Ухвала суду № 28079360, 31.07.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2012 р. справа № 2а/0470/15067/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Хімушкіної О.Ю.

за участю представника позивача: Кошової М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року у справі №2а/0470/15067/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Експо-Центр «Метеор»до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська про визнання протиправними та скасування акту та податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

14.11.2011р. товариство з обмеженою відповідальністю Експо-Центр «Метеор»(далі по тексту -ТОВ ЕЦ «Метеор») звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати недійсним рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська оформлене Актом про результати документальної позапланової невиїзної перевірки №1557/23-2-17/31540744 від 23.05.2011 року; визнати недійсним рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська оформлене податковим повідомленням-рішенням №0000792301 від 08.06.2011 року; скасувати Акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки №1557/23-2-17/31540744 від 23.05.2011 року складений Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська; скасувати Податкове повідомлення-рішення №0000792301 від 08.06.2011 року складене Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська. В обґрунтування своїх вимог посилається на безпідставність висновків перевіряючих осіб щодо нікчемності укладеного правочину та вказував на реальність господарських операцій, за наслідками яких позивачем визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року у справі №2а/0470/15067/11 адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська № 0000792301 від 08.06.2011 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська, відповідач, звернулася з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що податкове повідомлення-рішення форми прийнято в межах та у спосіб, визначений чинним законодавством України, а тому підстав для його скасування немає.

У судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, просив відмовити у її задоволенні, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ ЕЦ «Метеор»щодо підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Трансавтолюкс»за грудень 2010 року, за результатами якої складено Акт №1557/23-2-17/31540744 від 23.05.2011 р.

Перевірка проводилась з 16.05.2011 року по 23.05.2011 року, згідно із пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, на підставі наказу від 12.05.2011 року №573 та з урахуванням матеріалів акту від 06.04.2011р. №323/233-36726403 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Трансавтолюкс»з питання дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість, а також дотримання іншого законодавства за період з 01.12.2010р. по 31.12.2010р.»

В Акті перевірки зроблено висновки про порушення позивачем:

1) ч.1 ст.203, 215, 216, 228, 901, 902 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) по правочину, здійсненому ТОВ ЕЦ «Метеор»з ТОВ «Трансавтолюкс»;

2) пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 7410,00грн., чим занижено податок на додану вартість у сумі 7410,00грн., а саме у декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року на суму 7410,00грн.

Таких висновків податковий орган дійшов з огляду на наступне.

Проведеною перевіркою встановлено взаємовідносини ТОВ ЕЦ «Метеор»з ТОВ «Трансавтолюкс». Взаємовідносини між суб'єктами господарювання відбувалися на підставі договору №2010-1208 від 08.12.2010р., згідно умов якого ТОВ «Трансавтолюкс»(Виконавець) зобов'язався по дорученню ТОВ ЕЦ «Метеор»(Замовник), з використанням обладнання останнього, виконати роботи по здійсненню будівництва виставкових експозицій виставок Замовника «Ландшафтна індустрія-2011»і «КлинАква-2011», а Замовник зобов'язався прийняти виконані роботи і оплатити за них на умовах даного Договору.

Вказана угода, на думку податкового органу, укладена без мети настання реальних наслідків, які передбачені цим договором. У зв'язку з цим ДПІ вказує на те, що угода є нікчемною, нікчемним правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Нікчемність укладеного правочину ДПІ пов'язує з тим, що згідно акту від 06.04.2011р. №323/233-36726403 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Трансавтолюкс»з питання дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість, а також дотримання іншого законодавства за період з 01.12.2010р. по 31.12.2010р.»встановлено, що на теперішній час ТОВ «Трансавтолюкс»за місцем реєстрації не знаходиться, відсутні умови для ведення господарської, економічної діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, згідно до ч.1 ст.203, ст.228, ст.662, ст.655, ст.656 Цивільного кодексу України, правочини, укладені ТОВ «Трансавтолюкс»мають ознаки нікчемності.

З цих підстав, на стор.22-24 Акту перевірки №1557/23-2-17/31540744 від 23.05.2011 р., з посиланням на ст..203, 215, 228 ЦК України, ДПІ зроблено висновок, що договори, укладені між ТОВ ЕЦ «Метеор»та ТОВ «Трансавтолюкс»укладались без мети реального настання передбачених наслідків, у зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

На підставі акту перевірки ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.06.2011 року №0000792301, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 9 260,50 грн., в тому числі за основним платежем -7 410,00 грн. та штрафні санкції -1 852,50 грн.

Висновки Акту перевірки, правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі вказаного Акту є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції з посиланням на ст.228 ЦК України, вказав на необґрунтовані висновки ДПІу Красногвардійському районі м.Дніпропетровська щодо нікчемності укладеного правочину між позивачем та ТОВ «Трансавтолюкс». Відмовляючи в частині позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що Акт про результати документальної перевірки не є рішенням.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст.228 ЦК України, в редакції яка діяла на час укладення спірного договору, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Отже, вказаною нормою права визначено об'єктивну сторону нікчемного правочину, тобто визначено ознаки, за наявності яких укладений правочин можливо кваліфікувати як нікчемний. Податковим органом, в акті перевірки не наведено, визначених нормою права, ознак, які б свідчили про нікчемність укладених позивачем правочинів. Відсутність постачальників контрагента (ТОВ «Трансавтолюкс») за місцем своєї реєстрації, відсутність у них необхідних умов для здійснення фінансово-господарської діяльності та можливі інші порушення, які ними були допущені, не є тими ознаками, які вказують на нікчемність укладених правочинів.

Крім цього, для кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України та застосування відповідних наслідків, необхідною та обов'язковою умовою є наявність умислу у формі вини, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що сторонами укладено угоду не з метою реального настання правових наслідків, а з метою порушення публічного порядку.

Як вбачається з Акту перевірки, обґрунтовуючи нікчемність правочину, податковий орган посилався на ч.1 ст.203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Натомість, у якій частині зміст правочину, який укладено між позивачем та ТОВ «Трансавтолюкс», суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, податковий орган не зазначає.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Трансавтолюкс»укладено договір №2010-1208 від 08.12.2010р. на виконання робіт. При укладенні договору його сторонами було досягнуто усіх істотних умов, договір укладений у письмовій формі, як того вимагає цивільне законодавство, і спрямований на встановлення правовідносин, в контексті ст. 626 ЦК України.

Отже, зміст зазначеного правочину не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Як вбачається з Акту перевірки, нікчемність укладеного правочину податковий орган пов'язує з тим, що сторонами укладено угоду, яка не спрямована на настання реальних наслідків, що такою угодою обумовлені.

Тобто, перевіряючими особами, в Акті перевірки, вказано на ознаки фіктивних правочинів, які, згідно зі ст.234 ЦК України, вчинюються без наміру створення правових наслідків, що обумовлюються цими правочинами.

Відповідно до ч.2 ст.234 ЦК України фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Доказів того, що вищевказаний договір визнано судом недійсними, відповідачем суду не надано.

Більш того, наявні в матеріалах справи договір, плани експозицій виставок, протокол погодження об'єму та вартості робіт монтажу та демонтажу виставкових експозицій, виписки з банківського рахунку ТОВ ЕЦ «Метеор», податкова накладна, акт здачі-пройму виконаних робіт (підписаний обома сторонами за відсутності претензій один до одного), свідчать про факт реального здійснення господарських операцій з ТОВ «Трансавтолюкс»(а.с.29-36).

Таким чином, суд першої інстанції вірно вказав на неправомірність висновків ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська щодо нікчемності укладеного правочину.

Відмовляючи в задоволенні частини позовних вимог, суд першої інстанції вірно посилався на те, що Акт про результати документальної перевірки не є рішенням, дією чи бездіяльністю Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська, а лише встановлює певні факти порушень та фіксує їх. Сам по собі даний акт не тягне за собою жодних правових наслідків для позивача.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції повно і всебічно встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року у справі №2а/0470/15067/11 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

(Ухвалу у повному обсязі складено 01.08.2012р.)

Головуючий: О.В. Мартиненко

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов