Ухвала суду № 28078894, 12.12.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2012 р.Справа № 2-а-5474/10/1470

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Бойка А.В., Яковлєва О.В.,

за участю секретаря Фурмана А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ЮГцемент»на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2011 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «ЮГцемент»до Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Дікергофф Україна»про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2010 року ПАТ «ЮГцемент»звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Очаківської ОДПІ Миколаївської області Державної податкової служби (на час звернення - ДПІ у Миколаївському районі Миколаївської області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000152301/0 від 31.05.2010р. Позов мотивує тим, що при проведенні перевірки податкова інспекція прийшла до помилкового висновку про неправомірне включення товариством до складу валових витрат сум, сплачених за договором про надання управлінських послуг, оскільки фактичне отримання управлінських послуг підтверджується первинними документами, в тому числі й актами прийняття-здачі робіт. Зазначає, що акт перевірки не містить доказів того, що безоплатне отримання ним цегли і проектної документації призвело до змін у структурі його доходів. Вважає, що вірно відніс на підставі пп.5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат суму страхової премії, сплаченої ним при страхуванні будівельно-монтажних робіт. Крім того, ПАТ «ЮГцемент»не погоджується з визначеним податковою інспекцією розміром штрафних санкцій, посилаючись на пп. 17.1.3 п. 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно якого штрафна санкція повинна складати п'ятдесят відсотків від розміру податкового зобов'язання.

Очаківська ОДПІ Миколаївської області Державної податкової служби проти позову заперечила, зазначивши, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стало включення позивачем до складу валових витрат коштів, сплачених останнім за управлінські послуги, отримання та використання яких у господарській діяльності не підтверджено документально. Надані позивачем акти здачі-прийняття робіт не містять даних, які дозволяють визначити вид та вартість управлінських послуг, а тому не можуть слугувати доказами отримання таких послуг. Також вважає, що вартість страхування будівельно-монтажних робіт не може бути віднесена до складу валових витрат підприємства, оскільки страхування цих ризиків не пов'язане із здійсненням позивачем власної господарської діяльності. Щодо розміру застосованих штрафних санкцій ДПІ зазначила, що загальний розмір штрафу складається із штрафу у розмірі 479622 грн., застосованого на підставі п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» і штрафу у розмірі 479622 грн., застосованого на підставі п.п.17.1.6 п.17.1 ст.17 цього ж Закону. Спірне податкове повідомлення-рішення вважає правомірним; в задоволенні позову податкова інспекція просила відмовити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.02.2011р. позов ПАТ «ЮГцемент»залишено без задоволення.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ПАТ «ЮГцемент»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що прийнята із порушенням норм матеріального права, без повного з'ясування судом обставин справи, та прийняти нову постанову, якою його позов задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі направлення від 23.03.2010р. №10/23-600 та від 21.04.2009р. №15/23-600, згідно із ч.1 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на І квартал 2010 року, у період з 23.03.2010р. по 06.05.2010р., посадовими особами ДПІ у Миколаївському районі Миколаївської області проведено планову виїзну перевірку ПАТ «ЮГцемент», код за ЄДРПОУ 00293031, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.12.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.12.2009р., за результатами якої складено акт перевірки №627/23-00293031 від 21.05.2010р.

У висновках акту перевірки вказується на порушення позивачем:

- п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3, п.п.5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на суму 959244 грн. (в тому числі по звітним періодам: за І квартал 2008 року в сумі 5910 грн., за півріччя 2008 року в сумі 299244 грн., в т.ч. за ІІ квартал 2008 року в сумі 293334 грн., за 3 квартали 2008 року в сумі 629244 грн., в т.ч. за ІІІ квартал 2008 року в сумі 330000 грн., за 2008 рік в сумі 959244 грн., в т.ч. за ІV квартал 2008 року в сумі 330000грн. та за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток всього у сумі 6397717 грн.);

- п.п.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.9.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого за період з 01.01.2008р. по 31.08.2009р.: занижено податок на додану вартість всього в сумі 674667 грн.; завищено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в сумі 704000 грн.; занижено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в сумі 2775174 грн.; завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду всього в сумі 2863174 грн. та не проведено коригування ПДВ в податковій звітності за результатами проведених позапланових перевірок всього в сумі 520757 грн.;

- п.13.2 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що виявилось у затримці сплати податку з доходів нерезидентів, виплачених по актах виконаних робіт згідно зовнішньоекономічних контрактів з компанією «Haver Boecker»(Німеччина), «FCT-Combustion Pty Ltd»(Австрія) та ТОВ «НИКЦИМ Точмашприбор»(Росія);

- п.п.4.2.1, п. «е»п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого підприємством недоуримано податок з доходів фізичних осіб в сумі 22298,84 грн.;

- п.3.1 Положення проведення касових операцій в національній валюті в Україні, затв. Постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. №637, а саме: проведення розрахунків без надання одержувачами коштів платіжних документів, що підтверджують факти отримання готівки на загальну суму 403,15 грн.;

- п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»щодо незабезпечення друкування фіскальних звітних чеків на РРО та їх зберігання в КОРО за 64 робочі дні.

На підставі зазначеного акту перевірки 31.05.2010р. ДПІ у Миколаївському районі Миколаївської області, за порушення ПАТ «ЮГцемент»п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3, п.п.5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», прийнято податкове повідомлення-рішення №0000152301/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств в сумі 1918488 грн. (в тому числі: за основним платежем -959244 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -959244 грн.).

Відмовляючи в задоволенні позову ПАТ «ЮГцемент»про скасування вказаного податкового повідомлення-рішення суд першої інстанції прийшов до висновку, що податковий орган при його прийнятті діяв правомірно, а обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, не знаходять свого підтвердження матеріалами справи. Колегія суддів погоджується з таким висновком Миколаївського окружного адміністративного суду.

В акті перевірки, серед іншого, зазначено, що позивачем, в порушення п.5.1 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі - Закон), включено до складу валових витрат витрати, які не підтверджено відповідними документами щодо надання управлінських послуг та використання їх у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону валові витрати виробництва та обігу -це сума будь-яких витрат у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для подальшого їх використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.1.32 ст.1 Закону господарська діяльність -будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Абзацом 4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону передбачено, що будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку, не належать до складу валових витрат.

Згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Статтею 1 зазначеного Закону передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

З матеріалів справи вбачається, що 10.04.2008р. позивач уклав з ТОВ «Дікергофф Україна»договір про надання управлінських послуг №8-70, предметом якого є надання позивачу щомісячного комплексу управлінських послуг вартістю 528000 грн. Пунктом 1.1 Договору визначено, що протягом терміну його дії ТОВ «Дікергофф Україна»надає ПАТ «ЮГцемент»щомісячний комплекс Управлінських послуг, які складають з послуг, викладених до Додатку №1 до цього Договору. Надання та приймання наданих послуг здійснювалося шляхом підписання акту прийому-передачі наданих послуг, які відносяться до первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

ПАТ «ЮГцемент»включило до складу валових витрат вартість наданих управлінських послуг, отриманих від ТОВ з іноземними інвестиціями «Дікергофф Україна», згідно договору №8-70 від 10.04.2008р., на загальну суму 10912000 грн. (в т.ч. ПДВ 1818666,67 грн.).

При досліджені судом актів про прийняття виконаних робіт щодо управлінських послуг за Договором №8-70, суд першої інстанції, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, прийшов до висновку, що вказані документи не мають юридичної сили та доказовості, оскільки вказані акти не мають детального і повного опису послуг, не містять інформації про конкретні їх обсяги, щодо вартості кожного виду наданих управлінських послуг (консультаційних, маркетингових, інформаційно-технологічних, юридичних) згідно Додатку №1 до Договору. Позивачем ні до суду першої, а ні до суду апеляційної інстанцій не надано документів, які б підтверджували факт використання придбаних послуг у власній господарській діяльності і результати таких послуг призвели до одержання доходу, а також документів з детальним та повним описом усіх питань стосовно результатів наданих консультаційних, маркетингових, інформаційно-технологічних та юридичних послуг.

Для підтвердження правомірності включення підприємством відповідних витрат до складу валових необхідна наявність документів, оформлених відповідно до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які належним чином підтверджують факт отримання послуг, а також зв'язок понесених витрат із організацією та веденням господарської діяльності платника податку, що полягає у намірі його отримати користь (прибуток, дохід) від придбаних послуг.

Більше того, з п.8.1 Договору вбачається, що надання комплексу управлінських послуг повинно здійснюватись ТОВ «Дікергофф Україна»у письмовій формі. Тобто, Договором передбачено надання документального підтвердження з детальним і повним описом видів послуг. Як правильно зазначив суд першої інстанції, окрім загального визначення «управлінські послуги»та періоду за який вони надавались, акти не містять будь-якої іншої інформації.

З огляду на ненадання підтверджуючих документів та пояснень, які б засвідчували факт здійснення управлінських послуг згідно Договору №7-80, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про доведеність наявність порушень позивачем п.5.1 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком Миколаївського окружного адміністративного суду про неправомірне віднесення ПАТ «ЮГцемент»до складу валових витрат коштів, сплачених як страхова премія за договором страхування будівельно-монтажних робіт у сумі 1116534 грн. на бухгалтерському обліку підприємства у рахунку 15 «капітальні інвестиції».

Відповідно до п.п.5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються будь-які витрати зі страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних фондів платника податку; екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; будь-які витрати із страхування ризиків, пов'язаних із виробництвом національних фільмів; кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із здійсненням ним господарської діяльності, у межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, діючого на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-які витрати зі страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.

Витрати на страхування відносяться до складу валових витрат у розмірі, що не перевищує 5% валових витрат за звітний податковий період, наростаючим підсумком з початку року.

В матеріалах перевірки зазначено, що в порушення п.п.5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону товариством безпідставно включено до складу валових витрат витрати на добровільне страхування будівельно-монтажних робіт в сумі 1116534 грн. в результаті неправильного визначення витрат платника податку зі страхування, які включаються до валових витрат.

10 травня 2009 р. між ТОВ «Альянс Україна» (Страховик) та ПАТ «ЮГемент»(Страхувальник) укладено Договір №214.0194237 добровільного страхування будівельно-монтажних робіт та відповідальності перед особами при проведенні будівельно-монтажних робіт.

Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Перелік обов'язкових видів страхування наведено у ст.7 Закону України «Про страхування»та визначено, що порядок та правила проведення будь-якого виду обов'язкового страхування встановлюються Кабінетом Міністрів України. Такий вид, як вид добровільного страхування будівельно-монтажних робіт та відповідальності перед особами при проведенні будівельно-монтажних робіт (конструювання, постачання, будівництво, введення в експлуатацію та технічне обслуговування вугледобувного заводу) в Переліку обов'язкових видів страхування не зазначено.

Визначальною умовою за ст.5 п.5.4. пп.5.4.6. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», для віднесення витрат платника податку до валових витрат, є використання робіт або послуг у власній господарській діяльності. Системний аналіз Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» дає підстави суду стверджувати, що під використанням товарів або послуг у власній господарський діяльності, для цілей названого Закону, слід розуміти їх безпосереднє споживання під час виробничого циклу або під час виконання робіт (надання послуг).

ПАТ «ЮГцемент»а ні під час проведення перевірки, а ні до суду першої та апеляційної інстанцій, крім договорів та платіжного доручення, будь-яких інших документів, які б свідчили про отримання позивачем за наслідками відповідних послуг доходу не надано, а також не доведено доцільність витрат підприємства, пов'язаних з добровільним страхуванням будівельно-монтажних робіт.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що юридичною природою страхування є гарантування ризиків підприємства, якими супроводжується його діяльність з виготовлення продукції, і страхування тільки обслуговує цю діяльність і не може використовуватись у ній, а тому сума страхової премії не може бути включена до валових витрат підприємства, як така, що не пов'язана із здійсненням господарської діяльності. Таким чином, ДПІ у Миколаївському районі Миколаївської області обґрунтовано та в межах норм чинного законодавства здійснено донарахування ПАТ «ЮГцемент»податку на прибуток.

Щодо не включення до складу валового доходу вартості безоплатно отриманої цегли у сумі 23642,85 грн. колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий дохід -це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами. Валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

Згідно п.1.23 ст.1 Закону безоплатно надані товари (роботи, послуги) це: товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод; роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використанні нею в її виробничому або господарському обороті.

В матеріалах перевірки зазначено, що ПАТ «ЮГцемент»в перевіряємому періоді безоплатно отримано цеглу вогнетривку, країна походження -Польща, на суму 23642,85 грн.

Згідно Акту огляду вивантаженого 3-4 січня 2008р. товару, поставленого згідно контракту №PL/690026060/2007-1548 від 25.10.2007р. від постачальника АТ Магнезитовий завод «ROPCZYCE»було виявлено, що «з усіх вивантажених піддонів -6 піддонів з вогнетривом особливо відрізняються по зовнішньому вигляді -обірвана плівка і обв'язка пакування піддонів, вогнетриви на таких піддонах мають інше забарвлення (сіруватого кольору), а також порушено цілісність форм вогнетрива. Вогнетривка продукція марки «PERMAL»та «PERCOM»в кількості 10 тонн (6 піддонів) підлягає заміні в відповідній кількості..».

В матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують повернення постачальнику замінних вогнетривів в рамках гарантійної заміни поставленого товару та первинні документи на списання або знищення вогнетривких матеріалів, які не відповідають технологічним, екологічним та іншим інженерно-технічним вимогам. Більше того, позивачем не проводилась експертиза пошкоджених вогнетривів щодо їх властивостей та можливості подальшого використання.

Вказане дає підстави дійти до висновку, що ПАТ «ЮГцемент»безоплатно отримано цеглу вогнетривку в сумі 23642,85 грн. та на порушення вимог п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не включено до складу валових доходів вартість безоплатно отриманих товарів в сумі 23642,85 грн.

Поряд з цим, колегія суддів знаходить правильним розрахунок податковим органом штрафних санкцій та повністю погоджується з постановою Миколаївського окружного адміністративного суду в цій частині. Загальна сума штрафної санкції у розмірі 959244 грн. складається із штрафу у розмірі 479622 грн., застосованого на підставі ст. 17 п. 17.1. пп. 17.1.3. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» і штрафу у розмірі 479622 грн., застосованого на підставі ст.17 п.17.1. пп.17.1.6. того ж Закону.

Колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 196, 199 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ЮГцемент» залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2011 року -без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст ухвали виготовлено 14.12.2012р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Бойко А.В.

Яковлєв О.В.