Постанова № 28085892, 31.07.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2012 р. справа № 2а/0470/10406/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Богданенка І.Ю. Щербака А.А.

при секретарі судового засідання: Раковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2011 року у справі № 2а/0470/10406/11 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську, тертя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "УРС ГРУПП" про скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «АК Дніпроавіа»звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000548821 від 04.08.2011р..

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з прийнятим рішенням щодо неправомірного формування податкового кредиту по фінансово-господарських взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «УРС ГРУП»з підстав не підтвердження отримання від останнього послуг, оскільки наданими до перевірки та до матеріалів справи первинних документів вбачається, що позивач відніс суми сплаченого ПДВ в рахунок податкового кредиту цілком правомірно.

Відповідач не погодившись з рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову. Скарга обґрунтована тим, що документального підтвердження виконання угоди до перевірки позивачем надано не було (відсутня реєстрація угоди від 29.07.2010р., графік його виконання тощо), також не надано доказів фактичного виконання договору. Крім того, допугода від 30.07.2010р. протирічить угоді від 29.07.2010р. Крім того, по ланцюгу постачання товару, послуги вбачається нереальність вчинення операцій.

У судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, з підстав викладених в ній та з урахуванням пояснень.

Представник позивача та третьої особи щодо апеляційної скарги заперечили, вважають, що порушення зазначені відповідачем у акті перевірки є суб'єктивною думкою відповідача. Докази на виконання угоди позивача з третьою особою надано до матеріалів справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції послався на те, що з акту перевірки та наданих доказів, а саме: копії договору та локального кошторису до нього, копії актів виконаних підрядних робіт за формою №КБ-2, копії податкових накладних, копії перепусток на територію ВАТ «АК «Дніпроавіа», копії виписок з журналу реєстрації перепусток транспорту та видачі тимчасових перепусток працівників ТОВ «УРС ГРУП», вбачається що угода, яка укладалась з ТОВ «Урс Груп»була у повній мірі виконана сторонами, а саме відбулася оплата, виконання, передача і приймання виконаних робіт щодо ремонту трубопроводу ТС-1 складу ПММ ВАТ «АК «Дніпроавіа». З огляду на зазначені норми та обставини щодо виконання господарських договорів для позивача жодних правових наслідків не має той факт, що постачальники послуг (субпідрядники), що знаходяться в 2-й, 3-й ланці в ланцюжку постачальників послуг порушували податкове законодавство та в подальшому щодо яких було анульовано реєстрацію платників ПДВ.

Відповідно матеріалам справи, відповідачем в період часу з 18.07.2011 п 21.07.2011р. було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «УРС ГРУП»за липень, вересень, жовтень, листопад 2010 року за результатами якої було складено акт перевірки №1261/08-03/1-01130549 від 21.07.2011р.

В акті перевірки вчинено записи про порушення позивачем п.1.4, п.1.8 ст.1, пп.7.2.1, 7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4 пп.7.4.5 п.7.4 пп.7.7.1 п.7.7., пп.7.7.2 п.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: занижено позитивне значення податку на додану вартість у липні 2010 року на суму 8 118,80 грн.; завищено від'ємне значення податку на додану вартість у вересні 2010 року на суму 17 811,62 грн.; завищено від'ємне значення податку на додану вартість у жовтні 2010 року на суму 15 445,66 грн.; завищено від'ємне значення податку на додану вартість у листопаді 2010 року на суму 7 427,48 грн.

До такого висновку перевіряючи прийшли з тих підстав, що документального підтвердження виконання договору підряду від 29.07.2010р. до перевірки позивачем надано не було (відсутня реєстрація угоди від 29.07.2010р., графік його виконання тощо), також не надано доказів фактичного виконання договору. Крім того, допугода від 30.07.2010р. протирічить самому договору від 29.07.2010р. Крім того, по ланцюгу постачання товару, послуг, вбачається нереальність вчинення операцій.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №000054 8821 від 04.08.2011р.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.

Згідно п.1.7 ст.1 Закону України «Про податком на додану вартість»податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податком на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР).

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства, у ході розгляду справи судом повинні оцінюватися документи, надані платником податків на підтвердження свого права на податковий кредит з ПДВ та формування валових витрат.

Перш за все такі документи повинні бути достовірними, тобто відображати реальні події. У зв'язку із цим навіть бездоганно оформлений документ не може підтверджувати право на податковий кредит у тому випадку, якщо у ході розгляду справи буде встановлено невідповідність фактичного й задокументованого платником податків руху активів.

За позицією позивача, з чим погодився суд першої інстанції укладена угода 29.07.2010р. між позивачем та третьою стороною виконана, що підтверджується наданими документами. Для виконання угоди контрагент позивача залучав субпідрядника, що також підтверджується матеріалами справи. Також суд першої інстанції дійшов висновку, що угода зареєстрована 27.09.2010р., а набрав чинності він з моменту укладення його сторонами, а саме 5 липня 2010 року, про що свідчить дата на підписаному сторонами локальному кошторисі, що є невід'ємною частиною договору, та план-графік виконання робіт, що є також невід'ємною частиною договору, та згідно до якого сторони погодили строк виконання підрядних робіт з 05 липня 2010 року

Проте колегія суду прийшла до іншого висновку.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 05.07.2010р. ВАТ «АК»Дніпроавіа»та ТОВ «УРС ГРУП»підписана локальна смета №2-1-1 (а.с. 41-54 Т1).

Проте між ВАТ «АК»Дніпроавіа»(замовник) та ТОВ «УРС ГРУП»(підрядник) укладено договір підряду - 29.07.2010р. №29/06-1 відповідно до якого підрядник зобов'язувався власними силами та засобами виконати ремонт трубопроводу ТС-1 складу ПММ відповідно до технічної тендерної документації №445/42572 та здати виконані роботи у встановленому порядку.

Сторонами також не заперечується факт реєстрації його 29.07.2010р.

Згідно п. 10.6 вказаного договору підряду, він вступає в силу з моменту його підписання.

Отже доводи суду першої інстанції, що договір вважається підписаний 05.07.2010р. є

помилковими.

30.07.2010р. між вказаними сторонами укладена допугода №1 якою сторони змінюють п.1.5. договору підряду від 29.07.2010р. №29/06-1, а саме викладають пункт вказаного договору з можливістю залучення субпідрядника. Інші умови договору залишають без змін.

Згідно письмовим поясненням ТОВ «УРС ГРУП» - підрядника за договором, роботи виконувались субпідрядною організацією -ТОВ «Будмонополія»

Частина 4 договору підряду від 29.07.2010р. №29/06-1 встановлює порядок і строки виконання договору. Зміни вказаною допугодою до неї не вносились.

Так згідно п. 4.4. договору підряду від 29.07.2010р. №29/06-1, роботи підрядником виконуються власними силами без залучення субпідрядної організації.

Згідно п. 4.2. - строк виконання робот є три місяці з моменту підписання договору (29.07.2010р).

Перший акт виконання робіт між сторонами підписано 30.07.2010р. -виконані роботи за липень 2010р. Акт КБ-2в (а.с.78-81 Т1). Проте актів підписання виконаних робіт у липні 2010р. з субпідрядником відсутні.

Таким чином договір підряду від 29.07.2010р. №29/06-1, допугода до нього від 30.07.2010р. №1, локальна смета, документи на виконання договору підряду суперечать одне одному та не можуть підтвердити реальність здійснення робіт.

Крім того, згідно матеріалам справи ТОВ «УРС ГРУП»купувала відповідний товар та начебто постачала його позивачу -видаткові накладні 06.07.2010р.,12.07.2010р.,19.07.2010р., 20.07.2010р., 23.07.2010р., проте договору підряду ще укладено не було.

Додані до матеріалів справи товарно-транспортні накладні не можуть підтвердити отримання товару, оскільки не відповідають вимогам складання. Так відсутні відмітки прийняття товару, прийняття його тощо.

Посилання позивача як на доказ виконання договору підряду -це надання перепусток особам, що проводили такі роботи та пропуск автомобіля з вантажем, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так в матеріалах справа наявні копії з журналів реєстрації тимчасових перепусток та реєстрації автотранспорту, який проїжджає через КПП-2.

Проте встановити, що саме цим особам були видані перепустки, та що саме цей автотранспорт проїжджав КПП-2 та мали право на це, не можливо з огляду на те, що п. 5.3. договору підряду від 29.07.2010р. №29/06-1 встановлює подання переліку осіб, які уповноважені представляти інтереси на будівельному майданчику та оформлення перепусток на працівників та робочий транспорт із зазначенням часту перебування на об'єкті. Отже такого доказу надано не було.

Крім того, позивачем не надано доказів, що для виконання договору підряду від 29.07.2010р. №29/06-1 навіть із залученням субпідрядної організації такі організації мали технічну можливість та спеціалістів для виконання такого договору.

Таким чином колегія суду погоджується з доводами відповідача про відсутність у позивача документів, що свідчили б про реальність вчинення операції та виконання договору підряду від 29.07.2010р. №29/06-1.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку задовольняючи позовні вимоги. Вважає правомірним прийняття відповідачем оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2011 року у справі № 2а/0470/10406/11 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську, тертя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "УРС ГРУПП" про скасування податкового повідомлення -рішення -скасувати.

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 КАС України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Повний текст рішення виготовлено 02 серпня 2012року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: А.А. Щербак