Ухвала суду № 28080331, 05.07.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2012 р. справа № 2а/0470/14579/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Ручка Я.А.

за участю:

представника позивача: Терещенко Н.Л.

представника відповідача: Задорожньої Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби України

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2012 року у справі №2а/0470/14579/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільна корпорація «Січеслав»»до Марганецької об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

07.11.2011р. товариство з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільна корпорація «Січеслав»»(далі по тексту -ТОВ «БК «Січеслав»») звернулося до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень (а.с.214), просить: визнати дії Марганецької об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (далі по тексту -Марганецька ОДПІ) щодо прийняття податкового повідомлення-рішення форми «Р»від 09.09.2011 №0000162342, яке було винесено на підставі акту перевірки від 07.09.2011 року №710/230/33576615, неправомірними; зобов'язати Марганецьку ОДПІ утриматися від використання у своїй діяльності акту перевірки від 07.09.2011 року №710/230/33576615, а також від передачі даного акту іншим особам; визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р»Марганецької ОДПІ від 09.09.2011 №0000162342 повністю. В обґрунтування своїх вимог посилається на безпідставність висновків перевіряючих осіб щодо нікчемності укладеного правочину та вказував на реальність господарських операцій, за наслідками яких позивачем визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість. Крім того, позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 09.09.2011 р. №0000162342 Марганецької ОДПІ прийнято з грубим порушенням норм податкового законодавства, з огляду на те, що оскаржуване рішення прийнято про нарахування зобов'язань по операціям, неправомірність здійснення яких підлягає встановленню в порядку кримінального судочинства.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2012 року у справі №2а/0470/14579/11 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Марганецької об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області щодо прийняття податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 09.09.2011 року № 0000162342. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 09.09.2011 року № 0000162342 Марганецької об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, Марганецька об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області, відповідач, звернулася з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 09.09.2011 року № 0000162342 прийнято в межах та у спосіб, визначений чинним законодавством України, а тому підстав для його скасування немає.

Представником відповідача заявлено клопотання про заміну відповідача Марганецьку об'єднану державну податкову інспекцію Дніпропетровської області її правонаступником Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.09.2011 року №981 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" Марганецька об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області реорганізована в Нікопольську об'єднану державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Суд ухвалив задовольнити клопотання про заміну сторони у справі, замінивши відповідача Марганецьку об'єднану державну податкову інспекцію Дніпропетровської області її правонаступником -Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила відмовити у її задоволенні, а постанову суду залишити без змін.

Заслухавши представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Марганецької ОДПІ було проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ «БК «Січеслав»»з питань правомірності та обґрунтованості формування валових витрат та податкового кредиту операцій по придбанню товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Вектрас»за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р., за результатами якої складено Акт №710/230/33576615 від 07.09.2011 р.

Перевірка проводилась з 25.08.2011 року по 31.08.2011 року на підставі наказу від 25.08.2011 року № 427 та направлення від 25.08.2011 року № 419 Марганецької ОДПІ, згідно із пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, та на виконання постанови старшого слідчого по ВВС ПМ ДПА у Дніпропетровській області майора податкової міліції Бабенка М.А. від 20.05.2011 року, винесеної в рамках кримінальної справи №56-2659.

В Акті перевірки зроблено висновки про порушення позивачем:

1) пп.7.3.1 п.7.3 ст.7, з урахуванням пп. 3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР (із змінами та доповненнями, який був чинний в момент скоєння порушення), в результаті чого завищено податкове зобов'язання на загальну суму 723 342,00 грн., у т.ч. за серпень 2010 року на суму 343 342,00 грн., за жовтень 2010 року на суму 380 000,00 грн.;

2) пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7, з урахуванням пп. 3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 року, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 733 810,00 грн., у т.ч. за серпень 2010 року на суму 343 342,00 грн., за жовтень 2010 року на суму 390 468,00 грн.;

3) пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7, з урахуванням пп. 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 року, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 10 468,00 грн., в т.ч. за жовтень 2010 року на суму 10 468,00 грн.;

4) ТОВ «БК «Січеслав»»порушено ч. 1 ст.203, ст.215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, по правочинах, здійснених у серпні 2010 року ТОВ «Багатопрофільна корпорація «Січеслав»з підприємством постачальником ТОВ «Вектрас»та у серпні і жовтні 2010 року з підприємствами - покупцями: ТОВ «Техпоставка»на суму ПДВ 232 488, 53 грн., ТОВ «Гортехпром»на суму ПДВ 110 853, 96 грн. та ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»на суму ПДВ 380 000 грн.;

5) перевіркою встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 185-ст.203 розділу 5 Податкового кодексу України. Дані, відображені ТОВ «БК «Січеслав»»у декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року по постачальнику ТОВ «Вектрас»не є дійсними. Дані, відображені ТОВ «БК «Січеслав»»у декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року та жовтень 2010 року по покупцям ТОВ «Техпоставка», ТОВ «Гортехпром»та ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»не є дійсними.

На підставі акту перевірки Марганецькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.09.2011 року №0000162342, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 13 085,00 грн., в тому числі за основним платежем -10 468,00 грн. та штрафні санкції -2 617,00 грн.

Висновки Акту перевірки, правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі вказаного Акту є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції з посиланням на ст.228 ЦК України, вказав на необґрунтовані висновки Марганецької ОДПІ щодо нікчемності укладеного правочину між позивачем та ТОВ «Вектрас». Крім цього, суд зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 09.09.2011 р. №0000162342 Марганецької ОДПІ Дніпропетровської області прийнято з порушенням норм податкового законодавства, а саме пп. 78.1.11 п. 78 ст.78, п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України. Тобто, провівши перевірку на підставі постанови слідчого, винесеної ним відповідно до КПК України у кримінальній справі, що перебуває у його провадженні, податковим органом, в порушення норм Податкового кодексу, одразу після складання акту перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду у цій кримінальній справі. Відмовляючи в частині позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що Акт про результати документальної перевірки не є рішенням, дією чи бездіяльністю Марганецької ОДПІ, а лише встановлює певні факти порушень та фіксує їх. Сам по собі даний акт не тягне за собою жодних правових наслідків для позивача.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст.228 ЦК України, в редакції яка діяла на час укладення спірного договору, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Отже, вказаною нормою права визначено об'єктивну сторону нікчемного правочину, тобто визначено ознаки, за наявності яких укладений правочин можливо кваліфікувати як нікчемний. Податковим органом, в акті перевірки не наведено, визначених нормою права, ознак, які б свідчили про нікчемність укладених позивачем правочинів. Відсутність постачальників контрагента (ТОВ «Вектрас») за місцем своєї реєстрації, відсутність у них необхідних умов для здійснення фінансово-господарської діяльності та можливі інші порушення, які ними були допущені, не є тими ознаками, які вказують на нікчемність укладених правочинів.

Крім цього, для кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України та застосування відповідних наслідків, необхідною та обов'язковою умовою є наявність умислу у формі вини, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що сторонами укладено угоду не з метою реального настання правових наслідків, а з метою порушення публічного порядку.

Як вбачається з Акту перевірки, обґрунтовуючи нікчемність правочину, податковий орган посилався на ч.1 ст.203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Натомість, у якій частині зміст правочину, який укладено між позивачем та ТОВ «Вектрас», суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, податковий орган не зазначає.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Вектрас»укладено договір поставки. При укладенні договору його сторонами було досягнуто усіх істотних умов, договір укладений у письмовій формі, як того вимагає цивільне законодавство, і спрямований на встановлення правовідносин, в контексті ст. 626 ЦК України.

Отже, зміст зазначеного правочину не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Як вбачається з Акту перевірки, нікчемність укладеного правочину податковий орган пов'язує з тим, що сторонами укладено угоду, яка не спрямована на настання реальних наслідків, що такою угодою обумовлені.

Тобто, перевіряючими особами, в Акті перевірки, вказано на ознаки фіктивних правочинів, які, згідно зі ст.234 ЦК України, вчинюються без наміру створення правових наслідків, що обумовлюються цими правочинами.

Відповідно до ч.2 ст.234 ЦК України фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Доказів того, що вищевказаний договір визнано судом недійсними, відповідачем суду не надано.

Таким чином, суд першої інстанції вірно вказав на неправомірність висновків Марганецької ОДПІ щодо нікчемності укладеного правочину.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку й про те, що при прийнятті оскарженого податкового повідомлення-рішення, на підставі акту перевірки, який складено за результатами перевірки, призначеної у межах досудового слідства у кримінальній справі, Марганецька ОДПІ зобов'язана була врахувати вимоги п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються

правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Отже, вказаною норма права визначено, по-перше, те, що за наслідками таких перевірок податкове повідомлення-рішення не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду; по-друге, особливий статус матеріалів таких перевірок, до яких беззаперечно відноситься і Акт, яким оформлено результати перевірки призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону.

Матеріали перевірки, у тому числі Акт перевірки, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, є доказами у кримінальній справі, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, що передбачено Кримінально-процесуальним кодексом (ст..65 КПК України).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що Акт перевірки, який складено за результатами перевірки, призначеної у межах досудового слідства у кримінальній справі, не може бути підставою для визначення податкових зобов'язань. У такому випадку, підставою для визначення податкових зобов'язань є обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, як це передбачено п.58.4 ст.58 ПК України.

Відмовляючи в задоволенні частини позовних вимог, суд першої інстанції вірно посилався на те, що Акт про результати документальної перевірки не є рішенням, дією чи бездіяльністю Марганецької ОДПІ, а лише встановлює певні факти порушень та фіксує їх. Сам по собі даний акт не тягне за собою жодних правових наслідків для позивача.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції повно і всебічно встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2012 року у справі №2а/0470/14579/11 -без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

(Ухвалу у повному обсязі складено 06.07.2012р.)

Головуючий: О.В. Мартиненко

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов