Рішення № 28084601, 26.11.2012, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2610/14168/2012

Провадження №2/2610/6905/2012

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26 листопада 2012 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Саадулаєва А.І.,

при секретарях Регіній І.Ю., Голубенко Т.В., Івченко В.П.,

за участю:

від позивача: ОСОБА_1, представник ОСОБА_2;

від відповідача: представник Мельник О.П.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу

за позовом ОСОБА_1;

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»»;

про стягнення страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

В червні 2012 року ОСОБА_1 (далі позивач, Банк) звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»(далі відповідач) про стягнення страхового відшкодування. Просить стягнути з відповідача на його користь 12 879,38 грн., з яких 11 930,66 грн. розмір страхового відшкодування, що підлягає сплаті за Договором страхування наземних транспортних засобів №191001/4002/0000170 від 29.09.2010 року, 411,85 грн. -три відсотки річних, 536,87 грн. -втрати від інфляції.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що між позивачем та відповідачем 29.09.2010 року було укладено Договір добровільного страхування №191001/4002/0000170 (далі Договір)належного позивачу автомобіля марки Mitsubishi, модель Lancer, державний номер НОМЕР_1. За умовами Договору відповідач взяв на себе зобов'язання виплатити страхове відшкодування при настанні страхового випадку. 19.05.2010 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілю позивача завдано механічних ушкоджень. ТОВ «Арт Гарант»здійснило ремонт автомобіля позивача на суму 24 288,00 грн. 19.05.2010 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування. Проте, в порушення умов Договору відповідач лише частково виплатив страхове відшкодування у розмірі 12 357,34 грн. на рахунок ТОВ «Арт Гарант». Таким чином, відповідач повинен ще сплатити позивачу 11 930,66 грн. Також відповідач за прострочення виконання зобов'язання повинен сплатити три проценти річних у розмірі 411,85 грн. та інфляційні збитки в розмірі 536,87 грн.

Ухвалою від 14.06.2012 року відкрито провадження у справі.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з мотивів, викладених у позовній заяві, просили позов задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог. У письмових запереченнях зазначив, що відповідно до п. 1.7. Договору, позивачем було обрано 1 варіант розрахунку суми страхового відшкодування. Згідно п. 10.1.14.1. Договору, за варіантом 1 розрахунок страхового відшкодування здійснюється на підставі звіту (дослідження) експерта або на підставі розрахунку страховика із застосуванням при розрахунку розміру збитку середньо регіональних розцінок на ремонті роботи в регіоні реєстрації ТЗ. Відповідно до наданого позивачем рахунку фактури №А-00000216 від 17.06.2010 року, виданого ТОВ «Автодоксіті», сума згідно рахунку склала 24 330,00 грн. Розрахунком страхового акту, сума до виплати за вирахуванням франшизи за Договором становила 23 649,84 коп. Наказом №00044660 від 01.07.2010 року, сума страхового відшкодування в розмірі 23 649,84 грн. до виплати виплачується наступним чином: на рахунок ТОВ «Автодоксіті»суму в розмірі 22 113,34 грн., в рахунок погашення несплаченої частини страхового платежу було утримано суму в розмірі 1 536,50 грн. Вказані суми були перераховані страховиком 05.07.2010 року. 04.10.2010 року позивач звернувся до ПрАТ «СК «Уніка»з заявою про повернення перерахованих коштів у зв'язку з ремонтом на іншій станції та перерахувати вказані кошти на рахунок ТОВ «Арт Гарант». 18.10.2010 року відповідач звернувся з листом до ТОВ «Автодіксіті»з проханням повернути перераховані кошти, на що отримали відповідь, що неможливо повернути отримані кошти в сумі 22 113,34 грн., так як частина коштів у розмірі 13 932,00 грн. була витрачена на закупівлю запчастин для ремонту автомобіля позивача. 16.12.2010 року ТОВ «Автодіксіті»було повернуто на рахунок відповідача частину коштів, а саме 12 357,34 грн. 19.01.2011 року ПрАТ «СК «Уніка»повернуті кошти були перераховані на рахунок ТОВ «Арт Гарант». Також, представник відповідача заперечив і щодо стягнення 3% річних та інфляційних збитків.

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 Цивільного процесуального Кодексу України (далі ЦПК України) рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем 29.09.2010 року було укладено Договір добровільного комплексного страхування на транспорті №191001/4002/0000170 належного позивачу автомобіля марки Mitsubishi, модель Lancer, державний номер НОМЕР_1. За умовами Договору відповідач взяв на себе зобов'язання виплатити страхове відшкодування при настанні страхового випадку.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивач у встановлені законодавством строки повідомив відповідача про настання страхового випадку, що підтверджується копією заяви (а. с. 21).

В матеріалах справи наявна копія страхового акту (а.с. 20), відповідно до якого вартість матеріального збитку, визначеного на підставі звіту експерта становить 24 249,84 грн.

Як вбачається з копії рахунку -фактури (а.с.6) ОСОБА_1 сплатив на користь ТОВ «Арт Гарант»вартість ремонту автомобіля у розмірі 24 288,00 грн.

17 січня 2010 року представник позивача звертався з листом до відповідача про виплату страхового відшкодування, що підтверджується копією листа (а.с. 8).

Як вірно зазначив позивач, відповідач сплатив на користь ТОВ «Арт Гарант»12 357,34 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №001619 від 19 січня 2011 року (а.с.7).

Згідно з ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В матеріалах справи наявний рахунок -фактура №А-00000216 від 17.06.2010 року (а.с.17), на який як на підставу своїх заперечень посилається відповідач. Вказаний рахунок - фактура містить перелік деталей, послуг, необхідних для ремонту автомобіля позивача та їх вартість, які постачальник ТОВ «Автодоксіті» повинен був надати замовнику ОСОБА_1

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивач не здійснював ремонт автомобілю марки Mitsubishi, модель Lancer, державний номер НОМЕР_1 на станції ТОВ «Автодоксіті».

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що позивач замовляв у ТОВ «Автодоксіті»рахунок-фактура на ремонт автомобіля марки Mitsubishi, модель Lancer, державний номер НОМЕР_1, та в подальшому передав рахунок-фактура № А-00000216 від 17 червня 2010 року відповідачу для виплати страхового відшкодування на СТО на якому буде проведено ремонт автомобіля.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав належним чином умови Договору добровільного комплексного страхування на транспорті №191001/4002/0000170, а саме, не сплатив у повному розмірі розмір страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 1Закону України «Про страхування»(далі Закон)страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Як передбачено ст. 6 Закону добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 9 Закону страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. (ст. 16 Закону).

Статтею 20 Закону передбачені обов'язки страховика, в тому числі протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику; при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом. Умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші обов'язки страховика.

З приводу позовних вимог про стягнення штрафних санкцій у вигляді 3% річних та інфляційних, суд погоджується із запереченнями відповідача, що відповідно до положень п. 4.1.2 Договору страховик не відшкодовує непрямі збитки, пов'язані із страховим випадком, отже, сторони при підписанні договору визначили умови і порядок виплати штрафних санкцій, позовних вимог про визнання недійсним даного пункту договору не були заявлені позивачем, а тому дані позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Крім того, п. 12.3 Договору сторони визначили відповідальність за несвоєчасне здійснення страхового відшкодування.

Керуючись ст. ст. 3, 57-61, 208, 209, 213, 214, 215, 218, 223 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 -задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»»(код 20033533) на користь ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_2) 11 930(одинадцять тисяч дев'ятсот тридцять)грн. 66 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»»(код 20033533) на користь ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_2) судовий збір у розмірі 198(сто дев'яносто вісім)грн. 79 коп.

В решті позовних вимог -відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення, а рішення яке було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва.

Суддя: