Ухвала суду № 28086024, 12.06.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2012 р.справа № 2а-0470/12643/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Мельника В.В. Чередниченко В.Є.

при секретарі судового засідання: Мачихіні В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2011 року у справі № 2а-0470/12643/11 за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Дніпродзержинський завод продтоварів" до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтня 2011року акціонерне товариство закритого типу «Дніпродзержинський завод продтоварів»звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області ( з урахуванням уточнень) про визнання частково протиправними та частково скасування податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області форми «Ш»№0004851502 від 20.09.2011 року на суму 7336,50 грн. та форми «Ш»№0004851502 від 20.09.2011 року на суму 22843,25 грн., надісланих на адресу позивача акціонерного товариства закритого типу «Дніпродзержинський завод продтоварів».

Позовні вимоги обґрунтовано незгодою із нарахованими йому штрафними санкціями оскільки державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області при нарахуванні штрафних санкцій за порушення термінів сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання, не враховано пункт 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України. Відповідно до зазначеної норми, штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2011р. позов задоволено. Рішення суду обґрунтовано тим, що відповідач при нарахуванні штрафних санкцій позивачу за вчинені порушення не врахував положення пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України, відповідно до якої у даний період штрафні санкції застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Відповідач на вказане рішення суду подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Позивачем направлено суду письмові заперечення щодо апеляційної скарги та просять розглянути її у відсутності представника. Відповідач просив у клопотанні, направленого до суду, про відкладенні розгляду справи за апеляційною скаргою.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, що дає судові підстави для застосування положень ч. 4 ст. 196 КАС України та у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 08.09.2011р. відповідачем було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності акціонерного товариства закритого типу «Дніпродзержинський завод продтоварів»з податку на додану вартість, під час якої було встановлено порушення вимог чинного законодавства України, а саме: порушення граничного терміну сплати податку на додану вартість.

За результатами перевірки складено акт № 4617/458/15-230/00377532 від 08.09.2011 року, яким встановлено несвоєчасність сплати податку на додану вартість по податковим деклараціям за серпень 2010 року №9003959896 від 20.09.2010 року (граничний строк сплати 30.09.2010 року), вересень 2010 року №9004548176 від 20.10.2010 року (граничний строк сплати 30.10.2010 року), жовтень 2010 року №9005329286 від 22.11.2010 року (граничний строк сплати 30.11.2010 року), листопад 2010 року №9005742870 від 20.12.2010 року (граничний строк сплати 30.12.2010 року), грудень 2010 року №9006423075 від 20.01.2011 року (граничний строк сплати 30.01.2011 року), січень 2011 року №9000680990 від 21.02.2011 року (граничний строк сплати 03.03.2011 року), лютий 2011 року №9001513426 від 21.03.2011 року (граничний строк сплати 30.03.2011 року) та березень 2011 року №9001513426 від 21.03.2011 року (граничний строк сплати 30.04.2011 року).

На підставі вказаного акту перевірки державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області до позивача, на підставі п. 126.1 ст.126 ПК України, були застосовані штрафні санкції:

в розмірі 7340, 50 грн. (податкове повідомлення-рішення форми «Ш»№0004841502 від 20.09.2011 року) затримка сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання до 30 календарних днів;

в розмірі 68238, 24 грн. (податкове повідомлення-рішення форми «Ш»№0004851502 від 20.09.2011 року) затримка сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.

У відповідності п.16.1.4 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 113.3 ст. 113 ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Про наявність встановленого порушення сторонами не заперечується.

Відповідно до положення пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України, штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення

Проте як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, а саме: розрахунку штрафних санкцій за порушення платіжної дисципліни акціонерного товариства закритого типу «Дніпродзержинський завод продтоварів»та акту перевірки №4617/458/15-230/00377532 від 08.09.2011 року, штрафні санкції у розмірі 7340,50 грн. були застосовані до позивача за чотири випадки порушення граничних строків сплати самостійно визначеного узгодженого податкового зобов'язання: за січень 2011 року, за лютий 2011 року, за березень 2011 року.

Отже порушення позивачем податкового законодавства, у зв'язку з якими державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області було прийнято податкове повідомлення рішення №0004841502 від 20.09.2011 року, допущені у період з 01 січня по 30 червня 2011 року, а тому штрафні санкції у відповідності до вимог чинного законодавства повинні складати 4,00 грн.

Щодо нарахованих податковим повідомленням рішенням № 0004851502 від 20.09.2011 року штрафних санкцій в розмірі 68238, 24 грн. встановлено, що акціонерним товариством закритого типу «Дніпродзержинський завод продтоварів»були порушені граничні строки сплати податкового зобов'язання за серпень 2010 року (граничний строк сплати 30.09.2010 року), за вересень 2010 року (граничний строк сплати 30.10.2010 року), за жовтень 2010 року (граничний строк сплати 30.11.2010 року), за листопад 2010 року (граничний строк сплати 30.12.2010 року) із затримкою більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання. Таким чином, сума нарахованих штрафних санкцій за даний період, у відповідності до п.126.1 ст.126 ПК України, складає 45390,99 грн.

Також, позивач в порушення податкового законодавства частково за період з 1 січня по 30 червня 2011 року, а саме: затримав сплату податкового зобов'язання за трьома платежами за грудень 2010 року (граничний строк сплати 30.01.2011 року) та одним платежем за лютий 2011 року (граничний строк сплати 30.03.2011 року), а тому суд вважає, що штрафні санкції відповідно до вимог пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України, в цій частині повинні складати 4,00 грн., а отже нараховані податковим органом штрафні санкції у відповідності до п.126.1 ст.126 ПК України в розмірі 22847,25 грн. є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач при нарахуванні штрафних санкцій позивачу не врахував положення пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України, відповідно до якої у даний період штрафні санкції застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Доводи, які викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

У відповідності до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2011 року у справі № 2а-0470/12643/11 за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Дніпродзержинський завод продтоварів" до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 КАС України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Повний текст рішення виготовлено 06 серпня 2012року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: В.Є. Чередниченко