Ухвала суду № 28078173, 19.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" листопада 2012 р. м. Київ К-22452/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Сумської міжрайонної державної податкової інспекції (Лебединського відділення)

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.07.2009

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2010

у справі № 2а-1093/09/1870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ворожбалатінвест»

до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції (Лебединського відділення)

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 16.07.2009, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2010, позов задоволено повністю. Визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення Сумської МДПІ (Лебединського відділення) про визначення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів від 21.11.2008 № 0023531702/0.

Сумська МДПІ (Лебединське відділення) подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення судами норм матеріального права: ч. 1 ст. 2 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок», п. 2 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування».

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Спірне податкове повідомлення-рішення про визначення позивачеві податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів прийнято на підставі акту перевірки від 07.11.2008 № 505/23/34236384, яким зафіксовано порушення позивачем вимог ст. 5, ст. 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів», в результаті чого занижено податок з власників транспортних засобів в сумі 654,50 грн., у тому числі за І квартал 2008 року в сумі 320,75 грн. та за ІІ квартал 2008 року в сумі 333,75 грн. Дані порушення спричинені недотриманням позивачем вимог ч. 1 ст. 2 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок», а саме: позивач, маючи обсяг сум, одержаних від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік (2007 рік), менший ніж 75 відсотків загальної суми валового доходу, який дозволяв бути зареєстрованим платником фіксованого сільськогосподарського податку, занизив за І та ІІ квартали 2008 року податкові зобов'язання з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Судом апеляційної інстанції не було підтверджено обставини, на яку посилався податковий орган, щодо завищення позивачем на 3000 грн. обсягу сум, одержаних від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва, шляхом зазначення з метою незаконного підтвердження статусу платника податку недостовірної інформації про реалізацію сіна, що не належить до продукції власного виробництва.

Податковий орган має діяти виключно у правовому полі, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Це правило випливає з приписів статті 19 Конституції України.

Суди попередніх інстанцій правильно вказали на відсутність у податкового органу правових та фактичних підстав для «відміни»податковим органам свого рішення про надання статуту платника фіксованого сільськогосподарського податку. Процедура та підстави для прийняття такого рішення законодавством не передбачені.

Випадки, коли платник сільськогосподарського податку знімається з податкової реєстрації як платник такого податку за власною ініціативою або за рішенням податкового органу, визначені у ч.ч. 1 та 2 ст. 1 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок».

Частиною 6 ст. 1 цього Закону визначено умови, за яких суб'єкти господарювання не можуть бути платниками фіксованого сільськогосподарського податку.

Відповідно до ч. 8 ст. 1 цього Закону зміна порядку сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) протягом звітного (податкового) року не допускається.

Враховуючи наведене, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуваній судові рішення -без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Сумської міжрайонної державної податкової інспекції (Лебединського відділення) залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.07.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2010 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

О.М. Нечитайло