Рішення № 28085165, 05.11.2012, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 1490/3645/12 05.11.2012 05.11.2012 05.11.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/1490/2461/12 Суддя суду першої інстанції Коваленко І.В.

Категорія 27 Доповідач апеляційного суду Серебрякова Т.В.

Рішення

Іменем України

05 листопада 2012 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого Лисенко П.П.,

суддів: Самчишиної Н.В., Серебрякової Т.В.,

із секретарем судового засідання Суслик Є.М.,

за участі: представника позивача Поліщука А.М.,

представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 14 червня 2012 року, ухвалене за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» до ОСОБА_6 і ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» (далі - ТОВ «Кредекс Фінанс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 і ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що 06 серпня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Кредобанк» (далі - ВАТ «Кредобанк») та ОСОБА_6 укладено кредитний договір №223Ф-08 (далі - Договір), за умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 54 000 (п'ятдесят чотири тисячі) доларів США на строк до 05 серпня 2019 року за умови погашення кредиту частинами щомісячно відповідно до графіку та сплати позичальником 16 (шістнадцять) % річних за користування кредитом.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором між банком та ОСОБА_4 (поручитель) 06 серпня 2008 року укладено письмовий договір поруки, за умовами якого, поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором за виконання позичальником зобов'язань в повному обсязі (повернення кредиту, сплати процентів та комісії за користування кредитом, пені, штрафів, неустойки) за вищевказаним кредитним договором.

06 жовтня 2010 року між позивачем та надавачем кредиту, який на той час змінив назву на Публічне акціонерне товариство «Кредобанк» (далі - ПАТ «Кредобанк») було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого ПАТ «Кредобанк» передав Новому кредитору, а останній прийняв право вимоги заборгованості з усіма забезпеченнями вказаними у Додатку №1 до Договору та усі інші права, в т.ч. претензії по основним сумам боргу, процентах, комісіях і штрафних санкціях.

Посилаючись на вказані обставини, а також на те, що позичальник свої зобов'язання за Договором виконував неналежним чином, внаслідок чого виникла заборгованість за договором, яка станом на 01 жовтня 2010 року складала 808 605 (вісімсот вісім тисяч шістсот п'ять) грн. 86 коп., позивач просив суд стягнути з відповідачів зазначену заборгованість за договором кредиту та судові витрати.

В подальшому позивач зменшив позовні вимоги та остаточно просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку на користь товариства:

- 419 333 (чотириста дев'ятнадцять тисяч триста тридцять три) грн. 59 коп. заборгованості зі сплати кредиту;

- 100 441 (сто тисяч чотириста сорок одна) грн. 23 коп. нарахованих, але несплачених процентів за користування кредитними коштами;

- 24 308 (двадцять чотири тисячі триста вісім) грн. 37 коп. - три проценти річних за прострочку виконання зобов'язання за період з 07 жовтня 2010 року по 24 квітня 2012 року;

- 166 783 (сто шістдесят шість тисяч сімсот вісімдесят три) грн. 64 коп. - пені за період з 07 жовтня 2010 року по 07 жовтня 2011 року, а всього заборгованості за кредитним договором №223Ф-08 від 06 серпня 2008 року в розмірі 710 866 (сімсот десять тисяч вісімсот шістдесят шість) грн. 83 коп.

Рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 14 червня 2012 року позовні вимоги задоволені частково. Ухвалено стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на користь ТОВ «Кредекс Фінанс» 419 333 (чотириста дев'ятнадцять тисяч триста тридцять три) грн. 59 коп. заборгованості за кредитом, 100 441 (сто тисяч чотириста сорок одна) грн. 23 коп. заборгованості по процентах, 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп. - пені, 24 308 (двадцять чотири тисячі триста вісім) грн. 37 коп. - три процента річних за порушення грошового зобов'язання, а всього - 547 083 (п'ятсот сорок сім тисяч вісімдесят три) грн. 19 коп., заборгованості за кредитним договором від 06 серпня 2008 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та неповне з'ясування обставин справи, просить рішення скасувати.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що після укладення договору відступлення права вимоги - ТОВ «Кредекс Фінанси» фактично став стороною кредитного договору, а тому до нього перейшли усі права кредитодавця і він може вимагати як відступлену грошову суму, так і інші платежі, передбачені кредитним договором. При цьому, суд вважав доведеними факт невиконаних грошових зобов'язань за кредитним договором №223Ф-08 від 06 серпня 2008 року боржником ОСОБА_6, розмір заборгованості та підстави солідарної відповідальності як боржника (ст.ст.1050,1054 ЦК України), так і поручителя ОСОБА_4 (ст. ст.553-555 ЦК України).

Колегія суддів не з усіма висновками суду першої інстанції погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ст.3 ЦК України однією із засад цивільного законодавства є свобода договору.

Статтею 14 ЦК України встановлено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Положеннями ст.627 ЦК України визначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В силу ст.ст.512,516 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

За правилам ч.1 ст.1049 і ст.1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві кредит у строк та порядок, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.

Ст.526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поручитель приймає на себе зобов'язання відповідати за виконання кредитного договору за боржника (ст.ст.553-554 ЦК України), а також за будь - якого боржника в разі переводу боргу чи смерті боржника, якщо таке зазначено у договорі поруки.

Згідно положень ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Крім того, до таких правовідносин застосовують положення ст. 625 ЦК України щодо стягнення трьох процентів річних за прострочку виконання грошового зобов'язання.

Так, за приписами ч.2 ст.625 ЦК України нарахування трьох процентів річних входить до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що 06 серпня 2008 року між ВАТ «Кредобанк» та ОСОБА_6 (позичальник) укладено кредитний договір №223Ф-08, за умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит в іноземній валюті в сумі 54 000 (п'ятдесят чотири тисячі) доларів США, а позичальник зобов'язався повернути банку кошти та сплатити проценти. Також, сторонами встановлено кінцевий термін користування кредитними коштами до 05 серпня 2019 року включно.

На забезпечення вказаного кредитного договору 06 серпня 2008 року з відповідачкою ОСОБА_4 було укладено у письмовій формі договір поруки, за умовами якого остання зобов'язалася перед банком відповідати за виконання боржником усіх його зобов'язань перед кредитором.

Відповідно до умов договору, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення кредиту, сплату процентів та комісій за користування кредитом, пені, інших штрафних санкцій, передбачених договором (п.п.1.1 п.1 договору).

Договором також передбачено, що відповідальність поручителя і боржника є солідарною (п.п.2.5 п.2 даного договору).

Згідно п.п.4.1 п.4 кредитного договору позичальник зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені цим договором.

06 жовтня 2010 року між позивачем та надавачем кредиту, який на той час змінив назву на Публічне акціонерне товариство «Кредобанк» укладено договір про відступлення права вимоги. Згідно п.1 розділу №3 вказаного договору первісний кредитор (ПАТ «Кредобанк») відступає Новому кредиторові, (позивачу по справі), а Новий кредитор набуває право вимоги заборгованості з усіма Забезпеченнями, вказаними у Додатку №1 та Договору та усі інші права, в т.ч. претензії по основній сумі боргу, процентах, комісіях і штрафних санкціях.

Отже, новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання частини зобов'язань за Основним договором, а також тих, які випливають з нього.

У зв'язку з порушенням позичальником умов Договору щодо повернення кредиту утворилась заборгованість, яка згідно доданого до справи розрахунку складає 710 866 (сімсот десять тисяч вісімсот шістдесят шість) грн. 83 коп., у тому числі:

- заборгованість за кредитом - 419 333 (чотириста дев'ятнадцять тисяч триста тридцять три) грн. 59 коп.;

- заборгованість за процентами - 100 441 (сто тисяч чотириста сорок одна) грн. 23 коп.;

- пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 166 783 (сто шістдесят шість тисяч сімсот вісімдесят три) грн. 64 коп., яка утворилась за період з 07 жовтня 2010 року по 01 жовтня 2011 року;

- три процента річних від простроченої суми - 24 308 (двадцять чотири тисячі триста вісім) грн. 37 коп. за період з 07 жовтня 2010 року по 27 квітня 2012 року.

За такого, відповідно до ст.ст.525,549-552,625,1048,1049,1054, Глави 51 ЦК України, умов кредитного договору відповідачі повинні відповідати за неналежне виконання ними кредитного зобов`язання і нести негативні наслідки таких її дій, а саме, сплатити заборговану та неповернуту частину кредиту, заборговані проценти за користування кредитом та інші платежі.

Отже, на думку колегії суддів, суд зобов'язаний був стягнути з відповідачів на користь позивача відступлену суму у розмірі 519 774 (п'ятсот дев'ятнадцять тисяч сімсот сімдесят чотири) грн. 82 коп. та 24 308 (двадцять чотири тисячі триста вісім) грн. 37 коп. - три проценти річних за прострочку виконання грошового зобов'язання.

Разом з тим, не підлягає стягненню пеня, яку нарахувало ТОВ «Кредекс Фінанс», помилково вважаючи, що воно прийняло на себе і право на таке нарахування.

Вирішуючи вказане питання, колегія суддів виходить з того, що відповідно до ст.ст.514,601,603 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав та вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

З системного аналізу зазначених норм слідує висновок про те, що за договором відступлення права вимоги новий кредитор не стає стороною кредитного зобов'язання, до нього переходить лише право вимагати від боржника виконання зобов'язання у відступленому розмірі, якщо інше не передбачено законом або договором.

У зв'язку з виписаним, допущену районним судом помилку слід виправити рішенням апеляційного суду.

Також, колегія суддів не погоджується з доводами особи, яка подала апеляційну скаргу про те, що банк не мав права на видачу відповідачу кредиту в іноземній валюті, виходячи з наступного.

Конституція України зазначає, що грошовою одиницею України є гривня (ст. 99).

Вказана стаття визначає правовий статус гривні, але не встановлює сферу обігу та будь-яких обмежень щодо можливості використання в Україні іноземної валюти.

Відповідно до ст.192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадку і в порядку, встановлених законом.

Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (надалі Декрет) передбачає, що операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п.2 ст. 5 Декрету.

За змістом п.1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затверджене постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 року №483 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 листопада 2004 року №1429/10028), використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).

В частині вимог пп. «в» п.4 ст.5 Декрету, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання та одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо термін і суми таких кредитів перевищують установлені законодавством межі, то на даний час законодавством не встановлені межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 12 березня 2011 року, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

До того ж, повернення кредиту в іноземній валюті та використання фізичними особами валюти (в даному випадку відповідачами) при погашенні заборгованості за кредитним договором не заборонено законом.

Окрім того, не погоджуючись із наявним в матеріалах справи розрахунком заборгованості, відповідачка не надала суду належних та допустимих доказів, які б спростовували такий розрахунок, а тому її посилання на невірне визначення розміру заборгованості за кредитним договором, утому числі і щодо нарахування процентів за користування кредитом, є необґрунтованими та спростовуються наявним в матеріалах справи розрахунком заборгованості за кредитним договором.

Не заслуговують на увагу й твердження особи, яка подала апеляційну скаргу, про звільнення її від зобов'язань за вказаними договорами кредиту, оскільки в матеріалах справи відсутні квитанції про отримання позичальником кредиту. Вказана обставина спростовується наявним в матеріалах справи меморіальним ордером від 06 серпня 2008 року.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Відповідно до ч.5 ст.88 ЦПК України підлягає зміні розмір судових витрат, які підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача та на користь держави, оскільки загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідачів на користь банку становить 544 083 (п'ятсот сорок чотири тисячі вісімдесят три) грн. 19 коп., тобто 77 (сімдесят сім) % від заявлених позовних вимог, а отже відповідачі повинні сплатити на користь позивача судові витрати в розмірі 2 319 (дві тисячі триста дев'ятнадцять) грн. 24 коп. Також, з відповідачів на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 207 (двісті сім) грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 14 червня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс».

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» заборгованість за кредитним договором №223Ф-08, укладеним між Відкритим акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_6 06 серпня 2008 року у розмірі 519 774 (п'ятсот дев'ятнадцять тисяч сімсот сімдесят чотири) грн. 82 коп., яка складається з заборгованості по кредиту - 419 333 (чотириста дев'ятнадцять тисяч триста тридцять три) грн. 59 коп. та заборгованості по процентам - 100 441 (сто тисяч чотириста сорок одна) грн. 23 коп.; а також три проценти річних від простроченої суми 24 308 (двадцять чотири тисячі триста вісім) грн. 37 коп., а всього - 544 083 (п'ятсот сорок чотири тисячі вісімдесят три) грн. 19 коп.

В задоволенні решти вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» відмовити за їх безпідставністю.

Стягнути у рівних частках з ОСОБА_6 та з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» судовий збір в розмірі 2 319 (дві тисячі триста дев'ятнадцять) грн. 24 коп., тобто з кожного по 1 159 (одна тисяча сто п'ятдесят дев'ять) грн. 62 коп.

Стягнути у рівних частках з ОСОБА_6 та з ОСОБА_4 на користь держави, судовий збір в розмірі 207 (двісті сім) грн. 00 коп.,тобто з кожного по 103 (сто три) грн. 50 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді: