Ухвала суду № 28085968, 11.10.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2012 р. справа № 2а-652/11 (Провадження №2а/871/12) Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Хімушкіної О.Ю.

за участю:

позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2012 року у справі №2а-652/11 (Провадження №2а/871/12) за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Нікополь Дніпропетровської області про визнання протиправними дій,-

в с т а н о в и в

15.03.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати відмову в перерахунку пенсії протиправною і постановити рішення про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі перерахувати пенсію згідно діючого законодавства України.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що відповідачем було неправомірно перераховано розмір заробітної плати, отриманої позивачем у період з 1985 по 1989 роки, з радянських рублів в українські гривні у співвідношенні 1:100.000. При цьому відповідач керувався Указом Президента України від 25.08.1996 р. №762/96, який, на думку позивача, застосовується при переводі українського карбованця в гривню, а не при переводі радянського рубля. На думку позивача, перерахунок розміру заробітної плати мав бути обрахований відповідно до угоди держав учасниць Співдружності Незалежних Держав від 13.03.1992 року, відповідно до якого встановлено, що перевод російського рубля в гривню необхідно було виконати згідно офіційного курсу валют.

Крім того, позивач вважає, що відповідач при перерахунку пенсії повинен був використовувати розмір заробітної плати за рік, що передує року призначення (перерахунку) пенсії відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідач проти адміністративного позову заперечував, зазначаючи про те, що розрахунок пенсії позивача проводився згідно довідки про заробітну плату від 08.02.2008 року, видану ЗАТ «Завод Механік»за період роботи з 01.01.1982 р. по 31.12.1989 р.,а відтак застосування угоди держав учасниць Співдружності Незалежних Держав від 13.03.1992 року є неможливим оскільки відповідно до вказаної угоди розмір заробітної плати визначається виходячи з офіційного курсу валюти на момент призначення пенсії. Крім того, на думку відповідача, доводи позивача, що сума заробітку в довідці зазначена в радянських рублях, а посадові особи відповідача невірно перерахували заробіток з радянських рублів в українські гривні не відповідає дійсності, оскільки як вбачається з самої довідки сума заробітку ОСОБА_1 становить 0,09919 грн..

Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2012 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду, та винести нову ухвалу, якою направити справу на новий розгляд судом першої інстанції. Апеляційна скарга, обґрунтована фактично доводами адміністративного позову, зокрема заявник апеляційної інстанції посилається на неповне та не всебічне дослідження обставин справи та неправильне застосування судом норм матеріального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є пенсіонером перебуває на обліку в управлінні пенсійного фонду України в м. Нікополь Дніпропетровської області та з 16.01.2002 року отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2.

23.02.2010 року ОСОБА_1 звернувся з заявою про здійснення перерахування суми заробітної плати з радянських рублів в українські гривні відповідно до угоди держав учасниць Співдружності Незалежних Держав від 13.03.1992 року та здійснити перерахунок невірно призначеної пенсії з урахуванням правильно обрахованого показника заробітної плати.

Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі Дніпропетровської області, своїм листом від 26.02.2010 року за №1016/12 відмовило ОСОБА_1 у здійсненні вказаних перерахунків посилаючись на те, що позивачем було надано довідку про заробіток для обчислення пенсії виданої ЗАТ «Завод Механік»за період роботи з 1982 по 1989 роки відповідно до якого розмір заробітної плати позивача становить 0,09919 грн. Таким чином, посадовими особами Управління було здійснено нарахування та призначення пенсії у відповідності до вимог чинного законодавства на підставі поданих позивачем особисто документів.

Вирішуючи спір по суті та відмовляючи з задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем самостійно та особисто було надано управлінню Пенсійного фонду України в м. Нікополі Дніпропетровської області довідку від 08.02.2008 року, в якій зазначено, що заробіток ОСОБА_1, що враховується при обчисленні пенсії становить 0,09919грн.. Тобто доводи позивача про те що заробіток вказаний в радянських рублях, а управлінням Пенсійного фонду України в м. Нікополі було самостійно переведено його в гривні для призначення не відповідають дійсності, а відтак в діях відповідача відсутні ознаки протиправності, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»у разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 1 січня 1992 року при визначенні коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою працівників, зайнятих у галузях економіки України, відповідного року (кварталу).

У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про щомісячну середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України, за попередні місяці для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується щомісячна середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за наявний попередній місяць з наступним перерахунком коефіцієнта заробітної плати (доходу) після отримання даних про щомісячну середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяць (місяці), що передує зверненню за призначенням пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивачем було самостійно подано до управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі Дніпропетровської області довідку про розмір заробітної плати №14 від 08.02.2008р., видану ЗАТ «Завод-Механік», відповідно до якої розмір заробітної плати позивача за період з 1987 року по 1989 рік становить 0,09919 грн.

Таким чином, відповідачем на виконання вимог Закону було використано надані позивачем документи, в тому числі і довідку, при обчисленні розміру пенсії. Отже ніяких дій, щодо перерахування суми заробітної плати з радянських рублів в українські гривні посадовими особами відповідача проведено не було.

Крім того, відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів», пенсії, розраховані із застосуванням показників середньої заробітної плати по Україні за 2002-2005 роки, з 01.01.2008 року перераховані із застосуванням показників середньої заробітної плати по Україні за 2006 рік, яка складала 928,81 грн.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність в діях управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі Дніпропетровської області ознак протиправності при обчисленні пенсії на підставі довідки про заробітку плату позивача, виданої ЗАТ «Завод-Механік»та його подальшим перерахунком з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників в Україні за 2006 рік, відповідно до вимог чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства.

Щодо доводів позивача стосовно неправомірності дій відповідача при проведенні перерахунку пенсії позивача з січня 2008 року, а саме без застосування показника середньої заробітної плати працівників в цілому по Україні за рік що передує року перерахунку пенсії, та без збільшення оцінки страхового стажу на 1,35% з січня 2008 року, суд зазначає наступне.

Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів»було внесено зміни до статті 25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»щодо зміни величини оцінки страхового стажу, а саме з 01.01.2008 року до 1,2%, а з 01.10.2008 року до 1,35%.

Як вбачається з відповіді управління №1016/12 від 26.02.2010 року, позивачу було здійснено перерахунок пенсії відповідно до чинного законодавства, а саме з використанням показників визначених законом для обрахування та збільшення оцінки коефіцієнту страхового стажу позивача.

Таким чином суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правомірність дій відповідача при проведенні перерахунку призначеної пенсії з 01 січня 2008 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в цілому по Україні за 2006 рік.

Посилання заявника апеляційної інстанції, в якості доказів на підтвердження обґрунтованості своїх вимог, на газету «Пенсионный курьер», в якому висвітлено статтю «Пенсія за роботу в Російській Федерації»до уваги не приймаються, оскільки в даній статті йдеться мова щодо переїзду пенсіонера на територію України та який отримував пенсію на території Російської Федерації (тобто який працював на території Російської Федерації та якому пенсію вже було призначено за умовами чинного законодавства Російської Федерації) до 2006 року, пенсійне забезпечення розглядається у відповідності з Угодою про гарантії прав громадян держави -учасниць СНД у сфері пенсійного забезпечення. При цьому, у вказаній статті йдеться мова про врахування заробітної плати, отриманої в російській валюті -рублях (а не радянських рублях), та повідомлено, що лише у такому випадку можливе переведення російських рублів у гривню відповідно до встановленого Національним Банком України курсу гривні до російського рубля, який склався на момент призначення пенсії в Україні.

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами відповідача про необґрунтованість доводів адміністративного позову з тих підстав, що такі валюти, як українська гривня та радянський рубль не існували в один проміжок часу, відповідно, й офіційного курсу радянського рубля до української гривні не було і не могло бути.

Крім того, вимоги заявника апеляційної інстанції про винесення судом апеляційної інстанції ухвали про направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, є безпідставними, оскільки виходять за межі повноважень суду апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги на постанову суду.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, прийнятою на підставі повно та всебічно досліджених обставин справи, а тому підстав для її зміни або скасування не існує.

Керуючись ч. 3 ст. 163 ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2012 року у справі 2а-652/11 (Провадження 2а/871/12) залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

(Ухвалу у повному обсязі складено 12.10.2012р.)

Головуючий: О.В. Мартиненко

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов