Ухвала суду № 28086128, 17.07.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2012 р.справа № 1170/2а-2699/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Дадим Ю.М. Уханенка С.А.

при секретарі судового засідання: Горшкові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2011року у справі №1170/2а-2699/11 за позовом Олександрівського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю,-

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2011р. Олександрійський районний центр зайнятості звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на момент звернення до Олександрівського районного центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні відповідач належала до категорії зайнятого населення, оскільки була в трудових відносинах з ТОВ «Світ ласощів», і, відповідно, не мала права на надання статусу безробітного, отримання допомоги по безробіттю виплаченої відповідачу за період з 16.12.2010 року 24.05.2011 року в сумі 2710,64 грн., що було виявлено перевіркою.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2011р. позовні вимоги задоволені.

Відповідач на вказане рішення суду подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову. Скарга обґрунтована тим, що фактично останнім днем роботи був день раніше ніж виданий наказ про звільнення. Вважала себе звільненою та не знала про не існування наказу з дня коли почала не виходити на роботу.

У зв'язку з неявкою сторін фіксування судового засідання не здійснювалось, відповідно ч.1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку, що відповідач отримала статус безробітної та отримувала суми як застрахована особа, фактично була ще працевлаштована, що є порушенням норм чинного законодавства.

Заслухавши у судовому засіданні суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на такі підстави.

Відповідно матеріалам справи 09 грудня 2010 року відповідач, зареєструвалась в Олександрівському районному центрі зайнятості, як така, що шукає роботу, персональна картка № 1102006101120900003 (а.с.3). 16 грудня 2010 року відповідач подала до Олександрійського районного центру зайнятості заяву про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, в якій зазначила, що вона не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах та на пенсію за вислугою років, не є найманим працівником, не укладала договір цивільно-правового характеру (а.с.9).

Отже з 16 грудня 2011р. відповідач перебувала на обліку, як безробітна та в період з 16 грудня 2010 року по 07 червня 2011 року, було нараховано допомогу по безробіттю в сумі 2949,39грн., яка виплачена за період з 16.12.2010 року по 24.05.2011 року в розмірі 2710,64 грн.

16.06.2011р. позивачем було складено акт №239 про розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», яким встановлено, що відповідач в період перебування на обліку в Олександрівському районному центрі зайнятості, як безробітна, перебувала в трудових відносинах з ТОВ «Світ ласощів», що підтверджується витягом з наказу від 18.11.2010 року №330-к, в якому зазначено, що відповідач перебувала на посаді укладальника пакувальника цеху цукерок за сумісництвом з 18.11.2010 року та звільнено з 20.12.2010 року за власним бажанням.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення», безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

На підставі пункту "б" частини 3 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з п. 6.14 "Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 р. № 307, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач на час отримання статусу безробітної та отримання відповідних коштів, фактично перебувала у трудових відносинах та вважалась працевлаштованою.

Доводи, які викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2011 року у справі №1170/2а-2699/11 за позовом Олександрівського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 КАС України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Повний текст рішення виготовлено 09 серпня 2012року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: С.А. Уханенко