Ухвала суду № 28085885, 19.06.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2012 р.справа № 2а/0470/13565/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Мельника В.В. Щербака А.А.

при секретарі судового засідання: Сколишеві О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврофліт" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2012 року у справі №2а/0470/13565/11 за позовом Красноперекопського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Кримського Республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврофліт" про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

До суду з позовом звертався Красноперекопський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Єврофліт»про стягнення заборгованості зі сплати адміністративно-господарських санкцій у сумі 38083,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2012р. позов задоволено.

Відповідач не погодившись з рішенням суду подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове про відмову у задоволенні позову. Скарга обґрунтована тим, що відповідач зареєстрований у фонді у 2010році, крім того, згідно чисельності працівників було створене робоче місце для інваліда.

У зв'язку з неявкою сторін фіксування судового засідання не здійснювалось, відповідно ч.1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши у судовому засіданні суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на такі підстави.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідачем було подано до фонду звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2009р. в якому зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників підприємства становить 24 особи, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність 0 осіб, кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»- 0 осіб.

Проте згідно ст. 19 вказаного Закону, кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях - 4 % від 24 осіб становлять 1 особа.

Відповідно до листа Красноперекопського міськрайонного центру зайнятості від 19.08.2011р. за № 09/02-2321 товариство з обмеженою відповідальністю «Єврофліт»у період з 01.01.2009р. по 01.01.2010р. не надавало до Красноперекопського міськрайонного центру зайнятості Звітів про наявність вакансій за формою № 3-ПН про наявність робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Згідно ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зі смислу статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»випливає обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, однак це не супроводжується його обов'язком самостійно підбирати та працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладено на Державну службу зайнятості.

Відповідно до Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України 31.01. 2007 за № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства подають інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно матеріалів справи, відповідач не повідомляв центр зайнятості про створення таких місць для працевлаштування інвалідів.

Таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи, які викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

У відповідності до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврофліт" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2012 року у справі № 2а/0470/13565/11 за позовом Красноперекопського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Кримського Республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврофліт" про стягнення заборгованості, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 КАС України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Повний текст постанови виготовлено 06 серпня 2012року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: А.А. Щербак