Ухвала суду № 28082531, 18.12.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-13314/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.

Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

"18" грудня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.

при секретарі Гімарі Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у відповідності до положень ст.41 КАС України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лек-Оіл»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання дій протиправним, скасування податкового повідомлення -рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 08 травня 2012 року №0002992202.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 жовтня 2012 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Лек-Оіл»зареєстроване як юридична особа та є платником податку на додану вартість.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби проведено невиїзну позапланову документальну перевірку ТОВ «Лек-Оіл»з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «РА»Адан»за період з 01 червня 2011 року по 30 червня 2011 року, за результатами якої складено акт від 19 квітня 2012 року №182/22-2/34047083.

В ході проведеної перевірки відповідачем встановлено, що позивачем порушено ст.185, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.204.4, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України та п.3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №165 в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за червень 2011 року на суму 1 100 586,00 грн.

Висновки Акту перевірки відповідач обґрунтовує тим, що основним постачальником ТОВ «РА «Адан»є ТОВ «Джі-Ар Електрик».

Так, Державною податковою інспекцією у Обухівському районі складено акт №1806/231/36348571 від 13 жовтня 2011 року про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Джі-Ар Електрик»щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами, відомостей за квітень, травень, червень, липень, серпень 2011 року, в якому зазначено, що ВПМ ДПІ в Обухівському районі на виконання наказу №475/ДСК «Про впровадження комплексної системи запобігання та протидії процесам тінізації економіки»та з метою відпрацювання ризикових суб'єктів господарювання, надано висновок спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Київській області №289 від 05 жовтня 2011року щодо наявності ознак «фіктивності»та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Джи ар Електрик».

За результатами висновку ВПМ ДПІ в Обухівському районі встановлено, що опитати ОСОБА_3, який є директором, головним бухгалтером та засновником ТОВ «Джи ар Електрик»не виявилось за можливе, так як за вказаною адресою він не проживає. Зі слів сусідів, ОСОБА_3 не може бути посадовою особою, оскільки веде аморальний спосіб життя та не має відповідної освіти (пояснення надані в усні формі так, як надавати пояснення письмово категорично відмовились).

За результатами висновку спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Київській області №289 від 05 жовтня 2011р., ОСОБА_4 встановлено, що підписи, які виконані на наступних документах :- податкові декларації з податку на додану вартість ТОВ «Джи ар Електрик»за квітень, травень, червень, липень, серпень 2011 року; - додатки №5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів»до податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень, травень, червень, липень, серпень 2011 року; - уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень, травень, червень, липень, серпень 2011 року; - лист від 18 травня 2011 року від директора ТОВ «Джи ар Електрик»- виконані не громадянином ОСОБА_3, а іншою особою.

Відповідно до комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу, інформація яких використана під час перевірки (АІС „РПП"), стан платника -„9" -направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Старшим оперуповноваженим ВПМ ДПІ в Обухівському районі ст. лейтенантом Лисенком В.В. та оперуповноваженим ВПМ ДПІ в Обухівському районі cт. лейтенантом Конончуком Р.В. здійснено виїзд за юридичною адресою ТОВ «Джи ар Електрик»та складено акт обстеження місцезнаходження суб'єкта підприємницької діяльності від 05 жовтня 2011р., щодо відсутності суб'єкта господарської діяльності за юридичною адресою.

Податковий орган приходить до висновку, що ТОВ «Джи ар Електрик» порушено вимоги п.45.2 ст.45 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, а саме: «податкова адреса юридичної особи є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що, містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій», а також ст.93 Цивільного кодексу України та ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», згідно якої - Місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені .

В ході аналізу податкової звітності з податку на прибуток встановлено, що останній поданий звіт - декларація з податку на прибуток подано підприємством за І квартал 2011 року. За даними Декларацій валовий дохід, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування за І квартал 2011 рік склав 1292 грн., що свідчить про відсутність діяльності. Додаток К1/1 до декларації не подавався, тобто відсутня інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства та інші основні фонди.

Декларація з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року ТОВ «РА «Адан» не подано. До декларацій з податку на прибуток за ІІ квартал 2011р. додаток АМ не подано, тобто відсутня інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства та інші основні фонди. Подана звітність свідчить про відсутність основних засобів у платника, відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності.

На підставі вищезазначених фактів податковий орган робить висновок, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «РА «Адан»здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право та дієздатності ТОВ «РА «Адан», фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «РА «Адан»та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст. 234 Цивільного Кодексу України (ЦКУ).

Відповідачем за результатами проведеної перевірки зроблено висновок про те, що господарські операції між позивачем та ТОВ «РА «Адан»є такими, що не спрямовані на настання реальних наслідків та є нікчемними.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення -рішення від 08 травня 2012 року №0002992202, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість на 1 100 586,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 грн.

За результатами адміністративного оскарження, дане податкове повідомлення -рішення в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій було скасоване, в іншій частині -залишено без змін (рішення Державної податкової служби України №0002992202 від 05 травня 2012 року).

Відповідно до п.п.14.1.18 ст.14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст.200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Отже, для перевірки правильності визначення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість необхідно перевірити правильність визначення позивачем суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за звітний період та суми податкового кредиту з податку на додану вартість за період що перевірявся (з 01 червня 2011 року по 30 червня 2011 року).

Відповідачем під час проведення вищевказаної перевірки зроблені висновки про неправомірність визначення позивачем суми податкового кредиту з податку на додану вартість за червень 2011 року на підставі податкових накладних виписаних ТОВ «РА «Адан». Будь-яких інших порушень відповідачем не виявлено.

Що стосується правильності визначення позивачем сум податкового кредиту за червень 2011 року, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з пп. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг, які відповідно до п. 185.1 ст. 185 цього Кодексу є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України вбачається, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені мит ними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу наведених норм Податкового кодексу України вбачається, що виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість можливе, за умови придбання ним товарів та послуг для використання їх при здійсненні ним господарської діяльності.

Підставою для виникнення такого права є виписана контрагентом, зареєстрованим як платник податку на додану вартість, податкова накладна, оформлена відповідно до вимог чинного законодавства України.

З матеріалів справи вбачається, що в період, що перевірявся, позивач здійснював господарські операції з ТОВ «РА «Адан».

Між позивачем (Покупець) та ТОВ «РА «Адан»(Продавець) укладено договір купівлі - продажу обладнання від 01 червня 2011 року №0601/04, відповідано до п.1.1 якого Продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором , продати та передати Покупцю обладнання відповідно до додатків (Специфікації) до цього договору, надалі іменується «продукція», а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити продукцію.

На виконання умов даного договору його сторонами складено специфікацію, в якій визначено найменування обладнання, одиниця його виміру, кількість товару, ціна за одиницю товару та загальна вартість товару по кожній позиції та загальна вартість.

Також, сторонами даного договору складено видаткові та податкові накладні з зазначенням назви товару, одиниці виміру, кількості, ціни за одиницю товару та загальна вартість товару по кожній позиції окремо та загальна вартість отриманого за вищевказаним договором, копії яких наявні в матеріалах справи.

Оплата за постановлений товар позивачем здійснено шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ТОВ «РА «Адан», підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи докази.

Отриманий за даним договором товар позивачем був використаний при здійсненні ним господарської діяльності, підтвердженням чого є укладений між ТОВ «Лек-Оіл»(Продавець) та ТОВ «РА «Адан»(Покупець) договір купівлі -продажу №38/11, відповідно до п.1.1 якого Продавець зобов'язується передати комунікаційне обладнання (надалі -«Товар») у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та сплатити за нього на умовах договору.

Відповідно до даних реєстру анульованих свідоцтв платників податку на додану вартість, розміщеному на офіційному веб-сайті Державної Податкової Служби України sts.gov.ua свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «РА «Адан»було анульоване тільки 27 жовтня 2011 року. Тобто, на час виписання податкових накладних за червень 2011 року дане товариство було зареєстроване як платник податку на додану вартість. Отже, позивачем правовірно віднесено суми податку на додану вартість визначені в податкових накладних ТОВ «РА «Адан» за червень 2011 року, до суми податкового кредиту.

Наведені обставини дають підстави стверджувати про реальний характер господарських операцій, здійснених між позивачем та ТОВ «РА «Адан»за червень 2011 року. Порушення контрагентом платника податку вимог податкового законодавства не може бути підставою для позбавлення його права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та подальше отримання бюджетного відшкодування цього податку.

Слід зазначити, з аналізу положень ст.20 Податкового кодексу України «Права органів державної податкової служби», вбачається, що органи державної податкової служби, виходячи з своїх завдань та функцій, у відносинах з платниками податків покликані перевіряти своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків та зборів, правильність ведення податкового обліку.

Положеннями Податкового кодексу України податкові органи не наділені правом давати правову оцінку договорам, які укладалися між платниками податків та їх контрагентами, а саме: аналізувати зміст правочинів, дотримання форми та порядку їх укладення, строків виконання, тощо. Тобто, податковий орган не уповноважений досліджувати суть договорів та здійснювати контроль за їх відповідністю нормам чинного законодавства України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем у відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України не надано належних доказів правомірності податкового повідомлення - рішення від 08 травня 2012 року №0002992202.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення про задоволення адміністративного позову з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 41,196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 жовтня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.