ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"06" грудня 2012 р. м. Київ К-25379/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Степашка О.І.
суддів: Островича С.Е.
Федорова М.О.
при секретарі Бовкун В.В.
за участю представників:
позивача Папакіної К.М.
відповідача Петрова А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька та Закритого акціонерного товариства «ВЕГА»
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21.01.2010
та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.06.2010
у справі № 2а-18729/09/0570
за позовом Закритого акціонерного товариства «ВЕГА»
до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Закрите акціонерне товариство «ВЕГА»(далі по тексту -позивач, ЗАТ «ВЕГА») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька (далі по тексту -відповідач, ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 12.10.2009 №0003212340/0, яким визначені штрафні санкції з податку на прибуток на суму 150399,00 грн., та від 12.10.2009 №0003222340/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 305061,00 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21.01.2010 позов задоволено, визнано недійсними податкові повідомлення-рішення від 12.10.2009 №0003212340/0, яким визначені штрафні санкції з податку на прибуток на суму 150399,00 грн., та від 12.10.2009 №0003222340/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 305061,00 грн.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.06.2010 скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21.01.2010, позов задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомленні-рішення від 12.10.2009 №0003212340/0, яким визначено суму податкового зобов'язання (штрафні санкції) з податку на прибуток в розмірі 150399,00 грн. Визнано частково недійсним податкове повідомлення-рішення від 12.10.2009 №0003222340/0 на загальну суму 145528,50 грн., в тому числі за основним платежем -97019,00 грн., штрафні санкції на суму 48509,50 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В касаційній скарзі ЗАТ «ВЕГА», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В касаційній скарзі ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом здійснено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2006 по 31.03.2009 валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акт від 30.09.2009 №1632/23-2/20356822, на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення від 12.10.2009:
- 0003212340/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 150399,00 грн., в зв'язку з порушенням п. 1.32 ст. 1, п. 5.1 п.п. 5.2.1 п. 5.2 п.п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»;
- №0003222340/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 305061,00 грн., в зв'язку з порушенням п. 4.3 ст. 4, п.п. 5.1.17 п. 5.1, п. 6.5 «а»ст. 6, п.п. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7, п. 10.1 «г»ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість».
Судами зазначено, що ЗАТ «ВЕГА»здійснює наступні види діяльності за КВЕД: інші види оптової торгівлі, роздрібна торгівля одягом, роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, здавання в оренду власного нерухомого майна.
ЗАТ «ВЕГА»на підставі договору позики від 06.02.2008 взято позику з метою поповнення обігових коштів, ліміт заборгованості складає 25000000 дол. США. В перевіряємому періоді підприємством взято позику в розмірі 18275000 дол. США., які направлені в іноземній валюті на: внесення як статутний капітал у ВАТ «Сніжнянськхіммаш»; крім того, для придбання акцій; направлення на депозитні рахунки з яких в подальшому здійснено перерахунок для погашення боргу по договору про переведення боргу; та для повернення фінансової допомоги ВАТ «ВІАН»; придбання частки у статутному капіталі ПП «Ясноозерне-1»; оплата відсотків, нарахованих за користування позикою.
Податковий орган дійшов висновку про завищення валових витрат в зв'язку з віднесенням до складу валових витрат відсотків, нарахованих (сплачених) за користування позикою в іноземній валюті на загальну суму 2348399 грн. та курсову різницю, яка виникла у зв'язку із користуванням позикою в іноземній валюті на загальну суму 47775583,80 грн., оскільки перевіркою не встановлено, що вказані кошти використовувались для здійснення господарської діяльності.
У зв'язку з наведеним податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.10.2009 №0003212340/0, яким визначено штрафні санкції з податку на прибуток на суму 150399,00 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що зазначені вище витрати позивача використовувались не у власній господарській діяльності.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.10.2009 №0003212340/0 з таких підстав. При розрахунку суми штрафних санкцій, податковий орган допустив помилки в розрахунках, а саме, в акті перевірки, в якому відображено зведені дані щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки сум податку на прибуток, податковим органом помилково зазначено за 1 півріччя 2008 року суму податку 19542,00 грн., в той час, як вказана сума за даними декларації є об'єктом оподаткування. Аналогічні помилки за 1 квартал 2008 року: за даними декларації 9505,00 грн. - визначено як прибуток, що підлягає оподаткуванню, податковим органом вказана сума 9505,00 грн. зазначається як податок на прибуток. Крім того, податковим органом зазначається, що об'єкт оподаткування за 9 місяців 2008 року за даними перевірки складає 1163565,00 грн., і одночасно зазначено, що об'єкт оподаткування за 9 місяців 2008 року розраховано як 1086473,00 грн.
Підпунктом 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», визначено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Визначаючи суму штрафних санкції в зв'язку з заниженням суми податкового зобов'язання платником податків, податковий орган не довів правомірність прийнятого рішення, не надав розрахунку суми заниження податкового зобов'язання, що обґрунтовано стало підставою для його скасування.
Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про часткову правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 12.10.2009 №0003222340/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 305061,00 грн., в зв'язку з порушенням п. 4.3 ст. 4, п.п. 5.1.17 п. 5.1, п. 6.5 «а»ст. 6, п.п. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7, п. 10.1 «г»ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість».
Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі контракту від 01.09.2008, укладеного з Компанією «Бертенд Трейдінг Лімітед», (нерезидентом), позивач взяв в оренду будинок, розташований за адресою: м.Київ, вул. Борщагівська, 143-а, орендна плата в місяць складає 20 дол. США за 1 кв.м., загальна площа оренди 1027,6 кв.м. Відповідно до додаткової угоди від 31.12.2008 №1 термін дії контракту складає 4 місяці з дати прийняття об'єкту.
Податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог п. 10.1 «г» ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого позивач є особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, оскільки у випадку надання послуг нерезидентом таким відповідальним є його постійне представництво, а при відсутності такого - особа, яка отримує такі послуги, якщо місце надання таких послуг знаходиться на митній території України; за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету.
На думку позивача, відповідальною особою щодо нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету є представництво, яке зареєстровано за адресою: м.Київ, вул. Борщагівська, 143-А.
Проте, як встановлено судом апеляційної інстанції, документи, що посвідчують фактичне надання послуг на підставі укладеного контракту оренди, складені безпосередньо нерезидентом. Контракт про оренду нерухомого майна укладено, та послуги оренди надавались безпосередньо Компанією, тобто нерезидентом. Представництво «Бертенд Трейдінг Лімітед»у періоді надання послуг звітувало до податкового органу з відсутністю господарської діяльності, (декларація за жовтень 2008 року), та знято з податкового обліку 09.12.2008.
Отже, вірним є висновок суду апеляційної інстанції відносно того, що підприємством не включено до складу податкового зобов'язання з податку на додану вартість по послугах, отриманих саме від нерезидента, що призвело до заниження податкового зобов'язання на суму 106555,00 грн., у зв'язку з чим податковим органом правомірно нараховано суму штрафних санкцій в розмірі 53277,50 грн.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про протиправність визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 97019,00 грн., та 50 % штрафних санкції на суму 48509,50 грн.
Вказана сума податкового зобов'язання визначена податковим органом за наслідками господарської операції, пов'язаної з придбанням земельної ділянки та об'єкту нерухомого майна оздоровчий табір «Світанок».
Відповідно до п.п. «д»п.п. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», - не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення.
На запит ЗАТ «ВЕГА»відповідачем надано роз'яснення щодо оподаткування операції з продажу земельної ділянки, а саме зазначено, що така операція підлягає оподаткуванню на загальних підставах. Аналогічне за змістом роз'яснення було надано Ірпінською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області від 03.11.2009 на запит контрагента ТОВ «Лорвіт».
Оскільки платник податків діяв у відповідності до наданого роз'яснення, тому визначення податковим органом податкового зобов'язання є неправомірним.
Отже, вірним є висновок суду апеляційної інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 12.10.2009 №0003222340/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 305361,00 грн., є правомірним в частині визначення суми податку в розмірі: 159832,50 грн., в тому числі: за основним платежем -106555,00 грн., штрафні санкції 53277,50 грн., та підлягає скасуванню на суму 145528,50 грн., в тому числі за основним платежем -97019,00 грн., штрафні санкції на суму 48509,50 грн.
На підставі ст. 55 КАС України, абз. 24, 25 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»суд касаційної інстанції вважає за можливе допустити по даній справі заміну відповідача - Державну податкову інспекцію у Ворошиловському районі м. Донецька його правонаступником -Державну податкову інспекцію у Ворошиловському районі м. Донецька Державної податкової служби.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанцій не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ :
Замінити відповідача по справі - Державну податкову інспекцію у Ворошиловському районі м. Донецька на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у Ворошиловському районі м. Донецька Державної податкової служби
Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька та Закритого акціонерного товариства «ВЕГА»залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.06.2010 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров
Судове рішення № 28078080, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 06.12.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-18729/09/0570. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: