Рішення № 28089819, 04.12.2012, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/205/1059/2012 р.

205/2794/2012 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2012 р. Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого - судді Камінського В.П.

при секретарі - Гудзь К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жмеринка справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Південьзахідшляхбуд» до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Південьзахідшляхбуд» (далі ПАТ «Південьзахідшляхбуд») звернувся до суду з цим позовом і вказав, що відповідач - ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з позивачем; працюючи водієм автомобіля ПАТ «Південьзахідшляхбуд» на закріпленому за ним грузовому автомобілі МАЗ-551605, 2007 року випуску, д.н. НОМЕР_1, перебував у складі бригади водіїв служби перевезень, яка фахтовим методом виконувала субпідрядні роботи по реконструкції міжнародного аеропорту в м.Харків. 29.04.2012 року о 7 год. відповідач отримав від інженера служби перевезень ОСОБА_2 завдання на перевезення грунту по території аеропорту. Приблизно об 11 год. відповідач будучи в стані алкогольного сп'яніння та керуючи автомобілем НОМЕР_2, здійснюючи маневр лівого повороту на території аеропорту з дороги РД-2 для вирулювання літаків на РДД-2 під кутом біля 90 градусів, не вибрав безпечну швидкість, не врахував дорожню обстановку, а також особливості вантажу, який перевозив, перевищив допустиму швидкість, не втримав автомобіль на асфальтобетонному покритті, переднім правим колесом виїхав на трав'яний газон, після чого автомобіль перевернувся на правий бік. В результаті перекидання закріплений за відповідачем автомобіль був технічно пошкоджений і сума завданого позивачу матеріального збитку складає 41482,62 грн.. Оглядом місця дорожньо-транспортної пригоди встановлено, що дорожнє покриття було чисте, без пошкоджень, сухе, ширина проїзної частини 22 м.. На місці пригоди у відповідача були ознаки алкогольного сп'яніння. В медичному пункті аеровокзалу аеропорту м.Харків о 12 год.10 хв. відповідачу було проведено тест-контроль на вживання алкогольних напоїв і при проведенні тест-проби пари алкоголю у повітрі, яке видихалось склали 1,9 промілі.

В зв'язку з тим, що з вини відповідача, який перебуваючи у трудових відносинах з позивачем-ПАТ «Південьзахідшляхбуд» та знаходився у нетверезому стані на роботі, завдав матеріальну шкоду, яку відшкодувати в добровільному порядку відмовився, позивач відповідно до ст.ст.130,134 КЗпП України, просить суд стягнути з відповідача 41482,62 грн. майнової шкоди, завданої пошкодженням належному позивачу автомобілі МАЗ-551605, 2007 року випуску, д.н. НОМЕР_1.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 підтримав заявлені вимоги про стягнення майнової шкоди в сумі 41482,62 грн., а також просив стягнути з відповідача судові витрати - судовий збір в розмірі 414 грн., 6000 грн. за проведення автотехнічного дослідження, 4000 грн. за проведення судової автотехнічної експертизи. Представник позивача підтримуючи позовні вимоги пояснив, що відповідач, який перебував у трудових відносинах з позивачем, під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди перебував в стані алкогольного сп'яніння, який був в встановлений 29.04.2012 року о 12 год.10 хв. в медичному пункті аеровокзалу аеропорту м.Харків, а висновок №1376 Харківського обласного наркологічного диспансера проте, що у відповідача ознак сп'яніння не виявлено, не приймати до уваги, так як відповідач обстежувався у диспансері без пред'явлення документа який посвідчує особу обстежуваного, обстеження відповідача проводилось через декілька годин після пригоди, відповідач у цей проміжок часу вжив якійсь засіб, за допомогою якого під час медичного огляду не було встановлено алкогольного сп'яніння відповідача. Відповідач 29.04.2012 року під час роботи сам вживав спиртні напої і пропонував їх вжити своїм колегам-водіям, які працювали в аеропорту Харків. Працівників Державної автомобільної інспекції 29.04.2012 року для фіксування дорожньо-траспортної пригоди з участю відповідача не викликали. Просить позовні вимоги про відшкодування майнової шкоди і судові витрати задовольнити у повному обсязі відповідно до ст.134 КЗпП України, оскільки відповідач заподіяв шкоду підприємству-позивачу знаходячись в стані алкогольного сп'яніння на робочому місці.

Відповідач та його представник ОСОБА_4 позов не визнали в повному обсязі і пояснили, що відповідач перебував у трудових відносинах з позивачем-ПАТ «Південьзахідшляхбуд»; в квітні 2012 року у складі бригади водіїв ПАТ «Південьзахідшляхбуд» працював в аеропорту Харків. Вранці 29.04.2012 року біля 7 год. відповідач отримав завдання на перевезення грунту на території аеропорту. Відповідач пояснив, що здійснюючи біля 11 год. рейс на грузовому автомобілі НОМЕР_3, з грузом грунту в кузові автомобіля, при здійсненні повороту ліворуч під час з'їзду з дороги РД-2 на дорогу РДД-1, автомобіль потягнуло вправо і він перекинувся; швидкість автомобіля була біля 40 км/год.. Відповідач вважає, що перекидання автомобіля трапилось через дефекти у лівому шарнірі кріплення кузова автомобіля НОМЕР_3. Відповідач також пояснив, що спиртні напої вранці 29.04.2012 року не вживав, оскільки з медичного пункту аеровокзалу аеропорту Харків був направлений на проведення огляду на стан сп'яніння до Харківського обласного наркологічного диспансера, де після 13 год. в присутності інженера ПАТ «Південьзахідшляхбуд» ОСОБА_2 здав на дослідження сечу і у нього-відповідача не було виявлено ознак сп'яніння. (Про не вживання спиртних напоїв 29.04.2012 року відповідач вказав у письмовому поясненні 29.04.2012 року (а.с.55-56)). Працівників Державної автомобільної інспекції 29.04.2012 року для фіксування дорожньо-траспортної пригоди не викликали. Керіництвом підприємства відповідач 29.04.2012 року від роботи не був відсторонений, з травня 2012 року знаходився на лікуванні, так як отримав травму хребта, і у відпустці, у серпні 2012 року звільнився з роботи за власним бажанням. Під час дорожньо-траспортної пригоди відповідач отримав травму хребта і 01.05.2012 року ліг у лікарню, де проходив лікування. Після звернення до правоохоронних органів був складений акт про нещасний випадок на виробництві. Відповідач і його представник ОСОБА_4 в письмовому запереченні проти позову так і в судовому засіданні не заперечують проти того, що відповідач може нести матеріальну відповідальність у межах середнього місячного заробітку, відповідно до вимог ст.132 КЗпП України. Просять відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, так як згідно ст.134 ч.1 п.4 КЗпП України - працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли шкоду завдано працівником, який був у нетверезому стані; п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 29.12.1992 року, із змінами, «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» - при розгляді справ за позовами про покладення повної матеріальної відповідальності за п.4 ст.134 КЗпП за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації працівником, який знаходився у нетверезому стані, судам необхідно враховувати, що нетверезий стан працівника може бути підтверджено як медичним висновком, так і іншими видами доказів (актами та іншими документами, поясненням сторін і третіх осіб, показаннями свідків), які мають бути відповідно оцінені судом; статей 10,60 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України; доказування не може грунуватися на припущеннях; ч.2,3 ст. 60 ЦПК України - докази подаються сторонами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Позивачем по справі не доведено в судовому засіданні, що відповідач знаходячись в трудових відносинах з ПАТ «Південьзахідшляхбуд» завдав матеріальну шкоду ПАТ «Південьзахідшляхбуд» перебуваючи у нетверезому стані.

Це стверджується сукупністю доказів.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що він працював водієм у ПАТ «Південьзахідшляхбуд» і 29.04.2012 року у складі бригади водіїв ПАТ «Південьзахідшляхбуд» працював в аеропорту Харків. Вранці 29.04.2012 року до нього підходив відповідач і пропонував випити по «чарці», але він-свідок відмовився. Чи пив відповідач і чи перебував відповідач у нетверезому стані не знає. Бачив перекинутий закріплений за відповідачем автомобіль МАЗ, загружений грунтом, а також сліди заносу автомобіля на покриті дороги. Від інших водіїв чув, що відповідач просив у них гроші, але він-свідок не дав.

Свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що він як інженер по гарантійному обслуговуванню автомобілів ПАТ «Південьзахідшляхбуд» у квітні 2012 року перебував в аеропорту Харків, де відповідач працював водієм автомобіля НОМЕР_3 по перевозці грунту; для відповідача був безпосередній керівник; 29.04.2012 біля 11 год. по телефону повідомили, що відповідач на автомобілі перекинувся; приїхавши на місце пригоди побачив відповідача, від якого чув запах алкоголю; разом з ним поїхали в медпункт аеропорту, де відповідачу було проведено тест-контроль на вживання алкогольних напоїв і при проведенні тест-проби пари алкоголю у повітрі, яке видихалось відповідачем склали 1,9 промілі; разом з відповідачем поїхали в Харківський обласний наркологічний диспансер, де відповідач здав на аналіз сечу і згідно лікарського висновку у відповідача ознак сп'яніння не виявлено; відповідача від роботи відсторонив, але наказу про відсторонення відповідача від роботи не складав і керівництво ПАТ «Південьзахідшляхбуд» також його склало. Під час пригоди відповідач травмувався і 30.04.2012 року поїхав додому. Свідок не бачив, що б відповідач 29.04.2012 року вживав спиртні напої. Акти про нещасний випадок, згідно яких він-свідок визнаний особою, яка допустила порушення законодавства про охорону праці, не оскаржував, оскільки не притягався до дисциплінарної відповідальності на підприємстві.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що він працює інженером з безпеки руху служби перевезень ПАТ «Південьзахідшляхбуд» і 03.05.2012 року у складі комісії розпочав службове розслідування випадку з відповідачем, який стався 29.04.2012 року. Безпосередньо розмовляв з водіями ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_11, які повідомили, що 29.04.2012 року перед пригодою відповідач був в стані алкогольного сп'яніння і їм пропонував випити.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що він працює начальником відділу охорони праці ПАТ «Південьзахідшляхбуд»; після звернення 04.05.2012 року сина відповідача до керівництва ПАТ «Південьзахідшляхбуд» комісіонно розпочали розслідування випадку з відповідачем, який стався 29.04.2012 року. Розмовляв з водієм ОСОБА_7, який повідомив, що 29.04.2012 року на роботі відповідач пропонував йому-ОСОБА_7 вжити спиртні напої, але він-свідок відмовився.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що він працює водієм у ПАТ «Південьзахідшляхбуд» і 29.04.2012 року у складі бригади водіїв ПАТ «Південьзахідшляхбуд» працював в аеропорту Харків. Вранці 29.04.2012 року бачив, як відповідач щось пив з пачки, яку відповідач показав з кабіни свого автомобіля, але не може стверджувати чи то було вино чи сік, так як він-свідок і відповідач сиділи кожен у кабіні своїх автомобілей. Чи перебував відповідач у нетверезому стані не знає.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що він працює водієм у ПАТ «Південьзахідшляхбуд» і у складі бригади водіїв ПАТ «Південьзахідшляхбуд» працював в аеропорту Харків. 29.04.2012 року ремонтував свій автомобіль. Водій ОСОБА_5 підвіз до місця пригоди, де побачив перекинутий закріплений за відповідачем автомобіль МАЗ, загружений грунтом, а також сліди заносу автомобіля на покриті дороги. Біля перекинутого автомобіля побачив поліетиленову пляшку, ємкістю 0,5 л. горілки і дві сардельки, яку поклав в кабіну автомобіля. Чи перебував відповідач у нетверезому стані не знає. Водії збирали гроші для відповідача, але він-свідок не дав.

З ксерокопії наказу №568-кр від 11.08.2010 року видно, що відповідач прийнятий в ПАТ «Південьзахідшляхбуд» водієм першого класу автомобіля МАЗ-551605 (а.с.8), а наказом №399-Кр від 06.08.2012 року звільнений з роботи за власним бажанням (а.с.9), згідно поданої заяви (а.с.100).

З ксерокопії посвідчення про відрядження видно, що відповідач відряджений в аеропорт Харків з 15-30.04.2012 року (а.с.74).

З ксерокопії подорожного листа вантажного автомобіля видно, що відповідач працював в аеропорту «Харків» (а.с.7).

З ксерокопії висновку автотехнічного дослідження та висновку експертизи видно, що дорожньо-транспортна пригода автомобіля НОМЕР_2, виникла по причині перевищення допустимої швидкості (автомобіль рухався зі швидкістю 42..45,7 км/год) і визвано дією інерційних сил на автомобіль; поломка лівого шарніра кріплення кузова автомобіля виникла в результаті удару об покриття і є причиною перекидання автомобіля (а.с.11-21)

З ксерокопії висновку автотоварознавчого дослідження видно, що вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_2, та матеріального збитку складає 41482,62 грн. (а.с.23-54).

З ксерокопії огляду місця, де стався нещасний випадок 29.04.2012 року з водієм ОСОБА_1, від 07.05.2012 року з додатками, видно, що випадок стався на території аеропорту м.Харків (а.с.57-59).

З ксерокопії акту проведення розслідування нещасного випадку, що стався 29.04.2012 року з участю відповідача видно, що відповідач ОСОБА_1 та інженер по гарантії служби перевезень ПАТ «Південьзахідшляхбуд» ОСОБА_2 допустили порушення нормативних актів про охорону праці (а.с.60-63).

З ксерокопії акта про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, та акта проведення розслідування нещасного випадку, що стався 29.04.2012 року видно, що відповідач ОСОБА_1 та інженер по гарантії служби перевезень ПАТ «Південьзахідшляхбуд» ОСОБА_2 допустили порушення нормативних актів про охорону праці (а.с.82-87, 88-92).

З ксерокопій листків непрацездатності видно, що відповідач знаходився на стаціонарному і амбулаторному лікуванні у лікувальному закладі (а.с.101,103,106); перебував у відпустці (а.с.108,109), про що робились відмітки у табелях використання робочого часу (а.с.102,104,105,107).

З ксерокопій виписки з журналу реєстрації результатів проведення тест-контроля та направлення на обстеження в наркологічний диспансер видно, що при проведенні відповідачу тест-проби 29.04.2012 року о 12 год.10 хв., в медпункті аеровокзалу м.Харків, пари алкоголю у повітрі, яке видихалось склали 1,9 промілі, і відповідач направляється на проведення огляду на стан сп'яніння в лікувальний заклад Харківського обласного наркологічного диспансера (а.с.10,111).

Відповідно до п.2.9 та п.3 Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ та Міністерством охорони здоров'я України 3931/16947 від 06.10.2009 року - з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, уповноважена особа Деравтоінспекції МВС забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення; перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду на стан сп'яніння водії, затверджується начальниками управлінь охорони здоров'я обласних державних адміністрацій; метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи; лікар повинен ознайомитися з документами особи, яку оглядає (паспорт, особисте посвідчення, посвідчення водія тощо) (за наявності); відсутність документів не може бути причиною для відмови у проведенні огляду на стан сп'яніння. У цьому разі в акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зазначаються дані щодо зовнішнього вигляду особи, яку оглядають, а також те, що дані про цю особу записані з її слів. У разі надходження документів дані про особу долучаються до акту; метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння; предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук; за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду; висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду.

З ксерокопій акту №1376 та висновку №1376 медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції видно, що 29.04.2012 року о 13 год.35 хв. відповідач за направленням медпункту аеровокзалу був оглянутий лікарем-наркологом ОСОБА_10 (а.с.110) через 1 год. 25 хв. проведення тест-контороля в медпункті аеровокзалу м.Харків,, який записав відповідача без посвідчення особи (але з пояснення свідка ОСОБА_2, які він дав в судовому засіданні, він разом з відповідачем поїхали в Харківський обласний наркологічний диспансер, де відповідач здав на аналіз сечу) зазначив про це в акті; зазначив дані щодо зовнішнього вигляду особи, яку оглядають; запах алкоголю з рота відповідача немає; досліджувалось біологічне середовище - сеча; і за результатами огляду та тестів встановив заключний діагноз - тверезий, ознак сп'яніння у ОСОБА_1-відповідача не виявлено (а.с.112,113,116).

З ксерокопії журналу реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння видно, що вищевказаний акт №1376 та висновок №1376 отримали 30.04.2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.114-115).

Суд не приймає до уваги твердження представника позивача проте, що б не приймати до уваги висновок №1376 Харківського обласного наркологічного диспансера, яким встановлено, що у відповідача ознак сп'яніння не виявлено, так як відповідач обстежувався у диспансері без пред'явлення документа який посвідчує особу обстежуваного, обстеження відповідача проводилось через декілька годин після пригоди, відповідач у цей проміжок часу вжив якійсь засіб, за допомогою якого під час медичного огляду не було встановлено алкогольного сп'яніння відповідача, так як ці твердження не базуються на законові і спростовується Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ та Міністерством охорони здоров'я України 3931/16947 від 06.10.2009 року, яким встановлений порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння. Також суд не приймає до уваги твердження представника позивача проте, що відповідач вжив якійсь засіб, за допомогою якого під час медичного огляду у наркологічному диспансері не було встановлено алкогольного сп'яніння відповідача, так як представником позивача не надано суду будь-яких доказів про вживання відповідачем такого засобу.

Відповідно до ст.132 КЗпП України - за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівник, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

Суд не вправі провести стягнення з відповідача відповідно до ст.132 КЗпП України, оскільки згідно ст.11 ч.1 ЦПК України - суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Позивачем заявлені вимоги на підставі лише на підставі ст. 134 ч.1 п.4 КЗпП України.

Керуючись ст.ст. 10, 15, 60, 208, 209, 213-215, ЦПК України, на підставі ст. 134 ч.1 п.4 КЗпП України, п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 29.12.1992 року, із змінами, «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Південьзахідшляхбуд» до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення через Жмеринський міськрайонний суд.

Суддя: В.П. Камінський