Ухвала суду № 28088838, 24.07.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2012 р.

справа № 2а/0470/13609/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

при секретарі судового засідання: Раковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2011 року у справі №2а/0470/13609/11 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" до Державної податкової інспекції в м. Суми про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Суми про визнання нечинними податкові повідомлення-рішення від № 00009217121/0/59053 від 25.07.2011р. та № 00001121712/0/77495 від 27.09.2011.

Позивні вимоги обґрунтовані незгодою з прийнятими відповідачем рішеннями, оскільки позивачем (його працівником) за довіреністю власника автомобіля укладались угоди купівлі-продажу рухомого майна на авто на товарній біржі, яка і є податковим агентом, а не позивач.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2011р. у задоволенні позову відмовлено.

Позивач не погодившись з рішенням суду подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове про задоволення позову. Скарга обґрунтована тим, що відповідачем протиправно донараховано податкове зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб з тих підстав, що позивач не є податковим агентом при продажу рухомого майна, у розумінні ст. 12 п. 12.3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив суд апеляційної інстанції її задовольнити з підстав в ній викладених.

Представник Відповідача до суду не з’явився. Про день, місце та час розгляду справи повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи є належний доказ, що дає судові підстави для застосування положень частини 4 статті 196 КАС України.

Заслухавши представника позивача, доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову прийшов до наступного висновку. Оскільки згідно рішень судів в рахунок погашення заборгованості було звернуто стягнення на предмет застави - транспортного засобу, який належав фізичній особі на праві власності, шляхом його продажу ПАТ КБ «Приватбанк», юридична особа, яка нараховує (виплачує) платнику податку - фізичній особі дохід від здійснення операцій з придбання у неї автомобіля, є податковим агентом, утримує податок від суми такого доходу. Нарахування податку проводиться з доходу, а саме суми, яка фактично надійшла в касу банку та являється об'єктом оподаткування ПДФО при реалізації транспортного засобу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем було проведено планову виїзну перевірки Сумської філії позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2009 року по 31.12.2010 року за результатами якої складено акт № 5292/220/23633156 від 11.07.2011 року.

За результатами перевірки встановлено порушення п. 12.2 ст. 12, п.п. 4.2.1, п. 4.2. ст. 4, п.п. 8.1.1, п. 8.1 ст. 8, п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»- при направленні коштів на погашення заборгованостей громадян по кредитних договорах у сумах, податок з доходів фізичних осіб не утримувався та до бюджету не перераховувався.

Відповідачем було прийнять податкове повідомлення - рішення № 0000921712/0/59053 від 25.07.2011 року про донарахування грошового зобов'язання по податку з доході фізичних осіб у загальній сумі 359106,88 грн., у тому числі основного платежу 287285,5 грн., штрафу - 71821,38 грн.,

За результатами розгляду первинної скарги рішенням ДПА в Сумській області від 21.09.2011 року № 15180/10/25-005-235/308ЩС про збільшення податкового зобов'язання за основним платежем на 259,50 грн. та за штрафними санкціями на 64,88 грн. - податкове повідомлення - рішення № 00001121712/0/77495 від 27.09.2011

Так перевіркою встановлено, що протягом 2007, 2008 років Сумською філією ПАТ КБ «ПриватБанк»було укладено ряд кредитних договорів з фізичними особами, внаслідок яких громадянам були надані кредитні кошти для придбання автомобілів. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором укладались договори застави рухомого майна (автомобіль).

При невиконанні громадянами зобов'язань за кредитними договорами на придбання транспортних засобів, укладеними з СФ ПАТ КБ «Приватбанк»за позовами банківської установи судами приймались рішення про стягнення в рахунок погашення цих заборгованостей предметів застави (транспортних засобів), які належали громадянам на праві власності, шляхом їх продажу з укладанням від імені боржників договорів купівлі-продажу будь-яким способом з іншими особами - покупцями, із зняттям транспортних засобів з обліку в органах ДАІ, а також з наданням всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

У перевіреному періоді представниками банківської установи, на підставі довіреностей громадян - власників транспортних засобів (боржників) через посередництво Київської товарної біржі «Союзавто»за цінами значно нижчими ніж оціночна вартість заставного майна, було реалізовано 37 автомобілів (по 33 автомобілях договірна ціна склала 10,0 грн., по 2 - 100,0 грн., по 1 - 200,0 грн., по 1 - 1000,0 грн.). транспортні засоби реалізовані шляхом укладенні біржового контракту купівлі-продажу.

Згідно вказаних біржових контрактів продавець гарантує самостійну сплату податку з доходів фізичних осіб згідно ст. 12 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

СФ ПАТ КБ «Приватбанк»при направленні коштів на погашення заборгованостей громадян по кредитних договорах у сумах, що перевищували ціну реалізації заставного майна (транспортних засобів), податок з доходів фізичних осіб не утримувався та до бюджету не перераховувався.

Згідно з пунктом 1.15 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідної до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Пунктом 12.1 статті 12 вказаного Закону встановлено, що дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону.

Якщо об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу (пункт 12.3 статті 12 Закону).

Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб»не розкриває змісту посередництва як ознаки податкового агента.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 Господарського кодексу України комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

Не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені (частина третя цієї статті).

Проте посередництво означає діяльність уповноваженого суб'єкта із вчинення юридичних дій в інтересах іншої особи від імені цієї особи або від власного імені.

Відповідно до ч. 1 ст. 279 Господарського кодексу України товарна біржа є особливим суб'єктом господарювання, який надає послуги в укладенні біржових угод, виявленні попиту і пропозицій на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє пов'язаним з ним торговельним операціям.

Товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку (частина сьома цієї статті).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про товарну біржу»товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій.

Обов'язками товарної біржі, як це передбачено частиною другою статті 280 Господарського кодексу України та статтею 4 Закону України «Про товарну біржу», є: створення умов для проведення біржової торгівлі; регулювання біржових операцій; регулювання ціни на товари, що допускаються до обігу на біржі; надання членам і відвідувачам біржі організаційних, інформаційних та інших послуг; збір, обробка і розповсюдження інформації, що стосується кон'юнктури ринку.

Частиною 2 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу»встановлено, що угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Правовий статус товарної біржі свідчить, що вона здійснює організацію торгового процесу, забезпечує дотримання учасниками біржових торгів досягнутих домовленостей щодо купівлі-продажу товарів, які продаються на цих торгах, засвідчує факт укладення біржових угод та гарантує їх виконання. Така діяльність біржі не є здійсненням юридичних дій в інтересах іншої особи, а тому не є посередництвом.

З огляду на викладене суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про наявність законних підстав для визначення позивачу податкових зобов'язань відповідно до спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи, які викладені в апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

У відповідності до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2011 року у справі №2а/0470/13609/11 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" до Державної податкової інспекції в м. Суми про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень - рішень, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 КАС України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Повний текст судового рішення виготовлено 07 серпня 2012поку.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко