок № 356 від 19.12.2011 на суму 420,58 грн. (а.с. 15)

Всього відповідачу були виставлені рахунки на загальну суму 8725,33 грн.

Крім того, приватному підприємству "Артек-Союз" був виставлений рахунок № 261 від 21.08.2012 на сплату заборгованості за 2011-2012 роки в розмірі 8725,33 грн. (а.с. 83).

Також Феодосійською Квартирно - експлуатаційною частиною (КЕЧ) району 24.01.2012 та 09.08.2012 були направлені на адресу приватного підприємства "Артек-Союз" акти звірок взаєморозрахунків за спожиту електроенергію (а.с. 85, 87).

Згідно з довідкою - розрахунком про заборгованість приватного підприємства «Артек - Союз» перед Феодосійською Квартирно - експлуатаційною частиною (КЕЧ) району за договором 6-б від 11.01.2012, станом на 25.10.2012 з боку приватного підприємства «Артек - Союз» утворилась заборгованість за електроенергію в розмірі 8725,33 грн.

Таким чином станом на день розгляду справи за приватним підприємством «Артек-Союз» перед Феодосійською Квартирно - експлуатаційною частиною (КЕЧ) району є заборгованість за договором 6-б на передачу і використання електроенергії від 11.01.2010. за період з квітня 2011 року по лютий 2012 року в розмірі 8725,33 грн.

Дана заборгованість відповідачем не сплачена.

Дослідивши надані матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі договору №271/2/09/1 від 02.09.2009, укладеному між Міністерством оборони України (споживач), приватним підприємством "Артек-Союз" (субспоживач), Феодосійською Квартирно - експлуатаційної частини (КЕЧ) районну (одержувач коштів за договором) був укладений договір на передачу і використання електроенергії № 6-б від 11.01.2010.

За договором № 6-б від 11.01.2010 між сторонами відбувались господарські відносини відносно передачі і використання електроенергії.

Інших договорів відносно передачі і використання електроенергії між сторонами не укладалось, що підтверджують матеріали справи та сторони.

Крім того, приватним підприємством «Артек - Союз» під час розгляду справи було підтверджено той факт, що відповідач отримував послуги з електроенергії.

Посилання відповідача на те, що згідно договору №271/2/09/1 1 військова частина А 2327 відсутня у переліку об'єктів, у яких відповідачем надаються послуги харчування особового складу, не приймається судом до уваги, оскільки, не дивлячись на відсутність вказаної військової частини у зазначеному переліку, відповідачем по цей час у військовій частині А 2327 надаються послуги з харчування особового складу частини.

Приватне підприємство «Артек - Союз» вказує на те, що договір на передачу і використання електроенергії № 6-б від 11.01.2010 припинив свою дію, оскільки, строк дії договору встановлений до 31.12.2010.

Так, дійсно, згідно пункту 7.1. договору № 6-б від 11.01.2010, сторони домовились що договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2010.

Пунктом 7.3 договору також передбачено, що він вважається пролонгованим на наступний календарний рік, якщо жодна з сторін не повідомить письмово (не менш ніж за один місяць до закінчення терміну дії договору) іншу сторону про небажання його продовження його дії на наступний рік.

Також, статтею 188 Господарського Кодексу України визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, будь яких заяв за місяць до закінчення строку його дії жодна із сторін про розірвання або про необхідність перегляду договору не заявляла.

Таким чином, договір № 6-б від 11.01.2010 є чинним, пролонгованим та діє до 31.12.2012, а посилання у вказаному договорі на договір №271/2/09/1 жодним чином не впливає на строк його дії.

Відповідач також вказує на те, що з листа Міністерства оборони України вбачається, що оплата послуг з тепло -, електро - , водо -, газо - , паро - постачання, водовідведення та вивозу сміття, що споживаються суб'єктами господарювання для надання послуг з харчування особового складу, здійснюється за рахунок Міністерства оборони України.

Однак, суд не може прийняти даний лист у якості належного доказу по справі, оскільки, він є ксерокопією. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, додаткових угод до договору № 6-б від 11.01.2010 не укладалось. Інших договорів також немає. Договір № 6-б від 11.01.2010 на даний час не розірваний.

Посилання відповідача відносно, що позивач у порушення пункту 2.2.2. договору № 6-б від 11.01.2010 не надав доказів передачі рахунків приватному підприємству «Артек - Союз», у зв'язку з чим відповідач не здійснював оплату за електроенергію, не знайшли свого підтвердження, оскільки, в матеріалах справи є докази направлення приватному підприємству «Артек - Союз» рахунків на оплату електроенергії (а.с. 81, 82, 83).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором на передачу і використання електроенергії № 6-б від 11.01.2010, виконав у повному обсязі, в період з дати укладення договору до сплати надавались рахунки та відповідні акти звіряння заборгованості, проте відповідач у порушення умов договору надані рахунки не сплатив, у зв'язку з чим загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем склала 8725,33 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно статтею 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На дату розгляду справи відповідачем не представлено належних доказів сплати заборгованості, не надано спростувань розрахунку заборгованості позивача.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України - суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до статті 525 Цивільного Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України та частини 7 статті 193 Господарського кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Таким чином, оскільки приватним підприємством «Артек - Союз» були порушені умови договору на передачу і використання електроенергії № 6-б від 11.01.2010, відповідно, за відповідачем утворилася заборгованість в розмірі 8725,33 грн.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Відповідачем не визначено на підставі якої конкретної норми Цивільного кодексу України договір має бути визнано недійсним та не доведено відповідних обставин.

Таким чином, виходячи зі змісту статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, приватним підприємством «Артек - Союз» під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості за договором на передачу і використання електроенергії № 6-б від 11.01.2010.

Отже, сума заборгованості приватного підприємства «Артек - Союз» складає 8725,33 грн.

Розглянувши клопотання приватного підприємства «Артек - Союз» про визнання недійсним договору на передачу і використання електроенергії № 6-б від 11.01.2010, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки, не вбачає підстав для визнання недійсним договору на передачу і використання електроенергії № 6-б від 11.01.2010.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Пунктом 1 частину 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Договір на передачу і використання електроенергії № 6-б від 11.01.2010 відповідає вимогам закону, його було укладено у встановленій формі, сторонами було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов зазначеного договору, договір був підписаний особами, які мали на це відповідне право.

Таким чином, суд не убачає підстав, що договір на передачу і використання електроенергії № 6-б від 11.01.2010 суперечить законодавству.

Судовий збір покладається на відповідача згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення оформлено та підписано 05.12.2012.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства "Артек-Союз" на користь Міністерства оборони України в особі Феодосійської Квартирно - експлуатаційної частини (КЕЧ) району заборгованість у розмірі 8725,33 грн.

3. Стягнути з приватного підприємства "Артек-Союз" в дохід Державного бюджету України (УДКСУ у м. Сімферополі АРК код ЄДРПОУ 38040558, рахунок №31211206783002, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 в Головному управлінні Державного казначейства служби України в Автономної Республіці Крим, м. Сімферополь, код банку 824026) судовий збір у розмірі 1609,50 грн.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.А. Чумаченко