Ухвала суду № 28078220, 13.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" грудня 2012 р. м. Київ К-19889/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

за участю:

секретаря судового засідання Бовкун В.В.

представника відповідача Литвиної Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватної фірми «Орнатус»

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2008

у справі №2а-2809/07

за позовом Приватної фірми «Орнатус»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватна фірма «Орнатус»(далі по тексту - позивач, ПФ «Орнатус») звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (далі по тексту -відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 14.05.2007 №0000310846/0, від 05.07.2007 №0000310846/1, від 19.09.2007 №0000310846/2.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2007 позов задоволено частково. Визнанно нечинними податкові повідомлення-рішення 14.05.2007 №0000310846/0, від 05.07.2007 №0000310846/1, від 19.09.2007 №0000310846/2, згідно яких визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 12.532.919 грн. (за основним платежем -8850074,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -3682845,00 грн.). Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення 14.05.2007 №0000310846/0, від 05.07.2007 №0000310846/1, від 19.09.2007 №0000310846/2, згідно яких зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) по податку на додану вартість в частині - у розмірі 490404,40 грн., а в іншій частині -залишено без змін.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2008 скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2007 та прийнято нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду та апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2006 року, подана позивачем до відповідача 22.01.2007, податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2007 року, подана позивачем до відповідача 20.02.2007, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок -11.05.2007.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем була проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань правомірності заявлених до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість за грудень 2006 року та січень 2007 року, за наслідками якої був складений акт перевірки від 27.04.2007 №1145/46-0/24136224.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем пп. 4.5.1, пп. 4.5.3, п. 4.5, ст. 4, пп. 7.2.1, пп. 7.2.3, п. 7.2, пп. 7.4.1, п. 7.4, пп. 7.5.2, п. 7.5, пп. 7.7.2, п. 7.7, ст. 7, абз. 5, 6 п. 11.5, ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі висновків акта перевірки відповідачем буди прийняті податкові повідомлення-рішення: від 14.05.2007 №0000310846/0, згідно якого ПФ «Орнатус»визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 12532919,00 грн. (за основним платежем -8850074,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -3682845,00 грн.) та №0000320846/0, згідно якого - зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) по податку на додану вартість у розмірі 502576,00 грн.

Після апеляційного оскарження даних податкових повідомлень-рішень, відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення: від 05.07.2007 №0000310846/1, від 19.09.2007 №0000310846/2, згідно яких визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 12532919,00 грн. (за основним платежем -8850074,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -3682845,00 грн.) та від 05.07.2007 №0000320846/1, від 19.09.2007 №0000320846/2, згідно яких зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) по податку на додану вартість у розмірі 502576,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Стосовно порушень правильності визначення податкових зобов'язань, судом апеляційної інстанції зазначено таке.

Відповідно до положень п. 4.5 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Підпунктом 4.5.1 цього пункту, зокрема, визначено, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку -постачальника то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку.

Підпунктом 4.5.3 визначене коло випадків, у разі настання яких дозволяється зменшення суми податкових зобов'язань платника податку -постачальника при зміні компенсації вартості товарів (послуг), наданих особам, які не були платниками цього податку на момент такої поставки.

Посилаючись на надання під час проведення перевірки всіх первинних документів та виконання вимог закону щодо оформлення податкових накладних, проведення корегування суми податкового кредиту та податкового зобов'язання, позивач зазначає, що посилання відповідача на відсутність належним чином оформлених корегувань є слідством неуважного вивчення фахівцями СДПІ ВПП у м. Харкові представлених для перевірки документів.

Аналізуючи надані сторонами докази в обґрунтування позовних вимог та заперечень проти них, колегія суддів вважає, що позивачем не надані суду дані, яки би безспірно свідчили як про обґрунтованість зменшення податкових зобов'язань на суму ПДВ по розрахункам коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних, що зазначені в акті перевірки, так -про вручення (надіслання) покупцям товару.

Судом зазначено, що в порушення абз. 6 п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» по рядку 6, колонка Б «Імпорт товарів протягом звітного періоду, сплату ПДВ було відстрочено шляхом оформлення податкового векселя»податкової декларації з ПДВ за грудень 2006 року ПФ «Орнатус»не відобразила податковий вексель №АА 0277278 від 28.12.2006 на суму 1961,60 грн., строком погашення 26.01.2007, який було надано органу митного контролю при митному оформленню верстатів для обробки дерева, отриманих від фірми GUS GmbH»по ВМД №147674 від 28.12.2006.

В наслідок цього порушення позивачем занижено суму податкових зобов'язань за грудень 2006 року на суму 1961,60 грн.

Щодо правильності визначення податкового кредиту, суд апеляційної інстанцій вірно зазначив наступне.

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (ст. 1011 Цивільного кодексу України).

Таким чином, власником товару, що був придбаний комісіонерами на підставі відповідних договорів комісій, - паперу є ПФ «Орнатус».

Відповідно до Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1997 №1104, зобов'язання щодо сплати податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України виникають у день оформлення вантажної митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), але сплату можна відстрочити шляхом видачі податкового векселя.

Тобто видання податкового векселя у цьому випадку є відстроченням сплати податку на додану вартість.

В перевіряємий період позивач відстрочив сплату податку на додану вартість при розмитненні даного товару (паперу) шляхом оформлення податкових векселів на загальну суму ПДВ у розмірі 3716321,61 грн.

Підстав для включення суми ПДВ відповідно до видаткових накладних та звітів комісіонерів, що отримані ПФ «Орнатус»від комісіонерів разом з придбаним товаром (папером) на виконання договорів комісії, не вбачається.

Щодо тверджень представника позивача на порушення відповідачем положень ч. 2 ст. 1 ЦК України, то суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що посилання відповідача на норми ЦК України, зокрема на ст. 1011 ЦК України, при обґрунтуванні своїх заперечень проти адміністративного позову, не свідчить про застосування цивільного законодавства до відносин, що виникли між позивачем та відповідачем, оскільки дане обґрунтування застосовується лише для підтвердження факту наявності цивільно-правових угод між позивачем та іншими сторонами по цим угодам.

Суд апеляційної інстанції вірно не погодився з висновком суду першої інстанції стосовно того, що при оформленні підприємством податкових векселів сума по кожному з них знаходилася в межах суми задекларованого бюджетного відшкодування (переплати по особовому рахунку ПФ «Орнатус»), порядок погашення підприємством векселів такої категорії повністю відповідає визначеному в абз. 7 п.11.5, ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість».

Стосовно того, що дана сума ПДВ до відшкодування виникла у підприємства по деклараціям червня 2004 року по січень 2006 року, що підтверджено листом відповідача від 08.05.2007 №5814/10/46-063/1285 у розмірі 1937408,86 грн. і жодний виданий підприємством вексель не перевищив цю суму. Дана сума станом на момент розгляду справи позивачу не відшкодована та не зменшена в інший спосіб.

Відповідно до абз. 1 та 3 пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності -зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті.

При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів (пп. пп. 7.7.2 та 7.7.3 цієї статті).

Пунктом 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що з моменту набрання ним чинності платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку; платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом (абзаци 1 та 4 вказаного пункту).

Передбачаючи право платника податку достроково погасити податковий вексель шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом, Закон не ставить в залежність виникнення такого права від терміну сплати зобов'язань по податковому векселю.

За змістом абз. 4 п. 11.5, ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» погашення податкового векселя, в тому числі і дострокове, за рахунок сум бюджетного відшкодування можливе в разі наявності у платника податку на дату поставки податкового векселя митному органу суми бюджетного відшкодування за попередній звітний податковий період, яка дорівнює або більша суми податкового зобов'язання за цим векселем; платник податку до настання терміну погашення податкового векселя прийняв рішення про дострокове погашення податкового векселя шляхом заліку суми бюджетного відшкодування та повідомив про прийняте рішення орган державної податкової служби; на дату прийняття такого рішення платником податку сума бюджетного відшкодування підтверджена органом державної податкової служби.

З огляду на відсутність у ПФ»Орнатус»на дату поставки податкових векселів митному органу підтвердженого податковим органом суми бюджетного відшкодування за попередній звітний податковий період, яка дорівнювала або була більшою суми податкового зобов'язання за цими векселями, даних про те, що підприємство повідомило податковий орган про прийняте рішення щодо погашення податкового векселя шляхом заліку суми бюджетного відшкодування, колегія суддів вважає, що відповідач мав підстави для зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування, що заявлена у грудні 2006 року в розмірі 303633,00 грн., у січні 2007 року -198943,00 грн.

Отже, суд апеляційної інстанцій дійшов правильного висновку, що в порушення вимог п. 11.5, ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» ПФ «Орнатус»безпідставно включено до складу податкового кредиту за грудень 2006 року суми зобов'язань по векселям на загальну суму 6208737,53 грн. по 191 податковому векселю, термін сплати зобов'язань по яким виникає до закінчення терміну подачі декларації за листопад 2006 року до податкового органу та, що за рахунок цього порушення підприємством було завищено податковий кредит за грудень 2006 року на 6208737,53 грн. А також є вірним висновок про те, що в порушення вимог п. 11.5, ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» ПФ «Орнатус» безпідставно включено до складу податкового кредиту за січень 2007 року суми зобов'язань по векселям на загальну суму 6208737,53 грн. по 182 податковому векселю, термін сплати зобов'язань по яким виникає до закінчення терміну подачі декларації за грудень 2006 року до податкового органу та, що за рахунок цього порушення підприємством було завищено податковий кредит за грудень 2006 року на 6159074,22 грн.

Суд апеляційної інстанції вірно не взяв до уваги твердження позивача щодо підтвердження сум бюджетного відшкодування, які заявлені ПФ «Орнатус»у попередніх та даних податкових періодах, у зв'язку з визначеним в картці особового рахунку платника податку ПФ «Орнатус.

Підтверджена сума бюджетного відшкодування, - це сума податку, яка задекларована платником податку до відшкодування, обліковується у картці особового рахунку і підтверджена актом камеральної чи позапланової виїзної перевірки, й відсутність будь-якого з складових цього поняття нівелює його суть.

Листом від 29.11.2007 відповідач повідомляв позивача про те, що станом на 27.11.2007 в СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові обліковуються 1655 штук непогашених податкових векселів ПФ «Орнатус» на загальну суму 62269566,09 грн.

Отже, суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що в порушення абз. 5 та 6 п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» ПФ «Орнатус»при визначені розрахунків з бюджетом у грудні 2006 року до складу податкових зобов'язань, що відображаються по рядку 19.2 декларації з ПДВ, зайво включено суму зобов'язань у розмірі 6159074,22 грн. по 182 податковим векселям, термін сплати зобов'язань по яким виникав до закінчення терміну подачі до податкового органу декларації з ПДВ за грудень 2006 року.

З матеріалів справи вбачається, що по рядку 12.4 податкових декларацій з ПДВ за період грудень 2006 року, січень 2007 року підприємством відображені суми ПДВ з вартості послуг з транспортно-експедиційного обслуговування перевезень вантажів залізницею у міжнародному сполученні, отриманих від нерезидента ЗАТ «Локо транс»(РФ) згідно договору №1/1181 від 30.05.2006.

Дані послуги від нерезидента були отримані згідно актів виконаних робіт: №5/2919 від 31.10.2006 на суму 1561,17 дол. США (або 7883,91 грн.); №7/3294 від 30.11.2006 на суму 1577,56 дол. США (або 7966,68 грн.); №8/3717 від 29.12.2006 на суму 8100,75 дол. США (або 40908,79 грн.).

Відповідно до вимог пп. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг), наданих нерезидентами для їх використання на митній території України є дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконаних робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.

Датою виникнення податкового кредиту для операцій по отриманню робіт (послуг) наданих нерезидентами для їх використання на митній території України відповідно до пп. 7.5.2 п. 7.5 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість» є дата сплати податку на додану вартість відповідно до пп. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 цього Закону.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що в порушення вимог пп. 7.5.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем до складу податкового кредиту в грудні 2006 року необґрунтовано включено суми ПДВ з вартості послуг, отриманих від нерезидента на митній території України без сплати податку по податковим зобов'язанням згідно з пп. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 зазначеного Закону України (по факту отримання послуг від нерезидента) в результаті чого завищено податковий кредит у розмірі 10210,00 грн., в тому числі за грудень 2006 року на суму 9369,00 грн., за січень 2007 року -841,00 грн. А також те, що в порушення абз. 6 п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» ПФ «Орнатус»не було відображено по рядку 19.2 декларації з ПДВ за грудень 2006 року податковий вексель №АА 0277278 від 28.12.2006 на суму 1961,60 грн., строком погашення 26.01.2007 та за рахунок цього порушення позивачем було занижено суму зобов'язань по розрахункам з бюджетом за грудень 2006 року у сумі 1961,60 грн.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватної фірми «Орнатус»залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2008 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова