Ухвала суду № 28079989, 31.07.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2012 р. справа № 2а-12295/10/0470 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Хімушкіної О.Ю.

за участю:

представників відповідача: Логвінової Л.І., Красовської Н.Г.

представників позивача: Ровенської І.В., Бурі О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року у справі №2а-12295/10/0470 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Авіаційна компанія «Дніпроавіа»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

04.10.2010р. Відкрите акціонерне товариство «Авіаційна компанія «Дніпроавіа»(далі по тексту -ВАТ «АК «Дніпроавіа») звернулося до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень №0000428821/0 від 14.05.2010р., №0000428821/1 від 19.07.2010р., №0000428821/2 від 29.09.2010р., винесені Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську (далі по тексту -СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську), якими ВАТ «АК «Дніпроавіа»визначено податкове зобов'язання з податку з доходів найманих працівників у сумі 322 339,20грн., з яких 107 446,40грн. основного платежу та 214 892,80грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на необґрунтовані висновки перевіряючих осіб щодо необхідності віднесення вартості харчування членів екіпажу повітряних суден ВАТ «АК «Дніпроавіа»до об'єкту оподаткування податку з доходів фізичних осіб такої категорії працівників підприємства, в той час, як вказані витрати відносяться до складу валових витрат та податкового кредиту з ПДВ. Також, позивач не згоден з висновком перевіряючих осіб, що проведені компенсації (виплати) з оплати послуг мобільного зв'язку представника авіакомпанії у м.Відень Кузьменко І.Л. у сумі 11 977,43грн. є додатковим благом для вказаної особи, оскільки вказані витрати понесені позивачем у межах господарської діяльності, у зв'язку з чим були відображені у складі валових витрат підприємства, а відтак правова природа цих витрат не може бути визначена як надання додаткових благ працівнику підприємства у вигляді оплати таких послуг.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року у справі №2а-12295/10/0470 адміністративний позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську №0000428821/0 від 14.05.2010р., №0000428821/1 від 19.07.2010р., №0000428821/2 від 29.09.2010р., винесені СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську, якими визначено позивачу податкове зобов'язання по податку з доходів найманих працівників у сумі 322 339грн. 20коп., в т.ч. 107 446грн. 40коп. основного платежу та 214 892грн. 80коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погодившись з постановою суду, СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську, відповідач, звернулася з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що податкові повідомлення-рішення прийнято в межах та у спосіб, визначений чинним законодавством України, а тому підстав для їх скасування немає. Заявник апеляційної інстанції вказує на те, що будь-які правочини, укладені між сторонами, в даному випадку Галузева угода і колективний договір не мають перевагу перед загальновстановленими нормами з питань оподаткування, тобто при розгляді питання оподаткування доходів фізичних осіб слід керуватися виключно нормами Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003р. №889-IV. СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку й про те, що відшкодування коштів на сплату за мобільний зв'язок не є додатковим благом працівнику. На думку заявника апеляційної інстанції, при наданні працедавцем (позивачем) харчування найманим працівникам, а також при сплаті працедавцем (позивачем) послуг мобільного зв'язку найманим працівникам, вартість таких витрат включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу працівника, як додаткове благо і оподатковується за ставкою 15% згідно з п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

У судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Представники позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили відмовити у її задоволенні, а постанову суду залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську було проведено виїзну планову документальну перевірку ВАТ «АК «Дніпроавіа»з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.08р. по 31.12.09р., за результатами якої складено Акт №907/08-03/1-01130549 від 27.04.2010р.

В Акті перевірки зроблено висновки про порушення позивачем, зокрема, п.1.1, п.1.2, п.1.15 ст.1, пп.4.3.20, 4.3.20, 4.3.21 п.4.3 ст.4, частини «б»-«е»пп.4.2.9 п.4.2 ст.4, п.7.1. ст.7, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8, ст.17, п.19.2 ст.19, пп «а»п.20.2 ст.20, пп.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходу фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 107 446,40грн.

Таких висновків податковий орган дійшов з огляду на наступне.

Проведеною перевіркою встановлено, що члени екіпажів повітряних суден забезпечуються безкоштовним харчуванням в дні польотів згідно до колдоговору ВАТ «АК «Дніпроавіа». Враховуючи, що серед переліку професій, яким передбачена видача лікувально-профілактичного харчування, відсутні професії та посади екіпажів льотного складу та обслуговуючого персоналу, підприємством безпідставно віднесено до складу валових витрат вартість харчування екіпажів, що здійснюють перельоти на території України. Враховуючи вимоги п.1.1, п.1.2, п.1.15 ст.1, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8, ст.17, п.19.2 ст.19, пп «а»п.20.2 ст.20, пп.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»підприємство, як податковий агент, зобов'язано нараховувати, утримувати та перераховувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб за ставкою -15%.

Також перевіркою встановлено, що ВАТ «АК «Дніпроавіа»було відшкодовано витрати на особистий мобільний зв'язок представнику ВАТ «АК «Дніпроавіа»у м.Відень без підтвердження того, що розмови пов'язані з фінансово-господарською діяльністю підприємства. Тому кошти, відшкодовані за мобільний зв'язок представнику ВАТ «АК «Дніпроавіа»в Австрії, є його доходом , з якого повинен утримуватися податок з доходів фізичних осіб.

На підставі Акту перевірки, СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000428821/0 від 14.05.2010р., відповідно до якого позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем: податок з доходів найманих працівників в розмірі 322 339,20 грн., в тому числі за основним платежем -107 446,40 грн. та штрафні (фінансові) санкції -214 892,80 грн. (а.с.23)

Згідно Рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську №25940/10/25-008 від 23.09.2010р. про результати розгляду повторної скарги ВАТ «АК «Дніпроавіа», податкове повідомлення-рішення №0000428821/0 про визначення податкового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників залишено без змін.

Правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень-рішень №0000428821/0 від 14.05.2010р., №0000428821/1 від 19.07.2010р., №0000428821/2 від 29.09.2010р., прийнятих на підставі Акту перевірки та за результатами розгляду первинної та повторної скарг, є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вартість харчування членів екіпажу повітряних суден ВАТ «АК «Дніпроавіа», а також проведені компенсації (виплати) з оплати послуг мобільного зв'язку представника авіакомпанії у м.Відень Кузьменко І.Л. відносяться до складу валових витрат, витрати понесені позивачем у межах господарської діяльності, а відтак правова природа цих витрат не може бути визначена як надання додаткових благ працівнику підприємства у вигляді оплати таких послуг.

В обґрунтування правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, податковий орган посилається на те, що будь-які правочини, укладені між сторонами, в даному випадку Галузева угода і колективний договір не мають перевагу перед загальновстановленими нормами з питань оподаткування, тобто при розгляді питання оподаткування доходів фізичних осіб слід керуватися виключно нормами Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003р. №889-IV.

Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, про безпідставність таких доводів, з огляду на те, що ч.3 ст. 7 Закону України «Про колективні договори і угоди»колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.

При укладанні трудового договору між працівником і працедавцем працівник зобовязується виконувати роботу, визначену такою угодою, тобто виконувати трудову функцію за дорученням або наказом працедавця, а працедавець зобовязується виплачувати працівнику зарплату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, зокрема, охорону праці в межах законодавства про працю, про охорону праці, колективних договорів і угод сторін, до яких відноситься і забезпечення найманих працівників на роботах з особливо шкідливими умовами праці безплатно за встановленими нормами лікувально-профілактичного харчування (ст.166 КЗпП).

Якщо генеральними та галузевими тарифними угодами, колективними і трудовими договорами (контрактами), які регулюють умови роботи на судні, передбачається забезпечення безоплатним харчуванням (у межах норм, встановлених цими нормативними документами) членів екіпажів морських і річкових суден, в тому числі при їх експлуатації у портах приписки, вартість такого харчування не є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб відповідно до положень пп. «а»пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Судом встановлено, що обов'язок із харчування членів екіпажу покладений на ВАТ «АК «Дніпроавіа»законодавством України, а саме: Наказ Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 05.12.2005 року №920 «Про затвердження правил медичного забезпечення і контролю польотів цивільної авіації України», Розпорядження Державної авіаційної адміністрації України від 3О.03.2000 року № 29 та від 27.04.1999 року № 38, а також укладеними у відповідності до цих документів Галузевою Угодою та колективним договором ВАТ «АК «Дніпроавіа».

У відповідності до Галузевої угоди між Міністерством транспорту та зв'язку України, Фондом держаного майна України, Асоціацією «Аеропорти України»цивільної авіації і професійними спілками працівників цивільної авіації передбачено, що підприємства, згідно з діючими нормативними актами, забезпечують безкоштовним харчуванням працівників льотного та інженерно-технічного складу під час виконання польотів.

При цьому, виплати із забезпечення позивачем спеціальним харчуванням працівників на виконання умов колективних договорів, укладених між адміністрацією та трудовим колективом належать до витрат на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником, як будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін, та відповідно, відносяться до складу валових витрат на підставі підпункту 5.6.1 пункту 5.6 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Щодо витрат на оплату послуг мобільного зв'язку представника авіакомпанії у м.Відень Кузьменко І.Л., суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», додаткові блага -це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (само зайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку. Дохід -сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Згідно з п.п. «а», «б», «г»4.2.9 п.4.2 ст.4 названого Закону, до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді:

- вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку у безоплатне користування, за винятком, коли таке надання зумовлене виконанням платником податку трудової функції чи передбачене нормами трудового договору (контракту) або відповідно до закону, у встановлених ними межах, а також за винятком користування автомобільним транспортом, наданих платнику податку його працедавцем-резидентом, який є платником податку на прибуток підприємств;

- вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених у підпункті 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств";

- суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що підлягають обов'язковому відшкодуванню згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим Законом;

Судом встановлено, що трудовим договором (контрактом із представником ВАТ "АК "Дніпроавіа" в Австрії), яким регулюються умови роботи, передбачається забезпечення представника безоплатним мобільним зв'язком (або компенсацією вартості послуг мобільного зв'язку), тому вартість послуг з мобільного зв'язку (або компенсація такої вартості) не є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб відповідно до

положень пп. «а»пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб».

З огляду на вказані норми права, суд першої інстанції, враховуючи понесення підприємством витрат, пов'язаних з його господарською діяльністю, правильно вказав на те, що витрати, у вигляді оплати вартості рахунків за користування працівниками підприємства послугами мобільного зв'язку, не є наданням додаткових благ цим працівникам підприємства.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції повно і всебічно встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року у справі №2а-12295/10/0470 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

(Ухвалу у повному обсязі складено 01.08.2012р.)

Головуючий: О.В. Мартиненко

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов