Постанова № 28079373, 13.12.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11920/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"13" грудня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Троян Н.М.;

за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 05 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2012 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення. Свої позовні вимоги мотивував тим, що висновки відповідача щодо перевірки про порушення позивачем пункту 5.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м.Києва від 25 квітня 2012 року №0001112653 є необґрунтованими. Просив суд визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25 квітня 2012 року №0001112653 та №0001122653

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 05 жовтня 2012 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби від 25 квітня 2012 року №0001112653 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 12 521,00 грн., у тому числі за основним платежем на 12 521,00 грн.

В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовлено повністю.

Заслухавши суддю -доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду -скасуванню в частині задоволення позовних вимог з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів не погоджується в повній мірі з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м.Києва від 25 квітня 2012 року №0001112653 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпункту 135.5.4 пункту 135.4 статті 135, підпунктів 139.1.9, 139.1.12 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 18 097,00 грн., в тому числі за основним платежем -18 096,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -1,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 06 квітня 2012 року №425/22-222-04737111 "Про результати планової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (код ЄДРПОУ 04737111) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.10 року по 31.12.11 року".

При цьому Акт перевірки складений на підставі актів перевірок філій позивача, що складені регіональними податковими органами, у тому числі: акт про результати документальної планової виїзної перевірки Миронівської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 19 березня 2012 року №59/22/34292700, складений Єнакієвською об'єднаною державної податковою інспекцією Донецької області, та акт про результати планової виїзної перевірки Сімферопольської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 01 березня 2012 року №19/22-8/04737022, складений Державною податковою інспекцією у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Як свідчить Акт перевірки та акти регіональних державних податкових інспекцій, сума грошового зобов'язання з податку на прибуток визначена позивачу на підставі наступних епізодів щодо порушень: - пункту 5.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що виявилось у наступному: підприємством завищено валові витрати по рядку 04.2 декларації з податку на прибуток підприємства "Убуток балансової вартості запасів" за І квартал 2011 року на суму 50 000,00 грн.; згідно даних бухгалтерського обліку, а саме головної книги, матеріального звіту, фактична вартість запасів по рахунку 2070 "Запчастини" станом на 01 квітня 2011 року складає 83 708,36 грн., згідно розшифровки залишків балансової вартості запасів, відповідно до якої заповнено додаток К1/1 декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року, задекларована балансова вартість запасів складає 33 708,36 грн., різниця між фактичною балансовою вартістю та задекларованою -50 000,00 грн.; - підпунктів 139.1.9, 139.1.12 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що виявилось у тому, що до складу валових витрат за ІІ, ІІІ, IV квартал 2011 року підприємством неправомірно віднесено витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, та витрати, понесені у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи - підприємця, що сплачує єдиний податок.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно погодився з висновками Акта перевірки про неправомірне формування позивачем витрат за ІІ, ІІІ та IV квартал 2011 року та відмовив в цій частині, з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

В Акті перевірки, який в силу пункту 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року №984, є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, зафіксовано, що у листопаді 2011 року позивачем до складу витрат віднесено витрати у сумі 1 639,00 грн., що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Позивач не навів суду доводів на спростування вказаних висновків та не надав відповідних доказів.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включається до складу витрат також витрати, понесені у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи - підприємця, що сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв'язку із придбанням робіт, послуг у фізичної особи - платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації).

Як встановлено в Акті перевірки та не спростовано позивачем, Сімферопольською та Миронівською філіями ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" включались до складу витрат витрати, понесені у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи - підприємця, що сплачує єдиний податок.

Доводів на спростування висновків Акта перевірки позивачем не наведено та не надано відповідних підтверджуючих документів.

За таких підстав, висновки Акта перевірки про порушення ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" норм Податкового кодексу України в частині завищення витрат за ІІ, ІІІ, IV квартал 2011 року нормативно підтверджуються, тому сума грошового зобов'язання за даним епізодом порушення визначена правомірно.

Проте, колегія суддів не погоджується з позицією суду першої інстанції в частині щодо визнання протиправним та скасувані податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби від 25 квітня 2012 року №0001112653 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 12 521,00 грн., у тому числі за основним платежем на 12 521,00 грн., з огляду на таке.

Як зазначалося відповідачем у своїх письмових запереченнях, за епізодом порушення пункту 5.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" щодо завищення валових витрати по рядку 04.2 декларації з податку на прибуток підприємства "Убуток балансової вартості запасів" за І квартал 2011 року на суму 50 000,00 грн., позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 12 521,00 грн.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.9 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми витрат по операціях, передбачених пунктом 5.9 цієї статті та статтею 7 цього Закону.

За правилами пункту 5.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

З наведених правових норм вбачається, що до складу валових включаються суми витрат по операціях, передбачених пунктом 5.9 цієї статті за умови коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду.

Як зазначено в Акті перевірки та не заперечувалося позивачем, у рядку 04.2 декларації з податку на прибуток підприємства "Убуток балансової вартості запасів" за І квартал 2011 року задекларовано 50 542,00 грн.

Згідно даних бухгалтерського обліку, а саме головної книги, матеріального звіту, фактична балансова вартість запасів по рахунку 2070 „Запчастини" станом на 01.04.2011 року складає 83708,36 (83708) грн., згідно розшифровки залишків балансової вартості запасів відповідно якої було набрано додаток К1/1 Декларації за 1 квартал 2011 року, задекларована балансова вартість запасів по рахунку 2070 „Запчастини" станом на 01.04.2011 року складає 33708,36 грн., різниця між фактичною балансовою вартістю та задекларованою - 50000,00 грн.

Згідно вимог п.5.9 ст.5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями , в редакції Закону від 22.07.1997 №283/97-ВР) ... у разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді...

До рядка 04.2 Декларації „ убуток балансової вартості запасів" віднесено у 1 кварталі 2011 року суму 50542,00 грн. (згідно додатка К1/1 до декларації за 1 квартал 2011 року: залишок балансової вартості запасів станом на 01.01.2011 року у сумі 510828,00 грн - вартість запасів, використаних не в господарській діяльності у сумі 7277,00 грн - залишок балансової вартості запасів станом на 01.04.2011 року у сумі 453009,00 грн. = 50542,00 грн.), треба було віднести суму 542,00 грн. (залишок балансової вартості запасів станом на 01.01.2011 року у сумі 510828,00 грн. -вартість запасів, використаних не в господарській діяльності у сумі 7277, 00 грн - залишок балансової вартості запасів станом на 01.04.2011 року у сумі 503009,00 грн. = 542,0 грн.), різниця між задекларованою та фактичною сумою складає 50000,00 грн.

Таким чином, в порушення вимог п.5.9 ст.5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями, в редакції Закону від 22.07.1997 №283/97-ВР ), Миронівською філією ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" завищено валові витрати по рядку 04.2 "убуток балансової вартості запасів" за 1 квартал 2011 року на загальну суму 50000,0 грн.

Отже, з огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що висновки Акта перевірки про порушення ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" пункту 5.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", та завищення валових витрат по рядку 04.2 декларації з податку на прибуток підприємства "Убуток балансової вартості запасів" за І квартал 2011 року на суму 50 000,00 грн. є помилковими, а збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 12 521,00 грн., у тому числі за основним платежем на 12 521,00 грн. - протиправним.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Крім того, відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Таким чином, оскільки суд першої інстанції не повно встановив обставини у справі, його висновки не відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, тому постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 05 жовтня 2012 року підлягає частковому скасуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби - задоволити.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 05 жовтня 2012 року -скасувати в частині задоволення позовних вимог.

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

В решті постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 05 жовтня 2012 року -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї постанови у повному обсязі, тобто з 18 грудня 2012 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Троян Н.М.