Ухвала суду № 28085974, 05.06.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2012 р.справа № 2а/0470/13195/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Мельника В.В.

при секретарі судового засідання: Ліпіній О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 січня 2012 року у справі №2а/0470/13195/11 за позовом Приватного підприємства "Енергія" до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом звернулось Приватне підприємство «Енергія»до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції з вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000172320 від 18.08.2011 року та №0001742320 від 18.08.2011 року.

Позовні вимоги ґрунтуються незгодою з висновками відповідача щодо нікчемності правочину укладеного з контрагентом. Позивачем усі операції між позивачем та контрагентом підтверджуються первинними документами, які оформлені відповідно до вимог законодавства. Товар придбаний у контрагента використаний у господарській діяльності позивача.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 січня 2012р. позов задоволено. Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку, що докази відповідача щодо укладання угоди поставки товару між ПП «ВКФ «Укрпромснаб»та ПП «Енергія»без наміру на реальне настання правових наслідків є необґрунтованими даними, а також суб'єктивними припущеннями, які не мають підтверджених доказів.

Відповідач не погодившись з рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення та прийняти нове по відмову у задоволенні позову з посиланням на те, що правочин укладений між позивачем і контрагентом, зазначен6ого у акті перевірки, є нікчемним, тому такі витрати не включаються до складу валових витрат, не відсутні підстави для формування податкового кредиту.

У судовому засіданні представники позивача щодо апеляційної скарги заперечили, просили суд апеляційної інстанції залишити без змін оскаржене рішення суду першої інстанції.

Представник Відповідача до суду не з'явився, надав клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги. Про день, місце та час розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи є належний доказ, що дає судові підстави для застосування положень частини 4 статті 196 КАС України. Доводів щодо поважності підстав неприбуття у судове засідання не надано.

Заслухавши представників позивача, доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Енергія»з питання дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Монтаж-Демонтаж Проект»та ПП «ВКФ «Укрпромснаб»за період з 01.07.2010р. по 31.03.2011р., про що складено акт № 699/232/31980653 від 02 серпня 2011р.

Перевіркою встановлено, що угоди поставки між ПП «Енергія»та ПП «ВКФ «Укрпромснаб», виконання яких здійснено у липні 2010 року та лютому 2011 року, є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток.

Так перевіркою встановлені порушення ч.1, 5 ст.203, ч. І, 2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 187.1 ст.187, п. 198.1 п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

18 серпня 2011 року за результатами прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000172320 та № 0001742320.

Вищезазначені висновки відповідачем зроблені на підставі висновків перевірки Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську (невиїзна документальна (камеральна) перевірка) ПП «ВКФ «Укрпромснаб»з питань взаємовідносин з контрагентами, яким сформовані податкові зобов'язання за лютий 2011 року, про що складено акт №515/16-34202109 від 13.04.2011р.

Колегія суду не погоджується з висновками відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до п. 198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Відповідно матеріалам справи позивачем було отримало від ПП «ВКФ «Укрпромснаб»у лютому 2011 року у відповідності з видатковою накладною від 24.02.11 №240211013 програмний модуль для зчитування інформації з лічильників А 1800 W1.95 на суму 12 600,00 грн., у тому числі ПДВ -2 100,00 грн. Платіжним дорученням від 24.02.11 №34 перераховано на банківський рахунок ПП «ВКФ «Укрпромснаб»в оплату за придбаний товар грошові кошти в загальній сумі 12 600,00 грн.

Відповідно до видаткової накладної №9 від 25.02.2011р. (сума операції - 13 440,00 грн., у тому числі ПДВ 2240,00 грн.) ПП «Енергія»реалізувало раніше придбаний у ПП «ВКФ «Укрпромснаб»програмний модуль для зчитування інформації з лічильників А 1800 W1.95 до ТОВ ВНЦ «Трубосталь». Розрахунок за придбані товари ТОВ ВНЦ «Трубосталь»здійснило у квітні 2008 року в безготівковій формі на банківський рахунок продавця платіжним дорученням від 16.04.2008р. №2198 на загальну суму 31 965,00 грн., в тому числі 13 440,00 грн. за товар, отриманий за видатковою накладною від 25.02.2011р. №9.

Крім того, ПП «Енергія»було надано ТОВ ВНЦ «Трубосталь»податкову накладну №28 від 16.04.2008р. на суму 31985 грн., ПДВ 5327,50 грн., а ПП «ВКФ «Укрпромснаб»було надано ПП «Енергія»податкову накладну № 706 від 24.02.2011р. на суму 12600 грн., ПДВ 2100 грн.

Транспортні витрати, пов'язані з придбанням та доставкою товару у ПП «Енергія»відсутні, та не були передбачені угодою.

Враховуючи вищезазначена, наявні докази у справі, суд апеляційної інстанції вважає, вірним висновок суду першої інстанції, що позивачем до перевірки та до матеріалів справи були пред'явлені первинні документи які підтверджують факт здійснення операцій і, відповідно, право позивача на включення до складу податкового кредиту відповідних сум по операціям з вищезазначеними юридичними особами, а в Акті перевірки не визначено, у чому саме надані первинні фінансово-бухгалтерські документи не відповідають наведеним вимогам.

Згідно з положеннями п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовими витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції також дійшов вірного висновку, що вищезазначені витрати підприємства підтвердженні відповідними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а також у наявності зв'язок таких витрат з веденням виробництва, продажем послуг та відсутні обмеження віднесення таки витрат до валових, зазначених у п. 5.3- 5.7 Закону.

Отже доводи, які викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 січня 2012 року у справі №2а/0470/13195/11 за позовом Приватного підприємства "Енергія" до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 КАС України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Повний текст рішення виготовлено 09 серпня 2012року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: В.В. Мельник